Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив співголова блокади, організатор протесту поблизу пункту пропуску “Корчова-Краківець” Томаш Борковський.

“Блокада розпочинається з 12-ї години (13-ї години за київським часом – ред.) 6 листопада”,- зазначив Борковський, додаючи, що вона одночасно розпочнеться в трьох місцях поблизу кордону з Україною.

Він повідомив, що цей протест офіційно зареєстровано польськими перевізниками в місцевих органах влади до 3 січня 2024 року.

Співорганізатор страйку повідомив, що блокуватиметься проїзд вантажних автомобілів, натомість пропускатиметься гуманітарна і військова допомога для України.

На його переконання, блокада спрямована не проти України, а за те, “щоб мати рівні можливості” з українськими перевізниками.

“Ми хотіли б взагалі не організовували цю блокаду. Якщо буде виконано наші вимоги, то ми не протестуватимемо. Проте, станом на сьогодні не видно, що з нами хтось хоче розмовляти”, – зазначив Борковський.

Він зауважив, що свої вимоги організатори страйку надіслали, зокрема, міністерству інфраструктури Польщі.

Серед головних вимог польський організатор страйку назвав відновлення з боку Польщі практики дозволів для українських перевізників. “Необов’язково їх повинно бути стільки ж, як до війни, але ми хочемо, щоб це було відновлено”,- підкреслив організатор страйку. (До початку повномасштабного вторгнення Польща надавала Україні до 200 тис. дозволів на рік на вантажоперевезення – ред.)

Іншою вимогою він назвав те, щоб польські вантажні автомобілі було виключено з Е-черги для порожніх автомобілів, які повертаються з України до РП.

“Зараз, на жаль, наші водії у порожніх вантажівках чекають на виїзд з України по 10-12 днів”,- зауважив Борковський. Він додав, що українські водії, наприклад, можуть перечекати цей час вдома, натомість польські змушені стояти біля кордону.

Борковський також зазначив, що організатори хочуть, аби польська сторона перестала видавати ліцензії для транспортних компаній з капіталом поза ЄС.

“Йдеться не лише про українців, але також турків, грузин, росіян, білорусів, які в Польщі реєструють багато компаній”,- зауважив організатор страйку.

Cвоєю чергою речник Бещадського відділу Прикордонної служби Польщі Пьотр Закєляж в коментарі Укрінформу підтвердив, що страйк польських перевізників має розпочатися 6 листопада.

Він зазначив, що польські прикордонники готові до цього протесту, зауваживши, що він відбуватиметься за межами прикордонного пункту. Відтак, польські прикордонні органи не мають впливу на його перебіг.

“З нашого боку, усі транспортні засоби, які потраплятимуть на кордон, пропускатимуться за стандартною процедурою”, – повідомив Закєляж.

Раніше посол України в Польщі Василь Зварич підкреслив, що Україна дипломатичною нотою звернулася до Польщі з проханням не допустити блокування польськими перевізниками спільного кордону. За його словами, таке блокування шкодитиме інтересам обох країн та негативно позначиться на торговельних відносинах. Він висловив сподівання, що польська влада зуміє досягти порозуміння з потенційними протестувальниками, щоб уникнути блокування кордону. Зварич зазначив, що Посольство і генеральне консульство України перебувають з цього приводу у постійному контакті з Мінінфраструктури Польщі та підкарпатським і люблінським воєводами.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у вівторок поінформувало, що звернулося до Міністерства інфраструктури Польщі та Директорату з питань мобільності Єврокомісії для проведення зустрічі з усіма залученими сторонами щодо вирішення питання із виконанням меморандумів про пропускну спроможність українсько-польських пунктів пропуску. Як підкреслило міністерство, такі страйки і блокування кордону шкодять як Києву, так і Варшаві.

Як відомо, серед вимог польських перевізників, які погрожують з 6 листопада заблокувати або максимально ускладнити автомобільний рух на польсько-українському кордоні, зокрема, є: повернення практики дозволів для українських перевізників; посилення для іноземних перевізників правил перевезень за ЄКМТ (Європейська конференція міністрів транспорту); неможливість реєструвати компанії в Польщі, якщо їх фінансова діяльність відбувається не на території ЄС; створення окремої черги в E-черзі для автомобілів на номерах країн ЄС; створення окремої черги на всіх кордонах для порожніх фур, а також отримання доступу до української системи “Шлях”.

Джерело.

Про це Президент України Володимир Зеленський повідомив у соцмережі Х (колишній Твіттер).

“Вдячний Кіпру за приєднання до Вільнюської декларації “Групи семи” щодо гарантій безпеки для України. Кіпр став 30-ю країною, що приєдналася”, – зазначив Зеленський.

Він також висловив вдячність президенту Республіки Кіпр Нікосу Христодулідісу.

“Ми продовжимо разом зміцнювати європейську безпеку та поглиблювати двосторонню співпрацю”, – додав глава Української держави.

Джерело.

Про це заявила міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок, відкриваючи міністерську конференцію «Більший, сильніший ЄС» 2 листопада в Берліні.

«Ми як Євросоюз чітко заявили: нам потрібна Україна як член ЄС», – заявила Бербок і висловила сподівання, що в грудні Європейська рада дасть чіткий сигнал щодо цього.

Вона також згадала слова українських друзів про те, що «серце Європи лежить у Києві» і зізналася, що ще років 5 тому, питання розширення в аспекті України здавалося нереальним або дуже далекою перспективою.

Бербок оцінила те, що Україна під час війни продовжує проводити реформи. Вона нагадала, що Росія веде агресивну війну проти України вже 616 днів, і зауважила, що в багатьох є відчуття засмучення, втоми, проте саме зараз не можна допустити втоми та засмучення. Як не можна допустити зниження солідарності та єдності.

«Розширення ЄС – це політична необхідність… Розширення зробить нас сильнішими», – констатувала Бербок.

Вона переконана, що нові члени нададуть нового динамізму Євросоюзу.

Водночас очільниця МЗС ФРН наголосила на важливості не лише на словах заохочувати країни-кандидати, а також супроводжувати на їх на шляху до ЄС – фінансово та структурно. Процес вступу – не те, що відбувається само собою, але не можна допустити, щоби цілі покоління жили в очікуванні, додала вона.

Німецька міністр також застерегла, що президент РФ Володимир Путін продовжить намагатися відірвати країни, які прагнуть європейського майбутнього, від Європи, намагатися дестабілізувати їх, як Росія це робила багато років і продовжує робити, зокрема, за допомогою дезінформації та пропаганди. Але, підкреслила дипломат, ЄС не може дозволити нових сірих зон у Європі.

Міністерська зустріч проходить 2 листопада в Берліні за ініціативи глави німецької дипломатії Анналени Бербок. До неї запрошені керівники МЗС держав ЄС, країн-кандидатів, зокрема України, а також Грузії, як потенційного кандидата.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перед конференцією міністрів закордонних справ країн ЄС у Берліні сказав журналістам, що говоритиме з колегами з країн-членів Європейського Союзу про баланс між реформами в ЄС і процесом розширення, співпрацю оборонних індустрій та проактивну політику.

Джерело.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

“Арбітраж присудив Росії виплатити українській компанії компенсацію збитків у розмірі $267 млн, що включає проценти та судові витрати на дату рішення. Нарахування процентів триватиме аж до моменту повної сплати всієї суми збитків”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що арбітражне рішення підлягає примусовому виконанню відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року. ДТЕК планує невідкладно ініціювати процес визнання та допуску до виконання рішення на території тих держав, де знаходяться активи Росії.

У компанії нагадали, що судовий процес за позовом «ДТЕК Крименерго» проти Росії тривав з 2017 року.

Джерело.