#добреналаштоване
Минулої ночі в районі станції Батьово Берегівського району, електропоїзд Лавочне – Ужгород, рухаючись у напрямку Ужгорода, зачепив бездомну жінку, яка проходила вздовж колії, внаслідок чого жінка померла на місці. За попередньою інформацією жінка знала, що може статися тому ймовірне самогубство.
Наразі поліція розслідує дану трагедію та встановлю всі обставини випадку.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель особисто поїде до Вашингтона, щоб врегулювати суперечки з приводу реалізації проекту “Північний потік-2”. Точна дата візиту ще не відома.
Про це пише газета Handelsblatt.
Видання пише, що візит може відбудуться в липні або серпні. Меркель проведе переговори з президентом США Джо Байденом. Головною темою стане “Північний потік-2”. Це буде перший візит канцлера після обрання американського лідера.
Handelsblatt пише, що чиновники в Німеччині вже запропонували кілька способів врегулювання суперечок, які ляжуть в основу переговорів між Байденом і Меркель. Такі заходи в тому числі торкнуться України.
Сьогодні в Британії стартує перший за два роки очний саміт “Великої сімки” (G7). Він пройде з 11 по 13 червня в Корнуоллі на південному заході країни.
Про те, що обговорюватимуть лідери країн G7 – в матеріалі РБК-Україна.
Як раніше було анонсовано, головними темами саміту повинні стати вакцинація проти коронавірусу, торгівля, клімат і розвиток інфраструктури.
Очікується, що лідери країн “Великої сімки” оголосять про постачання вакцин від коронавірусу в країни з низькими доходами. Йдеться про постачання 1 млрд доз вакцин у 2022 році.
Таким чином політики хочуть допомогти провести вакцинацію 80% дорослого населення в усьому світі.
Таку заяву зробив днями глава Євроради Шарль Мішель
“Партнери G7 мають спільні погляди на руйнівні дії Росії. ЄС засуджує незаконні провокаційні і руйнівні дії Росії проти Євросоюзу, його держав-членів і за межами ЄС”, – зазначив він.
Мішель додав, що ЄС вважає Росію стороною конфлікту у війні на Донбасі.
У перший день саміту лідери США, Великобританії, Канади, Італії, Франції, Німеччини, Японії та Європейського союзу візьмуть участь в урочистому прийомі за участю королеви Єлизавети II. Прийом відбудеться в критому ботанічному саду Проект “Едем” в Корнуоллі.
Лідери США і Великобританії провели першу особисту зустріч 10 червня. Борис Джонсон назвав появу Джо Байдена в Білому домі “ковтком свіжого повітря”.
Президент США і британський прем’єр підписали “Атлантичну хартію”, яка закріплює прагнення двох країн спільно працювати над вирішенням основних світових проблем. За словами Байдена, мова йде про “основні виклики століття-кібербезпеку, нові технології, глобальне здоров’я і зміну клімату”.
Як відомо, президент США 9 червня вирушив до Європи в рамках свого першого закордонного візиту. Він побуває, зокрема, і на саміті G7.
Якщо попередній президент Штатів Дональд Трамп пропонував запросити президента РФ Володимира Путіна на саміт країн “Великої сімки”, то Байден домовився про зустріч з Російський лідером після саміту – 16 червня в Женеві.
Упродовж минулої доби 10 червня:
одужало 16 пацієнтів (загалом з початку пандемії одужали 59 509 пацієнтів);
497 зразків біологічного матеріалу відібрано за минулу добу та скеровано у лабораторії для досліджень методом ПЛР;
За минулу добу методом ПЛР у 27 пацієнта підтверджено коронавірус;
Загалом, 61 905 закарпатцям встановлено діагноз COVID-19, із них 3568 – медичні працівники, 3087 – діти;
за добу, що минула, померли двоє пацієнтів із діагнозом COVID-19 (загалом з початку пандемії померли 1599 пацієнтів з діагнозом COVID-19).
Підготовлено за інформацією департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА та ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України.
За інформацією Закарпатського обласного центру громадського здоров’я вчора, 10 червня, вiд СOVID-19 в області вакцинували 1075 осіб. Із них – 668 людей щеплені першою дозою, а 407 – другою.
Відтак, загалом вже щеплено 34 725 людей, із них 4165 щеплено другою дозою.
Медичні заклади в Україні почали переходити на новий процес формування електронних листків непрацездатності. Після 1 вересня створення медичних висновків про тимчасову непрацездатність, як основи для е-лікарняного, буде обов’язковим для усіх медичних закладів, у яких є ліцензія на медичну практику.
Про це повідомляє прес-служба Нацслужби здоров’я.
Підкреслюється, що ця вимога діє для усіх медзакладів незалежно від того, чи мають вони договір з відомством.
“Запровадження медичного висновку про тимчасову непрацездатність підвищить контрольованість процесів засвідчення непрацездатності та дозволить суттєво економити бюджетні кошти. Адже зменшує корупційні ризики при видачі необґрунтованих лікарняних та спрощує отримання страхових виплат”, – пояснюють у Нацслужбі здоров’я.
Пацієнтам більше не доведеться нести на роботу паперовий листок непрацездатності. А роботодавці бачитимуть необхідну інформацію про те, що їхні працівники були непрацездатні в особистому електронному кабінеті на порталі Електронних послуг Пенсійного фонду.
“Для лікаря це зменшить кількість паперової роботи. Адже медичний і фінансовий процес тепер розділяється. Лікар займається лише медичною частиною і не заповнює жодної адміністративної інформації про роботодавця. Всі необхідні дані додаються автоматично”, – підкреслили у НСЗУ.
Таким чином процес підтвердження тимчасової непрацездатності автоматизується і стає прозорішим та зручнішим для пацієнтів, роботодавців, медиків та соцпрацівників.
Перші електронні лікарняні заклади виписали уже 4 червня. Як відбувається перехід, залежить від технічної спроможності конкретного медзакладу.
В Україні за минулу добу виявили 1603 нових випадки коронавірусу. Найбільше нових випадків у Києві та Дніпропетровській області.
Про це повідомляє прес-служба МОЗ.
За добу в Україні госпіталізували 762 особи, померли 70 людей і одужали 5 583 особи. Вчора протестували методом ПЛР – 25 837 осіб, методом ІФА – 10 741 особу, експрес-тестами – 18 764 особи.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (217), Дніпропетровській (121), Львівській (113), Київській (105) та Запорізькій (97) областях.
За весь час пандемії в Україні захворіли 2 221 427 осіб, одужали 2 120 780 осіб, а померли 51 577 пацієнтів.
За інформацією Закарпатського гідрометцентру сьогодні, 11 червня, в Закарпатській області очікується мінлива хмарність, вночі без істотних опадів, вдень короткочасні дощі, грози. Вітер північний 7-12, під час грози подекуди шквалисте посилення 15-20 м/с. Температура повітря вночі 9-14°, вдень 22-27°, в горах місцями вночі 6-8°, вдень 10-15° тепла.
Автошляхи: Вночі без істотних опадів, вдень короткочасні дощі, грози. Видимість добра, в дощі 1-2 км.
По м. Ужгород: Мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер північний 7-12 м/с. Температура повітря вночі 12-14°, вдень 25-27° тепла.
За минулу добу 54 329 людей отримали щеплення від коронавіруса. Одну дозу отримали 30 744 людини, повністю імунізовані – 23 585 людей.
Про це повідомили у прес-службі МОЗ.
Протягом доби працювали 442 мобільні бригади та 617 пунктів щеплення.
Від початку вакцинальної кампанії щеплено 1 395 312 осіб, з них отримали 1 дозу – 1 395 310 осіб, повністю імунізовані та отримали 2 дози – 204 038 осіб (із них двоє осіб отримали одну дозу закордоном). Загалом проведено 1 599 348 щеплень.
Станом на 11 червня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 672 808 людей.
Бойовики на Донбасі 12 разів обстріляли позиції українських військових 10 червня. В результаті один військовослужбовець отримав кульове поранення.
Про це повідомляє прес-служба штабу ООС у Facebook.
В районі населеного пункту Шуми ворог відкривав вогонь з мінометів 82-го калібру. У районі Новгородського також було неспокійно – противник вів вогонь зі станкових протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.
У районі Причепилівки бойовики обстрілювали позиції ООС з ручних протитанкових і автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. У районі Водяного (біля Приазов’я) російсько-окупаційні війська 4 рази обстрілювали наші позиції зі станкових протитанкових, ручних протитанкових, підствольних гранатометів і стрілецької зброї.
А неподалік Водяного (в районі Донецька) бойовики стріляли зі станкових протитанкових гранатометів. Також поблизу Старогнатівки ворожі війська відкривали вогонь з підствольних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
У районі Луганського бойовики двічі обстрілювали наших захисників зі станкових протитанкових, ручних протитанкових, автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.
Недалеко від селища Піски ворог здійснював обстріл зі стрілецької зброї. В результаті один український воїн отримав кульове поранення.
“В результаті ворожих обстрілів один військовий зі складу Об’єднаних сил отримав поранення. Воїну оперативно надали необхідну медичну допомогу та доправили до лікувального закладу. Стан здоров’я пораненого – середньої тяжкості”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, бойовики встигли двічі обстріляти позиції ООС сьогодні з ранку.
Поблизу Водяного, що біля Донецька, ворог відкрив вогонь з мінометів 82-го калібру. А в напрямку Опитного – здійснив обстріл з ручних протитанкових гранатометів”, – йдеться в повідомленні.
Уже понад 4 роки триває боротьба екологів за збереження пололини Боржава. Окрасу українських Карпат не лише планують забудувати вітряками: нещодавно стало відомо про наміри побудувати тут великий лижний курорт. Питання збереження унікальної природної та туристичної місцевості порушувалося навіть у Бернській конвенції. І, ймовірно, завдяки гвалту з Європи та небайдужості українських науковців нарешті розпочалося погодження із землекористувачем створення регіонального ландшафтного парку «Боржавські пололини». Якщо РЛП погодять, шанси на збереження цієї унікальної території збільшаться. Утім, невже єдиним способом захистити особливі природні місця України є боротьба – на акціях, у судах, із землекористувачами?
Полонина Боржава – чи не наймальовничіша в українських Карпатах. Флора і фауна хребта налічує десятки червонокнижних видів рослин і тварин, а через сам хребет проходять міжнародні міграційні шляхи птахів. Сама полонина включена до Смарагдової мережі, тобто визнана важливою для збереження не лише для України, але й для всієї Європи. І саме тут планується будівництво величезного вітропарка на 34 вітряки. Починаючи з 2017 року українські екологи виступали проти будівництва, яке призведе до знищення не лише рідкісних видів та оселищ, але й до знищення самої полонини:
«Будівництво вітряків передбачає масштабні будівельні роботи. Щоб побудувати вітряк висотою 200 метрів на гірській полонині, необхідно прокласти дороги, якими завозитимуть будівельну техніку, фактично зрізати вершину хребта, щоб там прокласти рейки, якими їздитиме кран, який підніматиме генеруючу установку. Електромережі прокладатимуться під землею, тож треба буде викопати глибокі траншеї, і вся ця земля сипатиметься вниз. Полонина буде знищена, так само як і рідкісні види й оселища, які включені до Резолюції 4 Бернської конвенції, тобто охороняються в Європі», − пояснює голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Науковці не сподівалися, що держава зможе захистити принаду українських Карпат і подали скаргу до Бернської конвенції. Постійний комітет Бернської конвенції звернувся до України з вимогою зупинити цей небезпечний проект. І в березні минулого року відбулася маленька перемога: Закарпатський окружний адмінсуд скасував висновок з оцінки впливу на довкілля цього проекту. Наразі справа розглядається в судах. Утім, у лютому з’явилася інша загроза: ЗМІ рясніли заголовками про намір побудувати на Боржаві вже цього року величезний лижний курорт. При цьому оголошень щодо проведення стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля цього проекту не було, хоча ці процедури є законодавчою вимогою…
Очевидно, що нові загрози й надалі поставатимуть перед цінними природними територіями України. Екологи переконані, що одним з провідних механізмів, який зміг би допомогти зберегти Боржаву та інші побідні об’єкти, є їхнє заповідання. Однак процедура заповідання в Україні заскладна й забюрократизована. Приміром, 2 роки тому уже був намір створити ландшафтний заказник «Зелениця». Однак місцеве управління Держгеокадастру відмовилося погоджувати його створення. Чергова спроба відбулася на початку березня: активізувалася робота з погодження створення регіонального ландшафтного парку «Боржавські полонини» із землекористувачами. У разі згоди землекористувачів на створення РЛП (на що дуже сподіваються захисники Боржави) зміни цільового призначення земель не відбудеться. Однак будуть заборонені будівництво, не пов’язане з охороною заповідної території, розвідувальні, підривні роботи, порушення ґрунтового покриву тощо.
Разом з тим, екологи все ж сподіваються на впровадження Смарагдової мережі як на потужніший механізм захисту особливо цінних територій, адже, наша держава не завжди може забезпечити повноцінну охорону природних територій на національному рівні. Приміром, 2 роки тому уряд дав згоду на видобуток берилію в Поліському заповіднику, а цього року збираються затопити національний природний парк «Бузький Гард».
«Важливо усвідомлювати, що території Смарагдової мережі створюються на європейському рівні. На національному рівні держава часто не в змозі адекватно регулювати систему заповідних територій. Утім, якщо для територій Смарагдової мережі виникають якісь загрози, Бернська конвенція завжди реагує та спонукає відреагувати державу, оскільки охороняти ці території – це міжнародні зобов’язання України», − наголошує біолог Української природоохоронної групи Єгор Гриник.
Уже цього року до України має завітати експерт Бернської конвенції, який вивчатиме ситуацію щодо загрози збереження природної цінності Полонини Боржава (ще взимку питання Боржави розглядали в Постійному комітеті Бернської конвенції, і всі учасники одноголосно підтримали пропозицію провести незалежну експертизу на місці в 2021 році). Наразі ж відомо, що за рішенням Постійного комітету Бернської конвенції, Україна не повинна розпочинати жодних робіт на Боржаві, доки не отримає остаточних висновків комітету.
Вплив Бернської конвенції на кричущі загрози територіям Смарагдової мережі відчутний уже зараз. І інколи видається, що Європа має набагато більше бажання захищати нашу українську природу, ніж ми самі. Утім, Смарагдова мережа в нашій державі поки існує лише на папері. Водночас саме ухвалення закону «Про території Смарагдової мережі» передбачає створення таких запобіжних механізмів, які б унеможливлювали виникнення загроз для нашої природи. Поки ж захистити Боржаву та інші унікальні для всієї Європи природні об’єкти України надзвичайно складно. І чи вистачатиме для цього й надалі бажання лише Європи?
Автор: Тетяна Шаміна, спеціалістка з комунікацій Української природоохоронної групи.