Ужгород говорить мовою стартапів. Під таким слоганом на базі факультету інформаційних технологій УжНУ, із ініціативи викладачів кафедри програмного забезпечення систем, відбувся четвертий «StartUp Village». Завдяки цьому заходу креативні ідеї молоді стають реальністю. Серед членів журі – провідні спеціалісти та експерти ІТ-індустрії Закарпаття. Крім конкурсної програми, проводиться чимало лекцій та майстер-класів із програмування, інформатики, SMM та брендування, фінансової грамотності та інтелектуальної власності.

Усі учасники заходу отримали фахову допомогу. Переможці та лауреати конкурсу грошові винагороди для просування продукту та розробки.

Дослідники вважають, що змогли визначити патерн мозкової активності, який передбачає гнів під час сновидінь. Вчені з’ясували, що сновидіння – реалістична симуляція життя. Вчені відстежили неврологічну основу нічних кошмарів, підібравшись до самої суті поганих снів. Про це повідомляє Naked Science, посилаючись на статтю, опубліковану в журналі JNeurosci. У ході дослідження вчені зосередилися на аналізі того, яка частина мозку відповідає за генерування почуття гніву у сплячих людей. Дослідники будили людей, коли ті перебували у фазі швидкого сну, пов’язаного зі сновидіннями. В учасників, які повідомляли про те, що вони відчували гнів під час сновидінь, спостерігалася підвищена нейронна активність у правій частині лобової кори мозку: це вказує на те, що саме ця частина мозку відповідає за погані сни. «Ми демонструємо, що люди, у яких під час фази швидкого сну і вечірнього неспання спостерігається велика фронтальна альфа-асиметрія, частіше відчувають гнів у своїх сновидіннях. Таким чином, фронтальна альфа-асиметрія може зображати здатність до регуляції емоцій не тільки під час пробудження, але і тоді, коли людина знаходиться в стані сну», – йдеться в дослідженні. Вчені припускають, що отримана інформація підтримує теорії, згідно з якими сновидіння – реалістична симуляція життя під час неспання.

Джерело: https://www.unian.ua/health/worldnews/10520742-vcheni-z-yasuvali-zvidki-berutsya-nichni-koshmari.html

Наймасовіше вимирання живих організмів на Землі сталося через виверження вулканів. До такого висновку прийшли фахівці з університету Цинциннаті і Китайського університету геонаук. Їх стаття з’явилася на порталі Phys.org. Дослідники по всьому світу знаходили у відкладеннях, чий вік 252 мільйонів років, частинки ртуті. Вона з’явилася в атмосфері під час згоряння запасів вугілля. Разом з водою від дощу отруйна речовина потрапляла в моря і океани, пізніше — в морські відкладення. До того періоду часу відноситься масове пермське вимирання. Воно отримало назву — велике вимирання. Виверження відбувалися в Сибірських траппах. Це вулканічна система, з якої за невеликий період часу могло вийти багато розплавленої породи. Вчені з’ясували, що через виверження повітря було отруєне трьома мільйонами кубічних кілометрів попелу. Середня температура на Землі підвищилася на 10 градусів. Також збільшився кислотний баланс в морській воді. На думку експертів, через ці зміни протягом 60 тисяч років вимерло 96% морських видів, 83% видів комах і 73% видів наземних хребетних.

УНІАН

За інформацією ООН, вже до 2030 року кількість людей похилого віку збільшиться до позначки у 1,4 мільярд людей. До слова, наразі їх 901 мільйон. Припускають, що найшвидше цей показник буде зростати у країнах, що розвиваються.

Демографи запевняють, що ця тенденція є доволі очевидною та прогнозованою, адже з кожним роком народженість падає, а досягнення науки сприяють продовженню життя. Повідомляють у звіті ООН.

Проте науковці занепокоєні іншим – більшість людей похилого віку живуть за межею бідності. Пенсія та дотації від держави зазвичай настільки малі, що літнім людям доводиться багато у чому себе обмежувати.

Ми не можемо дозволити собі купити необхідні якісні медикаменти, гарний одяг і взуття,– поскаржився один з респондентів в Таджикистані.

Крім того, левова частка людей похилого віку не можуть витрачати кошти на розваги, освіту тощо, бо всі гроші йдуть на оплату комунальних послуг та житла.

Родичі запрошують нас на весілля, ювілеї чи інші урочистості, але ми відмовляємося від запрошень, тому що не можемо прийти без подарунка. Та й у нас навіть немає одягу для таких випадків,– додав інший мешканець цієї країни.

Члени робочої групи нагадали, що людство повинно ставитися до людей похилого віку, як до активної групи населення, яка здатна внести значний вклад у соціальний розвиток. Для цього необхідно надати їм можливість брати повноцінну участь у житті суспільства.

https://24tv.ua/

Ізраїльські вчені вперше надрукували живе серце на 3D-принтері. Надрукований нині орган – розміром з ягоду. Він підійде хіба що кролику, йдеться в сюжеті ТСН. Вже за рік, після проведення усіх необхідних досліджень, вчені спробують імплантувати його тварині, а через 10 років – людині. Таке відкриття називають революційним.  Раніше біоінженери впритул наблизилися до друку людських органів. Учені з Великобританії створили методику 3D-друку тканин людського організму. Вони вперше надрукували м’які тканини за допомогою “швидкого заморожування”. Дослідники створили рогівку на основі стовбурових клітин.

Джерело: УНІАН

10 квітня вчені здійснили черговий прорив у вивченні космосу. Експерти проекту Event Horizon Telescope вперше в історії зуміли зробити фото чорної діри. Тепер вона отримала власне ім’я. Як інформує Independent, ім’я чорній дірі надав професор філології Ларрі Кімур з Гавайського університету. Отож тепер цей космічний об’єкт має назву “Поуехі”. Що означає назва? Це – гавайське слово, що означає “прикрашений темним джерелом нескінченного творіння”. Саме це слово вживали в гавайському епосі “Кумуліпо” про створення світу. Там “По” визначається як глибоке темне джерело нескінченного творіння, а “уехі” – те, що удостоєне краси, світло. “Мати привілей дати гавайську назву першому науковому підтвердженню чорної діри дуже важливо для мене”, – сказав професор Ларрі Кімур.

Як зробили унікальне фото. 10 квітня міжнародне об’єднання вчених Event Horizon Telescope організувало пряму трансляцію під час якої вдалось зробити фотографію чорної діри в центрі нашої галактики. За припущенням вчених, маса діри у 4 мільйони разів перевищує Сонце. Аби зробити перше фото горизонту чорної діри, науковці об’єднали кілька телескопів світу в один надпотужний телескоп. Два телескопи були розміщені на Гавайях. Тому право назвати сфотографований об’єкт дали гавайському професору.

Джерело: 24 канал

Щоденне життя на борту Міжнародної космічної станції проходить по-справжньому швидко. Рухаючись з приблизною швидкістю 27 тисяч кілометрів на годину на висоті 500 кілометрів над поверхнею Землі, астронавти щодня бачать 16 сходів і заходів Сонця щодня, поки мчать у просторі всередині коробки з купкою людей, від яких залежить виживання. Щоб зрозуміти футуристичне бачення життя за межами планети, достатньо подивитися голлівудські фільми на зразок «Марсіанина», «Гравітації» й «Інтерстеллара». Але як людське тіло відреагує на життя в космічному кораблі? Якими будуть наслідки для здоров’я? Чи космічні мандрівники будуть старіти інакше, ніж ті, хто лишився на Землі? Наскільки люди адаптовані до космічного простору? Про це на сторінках Newsweek пише професор радіаційної біології раку й онкології Державного університету Колорадо Сюзан Бейлі. Всі ці питання тривожать NASA. Те, як тривалі космічні місії можуть вплинути на людське тіло і чи будуть ці зміни постійними або зворотними після повернення на Землю, не може сказати напевне ніхто. Однак, можливість дослідити це з’явилася завдяки астронавтам-близнюкам Скотту і Марку Келлі. У листопаді 2012 року NASA обрало Скотта Келлі для його першої місії тривалістю один рік. На прес-конференції перед відправкою астронавт натякнув, що ця місія може дати шанс порівняти вплив космосу на життєдіяльність його тіла зі станом його брата-близнюка Марка, який лишається на Землі. Близнюки Келлі були людьми зі схожим фенотипом і генотипом. Це ідеальні умови для космічного дослідження. Скотт провів на МКС рік, а його брат Марк на рідній планеті. Автор зауважує, що цей перший експеримент на даний момент дає найбільш широкий погляд того, як тіло реагує на космічні польоти. Його результати будуть дороговказом для майбутнього персоналізованого підходу для оцінки впливу на здоров’я астронавтів позаземного простору. «Наше дослідження виявило, що особливий стрес і позаземні чинники, які діють на астронавтів під час космічних польотів, речі, такі як ізоляція, мікрогравітація, високий рівень вуглекислого газу і космічне опромінення, пришвидшують скорочення і старіння теломерів», – пише автор. Головна функція теломерів — це захист ДНК від ушкоджень. Щоб перевірити це, вчені оцінили довжину теломер у зразках крокі, взятих у кожного з астронавтів-близнюків перед, під час і через рік після місії на МКС. На початку дослідження у Скотта і Марка були теломери відносно однакової довжини. Також, як і очікувалося, довжина цих структур ДНК у Марка, який лишався на Землі, була відносно стабільною впродовж всього дослідження. Але Скотта вона була значно довшою, коли у нього брали зразки на борту МКС. І це абсолютно протилежне до того, що сподівалися побачити вчені. Більше того, коли Скотт повернувся на Землю довжина його теломер почала швидко скорочуватися. Через кілька місяців вона стабілізувалася і стала приблизно такою ж, як і до польоту. Однак, з точки зору процесів старіння і ризику захворювання, його теломери стали набагато коротшими після подорожі на МКС. Для вчених викликом тепер стало з’ясувати, як і чому перебування у космосі так впливає на важливу структуру ДНК.

Джерело: УНІАН

Усмішка може впливати на настрій людини. Таке припущення висунули американські вчені, які шляхом метааналізу 138 досліджень перевірили гіпотезу мімічного зворотного емоційного зв’язку.

Гіпотеза мімічного зворотного зв’язку говорить, що міміка впливає на емоції, навіть якщо вона викликала штучно. Тобто у людини може покращитися настрій, якщо вона посміхнеться, повідомляє Psychological Bulletin.

1988 року німецькі дослідники просили учасників експерименту тримати в зубах або губах ручку, змусивши скорочуватися м’язи, які залучені до міміки обличчя. Паралельно дослідники оцінювали їхні реакції на жарти. Тоді експеримент виявив позитивний зв’язок на підтвердження гіпотези мімічного зворотного зв’язку.

В останньому дослідженні психологи об’єднали результати 138 досліджень, у яких загалом взяли участь понад 11 тисяч людей. Вони розглянули 286 показників, які вказували на зв’язок між маніпулюванням емоційною мімікою та емоційною реакцією, яка слідує за цим.

Середній показник ефекту був 0,2, що вказує на досить слабкий вплив маніпуляції емоційної міміки на емоції. Зв’язок між мімікою та настроєм був сильнішим, якщо в експерименті не було емоційного стимулу — тобто учасники самі говорили про свій настрій, а не реагували на жарт. Також сильніший зв’язок проявлявся від емоційно забарвлених речень, а не картинок.

Дослідники дійшли висновку, що зв’язок між емоційною мімікою та відповідними емоціями все ж є, але він надто слабкий.

Джерело: https://24tv.ua/health/yak_vplivaye_usmishka_na_nastriy_n1140914

Про це було домовлено в ході візиту ректора УжНУ професора Володимира Смоланки до Пекінського геномного інституту.

За словами Володимира Смоланки Такий Центр Геномних досліджень відкриє величезні можливості в генетичному аналізі тканини, що дозволить не лише проводити наукову роботу, а й підбирати індивідуальне лікування для хворого.

— Це буде не просто новий крок, а насправді величезний стрибок у розвитку генетичної науки в нашій країні, адже з метою створення Центру згідно досягнутих домовленостей китайські партнери вперше безкоштовно передають найсучасніший секвенатор – пристрій, що дозволяє провести аналіз повної точної послідовності неклеотидів у всьому геномі будь-якого організма. А можливість зробити генетичний аналіз будь -якої тканини чи пухлини, наприклад, відкриває неймовірні можливості не тільки у прогнозуванні можливих захворювань конкретного пацієнта, але й підбору індивідуального ефективного плану лікування найбільш небезпечних захворювань людини, – цитує ректора Інформаційно-видавничий центр УжНУ.

Володимир Смоланка додає, що створення такого Центру матиме важливе не тільки наукове, але й соціальне значення.

— Особливо хочу відмітити внесок всесвітньовідомого генетика, директора Карибського геномного центру, доцента УжНУ Тараса Олексика у розвитку наших контактів та проведенні успішних переговорів з китайськими партнерами, зокрема директором Пекінського геномного інституту професором Янь Гуанмінем – наголосив ректор УжНУ.

До речі, такий Центр геномних досліджень створить тісну співпрацю з колегами з наукових інституцій центральноєвропейських країн.

Mukachevo.net

У ректораті Ужгородського національного університету триває четверте розширене засідання Міжнародного консорціуму університетів спільно з представниками органів місцевого самоврядування.

Цьогоріч участь у засіданні на тему «Співпраця університетів та місцевих громад у реалізації спільних проектів й ініціатив» взяли близько півсотні закордонних гостей – ректори і проректори шести європейських країн (наразі членами консорціуму є 18 університетів), представники органів місцевого самоврядування.

За словами організаторів, основною метою консорціуму є налагодження і координація співпраці у сферах академічної мобільності, наукових досліджень, технологічних розробок та інновацій, підвищення конкурентоспроможності у національному та міжнародному масштабах.

Ректор УжНУ Володимир Смоланка привітав і представив гостей, зазначив, що саме УжНУ у 2015 році став ініціатором створення Міжнародного консорціуму університетів, який є зручним інструментом співпраці, залучення партнерів до спільних освітніх і наукових проектів, налагодження програм академічної мобільності між вишами різних країн. «Актуальним є не тільки розширення, а й поглиблення зв’язків для підготовки ґрантів, зокрема в рамках транскордонного співробітництва. Збільшилося залучення іноземних викладачів у нашому університеті. Сьогодні обговорюємо актуальну співпрацю вишів і місцевих громад, реалізацію спільних ініціатив, ділимося досвідом щодо налагодження співпраці з Ужгородською міською радою. Очікуємо почути й про досвід наших закордонних гостей», – зазначив Володимир Іванович.

У своєму вітальному слові Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, зокрема, відзначив: «Вважаю, Ужгородська міська рада та УжНУ є прикладом ефективної співпраці: у 2017 році ми підписали меморандум про співробітництво і вже маємо перші результати – проходить стажування студентів вишу у міськраді з можливістю рекомендацій до подальшого працевлаштування, представники університету долучалися до розробки Стратегії розвитку міста Ужгорода 2019 – 2030 року. Також у рамках співробітництва і Днів України в Словаччині та, зокрема, Днів Ужгорода в Кошице, представники УжНУ на запрошення міськради презентували свої досягнення у Словаччині». Також Богдан Євстафійович розповів, що Ужгород має партнерські відносини з 22 містами-побратимами, напрацювання щодо ґрантових проектів у галузі освіти, медицини, відбудови історичних пам’яток.

Виступили на відкритті консорціуму й перший заступник Генерального консула Угорщини у м. Ужгород Ласло Куті, Консул Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді Яна Дворецька, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, заступник декана гуситського теологічного факультету, член Колегіуму ректора Карлового університету у Празі (Чеська Республіка) Ян Благослав Лашек, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина Віктор Бедь.

Далі перейшли до доповідей на загальну тему «Співпраця університетів з органами місцевого самоврядування, молодіжними організаціями, бізнесом». Першим із учасників консорціуму виступив Державний адміністратор департаменту соціальної та громадської освіти, міської ради м. Ніредьгаза (Угорщина) Золтан Сенеш, який розповів про співпрацю з університетами з точки зору міських органів влади Ніредьгази. Наступною слухали доповідь на тему «Екосистема трансферу технологій в Кошицькому технічному університеті» від ректора Станіслава Кметя. Говорили й про досвід Донецького національного університету ім. Василя Стуса, Університету ветеринарної медицини та фармації в м. Кошице, Житомирського державного університету імені Івана Франка тощо.

Про досвід співпраці Ужгородського національного університету з органами місцевого самоврядування та реалізовані спільні проекти за участі міст-побратимів Дармштадта та Кошице, студентський простір та підтримку молодіжних ініціатив розповіли заступник Ужгородського міського голови Олександр Білак та проректор УжНУ Мирослава Лендьел.
Підсумували потребу подальшої співпраці щодо організації спільних конференцій, симпозіумів, семінарів, інших наукових форумів; розробки спільних освітніх та освітньо-наукових програм; налагодження взаємовигідного співробітництва з органами влади, бізнесом; розробки та просування задля реалізації спільних проектів до національних та міжнародних донорів.

Уже завтра учасники консорціуму прогуляються сакуровими алеями з міським головою Богданом Андріївим, побувають в Ужгородському замку, візьмуть участь у траційному «Сакура Фесті», продегустують вина у рамках «Sakura Wine Fest».