Раніше омбудсмен відкрила провадження, під час якого досліджуватиметься процедура повернення Саакашвілі до Польщі. Захист лідера «Руху нових сил» Михеїла Саакашвілі подав скаргу до Європейського суду з прав людини на рішення про застосування до екс-президента Грузії процедури реадмісії. Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам під час перерви в Касаційному адміністративному суді Верховного суду України повідомив адвокат Саакашвілі Руслан Чорнолуцький. «В Європейський суд з прав людини вже направлені документи», – заявив він. «Ми будемо намагатися відновити справедливість в європейській інституції», – додав Чорнолуцький. Як повідомляв УНІАН, 12 лютого Саакашвілі був затриманий правоохоронцями у Києві в ресторані «Сулугуні», після цього, за словами його соратників, був вивезений у невідомому напрямку. Пізніше у Держприкордонслужбі заявили, що Саакашвілі повернуто до Польщі, звідки він прибув з порушенням українського законодавства. За словами речника ДПСУ Олега Слободяна, під час затримання політика на правоохоронців «накинулися невідомі із оточення Саакашвілі, і прикордонники змушені були захищатися та застосувати силову підтримку». Згодом на офіційному сайті Прикордонної служби Польщі з’явилося повідомлення про те, що Саакашвілі вже перебуває на території цієї країни. Як зауважили у Державній міграційній службі України, Саакашвілі передали до Польщі за процедурою реадмісії. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська відкрила провадження, під час якого досліджуватиметься процедура повернення Саакашвілі до Польщі.

Сьогодні, 16 лютого 2018 року, відкривається 54-а Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме протягом трьох днів. Участь у конференції візьмуть понад 20 керівників держав і урядів, а також глави найбільших міжнародних компаній. Зазначимо, участь у Мюнхенській конференції з безпеки підтвердили президент України Петро Порошенко, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, генсек ООН Антоніу Гутерріш, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, прем’єр-міністр Британії Тереза Мей, австрійський канцлер Себастьян Курц і прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. Крім того, передбачається, що у конференції візьмуть участь близько 40 міністрів закордонних справ та міністрів оборони. У той же час німецький канцлер Ангела Меркель не підтвердила свою присутність, так як у Берліні тривають переговори про створення уряду Німеччини. США на Мюнхенській конференції представлять міністр оборони Джеймс Меттіс, помічник президента з питань нацбезпеки Герберт Макмастер, а також Джон Маккейн на чолі делегації американських сенаторів. Учасники конференції обговорять майбутнє трансатлантичних відносин, ситуацію всередині Євросоюзу, НАТО, відносини з Росією, військові дії в Сирії та Ємені, ситуацію на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії.

Канада знову приєднається до системи до системи далекого виявлення радіолокації та наведення НАТО (AWACS), йдеться в повідомленні на сайті Міноборони держави.

“НАТО є наріжним каменем канадської політики в галузі міжнародної безпеки, і сьогодні уряд країни оголосив, що має намір приєднатися до програми AWACS”, – йдеться в повідомленні.

Як наголошується в заяві Міноборони, останнім часом НАТО значно збільшило використання системи AWACS під час проведення своїх операцій, в тому числі в Центральній і Східній Європі, де Канада очолює батальйонну групу Альянсу, що базується в Латвії.

Президент Польщі Анджей Дуда подав до Конституційного суду звернення з проханням перевірити на відповідність польській Конституції статті скандального закону про Інститут національної пам’яті, що містять згадку про “українських націоналістів” і слова “Східна Малопольща”.

Відповідна інформація була опублікована на сайті Конституційного суду Польщі. “Цьому закону також закидається невідповідність: …2) статті 1. п. 1 у частині, що стосується слів “українських націоналістів”, і статті 2а у частині, що стосується слів “українські націоналісти”, а також слів “Східної Малопольщі” статтям 2 та 42 п. 1 Конституції у зв’язку зі статтею 31 п. 3 Конституції”, – йдеться в описі до справи.

Зокрема, що стаття 2 Конституції РП говорить про те, що Польща є демократичною країною, яка забезпечує виконання принципів соціальної справедливості. У статті 42, п.1 визначається, хто у Польщі підлягає кримінальній відповідальності, а стаття 31, п. 3 Конституції передбачає обмеження щодо користування конституційними свободами людини і визначає, коли такі обмеження можуть наступити.

Зазначимо, що в оновленому законі йдеться про “дії, вчинені українськими націоналістами в 1925 – 1950 роках, що полягають у використанні насильства, терору та інших форм порушення прав людини відносно окремих осіб і груп людей”. У законі також зазначено, що такими злочинами були “участь українських націоналістів у знищенні євреїв і вчинені ними вбивства громадян ІІ РП на Волині і в Східній Малопольщі”.

Про це йдеться в офіційній заяві міністра у справах правоохоронних органів і кібербезпеки країни Енгуса Тейлора. “Грунтуючись на висновках австралійських розвідувальних агентств і за результатами консультацій із США та Великобританією уряд Австралії дійшов  висновку, що відповідальність за цей інцидент лежить на діячах, які користувалися російською держпідтримкою”, – заявив він. У заяві наголошується, що вірус Petya перервав нормальну роботу банківських і енергетичних систем, а також аеропортів і метрополітену в Україні. Австралійський уряд засуджує дії Росії, яка створює серйозні ризики для глобальної економіки, роботи держструктур, бізнесу і добробуту людей.  У Кремлі дані звинувачення Британії відкинули, назвавши їх “доказами русофобської кампанії”.