Російські війська за минулу добу 74 рази обстріляли Херсонську область, внаслідок чого загинула людина, восьмеро цивільних зазнали поранень.
Як передає Укрінформ, про це очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив у Телеграмі.
“За минулу добу ворог здійснив 74 обстріли, випустивши 441 снаряд з мінометів, артилерії, “Градів”, танків, БПЛА та авіації. По місту Херсон ворог випустив 31 снаряд”, – ідеться у повідомленні.
Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, територію та будівлю медичного закладу у Херсоні, освітній заклад у Бериславському районі.
“Через російську агресію одна людина загинула, ще восьмеро дістали поранень”, – зазначив Прокудін.
У Київській області внаслідок нічної атаки ворожих безпілотників в одному з населених пунктів, сталась пожежа у приватному будинку, в іншому – уламками пошкоджений дах магазину.
Як передає Укрінформ, про це голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив у Телеграмі.
“Російський ворог вчергове вдався до атаки. Цієї ночі повітряна тривога тривала понад 3 години. Окупанти атакували регіон шахедами”, – зазначив Кравченко.
Уночі на Київщині активно працювала ППО. Ворожі цілі були збиті.
Фактів влучань не зафіксовано. За оперативною інформацією, жертв та постраждалих немає.
“Проте через падіння уламків в одному з населених пунктів сталося загоряння приватного будинку, пошкоджено гараж, прибудинкову територію та автомобіль. Пожежу оперативно ліквідовано. Ще в одному населеному пункті уламками пошкоджено дах магазину”, – Кравченко.
Наразі наслідки усуваються. Власникам пошкоджених обʼєктів буде надана необхідна допомога.
Оперативні служби продовжують роботи з фіксації наслідків атаки.
Як зазначив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов, внаслідок пожежі в будинку ніхто не постраждав.
Сили оборони України з 24 лютого 2022 року по 2 серпня 2023 року ліквідували близько 247 тисяч 230 російських загарбників, 540 з них – за останню добу.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці.
Також станом на 2 серпня українські оборонці знищили 4217 (+1) ворожих танків, 8213 (+8) бойових броньованих машин, 4866 (+27) артилерійських систем, 700 (+1) реактивних систем залпового вогню, 463 (+1) засобів ППО, 315 (+0) літаків, 311 (+0) гелікоптерів, 4042 (+15) безпілотників оперативно-тактичного рівня, 1347 (+0) крилатих ракет, 18 (+0) кораблів /катерів, 7349 (+25) одиниці автомобільної техніки й автоцистерн і 718 (+0) одиниць спеціальної техніки РФ.
Вночі ворожа армія з важкої артилерії тричі обстріляла Нікопольщину.
Про це в Телеграмі повідомляє начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак, передає Укрінформ.
«Протягом ночі агресор тричі обстрілював Нікопольський район. Гатив з важкої артилерії. Випустив зо півтора десятка снарядів. Тероризував Нікополь і Покровську громаду», – йдеться в дописі.
Минулося без загиблих і постраждалих. Нині встановлюються наслідки ворожих атак.
Навчання українських пілотів на американських винищувачах F-16 триватиме шість місяців, а можливо навіть і менше.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
“Наші льотчики вже готуються до навчання, вони вже два місяці, мабуть, очікували цього рішення про виїзд у якусь із країн, де буде проводитись навчання. Зараз працюють наші фахівці на різних майданчиках в рамках авіаційної коаліції, і де буде прийнято рішення, там будуть і навчатись”, – сказав Ігнат.
Він додав, що, ймовірно, для навчання будуть різні бази для того, щоб якнайшвидше пройти цей процес. Адже пропускна здатність бази теж не безмежна. Є певна кількість тренажерів, інструкторів, навчальних літаків тощо.
“Інша категорія військовослужбовців – молоді пілоти, можливо надалі навіть і курсанти, пілоти, які не мають льотної практики – для них буде вже більш тривале навчання”, – зазначив речник.
За його словами, це буде базова підготовка, наземна, англійська мова, навчання на легкомоторному літаку, реактивному літаку і далі з переходом уже на винищувач.
Ігнат додав, що ця програма зможе розвиватися з року в рік, і нові й нові фахівці будуть далі поступати, адже програма переозброєння на літак “натовського” зразка не робиться за пів року.
“За пів року можна підготувати декілька ескадрилей цих винищувачів для виконання поточних завдань, які нам дуже потрібно виконувати вже сьогодні – звільняти наші території, допомагати наземним військам і основне – завойовувати перевагу в повітрі”, – наголосив він.
Також, за словами речника, є багато інших завдань, таких як захист від ракет та дронів, “у цьому F-16 може нам допомогти”.
Ігнат нагадав, що початок навчання пілотів планується на кінець серпня.
“Графіки є різні. Сполучені Штати заявили, що орієнтовно через декілька тижнів. Після саміту у Вільнюсі анонсувалося, що це може відбутись наприкінці літа. Кінець літа – це кінець серпня. Якщо це відбудеться швидше, як про це заявили Сполучені Штати, то це можна тільки вітати”, – сказав він.
Речник зазначив, що зараз працює багато фахівців Повітряних сил, консультуються з партнерами й визначають куди саме, які країни нададуть ці майданчики. Оскільки окрім пілотів, потрібно ще й інженерів готувати, а також інших фахівців, які обслуговуватимуть цю техніку.
За його словами, найкоротший курс, який необхідний для того, щоб українські пілоти могли якнайшвидше виконувати бойові завдання у найближчому майбутньому, становить шість місяців, а можливо й менше.
“Коли ми відправляли двох наших пілотів у Сполучені Штати, в Арізону, там вони проходили тестування на тренажерах, на симуляторах. І наші американські партнери визначали, що вони можуть, як можуть реагувати на різні ситуації в повітрі, як вони швидко схоплюють матеріал, яка від них віддача, і зробили висновки, що, можливо, їм потрібно буде й менше часу. Повітряні сили Збройних Сил України заявляли про пів року, а наші колеги сказали, що можливо вийде вкластись і в чотири місяці”, – розповів Ігнат.
Однак він зазначив, що “не хочеться зараз когось “годувати” тими новинами, які б нам хотілось чути”.
“Дочекаємося, коли це відбуватиметься на практиці. Тому що дуже важлива первинна підготовка, для пілотів це спочатку і тренажери, і симулятори. Потім – польоти з інструктором, потім – самостійні польоти вже на літаку, а потім – тактичне застосування цього літака. І найголовніше – цей літак повинен воювати, а не просто літати. Йдеться про застосування озброєння”, – сказав речник.
За його словами, арсенал озброєння у F-16 надзвичайно широкий – це десятки й десятки одиниць різних дуже ефективних авіаційних крилатих високоточних ракет, бомб тощо. І все це озброєння повинні освоїти не лише пілоти, але й іноземні фахівці, зокрема інженери.
“Це все важливі речі. Тут помилок не повинно бути”, – наголосив Ігнат.
Південна Корея — один з провідних виробників зброї у світі. Укрінформ з’ясовував, чим ця країна може реально нам допомогти. Спойлер: багато чим
У квітні президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що розгляне варіант надання Україні зброї, а вже у липні — здійснив неоголошений візит до Києва. Подія, направду, історична, адже ще ніколи раніше лідер цієї розвиненої країни не відвідував нашу державу. Втім, у даному разі цікавить не стільки політико-дипломатична сторона візиту пана Юна, скільки перспективи оборонної співпраці між Києвом та Сеулом.
Але спершу…
Тектонічні зміни: як президент Юн впевнено рухає Південну Корею на Захід
Республіка Корея доволі специфічна країна. Втім, за словами президента громадської організації “Ліберально-демократична ліга України”, експерта з питань Східної Азії Артура Харитонова, глибоко “копати” в даному разі не варто, бо одним матеріалом тут не обійдешся. Набагато важливіше зараз — це зрозуміти тенденцію останніх майже двох років, яка для нас є вкрай позитивною.
“Коли РФ розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну Південну Корею очолював Мун Чже Ін. Він та його політична сила “Демократична партія Тобуро” виступали й, зрештою, дотепер виступають за так званий “третій шлях” для Кореї, себто за невтручання, нейтралітет, дружбу з РФ, за те, щоби не дай Боже дратувати Путіна і Сі Цзіньпіна. Проте у березні 2022 року в Південній Кореї відбулися президентські вибори, на яких переміг кандидат від опозиційної партії “Сила народу” Юн Сок Йоль”, – розповідає експерт.
Пан Харитонов наголошує, що президент Юн категорично відрізняється від свого попередника: “На вибори Юн ішов як проамериканський і прояпонський кандидат. Він твердо заявив, що не поділяє позиції Мун Чже Іна, попереднє лідерство якого сильно підкосило дружбу між Сеулом і Вашингтоном та Сеулом і Токіо”.
Попередню адміністрацію Мун Чже Іна критикували за загравання з Китаєм і м’яке ставлення щодо Північної Кореї.
“Більш того, через свою політику в стилі балансування між головними гравцями регіону — США та КНР — Мун вирішив відмовитися від розміщення додаткових американських систем ПРО в Південній Кореї, а також обмежив участь країни в оборонних ініціативах США”, – додав пан Харитонов.
Мун Чже Іна критикували за загравання з Китаєм і м’яке ставлення щодо Північної Кореї
Натомість для Юн Сок Йоля тісне співробітництво зі Сполученими Штатами стало пріоритетом. Зокрема, він ініціював перемовини з американцями щодо додаткового розміщення протиракетних систем THAAD. Були відновлені також програми військово-технічної кооперації та узгоджено проведення спільних військових навчань.
“США повернули Південній Кореї “ядерну парасольку”. А у відповідь – Південна Корея пообіцяла повністю вкладатися в американську безпекову мережу”, – акцентує співрозмовник.
Значне місце в зовнішньополітичному порядку денному чинного президента посідає стабілізація відносин із Японією. Між обома країнами існують історичні сперечання ще з часів японської окупації Корейського півострова на початку минулого століття. У 2015 році, уряди двох країн підписали угоду про врегулювання проблеми, проте наступного року адміністрація Мун Чже Іна знову підняла питання недостатнього відшкодування з боку Токіо. Ситуація настільки загострилася, що призвела до початку торгової війни й обмеження офіційних контактів між Японією та Південною Кореєю.
“Юн Сок Йоль, прийшовши до влади, взявся за нормалізацію відносин із Японією. За посередництва США процес примирення хоч і повільно, але триває”, – звертає увагу експерт.
Не варто оминути розширення елементу ВПК у зовнішній політиці Південної Кореї: “Темпи зростання експорту озброєння з Кореї є найвищими у світі. За 2022 рій Сеул підписав багатомільярдні контракти на постачання озброєння з Польщею, Румунією, Чехією та Австралією”.
А ще — у 2022-му президента Південної Кореї уперше в історії запросили на саміт НАТО, який проходив у Мадриді.
“Починаючи з 2023-го прозахідна лінія Юн Сок Йоля ще більше прогресувала і формалізувалася. Білий дім, наскільки я розумію, поставив питання таким чином: США готові й надалі посилювати безпеку Південної Кореї, а та натомість повинна змінити свою політику щодо поставок озброєння Україні — або напряму, або через інші країни”, – каже Артур Харитонов.
У квітні цього року президент Південної Кореї здійснив перший за останні 12 років візит до Вашингтону, де пообіцяв Байдену розглянути надання Україні зброї.
Юн Сок Йоль і Джо Байден
“А у травні був візит першої леді Олени Зеленської в Сеул. Згодом — зустріч президента Володимира Зеленського з Юн Сок Йолем на полях саміту G7 у Хіросімі. Потім — саміт НАТО у Вільнюсі, на якому Альянс і Південна Корея розширили програму партнерства, – нагадує експерт. – Ну і, нарешті, історичний візит президента Юна в Київ, про який ніхто попередньо не оголошував. Окрім виділення фінансової допомоги, лідер Південної Кореї також пообіцяв передати Україні обладнання для розмінування та машини швидкої допомоги. І це все? Принаймні з того, що було анонсовано офіційно — так. Але…”
Пан Харитонов упевнений, що країни Європи, які передаватимуть нам озброєння, Південна Корея точно підтримає. А от чи будуть прямі поставки? Є нюанс: у цій країні все ще діють певні законодавчі обмеження.
“Аби Південна Корея змогла напряму передавати Україні зброї — їм треба змінити своє законодавство. І хоча це президентська республіка, де глава держави очолює виконавчу владу та має доволі широкі повноваження, але парламент там є також. І в парламенті для президента Юна, скажемо так, склалася не надто комфортна ситуація через засилля раніше згадуваної “Демократичної партії”. Відтак Юну, можливо, не вдасться вирішити це питання наскільки швидко, як би нам хотілося. Але не все так погано. Через пів року в країні відбудуться парламентські вибори, а до того — гадаю, пан Юн щось та й вигадає. В будь-якому разі, для нас Південна Корея дуже важлива у плані озброєнь і технологій. На жаль, для розвитку співпраці ми всі ці роки робили недостатньо. Але війна внесла свої корективи, тому ніколи не пізно почати”, – підкреслив Артур Харитонов.
За винятком ядерної зброї та далекобійних ракет стратегічного значення, у Південній Кореї розробляють і виробляють практично весь спектр конвенційного озброєння. А оскільки Юн Сок Йоль допустив передання Україні зброї, то наша країна може на це розраховувати.
Дуже багато зброї: що собою являє південнокорейський ВПК
У період з 2017 по 2021 корейський воєнпром став найшвидше зростаючим серед 25 найбільших світових експортерів зброї й посів, за даними Stockholm International Peace Research Institute, восьме місце з часткою світового ринку у 2.8%.
У 2022 році експорт зброї зріс на 140% — до рекордних $17.3 мільярдів. Більшу частину цієї суми ($12.4 млрд), отримано від продажу Польщі танків, гаубиць, винищувачів і РСЗВ. Також у 2022 році було укладено менші контракти з Єгиптом та ОАЕ.
Одна з переваг зброї від Південної Кореї — можливість передачі технологій. Приміром, у Польщі будуть виробляти корейські танки K2 та FA-50, але з поміткою PL. Тобто куплено право на виготовлення за технологією, але з власною модернізацією.
Ще один приклад — турецький танк Altay, який має надійти на озброєння до кінця 2023 року. Корея брала участь у розробці броні, передала технологію виготовлення гармат, а також поставила силову установку та низку інших систем.
За оцінками військових аналітиків, якщо темпи розвитку південнокорейського ВПК не спадуть, то до 2027 року Сеул може вийти на четверте місце як експортер озброєння, потіснивши Німеччину.
«На відміну від держав, які наприкінці Холодної війни скоротили свої армії та потужності з виробництва техніки й боєприпасів, Південна Корея зберегла надійний ланцюжок оборонних поставок, щоб задовольнити попит власних збройних сил і захиститися від КНДР. Країни східної Європи поспішали переоснащувати та модернізувати свої війська після того, як відправили в Україну зброю радянських часів — Південна Корея стала привабливим варіантом», — пише The New York Times.
Південна Корея поставить Польщі 180 танків K2 Black Panther до 2025 року
До речі, більшість озброєння Південної Кореї спеціально розроблене для сумісності з системами США і НАТО, що додає йому привабливості. Зараз Південна Корея посідає третє місце серед найбільших постачальників озброєнь до країн-членів НАТО, на неї припадає 4,9% їхніх закупівель зброї (на США, які посідають перше місце, припадає 65%, за Францією — друге місце — 8,6%, – Ред.).
“Військово-промисловий комплекс Південної Кореї — це, в першу чергу, акцент на високотехнологічній зброї хай-тек рівня. Ця країна має можливість виробляти велику номенклатуру артилерійських боєприпасів, наприклад, 155-го калібру для гаубиць західного зразка, – коментує “Укрінформу” військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. – У Південній Кореї майже всі технічні рішення, приміром, якщо говорити про танки або про САУ, як от К-9 Thunder, – це рішення найсучасніші. Йдеться про системи управління вогнем, електроніку, засоби фіксації, супроводження цілі й так далі. Південна Корея — це оптика, електроніка, це, зрештою, БПЛА, які, до слова, кращі за китайські”.
Простіше кажучи, Південна Корея — це про високі технології, доступ до яких нам було б надважливо отримати.
“Південна Корея у цьому питанні здатна допомогти Україні зробити, що називається, величезний стрибок. Йдеться про електронні компоненти для будь-якої нашої військової техніки, починаючи з танків та ББМ і закінчуючи ракетною зброєю, – перелічує пан Коваленко. – Технічна і технологічна проектна думка в нас завжди була на дуже високому рівні, ще за радянських часів. Єдине, чого нашим розробникам не вистачало всі ці роки — фінансування, а також технологій, щоб відійти від радянських зразків й інтегрувати західні”.
Це якщо у двох словах. А тепер – конкретніше.
Снаряди, артилерія, танки, засоби ППО: чому Києву важливо співпрацювати з Сеулом
Олександр Коваленко каже, що у Південної Кореї є бронетехніка і снаряди, які можуть бути передані Україні для боротьби з російським ворогом.
“На озброєнні ПК досі перебуває танковий полк Т-80У і відповідні снаряди 125-мм. Так само є деяка кількість БМП-3 і БТР-80”.
Порівняно з іншими зразками техніки, яку використовує армія ПК, це незначний потенціал, який, за словами експерта, не шкода буде й передати.
“У Південній Кореї на складах стоять 40 танків Т-80У, які не роблять абсолютно ніякої погоди, за наявності понад 2 тис. сучасних південнокорейських танків К1 / K1E1 / K1A1 / K1A2 / К2. Подібна ситуація з двома десятками БТР-80, за наявності майже 2,5 тис. інших найменувань бронетранспортерів”.
У Південній Кореї на складах стоять 40 танків Т-80У
Оглядач групи “Інформаційний спротив” зазначає, що Південна Корея має також “досить значний артилерійський потенціал”. Зокрема, йдеться про 1,3 тис. 155-мм САУ К9 Thunder і понад 1 тис. K55/К55А1, які є корейською модернізацією М109.
Також аналітик каже, що йому відомо про понад 2,3 тис. САУ калібру 155-мм з “налагодженим виробництвом пострілів цього калібру”.
“Перераховувати можна ще довго різні цікаві позиції, які перебувають на озброєнні Південної Кореї та виробляються її ВПК. Сподіваюся, що незабаром коаліція друзів України поповниться ще одним постачальником високотехнологічного озброєння, яке так необхідне для домінування над незліченною ордою окупантів”, – наголошує Олександр Коваленко.
Про певний запас танків Т-80 та снарядів до цієї техніки розповів також військовий експерт Іван Ступак. Водночас, стверджує він, було б корисно домовитися з Сеулом про довгострокові поставки Україні різноманітних безпілотників.
“Те, що не на виду – це найрізноманітніші безпілотні літальні апарати різних масштабів, розмірів, зокрема дрони-камікадзе. Україні потрібне забезпечення цими безпілотниками на довгострокову перспективу. Не просто якусь разову партію, а, наприклад, 100-200 штук на місяць”, – мріє пан Ступак.
Також Південна Корея може постачати Україні ППО. З таким проханням, між іншим, Володимир Зеленський уже звертався до Юн Сок Йоля.
“Зенітні комплекси – це суто оборонне обладнання, а не озброєння. Для відновлення України має бути “небесний щит”. Ми щиро сподіваємося, що Корея підтримає нас у цій галузі. Крім того, є система раннього попередження про російські авіаудари, яка також потребує допомоги від Південної Кореї”, – заявив наш президент.
Що ж, у Сеула, як пише мілітарне видання Defense Express, доволі широкий вибір засобів для посилення української ППО:
KP-SAM, або Chiron — переносні зенітні ракетні комплекси. Це класичний ПЗРК з інфрачервоною головкою самонаведення. Максимальна дальність ураження цілей – 7 кілометрів;
M163 VADS — самохідні та причіпні зенітні установки. Оснащені американськими скорострільними шестиствольними гарматами Vulcan 20 міліметрів. Це легендарні авіаційні гармати, темп стрільби яких складає 3 000 пострілів/хвилина.
«Дуже непоганий кандидат на роль «шахедобійки». Таких систем у корейських збройних сил не так й багато — близько 210 одиниць (150 самохідних, 60 причіпних), але ця зброя знаходиться у режимі поступового виведення з експлуатації», — кажуть експерти з озброєння.
K30 Biho, або «Летючий тигр» — самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс. Це передова корейська система зброї, яка виробляється як для власної армії, так і на експорт. Має спарені 30-мм гармати. Циклічна скорострільність однієї становить 600 пострілів/хв. — кожна забезпечена 300 готовими до використання боєприпасами. Ефективна вогнева дальність становить близько 3 кілометрів. Також має власну РЛС та оптико-прицільну станцію з тепловізором. Станом на 2022 рік країна мала 167 таких систем на озброєнні;
L70 — шведські 40 мм зенітні установки. Вони мають автоматизовану систему з централізованим радіолокаційним постом, який відповідає за наведення. Такі системи вже є на озброєнні ЗСУ і вони вкрай ефективні проти іранських дронів. У Південної Кореї є близько 80 зразків цієї техніки;
«Людина там потрібна лише для заряджання цих систем. А зараз ще мова йде про встановлення сучасних тепловізійних приладів та оптико-прицільні станції, які дозволяють працювати в будь-який час доби. Для знищення цілей на кшталт шахеда потрібно не більше однієї черги, бо установка має потужний 40 мм калібр», — пояснив головний редактор Defence Express Олег Катков.
K-808 KW2 (AAGW) — це зенітний гарматний комплекс зі спареною 30-мм артилерійською установкою. За характеристиками — це, по суті, спрощена версія K30 Biho. Головна фішка цієї зброї — її незначна вага. Вона дозволяє інтегрувати установку на майже будь-яке колісне шасі 8×8, тож його може обрати замовник.
KM-SAM, або Chunggung — комплекс середньої дальності, який почав надходити у південнокорейське військо тільки у 2017 році. Дальність ураження складає 40 км, а висота — до 20 кілометрів. Кількість таких ЗРК у війську Сеула — приблизно 72 одиниці.
А ще Сеул має на озброєнні до 1000 одиниць уже добре відомих нам ПЗРК, як от Stinger, Javelin, Mistral, «Ігла».
Щодо артилерійських систем, то найвідомішою зброєю Південної Кореї серед усіх видів є самохідна установка К9 Thunder. Калібр – 155 мм, максимальна дальність стрільби стандартним фугасним снарядом – 30 км і 40 км реактивним снарядом, а скорострільність — шість пострілів/хвилину. На підготовку до стрільби потрібно 30 секунд, а на згортпння — 60 секунд. Гаубиця стоїть на озброєнні Фінляндії, Індії, Естонії, Норвегії, Австралії. Договір на поставку систем у 2022 році також уклали Єгипет та Польща. Станом на 2023 рік це одна з найбільш комерційно успішних артустановок у світі.
Калібр 155 мм має і причепна гаубиця KH-179 виробництва Hyundai WIA. Конструкція цієї гаубиці схожа на американську M114A2. Установка може вести вогонь реактивними снарядами на відстань до 30 км, а дальність прямою наводкою становить до 1.5 кілометра. Практично усі артсистеми цього типу заміняють на сучасніші, тож незабаром потреба корейської армії в них повністю відпаде.
Серед реактивних систем залпового вогню особливо виділяється K239 Chunmoo. По суті це корейський аналог американських М270 — перших версій HIMARS. Це реактивна система — від типу ракет залежить дальність удару: від 23 до 80 кілометрів. Максимальна дальність забезпечується тими ж ракетами, що використовуються у РСЗВ M270 і M142 HIMARS. Для системи також була розроблена нова балістична ракета малої дальності, прототипом для якої стали американські ATACMS.
Chunmoo може руйнувати укріплення, мости, злітно-посадкові смуги та скупчення військ і техніки. Одна пускова установка повним залпом покриває площу розміром з три футбольні поля.
Підсумовуючи… Будемо сподіватися, що багато чого з вище переліченого зовсім скоро перейде з розряду “потенційно” у розряд “практично”. Шанси на це високі. Хоча б тому, що в публікації The Wall Street Journal від 23 травня повідомляється, що “Південна Корея почала таємно передавати Україні сотні тисяч артилерійських снарядів”. Відправка здійснюється через США. Втім, нас і такий варіант влаштує.
Вночі у небі України Сили оборони знищили 38 ворожих повітряних цілей.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
У ніч на 18 липня росіяни атакували Україну з південного напрямку шістьома крилатими ракетами “Калібр” та 36 ударними дронами типу Shahed.
Пуски “Калібрів” здійснювались, імовірно, з російського фрегата “Адмірал Ессен”, дронів з району полігону Чауда (тимчасово окупований Крим).
Сили та засоби Повітряних сил ЗСУ знищили шість “Калібрів”, 31 ворожий ударний дрон Shahed-136/131 та один розвідувальний БпЛА.
Крилаті ракети “Калібр” і переважну більшість дронів-камікадзе знищено на півдні – в Одеській та Миколаївській областях, решту ударних БпЛА уражено в Донецькій, Харківській та Дніпропетровській областях, підкреслили у Повітряних силах.
Минулої доби, 17 липня, протиповітряна оборона знищила три ударні БпЛА типу Shahed, один “Ланцет” в дев’ять розвідувальних безпілотників оперативно-тактичного рівня.
За поточну та минулу добу авіація Повітряних сил завдала до 15 групових авіаційних ударів по російських загарбниках, ідеться в повідомленні.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак заявив у Телеграмі, що нічна атака російських загарбників на Одесу та Миколаїв з використанням ракет і дронів Shahed є ще одним доказом того, що РФ планує поставити під загрозу життя 400 млн людей у різних країнах, які залежать від українського продовольчого експорту.
Відмова Росії від участі у Чорноморській зерновій ініціативі є дуже поганою новиною для усього світу, такі дії позбавляють мільйони людей базового харчування, тож спроби Росії використати голод як зброю потребують рішучої відповіді від ООН.
Як повідомляє Укрінформ, про це сьогодні у Брюсселі перед початком другого дня зустрічі на вищому рівні між ЄС та країнами Спільноти держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC) заявив Високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Це дійсно дуже погані новини. Це найгірші новини для світу, – той факт, що знову українське зерно не може вивозитися з України. Це означає, що сотні тисяч людей по усьому світу будуть позбавлені базового харчування. Я думаю, це заслуговує певних дій на рівні Генеральної Асамблеї Об’єднаних націй. Ми не можемо просто сидіти та скаржитися. Вони (росіяни – ред.) використовують голод в якості зброї. Це одна із найгірших речей, які Путін міг зробити, – і він це зробив. Тож такі дії потребують рішучої відповіді від міжнародного співтовариства», – наголосив Жозеп Боррель.
У небі над Сирією сталося перехоплення російським винищувачем Су-35 американського військового літака-розвідника МС-12.
Як передає Укрінформ, про це інформує AP з посиланням на власні джерела.
Офіційні особи заявили, що інцидент, який стався у неділю, 16 липня, і став значною ескалацією на тлі низки зіткнень між літаками США та РФ в Сирії впродовж останніх тижнів.
Перехоплення російським Су-35 завадило екіпажу США безпечно керувати літаком MC-12, заявили офіційні особи, назвавши це новим рівнем небезпечної поведінки, що може призвести до аварії або загибелі людей.
Джерела AP відмовилися обговорювати деталі військової операції та не повідомили, наскільки близько російський літак підійшов до американського.
Зазначається. що МС-12 здійснював спостереження на підтримку операцій проти угруповання Ісламська держава в Сирії.
Протягом останніх тижнів російські винищувачі неодноразово переслідували американські безпілотники MQ-9, але останній інцидент викликає більшу тривогу, оскільки він поставив під загрозу життя американців.
Європейський суд з прав людини у вівторок, 18 липня, оголосив рішення у справі “Росія проти України”, у якому в повному обсязі відхилив усі претензії Росії до України.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресреліз ЄСПЛ.
“У своєму сьогоднішньому рішенні Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно постановив: вилучити заяву з реєстру справ”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що скарга Росії за всіма ознаками була необґрунтованою.
Суд не знайшов підстав, пов’язаних з дотриманням прав людини, як визначено Конвенцією та її протоколами, які би вимагали у будь-якому разі продовжувати розгляд справи.
Повідомляється також, що суд надсилав низку запитів Росії, які були проігноровані. Зазначається, що Росія не брала участі у процесі, відколи припинила членство у Раді Європи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що влада Росії більше не зацікавлена продовжувати розгляд заявки, яку вона подала у 2021 році.
Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Росія проти України” є письмовим.
Також Росія заявляла про нібито існування в Україні “адміністративних практик” щодо вбивств, викрадень, примусового переселення, втручання у право голосу, обмеження на використання російської мови, нападів на російські посольства і консульства, а також перекриття води у Крим.
“18 липня 2023 року Вища рада правосуддя продовжила до 26 серпня 2023 року тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя судді Макарівського районного суду Київської області Олексія Тандира у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності”, – йдеться у повідомленні.
У ніч проти 26 травня Тандир збив на смерть 23-річного нацгвардійця на блокпосту в столиці. Правоохоронці суддю затримали. Той відмовився від освідування на вміст алкоголю та наркотиків, проте мав візуальні клінічні ознаки сп’яніння. Суд надав дозвіл на примусове відібрання в нього біологічних зразків.
За фактом ДТП правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286-1 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння) Кримінального кодексу.
Колектив Макарівського районного суду заявив, що не виправдовує дії голови суду та виступає за повне й неупереджене розслідування трагічної події.
Як повідомили у ДБР 11 липня, експертиза показала, що Тандир перебував у стані алкогольного сп’яніння, коли збив на смерть 23-річного нацгвардійця на блокпосту в столиці.