Це найстаровинніша світська будівля у Берегові! Побудована резиденція князя на місці монастиря Домініканського ордену. Монастир у 1573 році був зруйнований реформаторами, і в 1629 році на його місці була споруджена літня резиденція Габора Бетлена. На фасаді будівлі донині зберігся напис «Бетлен, 1629». Габор Бетлен в 1620-1621 роках був королем Угорщини.
Невідомий архітектор узяв за основу стиль бароко. Комплекс, складений з житлової і двох господарських будівель. Усі будівлі на території Графського двору розміщені одна відносно одної так, як це було на початку XVII ст. Будівлю неодноразово перебудовували, додавали інші архітектурні стилі, робили ремонти, відновлювали після пожежі у 1686р. Палац був колись значнішим та масивнішим. Демонтаж контрфорсів призвів не тільки до остаточної втрати оборонно-замкових рис, а й до збільшення навантаження на стіни, через що вони стали руйнуватися.
Найбільшу цікавість викликають підвали в готичному стилі, що збереглися ще з часів монастиря. В них більш за все відчувається дух середньовіччя з його похмурістю. В 2011 р. тут було відкрито музей виноробства. Ну а в палаці Графського двору, музей працює ще з 2002 р. В його чотирьох залах представлена колекція з понад 2 тисяч експонатів. Серед них рідкісні предмети римського періоду.
Дубів у Стужиці два. І ростуть вони, на диво, посеред букового лісу. Звідки взявся дуб серед буків? Існує кілька можливих версій: за однією, жолуді сюди занесли дикі вепрі, а згідно іншої, місцевий житель посадив дерево дубу в пам’ять про односельців, що загинули під час епідемії чуми.
Експертна оцінка стверджує: тутешнім дубам більше 1 200-1 300 років! Один дуб старший за інший більш ніж на 100 років. Звуться вони, відповідно, Дуб Чемпіон (25 м заввишки, 9.6 м обхват стовбура) та Дідо-дуб (30 м заввишки, 9.1 м обхват стовбура). Ширина крони кожного з них сягає 20-25 метрів.
Лісники кажуть, що за 100 років дуб додає 1 м в обхваті, а після 500-річного віку росте трохи повільніше. Таким чином, за віком стужівські дуби поступаються тільки маслиновому (більше 2 000 років) та фісташковому (1 700 років) деревам, що ростуть у Нікітському ботанічному саду (АР Крим).
Будівля кінця XIV ст. Одна з найстаріших пам’яток палацової архітектури Підкарпатської Русі. Родина Перені вирішила побудувати палац в місті, після того, як у 1557 р. королівське військо штурмувало їх замок. Дешевше виявилось не відновлювати фортецю, а побудувати новий палац. Більше того, було підібрано стратегічно вигідніше та безпечніше місце для будівлі.
Спочатку палац був одноповерховим, і лише в XVII ст. було надбудовано другий поверх. Палац набув легкого відтінку бароко. Перший поверх використовувався під господарчих потреб, на другому ж поверсі були житлові приміщення та велика зала. Стіни палацу товсті, масивні, кімнати порівняно низькі, перекриття склепінчасті.
Палац гармонійно доповнює флігель. Праворуч від входу в 1989 р. було встановлено меморіальну дошку на честь одного з найяскравіших представників роду Перені Зігмунда. Свого часу він заснував у місті лікарню. Барон був досить гоноровим і вільнолюбивим, а також подейкують, що він входив до закритого клубу масонів. Він став одним із героїв революції 1848-1849 рр., за що й був страчений.
Саме на період життя барона Зігмунда припадає розквіт впливовості роду Перені. Під його керівництвом одразу за палацом було розчищено і закладено парк на 12 гектарів. Дерева добиралися оригінальних і рідкісних порід, поміж насадженнями проходили доріжки для катання на конях і прогулянок.
Аби відчути дух Середньовіччя, ви можете поїхати на вихідних (27-28 травня) на Шостий міжнародний фестиваль середньовічної культури “Срібний Татош” до замку “Сент-Міклош”, що на Мукачівщині. Слухачам Radio7 організатор фестивалю Юрій Славік розповів, чим дивуватиме гостей “Срібний Татош” цього року.
Протягом Фестивалю на території Замку відбуватимуться:
екскурсії по замку “Сент-Міклош”;
середньовічні забави – стрільба з лука та арбалета, метання списа, фото в обладунках, танці, ігри;
лучний турнір;
“Середньовічний ярмарок”;
діятиме середньовічний табір та середньовічна польова кухня “Ситий Татош”;
дитячий майданчик “Татошик”;
різноманітні майстер-класи;
літературний майданчик “ЛітТатошу”.
Програма фестивалю “Срібний Татош” 2017, замок Сент-Міклош (смт Чинадієво):
Субота (27.05.2017)
12.00-12.30 – Урочисте відкриття фестивалю. Парад учасників. Представлення клубів, привітальне слово організаторів та почесних гостей.
12.30-12.45 – Масові бої рицарів (бугурти).
12.45-13.15 – Показові танці та майстер-клас.
13.15-13.30 – Кінний виступ.
13.30-14.30 – Лицарський турнір (І частина).
14.30-15.15 – Музична частина від “Irdorath”.
15.15-16.30 – Лицарський турнір (ІІ частина).
16.30-17.10 – Інтрактивне дійство з глядачами.
17.10-18.10 – Профбої лицарів.
18.20-19.00 – Кінний виступ.
19.00-20.00 – Саундчек для гуртів.
20.00-21.00 – Виступ гурту “Holloenek Hungarica” (м. Дебрецен, Угорщина).
21.15-22.15 – Виступ гурту “Чаламада” (Виноградово – Хуст).
22.20-22.40 – Вогняне шоу “Dragonfly” (Ужгород).
22.50-23.50 – Виступ гурту “Irdorath” (м. Мінськ, Білорусь).
00.00 – БардВарта (ЛітТатош).
Неділя (28.05.2017)
11.30-12.00 – Парад учасників. Відкриття другого дня фестивалю.
12.00-12.30 – Масові бої рицарів (бугурти).
12.30-12.45 – Кінний виступ.
12.45-13.45 – Виступ гурту “Holloenek Hungarica” (м. Дебрецен, Угорщина).
13.45-15.30 – Лицарський турнір (Фінальні бої).
15.30-16.30 – Кінний турнір.
16.35-17.00 – Профбої лицарів.
17.00-17.15 – Нагородження переможців турніру.
17.15-18.00 – Показові танці та майстер-клас.
18.15- Закриття фестивалю.
Трансфер:
27 травня 2017 року, о 10:30, відбудеться посадка на 47-місний автобус (Платформа 9, 10, перед центральним входом до автовокзалу). Рейс: “Ужгород – Чинадієво *Сент Міклош*” (ранковий трансфер). Орієнтовний час прибуття до замку “Сент Міклош” – 11.30. Вартість квитка – 55 грн.
27 травня 2017 року, о 22:50, відбудеться посадка на 47-місний автобус (місце для паркування автобусів перед входом до території замку “Сент Міклош” для пасажирів з попередньо придбаними зворотніми квитками). Рейс: “Чинадієво *Сент Міклош* – Ужгород” (вечірній трансфер). Після завершення концертної програми та фаєр-шоу. Орієнтовний час прибуття до м. Ужгород АС-1 о 23:50. Вартість квитка – 55 грн.
28 травня 2017 року, о 17:30, відбудеться посадка на автобус вечірнього приміського Рейсу: “Чинадієво *Сент Міклош* – Мукачеве” (вечірній трансфер). Автобус прибуває на Автовокзал, звідки пасажири можуть придбати квиток в будь-який пункт прибуття. Орієнтовний час прибуття до м. Мукачеве, на автовостанцію о 17:50-18:00. Вартість квитка – 31 грн.
Вартість квитків на Фестиваль:
У дні фестивалю вартість квитків буде: дорослий: – 120 грн. (субота), 80 грн. (неділя); дитячий: – 30 грн. (один день);
на безкоштовний вхід мають право: – учасники АТО; – родичі загиблих учасників АТО; – діти до 7 років – інваліди І та ІІ груп.
Наталія Братасюк, психолог та авторка книги “Скляна куля”, розповіла слухачам Radio 7 про поширеність депресії та про покоління “принцес”. Так психологи називають дівчат чи жінок, які хочуть занадто багато від своїх обранців. А ще наша гостя розказала про те, що “всі ми родом із дитинства”, а точніше, що наші психологічні проблеми “родом із дитинства”.
Нашим слухачам гість розповів про роботу над нещодавно презентованим кліпом на пісню “Чом та чом”, про “своє бачення” Євробачення та про те, над чим зараз працює гурт “Рокаш” разом із саунд-продюсером гурту “Океан Ельзи” Віталієм Телезієм.
Його картини вражають майстерністю багатьох поціновувачів мистецтва. Завдяки Ярославу Дуленко пейзажі Ужгорода були представлені на Четвертому міжнародному бієнале акварелі в Сербії, а також на Першій всеукраїнській міжнародній виставці “Море акварелі” в Одесі. Сьогодні в гостях програми “Persona Grata” митець поділився зі слухачами Radio 7 своїм життєвим досвідом.
Сьогодні до нас завітав надзвичайно харизматичний митець, у широкому розумінні, Томаш Деяк. Про літетартурний процес на Закарпатті, молодих авторів, їх самовдосконалення та критику говорили у нашому випуску програми “Persona Grata”.
Село Чинадієво розташоване на берегах річки Латориці. Історія цього села тісно пов’язана з Мукачевом, від якого його відділяє лише 12 км. У письмових джерелах село Чинадієво вперше згадується у 1214 р. як Сент-Міклош. Угорська назва села фігурує в офіційних документах аж до 1944 р. Коли землі Закарпаття опинились під радянською владою, село було перейменоване зі Сент-Міклоша на Чинадієво. Однак, назва старовинної фортеці збереглась, замок донині іменують “Сент-Міклош”. “Сент-Міклош” можна перекласти як “Святий Миколай”.
Твердиню будували у XV ст. Це двоповерхова споруда зі стінами метрової товщини і двома могутніми вежами. Фортеця порівняно невелика будова, якщо брати за взірець мукачівський “Паланок”.
В шести кімнатах першого поверху розміщена експозиція кельтської та скіфської культур, а також портрети всіх власників замку. Другий поверх повторює планування першого — велика зала, довгий коридор і шість невеличких кімнат. Однак, він ще не реставрований.
Як будь-яка середньовічна фортеця, “Сент-Міклош” має свою таємницю – декілька подвійних стін, що утворюють таємні переходи. Під час реставрації 1939 року, в стіні замку був знайдений замурований людський кістяк. Історики вважають, що скелет — данина середньовічній традиції. Вважалося, ніби замурування в стіні замку живої людини може підсилити обороноздатність споруди.
На одній з терас замку можна побачити скульптуру Ілони Зріні, тієї самої княгині, яка прославилась обороною мукачівського “Паланку”. Стіни Сент-Міклашу знають княгину зовсім іншою. Тут Ілона Зріні зустрічалась із графом Імре Текелі. Княгиня була на 14 років старша від свого коханця.
Ну а загалом, замок Сент-Міклош був і в’язницею, і за часів радянської влади, навіть, – сільрадою.
Щороку у Чинадієвському замку проводиться фестиваль середньовічної культури “Срібний Татош”. Під час “Срібного Татошу” відбуваються лицарські турніри. Всіх охочих запрошують на ярмарок, де можна постріляти з автентичного арбалету, придбати оригінальні речі і покуштувати старовинних страв.
Мукачівська міська ратуша, пам’ятник архітектури початку ХХ століття, визначна пам’ятка Мукачева.
Будівництво Ратуші розпочалось із оголошення конкурсу на проект у 1898 році. Участь брало 12 проектів серед яких переміг проект столичного архітектора Яноша Бобули молодшого. Роботи по спорудженню почались 16 липня 1903 року, нагляд за будівництвом здійснював сам автор. Як стверджують місцеві знавці історії Мукачева, коли закладався фундамент ратуші, в наріжний камінь будівельники замурували листа з інформацію про населення міста та кількість в ньому будівель.
Архітектор надав будівлі готичні риси. Перше, що впадає в очі при огляді ратуші – виступаюча вперед центральна вежа. Вона квадратна в плані, з високим дахом, що нагадує сигнатурку. Опорою вежі служать різьблені масивні колони. Цікаве архітектурне рішення – віконні арочні отвори, що обрамляють низ будівлі. Ратуша в міру прикрашена ліпниною та балкончиками. Тільки щоб підкреслити вишуканість і велич. Другий та третій поверхи взагалі оформлені дуже просто, можна навіть сказати, стримано. Це неоготика, а не стиль бароко з його химерністю та пишністю.
З трьох сторін вежі ратуші розташовані куранти – це робота годинникаря Йосипа Шовінського. Баштовий годинник виготовлявся за спецзамовленням і був зроблений на совість. На той час це були одні з кращих курантів в Європі. Головний механізм годинника розміщений у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Через кожні 15 хвилин по меншому дзвону ударяє молот, відбиваючи чверті години. Удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину.
Мукачівська ратуша створює враження солідності й урочистості, як і належить резиденції міської адміністрації, котра містилась у цьому будинку за будь-якої влади. Ну а пластичне компонування, характерне для угорської школи модерну початку XX століття та романтичний характер будинку у цілому, надають споруді мукачівської ратуші атмосферу певної “казковості”.
Найбільше озеро Українських Карпат. Розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області. Входить до складу Національного природного парку “Синевир” та вважається його найцікавішим об’єктом.
Озеро “Синевир” знаходитьсяна висоті 989 метрів над рівнем моря, його площа від 4 до 5 гектарів, середня глибина становить 8—10 м, ну а максимальна — 22-24 м.
Воно утворилося в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом близько 10 тисяч років тому. Гірські кам’янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. Після зсуву вода все-таки знайшла вихід у вузькому тілі греблі і озеро стало проточним.
Синевірське озеро має форму трохи спотвореного чотирикутника – маленькі миси утворюють незначні затоки. На середині водойми, немов зіниця величезного блакитного ока, розташовується маленький острів площею всього кілька метрів. Ось звідки пішла народна назва – Морське Око. У період підняття рівня води він повністю огортається водою і зникає. Береги озера Синевир круті, а місцями навіть обривисті. У західній частині Синевіра гармонійно вписався в навколишній ландшафт оглядовий майданчик. На східному березі височить 13-метрова скульптурна композиція “Синь і Вир”.
За переказами, мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, за наказом графа було вбито кам’яною брилою за його жебрацьке походження.
Три роки тому біля озера знімали перший український фільм жахів у форматі 3D під назвою “Синевір”.
Микола Машіка та Іван Гощук з U-Run / Uzhhorod Running Club в студії Radio 7 розповіли про те, що аби почати бігати потрібно тільке бажання, а ще порекомендували долучитись до благодійного всесвітнього марафону Wings for Life World Run, який відбудеться 7 травня.
Метою забігу є збір коштів для пошуку методів лікування травм спинного мозку. Учасники стартують одночасно по всьому світу, об’єднуючи 6 континентів. Серед бігунів – початківці, досвідчені бігуни, професійні спортсмени та учасники у інвалідних візках. У 2016 Wings for Life World Run об’єднав 130 732 учасника 203 національностей, зібравши 6,6 мільйонів євро для єдиної цілі фонду Wings for Life – знайти методи лікування травм спинного мозку. Приєднуйтесь та біжіть разом зі всім світом заради тих, хто не може! І так, ніяких виправдань аби не бігти у Вас не може бути! Чому? Шукайте детальну інформацію про захід!
