RADIO7

#добреналаштоване

Шведська прокуратура оприлюднила версію підриву «Північного потоку»

Шведська прокуратура, яка розслідує підрив газопроводів Nord Stream, що з’єднують росію та Німеччину у Балтійському морі, заявила сьогодні, що основна версія слідства полягає в тому, що за підривом стоїть група, яка спонсорується державою.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.

Розслідування здійснюється Службою безпеки Швеції під керівництвом державного прокурора відділу національної безпеки прокуратури Швеції.

«Ми сподіваємося, що зможемо встановити, хто вчинив цей злочин, але слід зазначити, що це, ймовірно, буде важко з огляду на обставини», — сказав прокурор Матс Люнгквіст.

За його словами, “чіткий основний сценарій” полягає в тому, що за підривом стоїть група, яка спонсорується державою, але причетність приватної групи все ще “теоретично можлива”.

“Інцидент, очевидно, став відкритою ареною для різних спроб впливу”, – додав Люнгквіст.

Як повідомлялося, 26 вересня 2022 року унаслідок підриву було пошкоджено підводну частину газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2”. Два витоки було зафіксовано у виключній економічній зоні Данії, ще два – Швеції. Ці країни уповноважені розслідувати причини інциденту.

Джерело.

Через снігопад у Румунії закрили 29 національних трас

У Румунії у зв’язку зі снігопадом частково або повністю закрили 29 національних трас.

Про це повідомляє NewsMaker, передає Укрінформ.

За інформацією рятувальних служб, наразі закриті траси у містах Нямц, Сучава, Бакеу, Ясси, Ботошани та Васлуй.

Зазначається, що за останню добу рятувальники і пожежники допомогли вибратися зі снігових заметів понад 200 автомобілям.

У Ботошанах і Яссах, де діє червоний код метеонебезпеки, усі дороги перекриті, скасовані заняття у школах.

У зв’язку зі снігопадом пасажирський поїзд сполученням Кишинів – Бухарест застряг на молдавсько-румунському кордоні. Його прибуття затрималось на шість годин.

 

Фото з сайту newsmaker.md

Джерело.

Сейм Литви ухвалив резолюцію про запрошення України до НАТО

Литовський парламент ухвалив резолюцію до літнього саміту НАТО у Вільнюсі, яка включає офіційне запрошення Україні приєднатися до Альянсу.

 Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на литовського мовника LRT.

У документі зазначається, що «необхідно запросити» Україну «вступити в НАТО як державу-члена» вже на саміті НАТО у Вільнюсі, «підписати протоколи про приєднання та розпочати процес ратифікації, тільки-но дозволять умови».

Відповідно до резолюції, представленої представниками різних політичних груп у парламентських комітетах із закордонних справ та національної безпеки й оборони, це буде стратегічним рішенням НАТО щодо прагнення миру в Україні та Європі.

Голова парламентського комітету із закордонних справ Жигімантас Павільоніс сказав, представляючи проєкт постанови депутатам, що в документі перелічені завдання для литовських політиків, які вони мають виконати за три місяці до саміту. «Ми проти сірих зон безпеки, ми хочемо спростувати тезу про те, що росія має право накласти вето на членство України. Ми думаємо, що Україна зробить свій внесок у нашу безпеку, зробить НАТО сильнішим», — наголосив Павільоніс.

У документі також наголошується на необхідності значно посилити передову оборону та стримування в Балтійському регіоні й у всій східній частині НАТО, та довести постійно дислоковані в Литві сухопутні сили союзників до рівня бригади.

У резолюції закріплено прагнення посилити комплексну протиповітряну та протиракетну оборону, зокрема можливості протиповітряної оборони у Литві та в усьому регіоні, а також прагнення забезпечити готовність до розміщення союзних військ у країні.

Крім того, в документі викладено прагнення щодо зобов’язань про витрати на оборону всіх держав-членів НАТО та прагнення домовитися про довгострокові інвестиції в оборонний потенціал та оборонну промисловість.

Саміт країн НАТО пройде у Вільнюсі 11-12 липня. Литва вперше прийматиме 40 делегацій з країн-членів та партнерів альянсу.

Джерело.

Макрон закликав Сі вплинути на росію заради миру в Україні

Президент Франції Еммануель Макрон перед початком переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном закликав китайського лідера вплинути на росію та допомогти покласти край війні в Україні.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на Reuters.

«російська агресія проти України завдала удару міжнародній стабільності. Я знаю, що можу розраховувати на вас, що ви повернете росію до здорового глузду і всіх за стіл переговорів», – сказав президент Франції голові КНР.

Макрон також попросив Сі тиснути на росію, щоб вона дотримувалася міжнародних правил щодо нерозповсюдження ядерної зброї, і нагадав заяву президента володимира путіна про намір розмістити тактичну ядерну зброю в сусідній з Україною білорусі.

Фото: EPA

Джерело.

У Польщі розповіли про деталі нового оборонного замовлення України

Україна купить у Польщі 150 БТР Rosomak, понад 50 мінометних САУ Rak і 100 ПЗРК Piorun. Станом на сьогодні, готуються до підписання відповідні угоди.

Про це заявив у ефірі радіо Plus речник польського уряду Пьотр Мюллер, передає Укрінформ.

“Готуються контракти, їх загальна вартість зараз оцінюється. Можу сказати, що в підсумку це 150 БТР Rosomak, що на 50 більше, ніж декларувалося упродовж останніх днів, це три ротні модулі самохідних мінометів Rak, тобто понад 50 одиниць техніки, а також 100 ракет Piorun, які користуються великою популярністю в українській армії”,- заявив речник уряду.

Мюллер зазначив, що, станом на сьогодні, Польща надала Україні військової допомоги на понад 10 млрд злотих (понад 2 млрд євро). При цьому, частина озброєння продається, а частина передається безкоштовно.

“Пам’ятаймо, що Україна захищає Європу від росії. З одного боку, це час на замовлення Україною у нас техніки там, де це можливо, на довгострокову перспективу. З іншого боку, ця техніка потрібна тут і зараз, інакше росія у своїх воєнних діях піде набагато далі”, – підкреслив Мюллер.

Як повідомлялося, нещодавно голова правління Польської групи озброєнь PGZ Себастіан Хвалек повідомив, що БТР Rosomak постачатимуться до України у різних модифікаціях, залежно від замовлення. Відтак, остаточна конфігурація цього БТР буде предметом детальних перемовин. Він також переконаний, що фінська сторона, яка володіє ліцензією на виробництво БТР Rosomak, погодиться на його продаж Україні.

Як повідомляло агентство, Президент Володимир Зеленський під час офіційного візиту до Варшави 5 квітня оголосив про погодження з Польщею нового оборонного пакета.

Фото: pap.pl

Джерело.

КНДР може провести ядерне випробування «будь-якої миті» – міністр оборони Південної Кореї

Міністр оборони Південної Кореї Лі Чжон Соп заявив, що КНДР може провести ядерне випробовування «будь-якої миті».

Про це повідомляє Yonhap, передає Укрінформ.

«(Північна Корея) вже завершила підготовку до того, що стане для неї сьомим ядерним випробовуванням, і здатна провести ядерне випробовування в будь-який час», – сказав південнокорейський міністр на зустрічі з комітетом Нацасамблеї з питань оборони.

Міністр оборони також заявив комітету, що ядерне випробування КНДР, якщо воно триватиме, може бути призначене для «остаточної технологічної перевірки», необхідної для масового виробництва та оперативного розгортання ядерних боєголовок.

Також наголошується, що Південна Корея та США розробили спільні воєнні заходи у відповідь на можливе ядерне випробування Північної Кореї. Вони передбачають спільну демонстрацію союзниками сили із залученням стратегічних військових активів Америки. Деталі не розголошуються.

Крім того, південнокорейські військові посилили моніторинг північнокорейського ядерного полігону Пунгері.

Також наголошувалося на прагненні Північної Кореї отримати різні засоби доставки ядерної зброї. Це, зокрема, балістичні та крилаті ракети, які запускаються з підводних човнів, підводні ударні безпілотники, ракети, для запуску яких використовують різні пускові платформи: потяги, бункери, транспортно-монтажні пускові установки.

Як повідомлялося, 3 квітня Південна Корея, Сполучені Штати та Японія розпочали масштабні військово-морські навчання за участю американського авіаносця USS Nimitz.

Фото: North Korea’s Korean Central News Agency (KCNA)

Джерело.

До росії вивезли з тюрем на окупованих територіях близько 2,5 тисячі українців — Лубінець

У Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини констатують, що не менше 2,5 тисячі українців, які перебували у місцях несвободи і які залишилися на окупованих територіях, були вивезені на територію рф.

Про це під час конференції «Стан додержання прав людини в місцях несвободи під час дії правового режиму воєнного стану» поінформував український омбудсман Дмитро Лубінець, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми не можемо чітко сказати, скільки українців на даний час перебуває на території рф, бо сама росія жодних офіційних цифр нам не дає. Але за нашими даними, точно не менше 2,5 тисячі громадян України, які перебували у місцях несвободи і які залишилися на тимчасово окупованій території України, вивезли на територію рф», – сказав Лубінець.

За його словами, ці особи разом з деякими іншими українцями нині знаходяться на території росії, і Офіс Омбудсмана фіксує факти, що з боку росіян проводиться процес намагання мобілізувати їх у незаконні військові угруповання, зокрема, у пвк «вагнер».

Зі свого боку представник Офісу Генпрокурора Михайло Подоляк поінформував щодо можливого залучення цих осіб до війни проти України, що це можливо.

«Ми розуміємо, що на тимчасово захоплених територіях така ситуація відбувається. І далі ці люди – вимушено чи не вимушено – можуть воювати проти нас, і потім вони (можуть – ред.) підпасти під дію, у тому числі, і Кримінального кодексу України, а саме – частини 2 статті 111. І, імовірно, таким їхнім діям за наявності відповідних обставин може бути у подальшому дана кримінально-правова оцінка», – заявив представник ОГП.

За словами Подоляка, інше питання, яке виникає у контексті захоплення цих людей і установ виконання покарань, полягає в тому, що вони перебувають під контролем іншої держави та її збройних формувань, але, тим не менше, юридично вони продовжують відбувати покарання. Тобто, виникає питання щодо врегулювання їхнього статусу у подальшому, зазначив він.

«Ми, звичайно, сподіваємося цих людей повернути до України. Але питання полягає у тому, що вже понад рік триває повномасштабна війна, і вони весь цей час, з моменту захоплення (територій відбувають покарання – ред.), бо дія вироку, звичайно ж, не зупинена», – уточнив Подоляк.

Як повідомлялося, 25 лютого до суду передали справу начальника колонії, який перед визволенням Херсона випустив вʼязнів.

Джерело.

Китай почав посилені перевірки кораблів у Тайванській протоці

Управління морської безпеки китайської південно-східної провінції Фуцзянь оголосило про проведення у центральній і північній частинах Тайванської протоки позапланового триденного спеціального патрулювання та інспекційної операції, які включають посилені перевірки всіх кораблів і суден, що проходять протокою.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на Reuters.

Як ідеться в аккаунті Управління в соціальній мережі WeChat, операція включає інспекційні перевірки в морі вантажних та інших суден, зокрема тих, які здійснюють перевезення між Тайванем і материковим Китаєм, щоб «гарантувати безпеку судноплавства та безпечне і впорядковане проходження суден через протоку».

Морська адміністрація Тайваню висловила рішучий протест Китаю щодо цього кроку й попередила місцевих та іноземних операторів суден, які працюють із Тайванем, що в разі отримання запитів на проведення перевірки з боку Китаю вони повинні відмовити й негайно повідомити береговій охороні Тайваню для надання допомоги.

Морські райони, де проводиться операція, включають, серед іншого, контейнерний і пасажирський маршрути між Тайванем і материком, пасажирські човнові маршрути між кількома островами, що належать Тайваню, а також райони зі щільним судноплавством комерційних і рибальських суден та райони з частим незаконним видобутком піску.

Цей крок китайської сторони стався на тлі загострення напруженості між Китаєм і Тайванем через зустріч напередодні спікера Палати представників Конгресу США Кевіна Маккарті з лідеркою Тайваню Цай Інвень у Каліфорнії.

Джерело.

Ворог від початку доби чотири рази обстріляв прикордоння Чернігівщини та Сумщини

російські війська станом на 12:00 6 квітня вже чотири рази обстріляли прикордоння Чернігівської та Сумської області з мінометів та артилерії.

Як передає Укрінформ, про це Оперативне командування “Північ” повідомляє у Фейсбуці.

В районі села Грем’яч з 08:30 до 08:40 зафіксовано 6 вибухів, ймовірно, з міномета 120-міліметрового калібру.

Також з 08:40 до 10:20 в районі села Грем’яч ворог випустив 21 снаряд, ймовірно, з самохідної артилерійської установки 122-міліметрового калібру.

В районі села Заруцьке з 11:00 до 11:20 зафіксовано 6 влучань, ймовірно, зі ствольної артилерії. Втрат серед особового складу та техніки немає.

В районі села Нововасилівка з 11:30 до 11:50 зафіксовано 8 влучань, ймовірно, з міномета 120-міліметрового калібру.

В усіх випадках інформація про втрати серед місцевого населення чи пошкодження цивільної інфраструктури не надходила.

Як повідомляв Укрінформ, зранку 6 квітня російські війська двічі обстріляли прикордоння Чернігівської області з мінометів.

Джерело.

У Бразилії чоловік із сокирою напав на дитсадок – четверо загиблих, є поранені

На півдні Бразилії четверо дітей загинули і стільки ж зазнали поранень унаслідок нападу чоловіка з сокирою на дитячий садок.

Про це повідомляє CNN, передає Укрінформ.

Трагедія сталася у місті Блуменау. Загиблим, серед яких три хлопчики та дівчинка, було від 5 до 7 років, повідомила поліція.

Офіцер поліції розповів журналістам, що 25-річний підозрюваний перестрибнув через стіну на дитячому майданчику денного центру Cantinho Bom Pastor і напав на дітей.

Коли педагоги кинулися на захист дітей, зловмисник утік, а згодом сам прийшов до поліції. Губернатор штату Санта-Катаріна Жоржиньо Мелло повідомив, що підозрюваного затримали.

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва висловив співчуття родинам загиблих дітей.

Як повідомлялося, у травні 2021 року у Бразилії 18-річний юнак напав з мачете на дитячий садок. Тоді загинули троє малюків, яким було менш як два роки, і двоє дорослих.

Фото: CNN Brasil

Джерело.

Прикордонники показали кадри ближнього бою з росіянами у Бахмуті

Державна прикордонна служба України показала кадри ближнього бою з російськими військовими в місті Бахмут Донецької області.

Як передає Укрінформ, про це ДПСУ повідомила у Фейсбуці.

Зазначається, що вночі загарбники зайняли будинки, розташовані по сусідству із позиціями українських захисників, а вже вранці розпочався бій.

Відео: ДПСУ

Щоб відбити ворожу атаку, боєць із позивним “Архітектор” виліз на дах та почав закидати ворога гранатами.

“Бійцям вдалося вийти з оточеної будівлі, ще й знищити окупантів”, — зазначили в ДПСУ.

Фото: ДПСУ

Джерело.

У Орбана заявили, що відносини Угорщини та Швеції – на низькому рівні

В офісі прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана заявили, що двосторонні відносини між Угорщиною та Швецією перебувають на низькому рівні.

Про це заявив керівник офісу прем’єр-міністра Віктора Орбана Гергей Гуяш на брифінгу для ЗМІ в четвер, повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.

Гуляш висловив стурбованість правлячої партії Угорщини щодо заявки Швеції на вступ до НАТО, яку, за його словами, також поділяє уряд Орбана. За його словами, ці занепокоєння посилилися тим, що Швеція та Фінляндія нещодавно приєдналися до позову Єврокомісії проти Угорщини через закон, який дискримінує людей на основі їхньої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

В Угорщині закликали Стокгольм вжити заходів для зміцнення довіри.

«Поточні шведсько-угорські відносини… також через це втручання з боку ЄК перебувають на низькому рівні, і необхідні кроки для зміцнення довіри», — сказав Гуяш.

«У такій ситуації єдність НАТО має першочергове значення, і нам не допоможе перенесення двосторонніх дебатів у НАТО», – додав він.

Процес ратифікації Угорщиною заявки Швеції у НАТО був заблокований в угорському парламенті з липня 2022 року, а в лютому Орбан уперше висловив занепокоєння щодо членства скандинавської країни в НАТО.

Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну нейтральні Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО. Під час Мадридського саміту в червні 2022 року країни отримали запрошення приєднатися до Альянсу від усіх 30 членів. Водночас у Мадриді був підписаний Тристоронній меморандум, що відобразив занепокоєння Туреччини станом боротьби з тероризмом у Фінляндії та Швеції.

Раніше владна партія Угорщини «Фідес» заявила, що парламент країни 27 березня голосуватиме щодо заявки Фінляндії про вступ до НАТО. Водночас щодо заявки Швеції рішення обіцяють ухвалити «пізніше».

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що він буде просити пояснень від Угорщини щодо того, чому вона затримує ратифікацію шведської заявки на вступ до НАТО.

Глава МЗС Швеції Тобіас Більстрем заявив, що країна зробила все належне за Тристороннім меморандумом, що був підписаний із Туреччиною та Фінляндією під час торішнього саміту НАТО в Мадриді, та розраховує на швидку ратифікацію протоколу про входження країни до НАТО парламентами Туреччини та Угорщини.

4 квітня Фінляндія офіційно стала членом НАТО.

Фото: J. Kalaene

Джерело.