600 гривень та 10 євро хабаря запропонував учора інспекторці прикордонного контролю громадянин Румунії, який прямував в Україну через пункт пропуску «Вилок».

Право на пропуск без поліса страхування витрат, пов’язаних з лікуванням COVID-19 та обсервацією, 27-річний румун спробував отримати шляхом дачі неправомірної грошової винагороди.

Прикордонниця, вчергове засвідчивши нульову толерантність до корупції,  відповіла категоричною відмовою від хабаря, натомість, з метою прийняття правового рішення щодо можливих ознак злочину, передбаченого ч.1 статті 369 ККУ “Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”, про даний факт повідомила співробітників Нацполіції.

Зауважимо, що від початку 2020 року прикордонники Мукачівського загону 46 разів відмовились від неправомірної грошової винагороди. Загальна сума відмов склала понад 50 тисяч гривень.

Прес-служба Мукачівського прикордонного загону

Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Закарпатській області опрацьовано надані слідчим управлінням ГУ НП в Закарпатській області матеріали кримінального провадження стосовно фінансово-господарської діяльності ПП «Б». Встановлено, що службові особи суб’єкта господарювання незаконно заволоділи бюджетними коштами під час виконання в 2019 році підрядних будівельних робіт в Перечинському районі.

Так, службові особи ПП «Б» відображали у звітних документах нереальні операції з придбання товарно-матеріальних цінностей, в результаті яких штучно сформували витрати в сумі 1 010 743,98 гривень та отримали грошові кошти через банк для оформлення цих операцій по фіскальних чеках РРО. Вказані грошові кошти в подальшому використовувались не за призначенням, а переводились у готівку для власної вигоди службових осіб ПП «Б».

За даними матеріалами слідчим управлінням ГУ НП в Закарпатській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ст.209 КК України.

ДПС у Закарпатській області

Анатолій Полосков, голова Закарпатської ОДА прокоментував призначення на посаду:

“Для мене особисто це важливий та відповідальний крок у житті.

Закарпаття, як і країна в цілому, постали перед надзвичайно складними викликами.

Економічна ситуація,

поширення COVID – 19 та важкі наслідки цієї інфекційної хвороби,

завдання по завершенню процесів децентралізації, створення дієвої та ефективної системи взаємодії об’єднаних територіальних громад області з органами виконавчої влади на всіх рівнях,

необхідність відновлення, налагодження та посилення конструктивного діалогу з нашими закордонними партнерами для об’єднання спільних зусиль у різних напрямках розвитку Закарпаття та місцевої громади,

завершення існуючих та початок нових проектів інфраструктурного будівництва,

допомога підприємцям у подоланні наслідків карантинних обмежень та відновлення інвестиційної привабливості краю, тощо.

Незважаючи на всі складнощі, впевнено приймаю цей виклик та довіру Президента України.

Впевнений, що разом з командою досвідчених фахівців за підтримки громади Закарпаття, ми забезпечимо надійне та ефективне функціонування всіх державних інституцій, дотримання Конституції та законів України, прав і свобод наших громадян, створимо нові можливості для всебічного розвитку Закарпаття, зробимо все можливе для подолання наслідків пандемії, будемо працювати для покращення туристичної привабливості краю, втілювати в життя программу Президента «Велике будівництво».

Сподіваюся на конструктивну співпрацю з депутатським корпусом усіх новообраних рад Закарпаття задля підвищення якості життя, комфорту і безпеки закарпатців.”

Інформація про захворюваність на COVID-19 в Ужгороді на ранок 10 грудня

‼️ за добу виявлено 47 нових випадків коронавірусної інфекції, 1 людина померла

🔺 загалом 5454 ужгородці захворіли із початку епідемії, інформують управління охорони здоров’я Ужгородської міської ради та Ужгородська міськрайонна філія ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України»

🔶 3423 особи одужали

🔶 78 людей померли

🔶 1953 ужгородців лікуються амбулаторно або стаціонарно

🔶 2164 ужгородці – на самоізоляції

🔶 За останню добу мобільна бригада виїжджала 25 разів, відібрано 195 взірців. Загалом за весь період – 3415 разів, відібрано загалом 26765 взірців біологічних матеріалів для досліджень на полімеразну ланцюгову реакцію.

Ситуація щодо COVID-19 на Закарпатті станом на 9.00 10 грудня:

➡ за минулу добу у 315 осіб підтверджено коронавірус методом ПЛР

✔ 16943 закарпатців, у яких було підтверджено коронавірус методом ПЛР, одужали

➡ загалом з початку пандемії у 25344 закарпатців встановлено діагноз COVID-19, із яких – 2031 медики та 1334 діти

➡ 570 людей померло, за минулу добу 2, із підтвердженим діагнозом COVID-19 методом ПЛР

➡ Станом на ранок 10 грудня в області проведено 162140 досліджень COVID-19 методом ПЛР, 1203 за добу.

➡ 17 закладів охорони здоров’я Закарпатської області лікують хворих на COVID-19.

➡ Загалом у цих лікарнях виділено 1885 ліжок для хворих на COVID-19.

➡ Відсоток ліжок забезпечених киснем – 45,2%.

Підтверджено методом ПЛР коронавірус у закарпатців:

● м. Ужгород – 47 осіб за добу. Всього – 5454 осіб

● м. Мукачево – 11 осіб за добу. Всього – 1705 осіб

● Великоберезнянський район – 12 осіб за добу. Всього – 1024 осіб

● Берегівський район – 44 осіб за добу. Всього – 1313 осіб

● Виноградівський район – 17 осіб за добу. Всього – 2009 осіб

● Воловецький район – 0 осіб за добу. Всього – 548 осіб

● Іршавський район – 3 осіб за добу. Всього – 1331 осіб

● Міжгірський район – 23  осіб за добу. Всього – 859 осіб

● Мукачівський район – 7 осіб за добу. Всього – 1403 осіб

● Перечинський район – 0 осіб за добу. Всього – 1271 осіб

● Свалявський район – 1 осіб за добу. Всього – 1026 осіб

● Рахівський район – 1 осіб за добу. Всього – 1280 осіб

● Тячівський район – 85 осіб за добу. Всього – 2429 осіб

● Ужгородський район – 27 осіб за добу. Всього – 2492 осіб

● Хустський район – 37 осіб за добу. Всього – 1200 осіб

Сьогодні новий керівник області провів перший робочий день у стінах Закарпатської обласної державної адміністрації. Розпочав роботу зі знайомства із колективом. Узяв участь у селекторній нараді під головуванням Міністра розвитку громад та територій України Чернишова О.М. На ній розглядали питання стану реалізації програми Президента України «Велике будівництво». Говорили про динаміку будівництва доріг місцевого значення та завершення робіт у приймальних відділеннях опорних лікарень.

Нагадаємо, 7 грудня 2020 р Президент України підписав Указ про призначення Анатолія Полоскова головою Закарпатської ОДА.

Довідка:

Анатолій Полосков народився 31 січня 1968 року. У 1987-89 рр проходив строкову військову службу. Із початку 90-их рр працював судовим виконавцем Великоберезнянського районного народного суду Закарпатської області, юрисконсультом, контролером-ревізором відділу банку  «Україна» у Закарпатській області. Паралельно здобував освіту за фахом правознавство, навчався у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, яку завершив у 1997 році. У 1999 році –  начальник юридичного відділу дирекції банку «Україна» по Закарпатській області. У квітні 2000 року призначений заступником директора з юридичних питань виноробної компанії Шато-Чизай, яку очолив у 2011 році. Тут  працював до призначення на посаду голови Закарпатської ОДА.

Анатолій Полосков про роботу на виноробному підприємстві:

«Усе, чим сьогодні є Шато Чизай – від виноградників і виробничих майданчиків до офісів і виносховищ, від нової невідомої першої приватної виноробні Закарпаття до знаного в багатьох країнах світу бренду – все це побудовано з нуля руками цих людей, командою Шато Чизай. В цій команді є дівчата, які ще не народилися в той час, коли мій шлях з Чизай був вже розпочатий, і це так важливо – бути поруч з молодим поколінням, від якого ти вчишся, яке вчиться від тебе. Ми разом робимо те, що приємно дивує всіх гостей, які відвідують Закарпаття, або коштують закарпатське по всьому світу. Як цього досягти? Дуже просто: коли робиш свою справу, надаєш послуги, виробляєш продукт, коли ти говориш і пишеш про Закарпаття, то думай не про себе і про свій успіх, а про відповідальність перед людьми, краєм, країною.»

Анатолій Полосков активно займався розвитком аграрної сфери області та виноробства, туризму й підтримкою місцевих закарпатських виробників, пропагуванням їхньої продукції.

Очолював Асоціацію виноградарів та виноробів Закарпаття, громадську спілку «Дорога вина та смаку Закарпаття».

Одружений, має сина.

В Україні за минулу добу підтвердили 13 371 новий випадок зараження коронавірусом. При цьому в країні продовжує зберігатися позитивна динаміка поширення COVID-19 – одужали за вчора 13 903 пацієнти.

Про це в Facebook заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Так, за добу було проведено 67 142 тестування на коронавірус. З них методом ПЛР – 41 279, методом ІФА – 25 863. При цьому було госпіталізовано 2993 людини.

Найбільше нових випадків виявили в Києві (1899), Запорізькій (1060), Дніпропетровській (835), Черкаській (721) і Харківській (719) областях.

З початку пандемії в Україні підтвердили COVID-19 вже у 858 714 осіб, померло – 14 470 (+266), одужали – 465 021. Активними хворими залишаються 393 693 пацієнти.

Джерело.

Уряд України очікує, що на початку січня кількість нових випадків зараження коронавірусом буде становити 20-25 тисяч на добу. Щоб не допустити колапсу медичної системи уряд планує посилити карантин на початку січня.

Про це в інтерв’ю “Українській правді” повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Прем’єр зазначив, що посилення карантину дозволить уникнути зростання захворюваності до 32 тисяч на добу, при яких медична система може впасти.

“Попередньо розрахунки, які ми бачимо на першу декаду січня прогнозують десь в районі 20-25 тисяч хворих в день. Ми не будемо чекати 32, аби медична система розвалилася. Звичайно, карантин треба вводити до цієї цифри”, – заявив Шмигаль.

Джерело.

В Україні почали списувати податкові борги до 3060 гривень. Сьогодні набрав чинності відповідний закон про зміни до Податкового кодексу для підтримки бізнесу на час карантину.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Вчора закон оприлюднили у виданні “Голос України”. Він набрав чинності з дня, наступного за днем ​​опублікування.

Згідно з документом, списується податковий борг платників податків у разі, якщо його сукупний розмір по всіх податках і зборах не перевищує 3060 гривень, і він не погашений за станом на 01.11.2020.

До 29 грудня 2021 року відстрочили погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень.

У законі прописано, що списуються також пені й штрафні санкції у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців з дня набрання цим законом чинності.

Поріг обсягу податкового боргу для застосування заходів по його стягненню збільшується до 3060 гривень.

Не будуть обкладати ПДФО і податком на прибуток підприємств доходи (матеріальну допомогу, компенсації), отримані відповідно до закону про соцпідтримку застрахованих осіб і суб’єктів господарювання на період карантину через коронавірус.

Платники єдиного податку першої групи звільняються від його сплати за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.

Крім того, звільняються від нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску платники єдиного податку першої групи в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня і з 1 по 31 травня 2021 за себе. При цьому такі періоди включаються до страхового стажу.

Джерело.

Карантин в Україні буде посилено після новорічних свят. Уряд запровадить жорсткіші обмеження на 16 днів із 8 січня. Зокрема, будуть заборонені культурно-масові заходи, призупинено навчальний процес, закриті ТРЦ, заклади громадського харчування. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Жорсткий карантин замість локдауну: дата

Вчора на засіданні Кабміну було прийнято рішення про посилення карантину. Нові обмеження вступлять в силу з 8 січня і будуть діяти по всій території України протягом двох з половиною тижнів – до 24 січня 2021 включно.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав введення більш жорстких карантинних заходів “зимовими канікулами заради безпеки”. За словами глави Кабміну, посилення карантину необхідно, щоб розірвати ланцюг захворюваності коронавірусом і не допустити розгортання потужної хвилі інфікування після зимових свят.

Також уряд підтримав пропозицію Міністерства охорони здоров’я щодо продовження загального терміну дії карантину та режиму надзвичайної ситуації в країні до 28 лютого 2021 року.

Список обмежень

Перелік протиепідемічних заходів затверджений урядом за погодженням із місцевою владою, представниками бізнесу та епідеміологами.

Під час жорсткого карантину з 00:00 8 січня до 00:00 25 січня забороняється:

• Робота освітніх закладів, за винятком дитячих садочків.
• Обслуговування відвідувачів у ресторанах, барах, кафе, крім замовлень на винос і на доставку.
• Робота непродовольчих ринків і магазинів.
• Діяльність об’єктів сфери побутового обслуговування.
• Робота торгово-розважальних центрів, за винятком магазинів у ТРЦ з товарами першої необхідності.
• Робота розважальних закладів (дискотек, нічних клубів, проведення корпоративів).
• Діяльність фітнес-центрів, спортивних залів, басейнів.
• Проведення масових заходів, в т.ч. розважальних, рекламних, соціальних, за винятком офіційних спортивних без глядачів.
• Робота закладів культури (кінотеатри, театри і т.д.) і проведення культурно-масових заходів.
• Діяльність об’єктів розміщення, крім готелів.

Що буде працювати:

• Міський громадський транспорт з обмеженням для “помаранчевої” зони (кількість пасажирів – за кількістю місць для сидіння).
• Міжміське і міжнародне авто-, авіа-, залізничне сполучення.
• Продуктові магазини, аптеки.
• Точки з продажу товарів медичного призначення, засобів гігієни, побутової хімії, товарів для тварин.
• Прийом відвідувачів у перукарнях і салонах краси лише за попереднім записом без очікування всередині приміщення.
• Автозаправки, СТО.
• Готелі (зони харчування працюватимуть тільки з 6:00 до 11:00).
• Банки.
• Поштові відділення.

Обмеження на свята

Глава МОЗ Максим Степанов на урядовому засіданні озвучив кілька пропозицій по роботі закладів громадського харчування та організації розважальних заходів у святковий період, які підтримав Кабмін.

У новорічну ніч час роботи ресторанів, кафе, барів буде продовжено до 01:00 1 січня.

З 8 січня забороняється проведення різдвяних ярмарків.

Забороняється організація концертів і розваг біля міських новорічних ялинок на площах.

Посилення карантину обговорювалося кілька тижнів

Протягом місяця в уряді розглядалися різні варіанти посилення карантину і терміни його введення. Зокрема, обговорювався сценарій тотального локдауна на новорічні свята з терміном дії з 23 грудня до 15 січня.

Після наради президента, представників Кабміну і РНБО в кінці листопада голова РНБО Олександр Данилов заявив, що локдаун в Україні буде введено в будь-якому випадку. Також він зазначив, що обговорюються два варіанти дат: в грудні або з 2 січня.

Пізніше в ЗМІ з’явилася інформація про введення додаткових обмежень в період 2 – 23 січня. При цьому джерела РБК-Україна в уряді відзначили, що розглядається варіант саме посиленого карантину, а не локдауну.

У своєму відеозверненні Володимир Зеленський розповів, що не рекомендував уряду вводити локдаун в грудні, але підтвердив можливість посилення обмежень в січні відразу після Нового року.

Глава міністерства охорони здоров’я Максим Степанов називав головною підставою для посилення обмежень максимальне навантаження на медичну систему. Також у МОЗ пояснили необхідність жорсткого карантину. Так, додаткові обмеження допоможуть збалансувати ситуацію із захворюваністю до лютого, оскільки крім епідемії коронавірусу в зимовий період є сезонні загострення грипу.

Як діяв карантин вихідного дня

З 14-го по 30 листопада в Україні був введений частковий локдаун на вихідні дні. Жорсткий карантин діяв протягом трьох тижнів з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

У цей період була заборонена робота розважальних закладів, ТРЦ, кінотеатрів, театрів, музеїв, закладів культури. Кафе, ресторани, бари могли працювати тільки в режимі адресної доставки і замовлень на винос. Не дозволялося проведення масових заходів. Також діяла заборона на роботу салонів краси, спортзалів, басейнів, фітнес-центрів.

2 грудня в Кабміні заявили, що не будуть продовжувати дію карантину вихідного дня. Глава уряду Денис Шмигаль зазначив, що введені обмеження дали позитивний ефект. На кінець карантину вихідного дня показники захворюваності виявилися на 6 тисяч менше прогнозованих.

Весняний локдаун

З 12 березня в Україні почав діяти загальнонаціональний карантин. Вже 24 березня в країні був оголошений режим надзвичайної ситуації, а протиепідемічні заходи істотно посилені.

Під час весняного локдауна не працювали школи, дитсадки та інші освітні установи. Були заборонені всі масові заходи, прогулянки в парках, скверах, на дитячих майданчиках. Введено масковий режим в суспільних місцях. По вулиці було заборонено пересуватися групами більше 2-х осіб.

Не працювали заклади громадського харчування, розважальні заклади, ТРЦ, ринки, спортзали, салони краси.

На час карантину було закрито міжнародне залізничне, авіа- і автобусне сполучення. Скасовано поїзди та автобуси в міжміських і міжобласних напрямках, зупинено роботу метрополітену. Міський громадський транспорт працював за системою пропусків.

Ослаблення обмежень почалося через два місяці. 22 травня був введений адаптивний карантин, влітку почало діяти зонування з обмеженнями в залежності від епідситуації в кожному конкретному регіоні. Через зростання захворюваності з 11 листопада уряд повернувся до концепції загальнонаціонального карантину.

Джерело.