Вчені з Університету Вашингтона (США) з’ясували, чому деякі айсберги в Антарктиді мають унікальний смарагдово-зелений відтінок.  Як повідомляє ТСН, дослідники багато років намагались розгадати загадку зелених айсбергів, повідомляє прес-служба університету. Вони дізналися, що чистий лід має блакитний колір, тому що він поглинає більше червоного світла, ніж синього. А зелений колір з’являється через оксиди заліза в материковій породі Антарктиди, яку льодовики перемелюють у порошок, сповзаючи з материка в воду в процесі формування айсбергів. Фітопланктон та мікроскопічні рослини океану живляться саме залізом, але в багатьох районах океану його дуже мало. Науковці збираються підтвердити свою теорію, і якщо вона виявиться правдивою, то це означатиме, що зелені айсберги переносять залізо з материка Антарктиди у відкрите море. Тим самим забезпечуючи залізом організми, які підтримують майже всі морські організми.
Джерело: https://www.unian.ua/science/10473603-amerikanski-vcheni-poyasnili-poyavu-zelenih-aysbergiv.html

Американські вчені розробили метод (який не пригнічує імунітет) лікування  аутоімунних захворювань – розсіяного склерозу та діабету першого типу. Розвитку цих захворювань сприяють зміни в білку PD-1. Дослідники змогли створити імунотоксин, який знищує клітини з дефектним білком, не даючи їм блокувати активацію Т-лімфоцитів, пише Nature Biomedical Engineering.  Як показали досліди на лабораторних мишах, застосування імунотоксину уповільнює розвиток діабету на 10 тижнів, а симптоми розсіяного склерозу слабшають, а параліч зникає зовсім. Водночас набутий імунітет залишався неподавленим, і миші набували захисту проти інфекцій після відповідних щеплень. Якщо цей підхід буде ефективним для людей, то вперше з’являться ліки проти розсіяного склерозу, що вважався досі невиліковним. Крім того, в сукупності з іншими ліками імунотоксин може подолати діабет першого типу. Раніше американські вчені виявили, що надмірне вживання цукру збільшує ризик виникнення раку.
Джерело: https://www.unian.ua/health/worldnews/10474533-znaydeno-liki-proti-nevilikovnoji-hvorobi.html

Ернест Хемінгвей хвалив сон, але не за відпочинок і відновлення. Видатний письменник вважав, що піти подрімати – це хороший захист від шкоди. «Я люблю спати. Тому що коли я прокидаюся, моє життя зазвичай йде шкереберть», – говорив він. Як не дивно, але спостереження літератора можуть бути більш правдивими, ніж йому здавалося. Вчені виявили, що в світлий час доби в мозку накопичуються розбиті ДНК. А відновлення відбувається лише тоді, коли ми спимо, пише The Guardian.  «Гадаю, це одна з ключових причин, чому нам потрібно спати. Період «вимкненого стану» дає нам час розчистити все для наступного дня, щоб оновитися, перш ніж доведеться мати справу з активною діяльністю після сну», – сказав Ліор Еплбаум з Університету Бар-Ілан в Ізраїлі. Вчені підмітили, що сон характерних для широкого спектру організмів: від мух до черв’яків і медуз. Цей процес допомагає тілу відновитися, а також покращує пам’ять і здатність до навчання. Однак, попри всі масштабні дослідження, функція сну лишається до кінця невивченою. Еплбаум і його студент Давід Зада припустили, що оскільки сон як механізм еволюційно виник у всіх організмів з нервовими системами, тоді, напевне, він працює на рівні окремих нейронів.  Щоб перевірити цю тезу, вони генетично створили невелику прозору рибку даніо-реріо, хромосоми у нейронах якої мали кольорові хімічні мітки. Дослідники використали потужний мікроскоп, щоб простежити, як хромосоми рухаються в нейронах і як часто ДНК розбиваються, коли рибка спить чи ні.  Коли рибка була бадьора, хромосоми рухалися не дуже інтенсивно і часто. А нитки ДНК зношувалися і ламалися в ході життєдіяльності. Коли рибку позбавляли сну, стукаючи по акваріуму і не дозволяючи їй зупинятися, деякі нейрони накопичували критичну кількість генетичної шкоди і опинялися на межі відмирання. Але коли рибці дозволили спати, картинка різко змінилася. Вчені помітили, що хромосоми змінювали форму частіше під час сну, а кількість пошкоджених ниток ДНК різко скорочувалася. Те ж саме відбулося, коли вчені дали рибці препарат, який змусив її спати вдень. «Гадаю, коли ми дуже втомлені, нейрони накопичують так багато пошкоджень, що вони подають сигнал цілому мозку про потребу поспати, щоб можна було виправити шкоду і уникнути небезпечних ризиків», – пояснив Еплбаум.
Джерело: https://www.unian.ua/science/10471020-son-spriyaye-vidnovlennyu-dnk-v-neyronah.html

Перший ізраїльський місячний зонд “Берешит” (Beresheet) сфотографував Землю з відстані понад 37 тисяч кілометрів. Читайте також NASA хоче залучати Україну до проектів з дослідження Місяця — посольство Про це повідомляється в Twitter ізраїльської некомерційної компанії SpaceIL, яка проводить місячну місію. Зазначається, що на знімку чітко видно Австралію. Зонд ще не досяг поверхні Місяця, фотографія була зроблена на «селфі-камеру» апарату в ході польоту. Нагадаємо, 22 лютого «Берешит» був успішно виведений в космос ракетою Falcon 9 компанії SpaceX.

Джерело: https://www.unian.ua/science/10469277-pershiy-izrajilskiy-misyachniy-zond-nadislav-znimok-zemli-foto.html

Майже 150 років тому в Єгипті випадково була знайдена таємна гробниця, що містила десятки мумій єгипетських фараонів і членів родин, а також тисячі предметів матеріальної культури стародавньої цивілізації. На жаль, наука того часу була розвинена слабко, тому виїмка знахідок практично призвела до знищення важливих археологічних свідчень. Згодом гробницю довелося розчищати і досліджувати повторно. Тільки тепер завдяки сучасним технологіям вдалося знизити рівень води в підземеллі. Усипальницю, датовану другим століттям нашої ери, знайшли випадково – завдяки ослу, який впав всередину.
Джерело: https://www.unian.ua/tourism/news/10467750-v-yegipti-dlya-turistiv-vidkrili-shovanku-carskih-mumiy-video.html

При цьому спочатку учасники розкопок припустили, що перед ними – стародавнє рисове вино, пише The History Blog.

Речовина в глечику була жовтою і пахла спиртом. Було виявлено, що в інших гробницях того ж періоду містилося вино з рису або сорго, яке зберігалося в бронзових посудинах. Алкоголь відігравав важливу ритуальну роль в похоронних практиках того періоду.

Однак, лабораторні випробування рідини показали, що попередня ідентифікація вина була невірною. Це був не алкоголь, а суміш нітрату калію і алуніта, мінералу сульфату алюмінію і калію. Це два компонента, які, згідно з давніми даоськими текстами, могли бути використані для створення еліксиру безсмертя.

Вік знахідки вчені визначили як 202 рік до н. е. – 8 рік н. е. Це були часи династії Західна Хань.

Ртуть і свинець були основою більшості формул еліксиру, і може здатися дивним, що обидва ці речовини є смертельними отрутами, але насправді здатність покінчити з життям розглядалася як інша сторона їх передбачуваної здатності продовжувати життя.

Цікаво, що китайська література описує багатьох дворян, навіть імператорів, які померли від еліксиру безсмертя. Цинь Ши Хуанді, перший імператор об’єднаного Китаю, вважається першим імператором, який помер (в 210 р до н.е.) від отруєння еліксиром. Останнім убитим в пошуках безсмертя був імператор Юнчжен в 1735 році.

“Це перший раз, коли міфічні “Ліки для безсмертя” були знайдені в Китаї. Рідина має велике значення для вивчення стародавніх китайських трактатів про досягнення безсмертя”, – сказав Ши Цзячжен, глава Інституту культурних реліквій та археології в Лояні.

Джерело: https://techno.nv.ua/ukr/popscience/eliksir-bezsmertya-vcheni-rozkrili-sekret-davnoji-ridini-v-kitayskiy-grobnici-50008953.html

Китайські вчені придумали, яким чином людина без використання додаткової техніки може знайти можливість бачити в темряві – як через прилади нічного бачення. Вчені встановили, що якщо нанести на сітківку ока тонкий шар спеціальних наночастинок, які змусять фоторецептори реагувати на інфрачервоне випромінювання, то людина зможе бачити в темряві. Зазвичай інфрачервоне випромінювання знаходиться за межами видимого спектру. Про це повідомляє ВВС. Співробітники Науково-технічного університету Китаю вже випробували наночастинки на мишах. У піддослідних здатність сприймати невидимі інфрачервоні промені зберігалася протягом декількох тижнів після нанесення препарату – при цьому майже ніяких побічних ефектів виявлено не було. Екран перетворює електричні сигнали, які надходять до нього, в світло певного кольору і інтенсивності. Людська сітківка працює навпаки: падаюче на неї світло вона перетворює в електричні сигнали, що надходять у мозок. Роблять це розташовані на внутрішній оболонці ока фоторецептори – так звані палички і колбочки. Однак їх чутливість дуже обмежена: видиме світло становить незначну частину електромагнітного спектра, розташовану між інфрачервоним (тепловим) та ультрафіолетовим діапазонами випромінювання. Більша ж частина хвиль залишається для нас невидимою. Що стосується приладів нічного бачення, вони як раз і вловлюють невидиме людиною інфрачервоне випромінювання і трохи вкорочують хвилі, роблячи їх доступними для сприйняття. Розроблені китайськими вченими наночастинки вкриті молекулами білка, які працюють за тим же принципом, тільки наносяться безпосередньо на фоторецептори. Мінусом розробленої китайцями технології залишається те, що зараз єдиний спосіб включити таке нічне бачення – це ін’єкція наночастинок безпосередньо в сітківку ока. Вчені не виключають, що в майбутньому для цього буде достатньо звичайних очних крапель. Крім того, розроблені наночастинки допомагають бачити лише найбільш довгі інфрачервоні промені, а теплове випромінювання складається із фотонів більш низької енергії. Його вловлювати технологія поки не навчилася. Також невідомо, як люди будуть сприймати тепло свого тіла, адже вони – теплокровні.
Джерело: https://www.unian.ua/science/10466988-vcheni-pridumali-yak-podaruvati-lyudyam-mozhlivist-bachiti-v-temryavi.html