У четвер, 22 вересня 2022 року, о 18:00 у Закарпатському академічному обласному театрі ляльок (Театральна площа, 8, Ужгород) відбудеться літературний вечір – презентація нової книжки короткої прози Андрія Любки. Вхід – вільний.
Організатор вечора – Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Федора Потушняка. Подія відбувається в рамках роботи Літературної мережі проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні», за ініціативи Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. Проведення цього проєкту стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Збірка різносюжетних текстів «Щось зі мною не так», написаних впродовж 2020–2021 років, ужгородського автора Андрія Любки, щойно побачила світ у видавництві Святослава Померанцева (Meridian Czernowitz). Це книжка пригод і настроїв, реальних історій і автобіографічних вигадок, універсальний порадник і атлас туристичних маршрутів.
«Цю книжку я здав у видавництво ще в листопаді, тобто в іншому житті, – розповідає письменник. – Вийти вона мала у квітні, а перша презентація планувалася на «Книжковому Арсеналі» в Києві. Які прекрасні і водночас наївні були ці плани! Але мені все одно здається, що факт виходу художньої книги під час війни – це сам по собі акт спротиву. Маленьке диво. Можливе завдяки ЗСУ і моїм читачам. Ясна річ, сьогодні є значно нагальніші потреби за книжки, та я все ж маю нахабність вірити, що й книжка може підняти комусь настрій, додати втіхи, допомогти на кілька годин забутися і втекти від болісної реальності. Книга мала бути весела і трохи лірична, як і попередні збірки моєї короткої прози – «Спати з жінками» і «Саудаде». Та не знаю, чи вийшла вона такою, бо щось зі мною не так…»
Літературному вечору передуватиме прес-конференція, яка відбудеться у вівторок, 20 вересня 2022 року, о 16:00 в Ужгородському прес-клубі (вул. Жупанатська 15/4, Ужгород). Учасники конференції – письменник Андрій Любка, видавець, президент Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев, координаторка проєкту Літературна мережа Євгенія Лопата та партнерка Мережі в Ужгороді, завідувачка відділу проєктної і соціокультурної діяльності в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка – Євгенія Напуда.
Спікери розкажуть як про нову книжку, так і про майбутні літературні події в Ужгороді в рамках роботи Літературної мережі.
На півдні ЗСУ за добу виконали понад 140 вогневих завдань
Також ЗСУ завдали нових ударів по Каховському мосту, припинивши спробу російських загарбників відновити транспортну переправу. Європарламент схвалив виділення 5 млрд євро макрофіну для України. Переможемо!
Ми зібрали для вас інформацію про двісті четвертий день війни по рубриках. Деякі факти прокоментовані УКРІНФОРМОМ.
ТОР 5 ЦИТАТ
Володимир Зеленський: президент України: «Шлях до повернення всієї нашої території з кожним днем стає дедалі чіткішим. Ми бачимо контури відновлення територіальної цілісності нашої держави. Ми знаємо, що це складний шлях, але ми також знаємо, що його пройти реально, і ми це робимо».
Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки: «У частини європейського суспільства є спокуса відмовитися, вони хочуть закінчити війну, оскільки не можуть впоратися з наслідками та цінами. Якщо Захід продовжить їх (українців, – ред.) підтримувати, вони можуть завдати росії великої шкоди. Це не схоже на Другу світову війну, це не наступ піхоти і танків, це удари по ключових точках великою силою, і Україна сильна».
Анналена Бербок, міністр закордонних справ Німеччини: «Зовнішня політика, яка керується правами людини, повинна постійно запитувати, як ми можемо допомогти звільнити ще більше сіл і таким чином врятувати життя шляхом подальших поставок. У вирішальній фазі, в якій зараз перебуває Україна, я не думаю, що це рішення слід довго відкладати».
Тімоті Снайдер, американський історик, професор Єльського університету: «…якщо росія виграє цю війну – це пряма загроза для ЄС, тому що вона повертає імперіалізм у центр європейської політики. ЄС є альтернативою імперіалізму, поки що єдиною, яка справді успішна. І тому це в інтересах ЄС, щоб Україна виграла цю війну, так само як Україні потрібно приєднатися до ЄС».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн: «Ми всі поділяємо однаковий підхід, що абсолютно життєво необхідним є підтримка України потрібною їй військовою технікою, аби захищати себе, і вони довели, що здатні на це… Тож це загальна рекомендація всім країнам (сприяти наданню Україні військової техніки – ред.)».
БОЙОВІ ДІЇ
Генштаб: оперативна інформація на 18:00 15вересня 2022 р.
– Сили оборони України успішно відбили атаки противника в районах н/п Весела Долина, Майорськ та Зайцеве.
– Авіація Сил оборони здійснила 18 ударів по місцях зосередження живої сили і техніки противника.
Підтверджено значні втрати противника на Слобожанському напрямку – Генштаб.
У Новій Каховці знищена ЗСУ ворожа база противника – Андрій Цаплієнко, військовий кореспондент.
На півдні ЗСУ за добу виконали понад 140 вогневих завдань – ОК «Південь».
ЗСУ завдали нових ударів по Каховському мосту припинивши спробу російських загарбників відновити транспортну переправу в районі Каховської ГЕС – Сергій Хлань, депутат Херсонської облради.
Силами оборони завдано нищівних ударів по російським базам під Херсоном і Новою Каховкою.
ПРАВДА ПРО ВІЙНУ
Від початку повномасштабного вторгнення вороги вбили в Україні 384 дитини, 750 – дістали поранення.
Кількість жертв російської окупації серед цивільного населення Ізюма Харківської області щонайменше вдвічі перевищує число постраждалих від звірств загарбників у Бучі на Київщині – Міноборони.
На Миколаївщині росіяни вбили близько 440 людей та пошкодили майже 11 тисяч об’єктів –
Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА.
У Куп’янську звільнили п’ятьох студентів-медиків, яких росіяни утримували у підвалі – ДПСУ.
Власників російських паспортів, виданих в ОРДЛО, російські прикордонники не випускають з окупованої території України до росії – ГУР МО.
«УКРІНФОРМ»: На російському кордоні їм пояснюють, що «ви ніхто і звати вас ніяк». Як точно.
Ситуація по областях станом на 8:00 15 вересня.
– На Донеччині внаслідок обстрілів – 2 загиблих, 13 постраждалих.
– На Дніпропетровщині ворог обстріляв Нікопольський район – пошкоджені з десяток будинків, санаторій та два підприємства, без жертв.
УКРАЇНА
З України вперше від початку повномасштабної війни вилетів цивільний літак: комерційний літак компанії Wizzair, який застряг у Львові, зміг вилетіти із львівського аеропорту до польського Катовіце – CNN.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн втретє за час війни прибула до Києва. Глава Єврокомісії була прийнята Зеленським, який вручив Урсулі фон дер Ляєн орден Ярослава Мудрого І ступеня.
На спільній зустрічі з представниками ЗМІ:
– глава Єврокомісії заявила, що Україна отримає €5 млрд допомоги ЄС у середині жовтня.
– Президент Зеленський каже, що наразі ведуться переговори щодо надання засобів протиповітряної оборони з п’ятьма країнами – США, Німеччина, Франція, Італія та Ізраїль.
Президент України провів зустріч із представниками провідних аналітичних центрів Європи та США та подякував за візит до Києва під час війни – офіційне інтернет-представництво глави держави.
Президент Зеленський поспілкувався британським актором Бенедиктом Камбербетчем та подякував йому за солідарність із Україною – Телеграм глави держави.
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом ДТП, що сталась у середмісті Києва 14 вересня, за участі автомобіля Президента України Володимира Зеленського.
СБУ повідомила про підозру ексрегіоналам Олегу Царьову та Володимиру Олійнику, а ще – главі «мзс днр» Наталії Ніконоровій – СБУ.
Міністерство оборони України офіційно опублікувало наказ про відстрочку обов’язкової постановки українок на облік. Згідно цього змінено дату «з жовтня 2022 року» на «з жовтня 2023 року» – Міноборони.
COVID-19 повернувся: у Києві за місяць кількість випадків зросла у понад 7 разів – КМДА.
Суд продовжив арешт Віктору Медведчуку до 14 листопада – Личаківський районний суд Львова.
УЗ запустила перший рейс до деокупованої Балаклії – Укрзалізниця.
ЕКОНОМІКА
У рамках зернової ініціативи із портів України відправляється рекордний караван: заплановано вихід 11 суден з агропродукцією – Міністерство інфраструктури України.
«УКРІНФОРМ»: З моменту виходу першого судна з українським продовольством експортовано уже 3,33 млн тонн продовольства. Всього з українських портів вийшло 145 суден з агропродукцією для країн Азії, Європи та Африки.
Перший транш: Україна отримала від Європейського інвестиційного банку 500 млн євро – Денис Шмигаль, прем’єр-міністр.
Україна підписала меморандум про призупинення виплат за зовнішнім боргом з метою пом’якшення економічних наслідків – Мінфін.
Україна найближчим часом отримає від союзників понад $13,5 млрд – Денис Шмигаль, прем’єр-міністр.
Після 24 лютого під окупацією опинилися чверть державних шахт – Міністерство енергетики.
«УКРІНФОРМ»: Як зазначили у міністерстві «враховуючи агресію росії, в тому числі на енергетичному фронті, найближчі два роки ми маємо розраховувати виключно на власний видобуток вугілля».
Експорт товарів українського походження за січень-серпень 2022 року скоротився на 31% у порівнянні з аналогічними показниками минулого року і склав близько $29 млрд – Державна митна служба України.
Через війну в Україні без роботи залишилося 40% українців. Наразі продовжують працювати і отримувати заробітну плату у повному обсязі тільки 23% мешканців країни – кадровий портал.
Українські виробники повністю забезпечують внутрішній ринок м’ясною продукцією – Мінагрополітики.
СВІТ: ДОПОМОГА, САНКЦІЇ
Військова допомога:
– Литва передасть Україні дві партії бронетранспортерів – Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви.
– Німеччина надасть Україні ще дві реактивні системи залпового вогню Mars II та 50 бронеавтомобілів – Крістіне Ламбрехт, міністр оборони ФРН.
Європарламент схвалив пакет макрофінансової допомоги Україні у розмірі €5 млрд – Укрінформ.
«УКРІНФОРМ»: В Єврокомісії зазначили, що решта макрофінансової допомоги у 3 млрд євро також буде виплачена швидко, протягом наступних місяців.
Європейський парламент ухвалив резолюцію із засудженням політики насильницької депортації громадян України, яку російські загарбники проводять на тимчасово окупованих територіях України – Укрінформ.
МВФ змінив керівника місії в Україні: Гевін Грей з 20 вересня замінить Іванну Владкову Холлар на посаді голови місії Міжнародного валютного фонду в Україні – Bloomberg.
«УКРІНФОРМ»: Гевін Грей з 2018 по 2020 рік був очільником місії МВФ в Іраку.
ЄС подовжив на пів року, до 15 березня 2023 року, санкції проти 1206 росіян та 108 установ рф – Європейська рада.
Американські сенатори демократ Річард Блюменталь та республіканець Ліндсей Грем представили законопроєкт про визнання росії спонсором тероризму – Reuters.
«УКРІНФОРМ»: 28 липня 2022 року Верхня палата американського Конгресу одноголосно прийняла резолюцію, що закликає Державний департамент США визнати рф державою – спонсором тероризму. Спікер Палати представників від Демократичної партії Ненсі Пелосі заявила, що такий крок вже «давно назрів».
США та Європейський Союз і надалі тиснуть на Туреччину, аби боротися з ухиленням від санкцій проти рф, непокоячись, що банківський сектор держави підтримує незаконне фінансування – Financial Times.
Угорщина більше не може вважатися повноправною демократією – Європарламент.
«УКРІНФОРМ»: Європарламент засудив навмисні та систематичні зусилля угорського уряду щодо підриву європейських цінностей. Тож рекомендує переглянути фінансування цієї країни з боку ЄС.
Латвія розпочала будівництво 173-кілометрового паркану, заввишки майже чотири метри, на кордоні з білоруссю – Delfi.
«УКРІНФОРМ»: Польща побудувала 186-кілометровий паркан висотою 5 м проти потоку мігрантів якому сприяє режим лукашенка.
Грецьке судно доправляло вугілля з росії в обхід санкцій ЄС – Bloomberg.
ВОРОГ
росія пригрозила США «наслідками» у разі поставок Україні ракет більшої дальності – російське видання «РИА Новости».
«УКРІНФОРМ»: росія знову заявляє про право захищати територію «всіма доступними нам засобами» та якщо Вашингтон ухвалить рішення про постачання Києву ракет більшої дальності, то він перейде «червону лінію» і стане стороною конфлікту.
путін вперше з початку вторгнення зустрівся із головою КНР Сі Цзіньпіном, щоб обговорити Україну – Reuters.
«УКРІНФОРМ»: Путін подякував Сі за «збалансовану позицію» щодо України. Але ж хто бачив той «баланс»?
п’ятеро депутатів, які виступили з пропозицією висунути проти путіна обвинувачення у держзраді, отримали штрафи у розмірі від 44 до 47 тисяч рублів – «Медуза».
Міністерство фінансів США оголосило про введення санкцій проти кадирова, його родини, а також близько 20-ти інших фізичних та юридичних осіб – американський Мінфін.
Загалом експерти позитивно оцінюють рекомендації щодо гарантій безпеки для України. В Будапештському меморандумі такого й близько не було
13 вересня керівник Офісу президента Андрій Єрмак і колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен презентували рекомендації щодо безпекових гарантій міжнародних партнерів для України, розроблені за дорученням президента Володимира Зеленського.
Зазначається, що над підготовкою рекомендацій працювала експертна група, до складу якої увійшли «фахівці з усього демократичного світу», як от колишні прем’єр-міністри, міністри, інші високопосадовці, а також науковці.
У рекомендаціях міститься заклик до створення Київського безпекового договору (Kyiv Security Compact) – спільного документа про стратегічне партнерство, який об’єднає Україну та держави-гаранти.
Зокрема, передбачається багаторівневий підхід до гарантій. Наприклад, очікується, що основна група союзників візьме на себе чіткі зобов’язання щодо підтримки Збройних Сил України, а ширша група – надасть невійськові гарантії, побудовані довкола санкційних механізмів.
Договір щодо гарантій безпеки України: про що в ньому йдеться
Документ складається з 10 аркушів формату А4 (з повним текстом можна ознайомитись тут).
Важливо відзначити, що документ поки не фіналізований – його представили у вигляді концепції. Але…
Главі держави презентували пакет рекомендацій щодо безпекових гарантій для України, який підготувала група Єрмака-Расмуссена
«Хотів би наголосити на важливості для нас того, щоб цей документ був юридично обов’язковим. Завдання України — напрацювати базові пропозиції з усіма державами-партнерами, здатними стати гарантами її безпеки, вибудувати такі політичні та юридичні механізми, які не дадуть агресорові жодного шансу», – повідомив керівник Офісу президента.
Про які гарантії йдеться?
По-перше, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. Для цього Україні потрібні ресурси на утримання потужних Збройних Сил, здатних протистояти збройним силам та іншим воєнізованим формуванням рф. А також – багаторічні стабільні інвестиції в оборонно-промислову базу України, масштабована передача зброї та розвідувальна підтримка з боку союзників, інтенсивні тренувальні місії та спільні навчання під егідою Європейського Союзу й НАТО.
По-друге, що гарантії безпеки мають бути ствердними та чітко сформульованими; вони окреслюватимуть низку зобов’язань, узятих групою гарантів разом з Україною.
По-третє, договір об’єднає основну групу країн-союзників (див нижче) та Україну.
По-четверте, пакет гарантій містить як превентивні заходи військового, фінансового, інфраструктурного, технічного, інформаційного характеру для уникнення нової агресії, так і заходи, які мають бути вжиті невідкладно у разі нового посягання на суверенітет і територіальну цілісність України.
По-п’яте, структура Київського безпекового договору передбачає повноцінний санкційний пакет проти країни-агресора, а також може містити додаткові компоненти, як-от угоди про забезпечення України сучасними системами ППО/ПРО, регіональні угоди про безпеку в Чорному морі тощо.
По-шосте, гарантії безпеки не замінюють прагнення України вступити до НАТО. Це прагнення закріплене в українській Конституції і є суверенним рішенням України. Також Україна прямує до членства в ЄС. Набувши його, вона зможе користуватися положеннями про взаємну оборону.
Потенційними державами-гарантами безпеки для України виступатимуть:
США;
Велика Британія;
Канада;
Польща;
Італія;
Німеччина;
Франція;
Австралія;
Туреччина;
а також країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.
Щодо рф та Китаю, то їх в переліку держав-гарантів немає.
Між тим, деякі користувачі соцмереж встигли порівняти гарантії від Єрмака-Рассмусена та переговорні позиції української сторони у Стамбулі, які проходили у березні ц.р. Ось, приміром, на що звернула увагу журналістка BBC Вікторія Жуган:
Березень:
росія і Китай серед потенційних гарантів безпеки;
Україна обіцяє змінити Конституцію і гарантує не вступати до НАТО;
гарантії безпеки не поширюються на Крим та ОРДЛО;
заборона розміщувати в Україні іноземний контингент, військові навчання можна проводити лише за згоди гарантів;
для початку дії угоди армія РФ має вийти на межі 23.02.2022.
Вересень:
росії та Китаю немає у списку;
прагнення вступити до НАТО закріплене в Конституції, гарантії безпеки не можуть бути обміном на нейтральний статус;
територіальна сфера охоплення гарантій поширюється на всю територію в межах міжнародно визнаних кордонів України;
спільні навчання ЗСУ і партнерів на території України з іноземними інструкторами та радниками; гарантії не повинні виключати жодної форми підтримки для забезпечення самооборони України;
гаранти повинні утримуватися від скасування санкцій проти росії, узгоджених з 2014 року, допоки москва: а) не припинить агресію проти України; б) не гарантує, що в майбутньому не нападе на Україну; в) не компенсує Україні збитки, завдані під час вторгнення.
А як оцінюють документ експерти: що позитивного можуть виділити, чи мають якісь застереження, на які пункти хотіли б звернути особливу увагу й чому. Врешті-решт, чи це ті гарантії, яких ми, українці, прагнемо отримати?
«На відміну від Будапештського меморандуму, презентовані пропозиції – більш конкретні»
За словами політолога Володимира Фесенко, головний позитив пропозицій полягає в тому, що вони представляють прикладний, прагматичний підхід до розробки міжнародних гарантій безпеки для України.
«Це конкретні пропозиції, які зараз будуть предметом переговорів з нашими міжнародними партнерами. У них немає красивих, але відверто ідеалістичних міркувань про гарантії безпеки на рівні 5-ої статті Договору про створення НАТО, що висловлювались під час переговорів з рф у березні, – наголошує політолог.
Виключення рф з переліку можливих країн-гарантів пан Фесенко також називає позитивом і проявом прагматичного підходу. Він теж зазначив, що презентовані пропозиції не суперечать курсу України на членство в НАТО.
«Навіть навпаки, скоріше створюють додаткові передумови для такої перспективи», – додав експерт.
Володимир Фесенко
«Ще один позитив я бачу у пропозиції створити багаторівневу систему гарантій для України, яка б включала і багатосторонній безпековий договір і двосторонні угоди з окремими країнами про гарантії безпеки для України, а також секторальні безпекові угоди. І мене особливо тішить розуміння того, що головною гарантією безпеки для України є її потужні Збройні сили, і зусилля міжнародних партнерів мають бути зосереджені на посиленні та забезпеченні обороноздатності України», – підкреслив він.
Щодо застережень та зауважень…
«Я прихильник реалістичного підходу. Чим більше вимог, тим більше буде проблем в процесі узгодження і підписання. Треба пропонувати нашим партнерам те, на що вони можуть погодитись. Наприклад, критикують формат багатосторонньої безпекової угоди, який визначається терміном «Compact», і фактично є рамковою політичною угодою. Кажуть, що це буде лише політична декларація, яку не треба навіть ратифікувати. Але треба розуміти, що з цією угодою будуть пов’язані конкретні двосторонні і секторальні угоди, які матимуть форму класичних міжнародно-правових зобов’язань».
Тим не менш, вважає експерт, існують потенційні ризики, що деякі підписанти можуть прагнути уникнення «зайвої конкретики». І тут є виклик для нашої дипломатії.
«Особливо підкреслю, що в переліку міжнародних гарантій для України є пропозиція, щоби держави-гаранти після перемоги у нинішній війні допомогли Україні побудувати підприємства ВПК, аби Україна могла сама виробляти озброєння для власної армії. – каже пан Фесенко. – А також про фінансову та матеріальну підтримку для модернізації ЗСУ».
Що стосується відсутність у списку потенційних гарантів Китаю та Індії, то це точно не мінус.
«Китай та Індія точно не зможуть надати нам такі ж гарантії безпеки, як країни НАТО, а також країни, які вже зараз допомагають нам, паралельно застосовуючи санкції проти рф. А це якраз ті гарантії безпеки, які Україна хоче зафіксувати у відповідних безпекових угодах. Не треба жертвувати якістю безпекових гарантій для України заради того, щоб до таких угод приєднались Китай і Індія. Також треба враховувати принципові протиріччя, які зараз існують між США і Китаєм», – звертає увагу політолог.
На питання, про що взагалі говорить поява цих рекомендацій, Володимир Фесенко відповів, що як у випадку з санкційною політикою, так і в питанні про міжнародні гарантії безпеки для України, українська сторона діє проактивно.
«На відміну від того, що було раніше (і в 1990-ті рр., і навіть в 2014-2015 рр.), ми не чекаємо пасивно, що нам запропонують наші партнери. Україна сама розробляє і просуває в стосунках з міжнародними партнерами наше власне бачення, нашу політичну позицію. Причому в формі конкретних.
Нарешті, чи є ці рекомендації тим, чого ми прагнемо отримати…
«Так, але знов з поправкою на реалізм, – акцентує Володимир Фесенко. – Ми прагнемо більш конкретних гарантій безпеки у порівнянні з Будапештським меморандумом, але ставимось до визначення цих гарантій реалістично. І є розуміння того, що абсолютних міжнародних гарантій безпеки, на жаль, не існує в природі. Головна гарантія – наша здатність захищати себе».
«Мета України щодо набуття членства в НАТО не ставиться під сумнів. І це, мабуть, найголовніше»
«Який статус цього документу – концепція, стратегія тощо – не оголошувалось. Разом з тим, однозначно зрозуміло, що це не проект договору. Скоріш за все, це набір загальних побажань української сторони до переліку питань, які мають бути врегульовані після завершення війни з метою підвищення рівня обороноздатності України», – вважає дипломат Вадим Трюхан.
До позитивів цього документу слід віднести наступне.
По-перше, каже експерт, на рівні концептуальних роздумів, це явний крок уперед у порівнянні з Будапештським меморандумом.
«По тексту декілька разів чітко артикулюється ідея, що безпекові гарантії мають носити обов’язковий (зобов’язуючий) характер, і вони мають даватися безстроково. Більше того, не прямо, але натякається на те, що відповідні договори мають бути ратифіковані», – каже він.
По-друге, щоб залучити максимальне коло учасників передбачається два рівня гарантій, які умовно можна назвати воєнно-політичні та економічно-репресивні.
«Цілком зрозуміло, що для окремих демократичних держав було би неприйнятним брати на себе якісь жорсткі зобов’язання щодо участі в обороні України в будь-якій формі. Натомість вони будуть долучатися до запровадження обмежувальних заходів по відношенню до росії, що власне робиться вже й зараз», – додав дипломат.
Вадим Трюхан
По-третє, мета України щодо набуття членства в НАТО не ставиться під сумнів.
«Навпаки, в документі міститься застереження, суть якого зводиться до того, що ці безпекові гарантії потрібні на період до вступу України в НАТО. Питання вступу до НАТО може бути вирішено буквально за 1-2 роки. Історія з приєднанням до Альянсу Швеції і Фінляндії, армії яких в рази слабші за ЗСУ, тому підтвердженням», – наголосив пан Трюхан.
По-четверте, заслуговує на увагу застереження, що безпекові гарантії жодним чином не змушують Україну обмежувати свої збройні сили і не вимагають від України ухвалення рішення про нейтралітет.
«А ще до позитивів слід віднести те, що росія вже не згадується серед держав, які будуть запрошені до підписання відповідних договорів. Адже на початковому етапі обговорення ідеї держава агресор фігурувала в такому переліку», – нагадує експерт.
Водночас, є і певні суттєві прогалини.
По-перше, в них немає жодного слова про союзницькі відносини, надання допомоги військами, особовим складом чи, принаймні, військовими радниками. Немає нічого і близько схожого на статтю 5 Вашингтонського договору НАТО (напад на одного союзника – означає напад на всіх).
По-друге, основний багатосторонній договір пропонується назвати договором «про стратегічне партнерство». «Фактично це повтор того, що вже є, лиш іншими словами. Зрештою, узгоджувати положення багатостороннього договору в рази складніше, ніж тексти двосторонніх. В України є вже під 20 стратегічних партнерів на папері. Проте це не врятувало її від агресії росії. А деякі наші стратегічні партнери, наприклад той же Китай, займають позицію, яка більше вигідна росії, а не Україні. Відтак, на мою думку, ця ідея потребує серйозного переосмислення», – застеріг пан Трюхан.
По-третє, до переліку держав, які «можуть» надати безпекові гарантії не включено Китай, Індію, Єгипет, Ізраїль і деякі інші держави, які могли би, як мінімум, надати економічно-репресивні гарантії. «Відкидати такі великі, з точки зору їхнього воєнного, геополітичного і геоекономічного значення, держави, є великою помилкою. Принаймні вікно можливостей для них має бути відкрито. І добре, що в тексті про це сказано», – каже дипломат.
І ще одне. Зазвичай, ініціатори укладення багатосторонніх договорів починають з підготовки тексту самого договору або принаймні його структури, як це, наприклад, мало місце при розробці Угоди про асоціацію з ЄС. В питанні безпекових гарантій до цього ще не дійшли.
«Якщо це суто відволікаючий маневр, то нічого страшного в цьому немає. Якщо завтра, умовно кажучи, буде оголошено про подачу заявки на членство в НАТО. Залишається лиш дочекатися такого «контрнаступу», як це було у випадку зі звільненням Харківщини нашими збройними силами. Проте, якщо це свідома стратегія, то чекати результатів доведеться багато років, і не факт, що ці результати влаштують українське суспільство. Загалом же – можна зробити висновок, що ці рекомендації – крок уперед у концептуальному сенсі у порівнянні із Будапештським меморандумом», – підсумував Вадим Трюхан.
«Відбулася навіть не еволюція, а революція в підході до такого надважливого для України питання, як гарантії безпеки»
«Це не проект договору. Наразі, це – інформаційно-аналітичний документ, декларація намірів», – наголошує політолог Ігор Рейтерович.
Однак з точки зору загальних посилів і мети цього документу – усе виписано дуже правильно: інтеграція в ЄС та НАТО, створення потужної української армії, збереження санкційної політики…
Але є важливе «але»: там відсутні як такі – конкретні механізми.
Ігор Рейтерович
«Дехто з експертів учора порівняв цей документ із Будапештським меморандумом. Мовляв, це небо і земля. Я не зовсім поділяю таку позицію. Бо там не передбачено жодного конкретного механізму, згідно якого країни, які є гарантами безпеки України – приходять на допомогу. Там не написано, що в разі чого – на нашу територію висаджуються війська НАТО. Або – що країни ЄС зобов’язуються нанести удари по території рф. Звісно, я дещо утрирую, але логіка десь така», – каже пан Рейтерович.
Поки що, це аналітичний документ – він є не більше, ніж підставою для роздумів, подальшого обговорення, внесення пропозицій.
«Що стосується практичного наповнення, то, на мою думку, в документ буде внесено ще багато змін. Оскільки ми ще не знаємо, яким є ставлення до тих чи інших питань з боку потенційних країн-гарантів. Загалом же – документ доволі непоганий», – каже експерт.
І якщо його наповнити конкретними механізмами…
«Наприклад, упродовж двох годин країни-гаранти повинні зробити те і те. Я зараз умовно кажу, тому що механізми можуть бути різними. І якщо вони будуть – документ заграє іншими фарбами. Гадаю, треба було б Україні виступити з баченням тих чи інших механізмів. Є простий принцип: завжди проси більше, щоби отримати мінімум, на який реально розраховуєш».
В будь-якому разі, початок закладено. На думку Ігоря Рейтеровича, за останні півроку відбулася навіть не еволюція, а, певною мірою, революція в підході до такого надважливого для нашої держави питання, як гарантії безпеки.
«Ще в березні нам розказували про можливі поступки. Нині про це жодної коми. Що змінилося? Ну, як мінімум на це вплинули два фактори. Перший – публічність злочинів, які здійснила рф на території України – в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі… А другий проявився буквально на днях – це наступ ЗСУ, який зіграв вагому роль у формуванні тональності цього документа, – стверджує експерт. – Питаєте, чи це те, чого ми прагнемо? Більшою мірою – так. Особисто я не побачив в документі якихось речей, з якими внутрішньо не згоден. Адже якою себе бачить Україна? А бачить вона себе, не об’єктом, а суб’єктом світової політики, сильною державою, з потужною армією. І все це – в тісній комунікації з союзниками і партнерами.
Принцип колективної безпеки ніхто не відміняв, а особливо, коли в тебе під боком знаходиться країна з ядерною зброєю.
З початком осені Київ таки пішов ва-банк – попри те, що наявні ризики війни ніхто не відміняв. Однак не скористатися таким шансом було, напевно, немислимо
Аргументів, здається, було чимало: тривала вдала вогнева обробка противника та знищення значної кількості його логістичних центрів, очевидне очікування противником наступу лише на півдні, відчутна виснаженість ворожих військ та майже відсутність підготовки й досвіду у його нового поповнення, значна пошарпаність у російських загарбників військової техніки та різке зменшення у противника новітніх озброєнь та, нарешті, підірвані спроможності росіян щодо підтримки своїх військ з повітря – не в останню чергу завдяки ліквідації або полону значної частини досвідчених пілотів.
Значну роль у проведенні блискучої операції з контрнаступом відіграло вдале планування – українські генерали переконливо переграли російських. Власне, це історичний приклад того, як реальний бойовий досвід, прогресивне мислення, а також мотивація військ і передове озброєння, перевершують застрілі догми та значні переваги у чисельності військ і зброї. Звісно, не останню роль тут зіграв оперативний обмін розвідувальними даними – західні розвідки, передусім, американська, добре допомагали українцям. Однак головну справу зробили люди.
Фото: Ihor Tkachov
Отже, на півдні українські війська почали рішуче тиснути угруповання РФ, в тому числі, щойно перекинуті на херсонський напрямок новітні боєздатні підрозділи . 29 серпня у ЗСУ заявили, що захисники почали контрнаступальні дії на кількох напрямках в Херсонській області. Але не зайвим буде згадати, що 1 вересня член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін свідчив, що у ЗСУ на півдні є дві складності: Росія збільшила своє угрупування там, перекинула на цей напрямок в тому числі й велику кількість техніки, а друге – специфічний рельєф місцевості. «Називають цифри від 20 000 до 25 000 військових РФ. Це серйозно», – зазначав парламентарій. До цього можна додати, що нав’язана агресором лінія фронту є надзвичайно протяжною, а для масштабного наступу у ЗСУ замало резервів і бронетанкових спроможностей.
Незважаючи на це, дії ЗСУ виглядали дуже потужними, системно розробленими та вдало керованими. Наприклад, тільки 2 вересня оперативне командування «Південь» доповідало про знищення п’яти складів боєприпасів ворога в Баштанському, Бериславському та Херсонському районах, а також ураження пункт управління безпілотниками в районі Правдиного та поромної переправи біля Козацького (район Нової Каховки).
Фото: Генштаб ЗСУ
Послідовне ураження інфраструктури – техніки та сховищ боєприпасів окупаційних угруповань, а також безперервне знищення особового складу ЗС РФ, досить швидко призвело до суттєвого збільшення свідчень про зростання проблем в середині російських угруповань та й в самому суспільстві. Передусім, йдеться в тому числі про розповіді поранених або психічно травмованих російських учасників війни, а також сприйняття різкого збільшення кількості загиблих. При цьому, попри розгортання російськими пропагандистськими структурами інформаційної операції про провал контрнаступу України на півдні, пропаганда РФ різко захлинулася, а інформаційний простір Росії почав швидко наповнюватися істерією.
Вже у першій декаді вересня стало зрозуміло, що ретельний пошук слабких місць в обороні окупантів з хірургічними артилерійськими ударами по них призвів до відчутних тактичних успіхів української армії. Здається, було очевидним, що український Генштаб з метою забезпечення такого контрнаступу вдало обрав послідовне виснаження сил загарбників ураженнями та облогою, щоб позбавити їх на правому березі Дніпра можливостей логістичного забезпечення та створення умов для методичного знищення. Або примушення до втечі чи здачі у полон. Хоча не можна не додати, що на Харківщині рейди українських бригад та утворення засідок були здійснені бездоганно.
Показово, що у серпні – вересні більш відчутно «запрацював» і національний спротив України. Достеменно невідомо, хто – місцеві мешканці окупованих територій чи спецпідрозділи ЗСУ, – почали знищувати зрадників і колаборантів, але це також відчутно вплинуло на позиції ворога. Наприклад, смерть колишнього депутата Верховної Ради України Олексія Ковальова, який пішов служити до окупаційної адміністрації Херсонської області, стала симптоматичним сигналом для інших колаборантів. Коли у перші дні осені стало відомо, що Кремль не спромігся захистити Ковальова, багато хто із зрадників почав стрімко тікати до Росії. Але у цьому епізоді проявилося ще й реальне ставлення Москви до зрадників України – як до розхідного матеріалу. Російські окупанти стали позбавлятися навіть тієї мізерної підтримки за захоплених територіях, яку демонстрували останні прихильники «руського миру».
Фото: Генштаб ЗСУ
Але головною родзинкою наступальних дій ЗСУ став раптовий, абсолютно неочікуваний удар на харківському напрямку. Він виявився настільки потужним, що війська окупантів почали швидко залишати раніше захоплені населені пункти. Наприклад, 10 вересня російські підрозділи відверто втекли з Ізюма, кинувши свою техніку. Фахівці вказують, що артилерія ворога виявилась безпорадною перед стрімким наступом тому, що застарілі підходи та нетехнологічна техніка здатні формувати координати цілей для ураження протягом кількох годин. А такого часу в російських угрупованнях не було. Щодо бойової авіації – ще більш плачевна ситуація: ЗС РФ втратили критичну кількість пілотів- професіоналів, тож майже кожна атака українських військ мали критичні наслідки. Бо на тлі зниження вишкілу російських пілотів навченість українського персоналу ППО виросла за місяці війни на порядок.
При цьому головна проблема Кремля виявилася в іншому – відвертий розгром російської армії на Харківщині раптом став потужним особистим ударом для самого Путіна. Диктатор у зв’язку з цим почав стрімко втрачати вплив – на поразку Путіна з’явилася й очікувана реакція західного світу. Наприклад, 9 вересня директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс вслід за чисельними заявами українських експертів був вимушений визнати, що повномасштабне вторгнення РФ до України можна розглядати лише як провал. Ризикнемо припустити, що колишній посол США в РФ пожалкував, що колись зробив висновок про недоцільність надати Україні статус ПДЧ – країни, що стоїть у черзі на вступ до НАТО. Бо тоді б, напевно, не було цієї кривавої, виснажливої війни.
На тему провалу Путіна у світових ЗМІ з’явилося чимало експресивних повідомлень та публікацій. Але ці публікації – ніщо у порівнянні з тим, що розпочалося в самій Росії. Серед найбільш цікавого – виступ наближеного до керманича Росії Кадирова. «Якщо не буде змінена стратегія ведення спецоперації сьогодні чи завтра, мені доведеться звернутися до керівництва міністерства оборони, до керівництва країни за роз’ясненнями про реальну ситуацію на місцях», – заявив Кадиров через свій Telegram-канал. Напевно, це така езопова мова, бо кому, як не Кадирову, знати про втрату впливу та й керма міністром Шойгу. Тож, звертаючись до «керівництва міноборони», він насправді звертається до Путіна та сигналить йому «червоною ракетою» – загрози різко зросли, треба терміново приймати якісь рішення.
У Росії навіть почалася ланцюгова реакція заяв із вимогою до диктатора піти у відставку. Так, Рада депутатів муніципального округу Ломоносівський у Москві звернулася до президента РФ із цікавими словами: «Риторика, яку використовуєте ви та ваші підлеглі, протягом тривалого часу була пронизана нетерпимістю та агресією, що зрештою фактично відкинуло нашу країну в епоху Холодної війни. Росію знову почали боятися і ненавидіти, ми знову погрожуємо всьому світу ядерною зброєю. У зв’язку з вищевикладеним, просимо: звільнити себе з посади у зв’язку з тим, що ваші погляди, ваша модель управління безнадійно застаріли, і перешкоджають розвитку Росії та її людського потенціалу».
Поки що Путін має намір вслід за ув’язненими, яких олігарху Пригожину вдалося зібрати в російських колоніях, кинути на війну багатодітних батьків – Держдума 12 вересня зареєструвала відповідний законопроєкт. Між іншим, добровольці РФ масово та категорично відмовляються від участі у війні в Україні, дезертирство набуло масового характеру, а спостерігачі кажуть про свідоме відведення підрозділів молодшими командирами.
Чи може стрімке відвоювання Харківщини скоротити тривалість війни, сказати важко. Наступ в Херсонській області та прорив на півночі від Ізюму не мають вирішального характеру, однак ці успіхи за певних умов справді можуть мати стратегічні наслідки. Йдеться не стільки про те, чи зможе Україна повернути тимчасово окупований Крим у 2023 році саме силовим шляхом. А про те, скільки в самій Росії терпітимуть режим Путіна та самого автократа.
Для України розхитування стільця під Путіним може скоріше відкрити можливості посилення оборонного потенціалу – для забезпечення повноцінного протистояння. Перед засіданням міністрів оборони країн-партнерів «Рамштайн-5» у статті на сайті Укрінформу генерали В. Залужний та М. Забродський переконливо довели, що єдиним шляхом кардинальної зміни стратегічної ситуації, беззаперечно, є нанесення ЗС України протягом кампанії 2023 року декількох послідовних, а в ідеальному випадку – одночасних контрударів. «Підготовка наступальної кампанії вимагає створення одного або декількох оперативних (оперативно-стратегічних) угруповань в складі від десяти до двадцяти загальновійськових бригад – в залежності від замислу і амбіцій українського командування. В обстановці, що складається, зазначене може бути зроблене виключно шляхом заміни основних зразків озброєння вже існуючих бригад на сучасні, які надаються партнерами України. Окремо слід виділяти необхідність отримання від партнерів додаткової кількості ракет і боєприпасів, артилерійських систем, ракетних комплексів, засобів РЕБ тощо. Все це потребуватиме консолідації зусиль всіх країн-партнерів України, тривалого часу і значних грошових видатків», написали головнокомандувач ЗСУ та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони і розвідки.
Фото: Генштаб ЗСУ
Саме Захід має допомогти Україні позбутися «вирішальної диспропорції у спроможностях». А саме, якщо для ЗС РФ можливість ураження становить до 2000 км з урахуванням дальності польоту крилатих ракет повітряного базування, то для ЗСУ вона обмежена 100 км дальністю польоту ракет і глибини розташування стартових позицій застарілих ОТРК. Доки спроможності агресора перевершуватимуть можливості ЗСУ у нанесенні ураження в 20 разів, ця війна може тривати роками. Це справедливо констатують українські генерали.
Станом на середину вересня 2022 року «Рамштайн-5» не приніс вирішальних результатів. Хоча західні партнери вирішили допомогти Україні розробити трирівневу систему ППО/ПРО. Та українці наполегливо стояли на своєму, не втрачаючи надії. Наприклад, Україна зробила запити на отримання зброї від США та їхніх союзників, у тому числі ракетних систем великої дальності, яку США раніше відмовились надати. Як повідомив 12 вересня The Wall Street Journal, в ньому перераховуються десятки типів озброєнь, які, за визначенням уряду України, знадобляться для продовження наступу до 2023 року. Серед них оперативно-тактична ракета ATACMS з дальністю дії 300 км та ще 29 видів озброєння: танки, безпілотники, артилерійські системи, протикорабельні ракетні комплекси Harpoon, 2000 ракет для Himars.
ATACMS / Фото: army.mil
Тобто, йдеться про те, що в разі погодження такого переліку можна буде казати про можливість реального стратегічного перелому у великій війні. Та про те, що саме тактичні успіхи здатні призвести до стратегічної переваги. А вже після каскадного обвалу у путінській владі – ознаки його таки з’явилися у вересні 2022 року, – й до повної перемоги. Хоча, звісно, необхідно обмовитися: для того, щоб вересневий успіх Збройних Сил України трансформувався у справжній перелом, необхідно включити усі тумблери, включно головний – «Ліквідація злочинного режиму Путіна». Знаходяться вони у Вашингтоні…
Володимир Горбулін, перший віце-президент Національної академії наук України, голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, академік
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
Із українських портів сьогодні, 16 вересня, вийшли «зерновим коридором» ще п’ять суден з агропродукцією.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони Туреччини у Твітері.
«Станом на сьогодні з українських портів вийшло 5 суден», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відвантаження зерна триває в плановому режимі.
Як повідомляв Укрінформ, від початку дії угоди між Україною, Туреччиною, росією та ООН щодо транспортування зерна з України експортовано понад 3,1 млн тонн агропродукції.
На Донеччині загарбники вночі ракетами обстрілювали всі населені пункти на лінії фронту, у Селидовому пошкодили школу, гімназію, дитсадок та понад 30 багатоповерхівок. Є загиблий і поранені.
Про це у Фейсбуці повідомив голова Донецької військової адміністрації Павло Кириленко, передає Укрінформ.
«Вночі росіяни обстрілювали населені пункти на лінії фронту у Покровському та Бахмутському районах. Серед ночі завдали удару зі Смерчів та ЗРК С-300 по Селидовому – відомо про 1 загиблого та 5 поранених. Ракетами пошкоджено 32 п’ятиповерхівки, школа, гімназія та дитсадок», – написав очільник області.
Він зазначив, що також у Мар’їнській громаді під артобстріли потрапили Мар’їнка, Красногорівка, Новомихайлівка та Георгіївка – повідомлень про постраждалих та руйнування не надходило.
В Авдіївці – знову масований артобстріл центру міста під ранок, за попередньою інформацією, без жертв.
За словами Кириленка, у Бахмутському районі вночі обійшлося без жертв, але є руйнування. Незадовго до півночі обстрілу зазнав і Торецьк – снаряд влучив у пустир, але вибухом пошкоджено вікна та покрівлю прилеглих будівель. Крім того, на території громади гучно було у Північному.
У Парасковіївці Соледарської громади росіяни за ніч зруйнували один будинок, ще п’ять – пошкодили, констатував керівник ОВА.
Він знову закликав всіх евакуюватися: «Кожна ніч на Донеччині – неспокійна. Прилетіти може будь-куди і будь-коли. Не чекайте, поки буде пізно – евакуюйтесь вчасно».
Як повідомлялося, агресор постійно обстрілює Донеччину, вбиваючи та травмуючи населення, знищуючи цивільну інфраструктуру. Минулої доби, 15 вересня, загинули п’ятеро мирних жителів Донеччини.
У результаті високоточних ударів у районі Перевальська трупи російських солдатів вивозили у переповнених вантажівках.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай.
«На окупаційному телебаченні в Луганську не кажуть про масові втрати окупантів після вогневого ураження, завданого Силами оборони по місцях зосередження російських військ. Так, у результаті ефективних високоточних ударів в районі Перевальська трупи російських солдатів вивозили у переповнених вантажівках. Зафіксоване влучання й у казарму в Лисичанську», – наголосив Гайдай.
Очільник ОВА додав, що загарбники нічого не повідомляють жителям так званої «республіки» про значні втрати росіян на Слобожанському напрямку. Так, за його даними, 202-й та 204-й стрілецькі полки 2 армійського корпусу окупаційних військ, що брали участь у бойових діях, спішно виведені та підлягають розформуванню.
А через велику кількість поранених у Новоайдарі під військові шпиталі терміново перепрофільовують цивільні медичні заклади, зокрема й дитячу лікарню.
«Втім, мешканці міст Луганщини щодня бачать полювання на чоловіків. Із останніх хитрощів окупантів – використання цивільних мікроавтобусів із надписом «Продам», які не викликають почуття небезпеки, допоки звідти не виходять за тобою військові», – розповів очільник ОВА.
Як повідомлялось, російські загарбники на Луганщині останні місяці «полюють» за чоловіками, внаслідок чого на вулицях міст уже не можна побачити нікого, крім жінок і пенсіонерів дуже поважного віку. В результаті вони вимушені заміняти жінками робочі місця, які давно вже вважаються суто чоловічими, наприклад, на шахтах.
Від початку повномасштабного вторгнення війська російської федерації вбили в Україні 384 дитини, ще 753 дітям завдали поранень.
Як передає Укрінформ, про це Офіс генерального прокурора повідомляє в Телеграмі.
“Станом на ранок 16 вересня 2022 року більше ніж 1137 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 384 дитини загинули та понад 753 отримали поранення різного ступеню тяжкості”, — ідеться в повідомленні.
Наголошується, що ці цифри не є остаточними, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.
Найбільше дітей, за даними ОГП, постраждали в Донецькій області — 393, Харківській — 213, Київській — 116, Миколаївській — 72, Чернігівській — 68, Луганській — 61, Херсонській — 55, Запорізькій — 46, Дніпропетровській — 26.
Зокрема, 15 вересня внаслідок обстрілу російськими військами села Осиновово Харківської області поранення дістали двоє хлопчиків віком 12 і 13 років.
14 вересня внаслідок ворожого удару по місту Куп’янськ Харківської області поранення дістала 15-річна дівчинка.
Через вчинені російськими військами бомбардування й обстріли пошкоджень зазнали 2500 закладів освіти України, 289 з них зруйновані повністю.
Як повідомляв Укрінформ, за оцінками українського уряду, станом на початок вересня понад 260 тисяч дітей були депортовані в росію.
російська федерація може вивести свій військовий контингент, що бере участь у громадянській війні в Сирії на стороні урядових сил Башара Асада, щоб перенаправити його на війну з Україною.
Повідомляється, зокрема, що глава турецької розвідки Хакан Фідан провів численні зустрічі зі своїм сирійським колегою Алі Мамлуком, які свідчать про зміну російської політики щодо сирійського конфлікту.
Неназваний турецький представник безпеки заявив, що росія вивела деякі військові ресурси з Сирії, щоб зосередитися на війні проти України, і попросила Туреччину, що підтримує сирійських повстанців, нормалізувати відносини з Асадом, щоб «прискорити політичне вирішення» сирійського конфлікту.
«росія хоче, щоб Сирія і Туреччина подолали свої проблеми і досягли певних домовленостей, які в інтересах усіх – як Туреччини, так і Сирії», – сказав турецький чиновник.
Джерело, яке є союзником Дамаска, повідомило Reuters, що росія підштовхнула Сирію до переговорів, оскільки москва прагне зміцнити свою позицію та позицію Асада у випадку, якщо їй доведеться повністю передислокувати сили в Україну, де за останній тиждень вона зазнала приголомшливих втрат.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Центру протидії дезінформації при РНБО, для посилення своїх позицій у війні проти України кремль також тестує готовність росіян до загальної мобілізації.
У Ізюмі російські військові знищили, візуально, більше 70% будівель, проте життя туди повертається із поверненням українського прапора.
Про це у Фейсбуці поінформував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, передає Укрінформ.
За його словами, місцеві мешканці щиро дякують та радіють поверненню української влади на ці території, і це не дивно.
“Поки я з командою перебував в місті, військослужбовці разом із слідчими та місцевими жителями ідентифікували декілька місць, де відбувалися воєнні злочини. Катівня, влаштована в підвалі, поруч з приватними будинками, де з жінок і чоловіків вибивали покази проти української армії. Навіщо це робити людям, які повністю контролювали місто — невідомо”, – уточнив омбудсман.
Лубінець заявив, що відомо лише те, що під нелюдські знущання міг потрапити кожен.
При цьому український омбудсман зазначив, що у Ізюмі на місці працюють не тільки органи держвлади України, комунальники та сапери – сюди приїхали також українські та закордонні журналісти, щоб увесь світ побачив злочини, які продовжує скоювати рф.
“Якщо хтось думав, що вони зупинилися на Бучі, бо жахнулися своїй жорстокості – це не так. російське політичне і військове керівництво нагороджує воєнних злочинців, ставить їх у приклад тим самим поширює практику масових злочинів проти цивільного населення. Свідчень зібрано дуже багато, і ця робота продовжується і сьогодні”, – уточнив Лубінець.
Він висловив переконання, що кожен, хто катував і вбивав, буде покараний.
Як повідомлялося, Лубінець заявив, що ракетними ударами по інфраструктурі Дніпропетровщини рф вкотре підтверджує, що вона – країна-терорист.
Слідом за вимкненням мобільного інтернету в деяких районах Луганщини почав пропадати і кабельний інтернет.
Про це в Телеграмі повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай, передає Укрінформ.
«Окупанти залишають людей в інформаційному вакуумі та водночас продовжують розповсюдження відеоматеріалів задля створення враження, що безпекова ситуація в так званій «лнр» нібито повністю під їхнім контролем. Тільки от лихо – у зв’язку з відсутністю будь-якого Інтернету у багатьох містах ці звернення, невідомо, до речі, коли записані, майже ніхто не подивиться», – зазначив Гайдай.
Він уточнив, що після блокування мобільного інтернету ворог почав вимикати і кабельний.
«Як от у Сватовому», – уточнив очільник Луганщини.
Минулої ночі російські загарбники знову вдарили по Харкову, є поранені, серед них двоє дітей, пошкоджені комунікації.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов у Телеграмі.
“Ракетні влучання зафіксували у Слобідському та Київському районах близько 3.30 год.
Одне з влучань – у землю біля двохповерхового житлового будинку, є пошкодження комунікацій, горів автомобіль. Легкі осколкові поранення отримали 2 дорослих та 2 дітей 5 та 17 років. Госпіталізації не потребували”, – розповів Синєгубов.
За даними ОВА, у Київському районі росіяни ракетою влучили в одноповерхову будівлю. Попередньо – постраждалих немає.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Харківського міського голови Ігоря Терехова, у Харкові понад 400 будинків не підлягають відновленню. 67 житлових об’єктів можна відновити до закінчення війни, на деяких із них уже ведуться будівельні роботи.
