Після західних публікацій про загрозу вторгнення Росії до Україну Москва вирішила піти далі і висунула ряд ультиматумів США і НАТО. Вони включають відмову від перспективи вступу України до НАТО і від подальшого розміщення ракет на її території, в іншому випадку російське керівництво погрожує військовою відповіддю.
РБК-Україна стежить за тим, як розгортаються події.
Росія все одно стягує війська, а Україна сподівається на переговори Москви та Вашингтона: новини за 24 грудня
Держдепартамент США вкотре закликав Росію відвести війська від кордону з Україною. Водночас, за даними британської розвідувальної компанії Janes, продовжується стягування російських танків, артилерійських озброєнь та систем протиповітряної оборони.
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у коментарі РБК-Україна заявив, що Кремль намагається створити ще один привід для нападу, а американський генерал Бен Ходжес наголошує, що Росія вже багато зробила для можливого вторгнення.
Голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко вважає, що російський президент Володимир Путін своїми заявами про Україну та НАТО висунув ультиматум. Крім того, він упевнений, що переговори США – РФ будуть тристоронніми, оскільки Вашингтон представлятиме й Україну.
Заяви країн Балтії та попередження зі США: новини за 23 грудня
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що Росія хоче знову напасти на Україну, тому НАТО має озброїти Київ.
“Я думаю, що Росія явно має намір атакувати. Усі свідчення показують, що намір реальний, і ми маємо до нього готуватися”, – зазначив він.
Тим часом із попередженням виступив заступник постпреду США при ООН Річард Міллс. За його словами, подальші військові дії Росії проти України призведуть до “масштабних наслідків та суворої ціни”.
А глава Міністерства оборони Естонії Калле Лаанет заявив, що “пора покінчити” зі спробами президента РФ Володимира Путіна дестабілізувати безпеку в Європі та світі.
Також сьогодні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вирішив звернутися до Путіна та порадити йому використати новорічні свята для відведення військ від України.
Далі була велика прес-конференція президента Росії, на якій він досить багато уваги приділив Україні. Зокрема заявив, що Росію можна перемогти лише зсередини, а також назвав умову ненападу на Україну.
Наступник Ангели Меркель на посаді лідера ХДС Фрідріх Мерц дистанціювався від позиції колишньої канцлерки Німеччини та виступив за постачання зброї до України. А німецький посол Анка Фельдгузен наголошує, що чіткі сигнали Москві призвели до того, що російське вторгнення вже оцінюється як малоймовірне.
За даними Bloomberg, США готові провести зустріч з Росією щодо “гарантій безпеки” у січні, але точна дата і місце поки що не встановлені. А Politico пише, що країни НАТО стягнуть свої війська до Росії, якщо вона нападе на Україну. Як стало відомо Reuters, Росія протягом останніх тижнів направила на окупований Донбас десятки тисяч найманців, щоб посилити свої позиції на тлі загрози ескалації конфлікту.
Тим часом CNN із посиланням на джерела в Білому домі пише, що адміністрація Байдена впевнена, що Путін не ухвалив остаточного рішення щодо вторгнення в Україну. Хоча офіційні представники вже заявили, що США не ухвалять частину вимог Росії, зокрема щодо НАТО.
Українська сторона активізувала контакти з адміністрацією Байдена, і 23 грудня глава офісу президента Андрій Єрмак провів переговори з радником президента США з нацбезпеки Джейком Салліваном.
Три треки переговорів від РФ і поради Столтенбергу: новини за 22 грудня
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що переговори з Росією щодо “гарантій безпеки”, можуть початися вже в січні 2022 року. Його російський колега Сергій Лавров підтвердив це, а також заявив, що переговори йтимуть по трьох треках.
Крім того, він застеріг Україну від нібито військової конфронтації і заявив, що Москва може забезпечити військову відповідь на “провокації”. А також після заяв генсека НАТО Єнса Столтенберга про те, що лише Україна і НАТО можуть вирішувати свою подальшу долю, порадив йому змінити роботу.
Пізніше голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель та держсекретар США Ентоні Блінкен заявили, що переговори з Росією про “гарантії безпеки” відбуватимуться лише за участю Євросоюзу.
Погрози Путіна і санкції США: новини за 21 грудня
Трохи пізніше Путін виступив з погрозами на адресу НАТО, заявивши, що Росія залишає за собою право захищати себе, реагуючи на провокації біля її кордонів. Такою заявою, по всій видимості, він не виключає відкриту агресію проти України.
“Якщо інфраструктура НАТО буде рухатися далі і з’явиться в Україні, підлітний час ракет скоротиться до 7-10 хвилин, а гіперзвукової зброї – до 5”, – заявив він і попередив, що Москва готова вживати військово-технічні заходи у відповідь на наближення НАТО.
При цьому сам Путін не вважає російські вимоги ультиматумами.
Як пише FT, союзники по НАТО змирилися з необхідністю вести переговори щодо “гарантій безпеки”, але в самому альянсі немає консенсусу з цього приводу. А президент України Володимир Зеленський заявив про те, що в 2022 році Київ має отримати чіткі терміни вступу до НАТО.
Тим часом у Росії заговорили про те, що можуть передати ядерну зброю Білорусі, якщо побачать загрози з боку НАТО. А міністр оборони Сергій Шойгу заявив про нібито провокації американських ПВК із застосуванням хімікатів на Донбасі, що відразу ж спростували Україна і США.
Авторитетна газета The Washington Post пише, що США шукають варіанти, як допомогти українській територіальній обороні в разі вторгнення Росії. Передбачається, що Вашингтон може надати переносні зенітно-ракетні комплекси.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг в черговий раз підкреслив, що альянс не піде на компроміси з Росією з питання безпеки України. А в Держдепі заявили про те, що розклад сил США в Європі може змінитися, а також про підготовку санкцій для стримування РФ. Як пише Reuters, вони вдарять по постачаннях смартфонів і авіазапчастин.
На тлі загроз вторгнення Росії та загострення її риторики із Заходом, підтримка вступу України до НАТО зросла до рекордних 54%.
З чого все почалося
У листопаді західні ЗМІ з посиланням на розвідслужби почали писати про скупчення російських військ недалеко від кордону з Україною. Причому інформація подавалася в контексті можливої підготовки повномасштабного вторгнення Росії.
Українська сторона активізувала обмін даними із західними партнерами, а представники влади виступали з суперечливими заявами – від того, що нинішнє стягування військ РФ мало чим відрізняється від весняного загострення, до заяви керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова про те, що вторгнення може відбутися в січні-лютому 2022 року.
США, Британія і країни Євросоюзу відразу пригрозили Росії “пекельними санкціями”, на які Захід не пішов в 2014 році після окупації Криму і частини Донбасу. Але в той же час виключили відправку своїх військових до України, нагадавши, що вона не є членом НАТО.
Росія ж, у свою чергу, звертає увагу на те, що має право переміщати армію по своїй території як їй завгодно. І нібито не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів.
“Про можливість введення російських військ до України говорили ще на початку року, проте цього досі не сталося”, – заявив президент Росії Володимир Путін ще наприкінці листопада, спростувавши підготовку масштабної агресії.
Ультиматуми Путіна на адресу США і НАТО. І причому тут Україна
Піднімаючи ставки перед онлайн-самітом з американським президентом Джо Байденом, Путін заговорив про те, що йому потрібні юридичні “гарантії безпеки” від США і НАТО. Причому, як з’ясувалося пізніше, пропозиції Москви нагадують ультиматуми. Західні союзники вже розглядають їх.
Москва пропонує закріпити ці гарантії в договорах з США і НАТО. Одним з пунктів угод має стати відмова НАТО від подальшого розширення з офіційним відкликанням обіцянок про вступ України.
Крім того, Росія запропонувала НАТО відмовитися від будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі і Центральній Азії; не розгортати ракети в районах, звідки вони можуть вражати територію Росії та країн НАТО.
Що стосується США, то Москва пропонує Вашингтону не використовувати інші країни для підготовки нападу один на одного; не проводити військових навчань з відпрацюванням сценаріїв застосування ядерної зброї; не готувати військових неядерних країн застосовувати ядерну зброю; не розгортати ядерну зброю за кордоном і повернути вже розгорнуту.
