Закон про монетизацію субсидій вже вступив в дію. За словами начальника відділу прийому громадян Тячівської РДА Лідії Ковач, у Тячівському районі на монетизовані кошти претендують близько п’яти тисяч дворогосподарств.

Голова Тячівської РДА Василь Дем’янчук каже: пенсіонерам району кошти видаватимуть за окремою відомістю разом із пенсіями. Іншим користувачам слід відкрити рахунки в Ощадбанку.

Варто додати, за інформацією Департаменту соціального захисту населення Закарпатської області, вже цього місця субсидію готівкою отримають близько сорока тисяч домогосподарства області.

Цього року за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, обласна державна адміністрація планує реалізувати проект «Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)». Загальна сума фінансування проекту складає 10,5 млн грн. за рахунок державного бюджету та понад 0,5 млн – за рахунок місцевого бюджету. Передбачається, що розпорядженням Кабінету Міністрів України проект буде профінансований, як відібраний Комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Найближчим часом облдержадміністрація приступає до реставраційних робіт, перший етап яких передбачає демонтаж аварійної вежі-донжону, яка в будь-який момент може обвалитися.

Тож туристів просять із розумінням поставитися до тимчасових обмежень щодо відвідування Невицького замку.

Сотні улюблених книг в електронному вигляді у кишені як альтернатива звичному їх зразку.

За словами місцевих, раніше на цьому пункті пропуску були черги, люди приходили з навколишніх сіл, щоб потрапити до Румунії. Це було зручно і вигідно, адже пройшовши трохи більше кілометра, вони опинялися в іншій країні. Зараз все, що залишилось від пункту пропуску – це адміністративна будівля, яка вже багато років заростає бур’янами. Люди згадують, колись тут був зручний пішохідний перехід  через кордон та курсував дизель-поїзд, яким щодня їздило більше семисот пасажирів, працювала митниця зранку до ночі, за день її перетинали до 2 тисяч пішоходів.

Чимало місцевих їздили до Румунії за покупками, адже торгівля була можливістю заробітку. У 2000 році пішохід закрили, але через що – місцевим так і не пояснили. Відтоді найближчий перехід за 20 км у Солотвині. На думку селищного голови, відновлення роботи пункту пропуску могло б відкрити чимало можливостей для місцевих жителів прикордонних територій.

Однак, поки схоже поки надії селян – марні. У мін-інфаструктури повідомили, що для відновлення пункту пропуску необхідно здійснити ряд ремонтних робіт, зокрема залізничної станції Тересва , а також самого пункту. Гроші на масштабний проект не передбачені, а в міністерстві закордонних справ повідомили, що неодноразово порушували перед румунською стороною питання про відновлення пунктів пропуску на українсько-румунському держкордоні. Однак, до завершення Україною розпочатих проектів Румунія відмовляється розглядати питання відкриття нових чи відновлення роботи недіючих КПП.

Джерело: Телеканал Sirius

Ужгородці є досить перебірливими і вибирають між приватними та державним закладом. Із приватниками уклали угоди приблизно 2 тисячі городян.

Медичну реформу закарпатці сприйняли досить насторожено. Як до всього нового, до змін люди поставилися з недовірою. Особливо новацій побоювалися пенсіонери, бо вони звикли до старої системи і вносити якісь корективи у життя та мислення багатьом не хотілося. Утім поступово погляди більшості почали змінюватись. І якщо спочатку люди вперто не хотіли укладати договори з сімейними лікарями, то зараз активно підписують декларації, інформує zakarpatpost.net.

Тож як проходить реформування медичної галузі в Ужгороді, у якому стані амбулаторії, як працюється сімейним лікарям і чи врешті-решт змінилася оплата їхньої праці? Про це та інше ми розмовляли із головним лікарем Ужгородського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяною КОЗАК.

Скільки в Ужгороді сімейних лікарів?

– Наразі 73. Це нормальною. Рекомендована кількість для кожного сімейного лікаря – 1800 пацієнтів. Це – оптимальна норма. Для педіатрів – 900, для терапевтів – 2 тисячі. Приблизно 12 відсотків лікарів цю норму виконали. В основному вони уклали угоди з тими пацієнтами, яких обслуговували і раніше, та у плані реформування вони працювали найбільш активно. Відсотків 50 лікарів уклали вже більше тисячі угод. І є частина лікарів, яка зараз саме працює з договорами. Ми дали шанс всім, аби до липня (приблизно 40 відсотків населення ще не визначилося з вибором лікаря)  вони уклали угоди. Самі ж ужгородці повинні також розуміти, що це потрібно зробити.

– І скільки було укладено договорів? Чи активні в цьому плані ужгородці?

– Декларації ми почали укладати ще в паперовому вигляді з кінця 2017 року. З одного боку, як населення, так і лікарі довго сумнівалися, чи щось із цього путнє вийде – буде реформа, чи ні. Утім, з іншого – хто хотів працювати і розумів, що реформування галузі давно назріло, ті укладали угоди. Перша хвиля проходила дуже в’яло, бо інформація з телевізора часто спотворювалася, що розхолоджувало як пацієнтів, так і лікарів. Друга хвиля, коли вже прийняли закон (з липня 2018 року, коли в нас уже була медично-інформаційна система, лікарі в ній навчилися працювати), проходила більш активно. Із майже 114 тисяч населення Ужгорода зараз укладено 70 тисяч декларацій. Це – нормально. Тим більше що ужгородці є досить перебірливими, читають, слухають, вибирають між приватними та державним закладом. Із приватниками уклали угоди приблизно 2 тисячі осіб. На загальну картину це не дуже впливає. Так от. Після першої зарплати, коли лікарі побачили, що чим більше у спеціаліста пацієнтів, тим більше він отримує, почалася третя хвиля. Як лікарі, так і медсестри почали запрошувати своїх потенційних пацієнтів укладати договори. Зауважу також, що на першому етапі ми платимо за кількість, на другому буде мати місце якісний показник.

Джерело: Голос Карпат

В Україні і в пострадянських країнах 8 березня фактично відзначається не день боротьби за права жінок, а так званий Міжнародний жіночий день. Про це в інтерв’ю виданню «Факти» розповів директор Українського інституту національної памʼяті Володимир Вʼятрович. Він зазначив, що саме формулювання «Міжнародного жіночого дня» плюс статус вихідного, який це свято має лише в кількох пострадянських країнах, які не відзначаються успіхами в боротьбі за права жінок, і призвели до того, що день, присвячений боротьбі за права жінок, втратив своє первинне правозахисне значення і перетворився в звичайне свято, «коли просто вітають одну – жіночу – частину суспільства». «В першому варіанті нашого законопроекту ми пропонували заміну цього свята. Але в ході громадського обговорення абсолютна більшість учасників була проти цього. Тому ми від цього відмовились. Лишилась тільки пропозиція скасування вихідного дня 8 березня. Наш законопроект пропонує повернути йому первісне правозахисне значення. І насамперед — змінити назву, говорити саме про боротьбу за права жінок. Бо Україна є державою, яка ще потребує утвердження жіночих прав. І ми вважаємо, що цьому може і має посприяти якраз скасування вихідного в цей день», – сказав Вʼятрович.

Джерело: https://www.unian.ua/society/10472949-v-yatrovich-rozpoviv-pro-plani-shchodo-skasuvannya-vihidnogo-8-bereznya.html

За минулу добу працівники груп реагування патрульної поліції Закарпаття задокументували випадки керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння у Берегівському, Свалявському, Тячівському, Іршавському районах. Ще чотирьох нетверезих водіїв виявила патрульна поліція області.

На автодорозі Свалява-Драчино ввечері сталася незначна ДТП: автомобіль марки «BМW» іноземної реєстрації, за кермом якого перебувала жителька Сваляви, заїхав у кювет. Коли на місце події прибули працівники групи реагування патрульної поліції, то виявили, що водій автомобіля перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Вона також не мала водійського посвідчення.

Від проходження медосвідування жінка відмовилася. На правопорушницю в присутності свідків склали адмінпротоколи за скоєння ДТП, за керування в стані алкогольного сп’яніння та без водійського посвідчення. Від  керування її відсторонили.

Поліцейським Тячівщини надійшла інформація від небайдужих громадян про те, що в селі Тересва їздить п’яний чоловік на автомобілі марки «Volkswagen Pаssаt» іноземної реєстрації. Працівники групи реагування патрульної поліції зупинили пізно ввечері вказаний автомобіль, за кермом якого перебував житель Тересви. Драгер виявив у нього 1,9 проміле алкоголю. На правопорушника склали відповідний адмінпротокол, вилучили водійське посвідчення та відсторонили його від керування.

У Берегові працівники групи реагування патрульної поліції зупинили незареєстрований електромопед марки «Sіgmа», яким керував житель сусіднього села Кідьош у стані алкогольного сп’яніння. Чоловік також не мав відповідних документів на права керування. Від проходження медосвідування він відмовився.  На правопорушника склали адмінпротоколи за керування в стані алкогольного сп’яніння і без водійського посвідчення та відсторонили його від  керування.

У селі Великий Раковець Іршавського району працівники групи реагування патрульної поліції зупинили опівночі автомобіль марки «ВАЗ-21015», який виконував незрозумілі маневри. Керував ним місцевий житель в стані алкогольного сп’яніння. Від проходження медосвідування він відмовився.  На правопорушника в присутності свідків склали адмінпротокол за керування в стані алкогольного сп’яніння, вилучили водійське посвідчення та відсторонили його від  керування.

Ще чотирьох п’яних водіїв виявили за минулу добу працівники Управління патрульної поліції області.

Складені на правопорушників адмінпротоколи за ст.130 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, що перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння) правоохоронці скерують до суду для прийняття остаточного рішення.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області

Вартість, кажуть продавці квітів, в порівнянні з минулим роком зросла на третину.