В Україні станом на ранок 27 квітня внаслідок повномасштабної агресії російської федерації загинули 470 дітей, ще 951 дитина зазнала поранень.
Як передає Укрінформ, про це Офіс генерального прокурора повідомляє в Телеграмі.
“Станом на ранок 27 квітня 2023 року більше ніж 1421 дитина постраждала в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії рф. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 470 дітей загинуло та понад 951 отримали поранення різного ступеню тяжкості”, – йдеться в повідомленні.
Дані не є остаточними, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.
Найбільше дітей постраждали у Донецькій області – 452, Харківській – 275, Київській – 127, Херсонській – 94, Запорізькій – 89, Миколаївській – 88, Чернігівській – 68, Луганській – 66, Дніпропетровській – 66.
27 квітня внаслідок обстрілу ворогом Миколаєва були поранені двоє 8-річних дівчаток.
На Запоріжжі зросла кількість ворожих обстрілів. Відомо про двох загиблих мирних жителів.
Про це в Телеграмі повідомляє голова Запорізької ОВА Юрій Малашко, передає Укрінформ.
“День під хаотичними обстрілами провів незламний Оріхів, Преображенка, Новоданилівка. На жаль, у місті загинули два чоловіки 1976 та 1979 р.н.”, – написав він.
Також додається, що по мирних містах і селах завдано 83 удари: 7 авіаційних, 5 атак БПЛА, 2 РСЗВ та 69 артилерійських. Наразі зафіксовано 26 нових руйнувань.
Ворожа авіація атакувала Гуляйпілля: пошкоджено житлові будинки в Успенівці. Інформації про постраждалих людей не надходило.
Чоловік служив кулеметником – балетки артиста змінив на армійські берці
Соліст балету Одеської опери Ростислав Янчишен загинув 19 квітня від мінометної атаки, за місяць до свого 32-річчя.
Чоловік народився у Кам’янці-Подільському 20 травня 1991 року. Отримавши хореографічну підготовку у київському Коледжі хореографічного мистецтва імені Сержа Лифаря, Ростислав став артистом балету Одеського національного академічного театру опери та балету, де служив понад 10 років.
Від початку повномасштабного вторгнення рф він хотів боронити рідну країну від загарбника, проте танцівника не одразу прийняли до лав Збройних сил України, тож він став добровольцем і приєднався до тероборони. Вже згодом вступив до лав ЗСУ і на фронті був кулеметником.
Відтак балетки артиста змінили армійські берці, а музика улюблених вистав – звуки мінометної черги.
За словами завідувача балетної трупи театру Гаррі Севояна, Янчишен був світлою, талановитою, порядною та інтелігентною людиною.
“Він одним із перших пішов захищати Батьківщину! Не за повісткою, не за наказом, а за власним рішенням, за покликом серця і усвідомленням своєї патріотичної місії”, – наголосив Севоян.
Адміністрація Коледжу хореографічного мистецтва імені Сержа Лифаря, у якому навчався Ростислав, зауважила, що він завжди випромінював позитив, будував плани, прагнув бути кращим, займався самоосвітою, а головне – був і залишиться патріотом.
Однією з яскравих його ролей була партія солдата, що гине на війні, у сучасному балетному дивертисменті «Тримай».
Фото: Фейсбук-сторінка Юрий Литвиненко
За страшним вироком долі, ця партія виявилася пророчою для артиста.
Вічна слава і пам’ять Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Одеська Опера / Odesa Opera
Війська російської федерації в ніч на 27 квітня п’ять разів атакували Сумську область з різних видів зброї, зокрема керованою авіаційною бомбою, унаслідок одного з обстрілів є руйнування.
Як передає Укрінформ, про це оперативне командування “Північ” повідомило в Телеграмі.
Так, із 00:00 до 00:15 у районі села Улиця зафіксовані шість влучань, імовірно, з міномета 120-міліметрового калібру.
Із 01:05 до 01:10 відбулися чотири влучання в районі міста Середина-Буда, імовірно, зі ствольної артилерії.
Із 02:00 до 02:15 загарбники здійснили сім влучань, імовірно, з міномета 120-міліметрового калібру в районі села Баранівка. З 02:30 до 02:35 відбулися два влучання, імовірно, з такої ж зброї в районі села Марчихина Буда.
У всіх згаданих випадках інформація про втрати серед місцевого населення чи пошкодження цивільної інфраструктури не надходила.
Близько 04:05 війська рф завдали удару по селу Чернацьке — відбулося одне влучання, імовірно, керованої авіаційної бомби, скинутої з літака.
Унаслідок ворожої атаки пошкоджень зазнала будівля закладу освіти та прилеглі житлові будинки.
Сили спеціальних операцій показали, як у сірій зоні в Донецькій області знищили танк і бойову машину піхоти росіян та захопили важливі трофеї.
Як передає Укрінформ, відповідне відео командування ССО Збройних сил України опублікувало у Фейсбуці.
“Ворожа техніка перебувала між позиціями воїнів сил оборони і росіян – в 150 метрах від ворога. Ця ділянка добре проглядалася спостерігачами противника. Попри це бойова група ССО України висунулася до сірої зони з наказом про знищення російської техніки”, – ідеться у повідомленні.
Пройшовши мінно-вибухові загородження, воїни ССО дісталися бронемашин. “Під час огляду було знайдено важливі трофеї: документи, зброю і радіостанції, які наші оператори забрали із собою”, – зазначили у ССО.
Замінувавши техніку, бойова група повернулася назад. “А російські танк Т-72 та БМП-1 були підірвані прямо на очах ворога”, – додали у ССО.
За інформацією Ватикану, зустріч в Апостольському палаці запланована в четвер на 9 годину ранку.
Український Прем’єр-міністр прибуде в Італію у середу, 26 квітня, де візьме участь у двосторонній конференції з питань відновлення України і представить її підсумки разом із Прем’єр-міністром Італії Джорджо Мелоні.
Пакистанська поліція в понеділок, 25 квітня, повідомила про вибухи на антитерористичному складі боєприпасів, що знаходиться на північному заході країни. Відомо про 13 загиблих та 50 поранених.
“Вибухи прогриміли в офісі контртерористичного управління в північно-західній долині Сват, яка раніше тривалий час контролювалася ісламістськими бойовиками, перш ніж вони були витіснені в ході військової операції в 2009 році”, – заявив начальник поліції провінції Ахтар Хаят.
Його прессекретар сказав у опублікованій пізніше заяві, що боєприпаси загорілися, “найімовірніше, через електричне коротке замикання”. Доказів нападу ззовні поки що не виявлено”.
За словами Хаята, більшість загиблих під час вибухів були співробітниками поліції, які займалися боротьбою з тероризмом. Також загинули жінка з дитиною, які проходили повз будівлю.
Начальник регіонального відділу боротьби з тероризмом Сохаїл Халід повідомив журналістам, що вибухи не були схожі на напад терориста-смертника або інший терористичний акт.
“Там був склад, де зберігалася велика кількість зброї… Ми вважаємо, що там міг статися вибух через необережність. Розглядаємо всі можливі варіанти”, – сказав він.
Він мав бронь як начальник управління освіти і міг не йти на війну
За фахом Любомир Бордун був учителем інформатики. Свого часу працював на підготовчому факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2008—2010), потім – заступником директора з навчальної роботи у Коломийській гімназії імені Михайла Грушевського.
У 2016-му очолив управління освіти у Коломийській громаді, був депутатом Коломийської міської ради двох скликань.
«Я не служив в армії, не проходив військову кафедру. Коли я навчався в університеті, то вже була державна політика щодо створення професійної армії і я визначив для себе, що буду займатись освітою. Але, коли 24 лютого ворог вторгся у нашу країну, я для себе чітко визначив, що іду і буду боронити свою державу», – зізнався у своєму останньому інтерв’ю для місцевої телекомпанії НТК Любомир Бордун.
Він зауважив, що був до цього фізично і морально готовим, та найголовніше – його вибір підтримала сім’я.
«Розуміючи його погляди на життя, на цю війну, на національно-патріотичне виховання, на те, як ми виховували наших дітей, я, швидше, очікувала це його рішення, але боялась собі у цьому зізнатися», – розповідає дружина Любомира, Ірина Бордун.
Вона пригадує, що вплинути на рішення Любомира неможливо було ніколи, бо вони завжди були зваженими та аргументованими.
«Він мав бронь як начальник управління освіти і міг не йти на війну… У нього ще були проблеми зі слухом та з коліном, але він активно займався спортом та намагався ці речі нівелювати… Він був дуже вольовий і цілеспрямований, тому мені довелося прийняти його рішення», – зізнається Ірина Бордун.
Найперше Любомир Бордун пройшов вогневу підготовку, злагодження, роботу з хімічною зброєю і став командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
«Любомир з перших днів був відповідальним воїном. Він став мінометником та керував ротою мінометників. Усьому навчався сам: і балістику, і військову справу, ще й вчив своїх товаришів», — пригадує капітан медичної служби Олег Токарчук.
У серпні, коли Любомир Бордун перебував у короткій відпустці у Коломиї, він намагався об’їхати усі школи та дитсадки, аби поспілкуватися з колегами про нові виклики в освіті, які з собою принесла війна. Вже у військовій формі головний освітянин Коломиї переймався безпечним навчанням дітей, зведенням укриттів та шкільною програмою без російської літератури.
Тим часом його батальйон стояв біля Бахмута, куди за кілька днів повернувся військовий Любомир Бордун.
«Зараз там не легко. Ворог наступає регулярно, різними флангами. Вони прощупують, ставлять собі за ціль захопити Бахмут і Сіверськ, а потім рухатись в напрямку Краматорська та Слов’янська», – розповідав Бордун.
9 вересня військового відзначили медаллю «Захисник України» від Ради національної безпеки та оборони України. Любомир Бордун не встиг її отримати особисто. 23 вересня він загинув від осколкового поранення на Бахмутському напрямку. Нагороду передали рідним полеглого.
Щойно у Коломиї дізнались про загибель Любомира Бордуна, в громаді оголосили дводенну жалобу.
«Любомир – непересічна людина. Завдяки своїй старанній праці заробив авторитет та повагу серед колег, освітян, батьків та всіх інших жителів нашої громади. Людина з великої літери. Справжній професіонал, великий патріот, люблячий батько, чоловік та син, хороший друг», – написав тоді Коломийський міський голова Богдан Станіславський.
«Світлі очі, ясний розум, мудрість і усмішка – це мої спогади про Любомира Бордуна. Ми були знайомі ще зі студентських років, а потім зустрілись у проєкті з децентралізації. Любомир був принциповим і відстоював те, у що вірив. Хоча, це не завжди було легко… Йому вдавалося формувати таку освітню мережу, щоб вона надавала якісні освітні послуги в громаді. Він був людиною слова і дуже відповідальним», – пригадує кандидатка наук з державного управління Марія Баран.
Любомир Бордун похований 28 вересня на Алеї Слави у Коломиї. Загиблий – почесний громадянин міста. У січні Президент України Володимир Зеленський нагородив Любомира Бордуна орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Нині громада Коломиї ініціює назвати одну з вулиць міста іменем Любомира Бордуна і просить Володимира Зеленського надати йому звання «Герой України» посмертно.
Фото: Фейсбук Богдан Станіславський
У Любомира Бордуна залишились двоє дітей – син, донька та дружина Ірина.
«Що мені допомагає триматись? Навіть не знаю… Якось мені сказали, що сильні чоловіки не обирають слабких жінок і тепер я мушу бути такою. Немає таких речей, які допомагають збагнути це горе. Я поховала разом з ним дуже велику частинку себе. Знаєте, колись мені казали, що незамінних людей не буває. Тепер я розумію, що бувають. Любомир був незамінним…», – говорить Ірина Бордун.
Зізнається, найважче їй сьогодні у свята, бо пам’ятає, що Любомир любив Різдво та Великдень. А ще пам’ятає його упевненість у собі, його силу, яка допомагала в житті зробити багато добрих речей в освіті, для людей та родини.
23 березня Ірина Бордун написала на своїй сторінці у Фейсбуці: «6 довгих місяців болю і сліз! 6 довгих місяців питання «чому ідуть найкращі?» 6 довгих місяців відчаю…І час не лікує!»
Армія російської федерації минулої доби обстріляла 18 населених пунктів Харківської області, загинула 60-річна жінка.
Як передає Укрінформ, про начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив у Телеграмі.
Зокрема обстрілів зазнали Тополі, Кам’янка, Красне Перше, Фиголівка, Новомлинськ, Кіндрашівка, Масютівка та інші населені пункти.
“Після 11:30 ворог бив по смт Дворічна Куп’янського району. Під час артилерійського обстрілу, на жаль, загинула 60-річна жінка. О 18:00 під мінометним вогнем ворога перебувало місто Вовчанськ Чугуївського району. Обійшлось без постраждалих та серйозних руйнувань”, – зазначив Синєгубов.
Він нагадав, що триває гуманітарне розмінування області. За минулу добу піротехніки Державної служби з надзвичайних ситуацій знешкодили 87 вибухонебезпечних предметів.
Китай активно розвиває свою Місячну програму і має повну впевненість у тому, що до 2030 року здійснить пілотований політ до Місяця і висадку астронавтів на його поверхню.
Про це в інтерв’ю CGTN заявив головний розробник китайської програми дослідження Місяця Ву Вейжень, передає Укрінформ.
«До 2030 року китайці точно зможуть ступити на Місяць. Це не проблема», – сказав Ву.
За його словами, наразі Національне космічне управління КНР реалізує четверту фазу програми дослідження Місяця, що передбачає запуски трьох місій під назвами «Чан’е-6», «Чан’е-7» і «Чан’е-8» та будівництво на супутнику Землі міжнародної Місячної дослідницької станції.
Фото: CMG
Як розповів Ву, місія Чан’е-6 у 2024 році має взяти зразки місячного ґрунту зі зворотного боку супутника, що стане першим випадком отримання людством ґрунту із зворотного боку природного супутника Землі.
Місія Чан’е-7 повинна здійснити посадку на південному полюсі Місяця і провести пошуки слідів води, а місія Чан’е-8, яку планують запустити приблизно у 2028 році, у співпраці з Чан’е-7 має створити основу для будівництва Місячної дослідницької станції на південному полюсі супутника.
План також передбачає запуск у 2024 році супутника зв’язку Queqiao-2 з ретрансляторами, головною функцією якого буде забезпечення зв’язку між Землею та космічними апаратами на поверхні Місяця, а також підтримання взаємодії між Чан’е-7 і Чан’е-8, оскільки вони знаходитимуться досить далеко один від одного.
Ву також розповів про плани Китаю побудувати орієнтований на Місяць далекий космічний Інтернет для покращення зв’язку та навігації для майбутніх космічних польотів.
«Ми будуємо сузір’я супутників навколо Місяця, систему, яка зможе надавати послуги зв’язку, навігації та дистанційного зондування. Після цього ми зможемо проводити дослідження глибокого космосу», – сказав він, додавши, що за допомогою такого Інтернету астронавти на Місяці, окрім іншого, отримають доступ до телевізійних програм та ігор.
При цьому, за словами Ву, китайська Місячна дослідницька станція буде відкритою для міжнародних партнерів, і КНР вітатиме «участь розвинених країн, таких як Сполучені Штати та європейські держави».
Українські сили оборони з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2023 року ліквідували близько 187 770 російських агресорів, і лише за минулу добу – ще 690 осіб.
Крім того, знищено 3688 ворожих танків (+5 одиниць), бойових броньованих машин ‒ 7151 (+12), артилерійських систем – 2863 (+14), РСЗВ – 539 (+0), засобів ППО ‒ 291 (+2), літаків – 308 (+0), гелікоптерів – 294 (+0), БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2437 (+24), крилатих ракет ‒ 911 (+0), кораблів / катерів ‒ 18 (+0), автомобільної техніки та автоцистерн – 5784 (+31), спеціальної техніки ‒ 345 (+6).
