Леся Федорова, прес-секретар Мукачівського прикордонного загону, розповіла слухачам Radio 7 про безвіз у цифрах, специфіку перетину кордону неповнолітніми, особливості боротьби з контрабандою та про вакансії у Державній прикордонній службі України.
Бажаючим стати прикордонником та проходити військову службу за контрактом, прохання звертатись до Окремого регіонального центру комплектування за адресою: м. Мукачево, вул. Недецеї, 45, або за телефонами: (03131) 2-12-61, 0679540077, 0663484710.
“Сонце гріє, вітер віє!”, або майбутнє – за альтернативною енергетикою! Не на правах реклами, але купуйте, люди, сонячні батареї і буде Вам щастя – гроші заощадите, а ще й навколишнє середовище забруднювати не будете.
Андрій Шекета, депутат Закарпатської обласної ради, директор ТОВ “Біотехнік-Енергія”, розповів слухачам Radio 7 про всі переваги альтернативної енергетики та ризики, пов’язані з нею.
В’ячеслав Рущак, старший інспектор сектору безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в містах Ужгород та Мукачево, розповів слухачам Radio 7 про те, що патрульні реагують на усі виклики, тож ми не змогли не запитати про курйози. А ще наш гість розповів про нещодавню оперативно-профілактичну операцію щодо аварійності на пасажирському транспорті та найпоширеніші причини ДТП на Закарпатті.
Тетяна Данканич, практичний психолог, ментальний терапевт, переконувала слухачів Radio 7 у тому, що мрії мають властивість здійснюватися. Правда є одне “але” – при умові, що ви мрієте правильно. Тож як правильно мріяти – слухайте у повному випуску програми “Persona Grata”.
Іван Радь, юрист, адвокат, партнер SMR Partners LLC розповів слухачам Radio 7 про те, як реагують суди на наявність у наших краян подвійного громадянства, а також про те, чи можна виграти кредитні спори у банків та чи варто звертатись до юристів у випадках “не складних” юридичних справ.
Майстер по карвінгу Оксана Шегеда розповіла слухачам Radio 7 про неймовірно красиве мистецтво фруктового декору. Хоча наша гостя постійно відкриває “нові горизонти”, тож вміє виготовляти квіти не тільки з фруктів, а й навіть з сала.
Реабілітолог Олеся Ковалюк розповіла нашим слухачам про “лікування без ліків”, зокрема, про масаж та правильне пробудження зранку, а ще про здорове харчування та користь карпатських трав.
Теребле-Ріцька ГЕС унікальна в своєму роді. Вона єдина в світі розташована відразу на двох річках – Тереблі та Ріці. Природа створила місце, в якому обидві річки течуть паралельно і поруч, але при цьому різниця висот між ними 200 метрів. В результаті вода з утвореного нагорі водосховища з великої висоти падає вниз і виробляє електроенергію.
Збудована Теребле-Ріцька ГЕС в 1949–1955 роках. Гідросилове обладнання ГЕС зараз уже вважається майже зношеним і застарілим, але знаходиться у робочому стані.
Теребле-Ріцька ГЕС є частиною потужного енергетичного комплексу, так званого «Бурштинського острова», який діє на території Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Електрична енергія цього комплексу також використовується споживачами Угорщини, Словаччини, Польщі та Румунії. На ГЕС працює музей, де можна докладно ознайомитись із процесом виробництва електроенергії.
“Бджоли не кусають: кусає життя, скажені собаки та ціни на базарі!” – сказав Іван Цап сьогодні у студії Radio7, а потім уточнив, що бджоли жалять. Також наш гість розповів про організацію бджолиних сімей, зокрема про працьовитих бджілок, “лінивих” трутнів та їхніх королев, а також про апітерапію.
Гостем сьогоднішнього випуску програми став Роланд Цебер, депутат Ужгородської районної ради. Говорили і про реформи загалом, і про його діяльність як депутата.
Історія цього закладу тягнеться з 1868 року. Саме тоді почалося будівництво дерев’яної греблі на Чорній Ріці, за допомогою якої мало вирішитися питання транспортування деревини з віддаленого урочища. Її заготовляли тут у великих кількостях, формували з неї бокори (плоти) і сплавляли з Чорної Ріки в Тереблю і аж до Тиси. Свого часу були випадки, коли бокори, стартувавши з Верховини, фінішували у Чорному морі.
Гребля, на якій знаходився музей, становила складний комплекс будівельних конструкцій, технічних вузлів і механізмів. Довжина її – 80 м, ширина – 5,5 м, висота від днища до річкового дна – 3,5 м і ще 3,5 м закладеного по обидва боки каменями дерев’яного фундаменту в дні ріки. Водоймище, що утворювалося в результаті загати річки, складало в довжину 2 км і в ширину 300 м. Воно могло забезпечити одночасний сплав декількох бокорів.
Сплав лісу тут продовжувався до 1960 року. У 1973-му після детального дослідження гребля була реставрована, а надбудови пристосовані під музей лісосплаву, що відкрився в 1976 році. Паводком 1998 року греблю було зруйновано.
Надія на відродження музею пізніше поглинула нова катастрофа – паводок 2001 року, який остаточно знищів унікальний музей. Проте, експонати чудом збереглись. Зараз вони виставлені в візит-центрі Національного заповідника “Синевир” .
Слухайте повний випуск програми “Цікаве краєзнавство”!
Щорічно влітку до Солотвина приїжджає багато туристів, щоб полежати в солоних озерах, куди ропа потрапляє безпосередньо з шахт.
Зараз більшість шахт закинуті, тільки одиниці використовуються в лікувальних цілях.
Загалом, вода в озерах у декілька разів солоніша за морську воду. Концентрація солі близько 200 грам на літр. У цьому Ви можете переконатися, вийшовши з води і постоявши на сонці 5 хвилин, на Вашій шкірі почне кристалізуватися сіль і з’являться маленькі крупинки. Слухайте повний випуск програми “Цікаве краєзнавство” про “Солені озера”!