Голова МОЗ України Віктор Ляшко заявив, що в Україні триває дуже високий рівень інтенсивності епідпроцесу гострих респіраторних вірусних інфекцій. Є ризик одночасно захворіти на COVID-19 та грип.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на брифінг міністра.
За його словами, потрібно дотримуватись всіх протиепідемічних правил, адже ризик захворіти на COVID-19, грип чи будь-які інші віруси респіраторної групи інфекцій залишається високим.
“Окрім того, є ризик одночасно захворіти на COVID-19 та грип. Обидва збудники можуть призвести до появи пневмонії, дихальної недостатності та мати тривалі наслідки для здоров’я”, – повідомив Ляшко.
Він звернувся до українців з проханням слідкувати за своїм здоров’ям та залишатись вдома при перших симптомах вірусного захворювання.
Голова Міністерства охорони здоров’я України Віктор Ляшко розповів, як відслідковуватимуть передачу коронавірусу. Правила трохи змінили.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на брифінг міністра.
“В умовах “червоного” рівня епідемічної небезпеки тепер будуть відстежуватися лише контакти високого ризику інфікування та тяжких наслідків захворювання”, – повідомив він.
Контактами високого ризику вважатимуть:
членів сім’ї інфікованого,
вразливих контактних осіб за станом здоров’я,
осіб, які перебувають у закритих приміщеннях із високим ступенем ризику, наприклад лікарнях та установах довготривалого догляду.
Українці, які живуть на лінії розмежування, можуть отримати спеціальну субсидію на електрообігрівання. Вона становить 1500-1700 гривень.
Про це заявила міністр соціальної політики України Марина Лазебна, повідомляє РБК-Україна, посилаючись на телеканал “ДОМ“.
За її словами, цим механізмом активно користується Донецька область, Луганська – менше.
“Там люди не мають ні газового опалення, ні електроопалення, бо там все було зруйновано. Ми зробили виняток. Для тих всіх населених пунктів, які знаходяться на лінії розмежування, ми дали право на субсидію за тарифами, як для електроопалення. В кого немає електроопалення, вони обігріваються електрообігрівачами”, – повідомила Лазебна.
Президенти Франції та Росії Еммануель Макрон та Володимир Путін уклали угоду щодо зниження напруженості ситуації навколо України. При цьому Кремль чекає на схвалення цих умов від Вашингтону.
За інформацією видання, яке посилається на французьких офіційних осіб, Путін і Макрон домовилися, що РФ нібито “не здійснюватиме нових військових ініціатив”.
Разом з тим Кремль начебто погодився взяти участь у діалозі щодо розгортання власних збройних сил.
При цьому, за даними джерела FT, російський президент Путін нібито погодився вивести з Білорусі до 30 тисяч російських військових, які залучені у спільних навчаннях під назвою “Союзна рішучість-2022”.
Видання пише, що це питання обговорюватиметься й на подальших зустрічах, де сторони мають намір укласти угоду про “структурований діалог з питань колективної безпеки”.
Сьогодні, 8 лютого відбудеться зустріч Еммануеля Макрона з Володимиром Зеленським. Президент Франції відвідає Україну наступного дня після переговорів із главою РФ Володимиром Путіним.
Докладніше про візит Макрона до Києва – у матеріалі РБК-Україна нижче.
Що відомо про зустріч
Переговори Еммануеля Макрона та Володимира Зеленського відбудуться 8 лютого у Маріїнському палаці. О 13:40 глави держав зустрінуться із представниками ЗМІ.
Це перший офіційний візит лідера Французької Республіки до України з 1998 року. Жак Ширак був останнім президентом Франції, який відвідав Київ 24 роки тому.
Разом із Еммануелем Макроном 8 лютого в Україну приїде глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан.
Він мав прибути до Києва у понеділок для тристоронньої зустрічі з головами МЗС Німеччини та України Анналеною Бербок та Дмитром Кулебою щодо активізації нормандського формату на рівні міністрів. Проте Жан-Ів Ле Дріан відклав візит через поїздку до Москви на переговори Макрона з Путіним.
За заявою французького лідера, пріоритетом для нього є пошук політичного виходу з кризи. Тому він висловив готовність вирушити до Росії та України для діалогу та обміну думками.
Напередодні візитів до Москви та Києва Макрон дзвонив Путіну та Зеленському. Під час телефонних переговорів президенти обговорювали активізацію нормандського формату, деескалацію біля українських кордонів, “гарантії безпеки”.
Переговори Макрона з Путіним
7 лютого Макрон поспілкувався із главою РФ Путіним у Москві. Порядком денним зустрічі президентів в Росії назвали тему напруженості в Європі, а також “гарантії безпеки”. У Франції – ситуацію навколо України, питання безпеки, нормандський формат.
При цьому Кремлі заявили, що від переговорів не варто очікувати на “рішучі переломи”. Еммануель Макрон зазначив, що важливо не допустити погіршення ситуації перед тим, як вибудовувати механізми взаємної довіри.
У ході зустрічі сторони наголосили на необхідності діалогу. Путін заявив про наявність “загальної стурбованості” Росії та Франції у сфері безпеки в Європі. Макрон у свою чергу сказав, що у цьому питанні всім слід вести “відповідально”.
У понеділок, 7 лютого, збройні формування РФ п’ять разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Унаслідок обстрілів отримав поранення український військовий.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-центр штабу ООС в Facebook.
Окупанти вели вогонь зі стрілецької зброї по позиціях ЗСУ в районах: Південного, Водяного, Невельського, Пісків.
“Унаслідок дій ворога один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення. Воїн знаходиться в лікувальному закладі. Стан його здоров’я – задовільний”, – йдеться в повідомленні штабу.
З початку доби, 8 лютого, порушень не зафіксовано.
В Україні госпіталізували 2168 осіб; летальних випадків – 255; одужали – 15 193 особи. Протестували методом ПЛР – 68 778 людей, методом ІФА – 5358, експрес-тестами – 57 745.
Найбільше нових випадків в Києві (2862), Львівській (2336) та Харківській (2022) областях.
За весь час пандемії в Україні захворіли – 4 341 790 осіб; одужали – 3 696 285 осіб; летальних випадків – 101 647.
Останнім часом компанія SpaceX запускає ракети Falcon 9 дедалі частіше. З початку грудня компанія здійснила 10 запусків, що становить понад один політ на тиждень. На тлі цієї бурхливої діяльності загубилися деякі досить значні віхи для ракети Falcon 9, дебют якої відбувся трохи понад десять років тому.
За час існування ракета Falcon 9 вирушала у політ 140 разів. З них провалилася лише одна місія у червні 2015 року. Щоправда, до статистики не включається невдале наземне тестування у вересні 2016 року із супутником Amos-6 на борту, але все одно інцидентів із цими ракетами було дуже мало.
З 2020 року ракета Falcon 9 є «найактивнішою» ракетою в США, що за загальною кількістю пусків обігнала популярну модель Atlas V. Абсолютним лідером у світі є ракета-носій «Союз», з 1957 року використовувалося близько дюжини варіантів, здійснено понад 1900 запусків, з яких близько 100 виявилися невдалими.
У січні Falcon 9 побила внутрішньоамериканський рекорд, за кількістю запусків випередивши шатли. За більш ніж три десятиліття експлуатації останні вирушали в польоти 135 разів, 133 запуски увінчалися успіхом.
Поки невідомо, скільки місій судилося виконати Falcon 9. З існуючими темпами модель подолає позначку 500 запусків до кінця десятиліття, але відомо, що SpaceX готується поступово вивести цю модель зі справи, їй на зміну, ймовірно, прийдуть носії сімейства Starship. Проте, поки Falcon 9 є єдиним носієм, що дозволяє американським астронавтам потрапляти в космос. У найближчі пару років NASA має намір ввести в експлуатацію ракети SLS з кораблями Orion, а Boeing – корабель Starliner на ракетах Atlas V, але Falcon 9 і корабель Crew Dragon залишаться найбільш безпечними та недорогими засобами доставки протягом найближчого десятиліття.
Як стверджує видання Ars Technica, у плані безпеки Falcon 9 є світовим лідером з деякими застереженнями. З моменту невдалого тесту у 2016 році Falcon 9 успішно виконала 112 місій поспіль. Радянський варіант «Союз-У» з 1973 по 2017 роки літав у космос 786 разів з 1973 по 2017, здійснивши 112 успішних польотів поспіль з липня 1990 по травень 1996. Проте у квітні 1993 року місія «Космос-2243» закінчилася частковою невдачею. З урахуванням цього інциденту можна враховувати період із 1983 по 1986 — у цей час «Союз-У» здійснив 100 успішних польотів поспіль. Стільки ж припадає на частку ракети-носія Delta II — її останній політ у 2018 році теж став сотою місією поспіль, що увінчалася успіхом. Таким чином, американська модель Falcon 9 може умовно претендувати на рекордну кількість безпечних запусків.
Глава Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер оцінив, чи має намір Росія, яка концентрує свої сили в Білорусі, атакувати балтійські країни з її боку. За його словами, Альянс поки не бачить таких ознак.
“Якщо ми подивимося на концентрацію російських сил у Білорусі, то ми маємо розглянути у військовому відношенні, чи це нині є загрозою для країн Балтії, точніше для Литви. Але, звичайно, треба оцінювати і те, чи є намір чи є ознаки того, що росіяни чи білоруси мають намір нашкодити…Поки ми не бачимо цього наміру, ми не очікуємо, що Росія нападе на країну НАТО, безпосередньо, через Білорусь”, – вважає Бауер.
За його словами, НАТО як і раніше, вірить у вирішення напруженості між Заходом та Росією дипломатичним шляхом.
“Ми, як і раніше, вважаємо, що є дипломатичний вихід, і ми його робимо: з одного боку, намагаємося продовжувати дипломатичні переговори… З іншого боку, ми переглядаємо нашу готовність до того, щоб Росія розуміла, що якщо вони вдадуться до будь-яких дій проти Альянсу, це матиме серйозні наслідки”, – резюмував Бауер.
У Литві розповіли, що може прискорити членство України в Північноатлантичному Альянсі. Російська агресія може цьому сприяти.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на слова спікера Сейму Литви Вікторії Чмілітє-Нільсен в інтерв’ю “ТСН“.
За її словами, ніхто не може скасувати суверенне право України вільно обирати альянси, оборонний союз, частиною якого вона хотіла б бути, включаючи НАТО. Спікер Сейму Литви зазначила, що обіцянка НАТО 2008 року (на Бухарестському саміті, що Україна і Грузія стануть членами НАТО, – ред.) Україні залишається чинною.
“Членство в НАТО, звісно, залежить від багатьох обставин. Але я також не можу виключити, що шлях, який обрала Російська Федерація, її агресивні кроки в середньостроковій перспективі можуть мати зворотний бажанням Російської Федерації ефект, що це прискорить процес членства України або інших країн, як у випадку Швеції та Фінляндії”, – зазначила вона.
Завтра, 8 лютого, у всіх регіонах буде хмарно, але без опадів майже у всіх областях. Невеликий снігопад очікується у східних, Запорізькій та Херсонській областя. Температура повітря буде коливатись від -1 до +4.
9 лютого невеликий снігопад буде в північних та Полтавській областях. Температура повітря теж буде “плюсова”, а на заході – до +7.
10 лютого сніг з дощем прогнозують у східних та північних областях. Але температура повітря підніметься ще вище. У західних областях потеплішає до +9.
11 лютого взагалі буде тепло. У всіх областях очікується мінлива хмарність і без опадів. На півдні потеплішає до +12.
Головний санітарний лікар Херсонської області Юрій Ромаскевичпрогнозує значний ріст нових випадків коронавірусу. За його підрахунками, по Україні буде понад 50 тисяч тисяч інфікованих за добу.
“Нас очікує надважкий тиждень, за моїми розрахунками піковими для цієї хвилі будуть 9-12 лютого коли кількість інфікованих перетне позначку 1500 осіб на добу (в Херсонській області), по Україні буде понад 50 000 інфікованих”, – повідомив він.
За його словами, основною причиною такої ситуації є домінування надзвичайно заразного штаму COVID-19 “Омікрону”, який практично повністю витіснив інші штами, так за даними секвенування його доля складає практично 100% серед всіх зразків.
“І хоча ситуація с кількістю госпіталізацій не є критичною на відміну від 2-ої та 3-ої хвилями, проходження цієї хвилі надзвичайно ускладнилось через велику кількість захворівших серед медичних працівників. Це певним чином обмежує можливості надання медичної допомоги насамперед амбулаторним пацієнтам”, – зазначив Ромаскевич.
З 14 лютого, за його словами, очікується стабілізація та поступове зменшення кількості інфікованих, хоча кількість госпіталізованих зростатиме до 21 лютого.
