«Не для того я мобілізувався, щоб шукати шляхи відходу»

 Андрій.

Зараз він є бійцем 650 окремого зенітного кулеметного батальйону і полює за повітряними цілями, а ще досить недавно був штурмовиком «Едельвейсів».

Маючи бронь в муніципальній інспекції міста Калуша, Андрій в перші ж дні повномасштабного вторгнення добровільно долучився до 10 окремої гірсько-штурмової бригади. 

«Бронь бронью, але я прийшов на роботу і сказав: «Все, я поїхав!»

«Перші дні було, дуже весело. Дякувати Богу, були серед нас два дядьки старші, які навчили виживати на війні»

Згодом Андрій служив в підрозділі безпілотних систем 10 огшбр, нищив ворога за допомогою новітніх систем. Але за  станом здоров’я вимушений був перевестися в 650 ОЗКБ.

«Перші два тижні на новому місці були не адекватні… Ніби підрозділ чудовий, керівництво чудове, хлопці прийняли чудово, але чогось не вистачало. Не вистачало прильотів, не вистачає дронів, не вистачає хлопців, з якими три роки разом…Але вже адаптувався»

«В моменти коли хочеться зупинитися, треба пам’ятати хто за тобою стоїть. Якщо ворога не зупинити на Донбасі, то прийдеться його зустрічати тут, вдома. Не можна зупинятися. Хоч здоров’я вже не те та й варіанти звільнитися є, але не для того я мобілізувався, щоб шукати шляхи відходу. Треб всім йти. ЗСУ дає можливості кожному»

Група комунікацій Закарпатського ОТЦК та СП