Медійні та правозахисні організації вимагають від Національної поліції, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України публічного звіту про перебіг розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.

«Ми досі не знаємо, чому вбили Павла. Не знаємо, хто був замовником, у якій країні він живе, хто був виконавцем і що стало причиною цього жахливого теракту. Теракту, оскільки вбивство журналіста завжди спрямоване не тільки проти нього самого; це ще й акт залякування — колег і суспільства в цілому. Це промовистий знак усім», — йдеться у заяві.

Звернення підписали 29 медійних та правозахисних організацій, зокрема «Детектор медіа», Центр інформації про права людини, Кримська правозахисна група, ГО «Громадське телебачення».

Також підписанти зазначили, що президент України назвав розслідування «справою честі».

І нагадали про ще один випадок вбивства журналіста в Україні — Георгія Гонгадзе.

Попри те, що президент Петро Порошенко називав розслідування вбивства «справою честі», наразі ані виконавців, ані замовників слідство не назвало. У цій справі немає жодного підозрюваного.

20 липня о 8 ранку на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького у Києві зібралися люди, щоб вшанувати пам’ять  вбитого 2 роки тому журналіста Павла Шеремета.

Джерело: https://hromadske.ua/

Служба безпеки почала перевірки дій посадових осіб Дніпроазоту, які привели до дефіциту рідкого хлору.

У прес-службі відомства нагадали, що з 15 червня адміністрація підприємства порушила договірні зобов’язання і без попередження призупинила виробництво і відвантаження рідкого хлору водопостачальних підприємств України.

Відзначається, що такі дії створили загрозу виникнення масових отруєнь та поширення епідемій.

СБУ також перевірить обґрунтованість збільшення в кілька разів вартості реагенту на шляху від виробника до кінцевого споживача. За результатами перевірки буде прийнято рішення про кваліфікацію дій посадових осіб Дніпроазоту.

Нагадаємо, що 15 червня Дніпроазот припинив свою роботу в зв’язку зі збитковістю. Підприємство було виробником і постачальником рідкого хлору і соляної кислоти, які необхідні для очищення води.

Згодом Дніпроазот погодився відновити виробництво хлору, але за умови підвищення цін на вироблену продукцію. Однак, Антимонопольний комітет України заявив, що підприємство може бути оштрафоване за відмову продавати хлор, необхідний для знезараження питної води.

Джерело: https://nv.ua/ukr/

Кінний центр на Свалявщині працює із початку 2000-х. Тут піклуються про унікальну породу – гуцульських коней. І хоч за останні 8 років центр не отримував коштів від України, втратив частину поголів’я, та ентузіасти продовжують розвивати улюблену справу. Допомогти може державна програма підтримки. Крім того, тут активно популяризують лікувальну терапію на конях.

17-ти річний племінний жеребець Пегас – улюбленець маленької Даринки. Ще у маминому животі вони втрьох перемагали на змаганнях серед коней гуцульської породи. Тому довіра між ними особлива, хоча, щоб її здобути потрібно було добре попрацювати.

Алла СОКАЧ

вершниця НВА «Племконецентр»

 Хліб підсушим трошки, як сухарик, потім даємо сахар,  даємо яблука, моркву приносимо, даємо вони до нас привикають, вони вже самі до нас ідуть потім потихеньку починаємо привчати до уздечки, вот, на уздечці виводимо,  і починаємо працювати з ним голосом, тобто шах, потім біжим, вони за нами бігають і пояснюємо, що це є рись і так вони по-тихеньку навчаються.

А це Імперія, Барва, Картинка, Міледі і ще понад десятка прямих нащадків Пегаса. У племінному реєстрі жеребця давно за сотню родичів, більшість з яких продані  за кордон. На початку 2000-х років  табун налічував 85 коней і це був найкрупніший в Україні розплідник гуцульської породи. У відродження та збереження карпатського гуцулика повірив Євросоюз. На базі науково-виробничої асоціації відкрили спільний україно-польський центр. Завезли племінних жеребців, облаштували стайні та майданчики для об’їзду тварин. Перспективи роботи здавались чіткими та прогнозованими. Але 8 років тому дотації на утримання національної породи припинилися і з того часу господарство на самоокупності та виживанні. Поголів’я коней скоротилося з 85 до 34.

Мирослава ГОЛОВАЧ

головний зоотехнік НВА «Племконецентр»

 На жаль держава вже з 2010 року не приділяє уваги, тобто, завжди говорять, що бракує коштів  для того, хоча це є українська порода і має бути підтримана  і всюди за кордоном вона підтримується, як локальна, друге, це те, що на сьогоднішній день кінь вже не є таким необхідним елементом в селі, вже в цілому Закарпатті і напевно  і в горах і всюди вже не всюди коні є єдиною тягловою силою

Гуцульська порода має широке застосування. Не тільки для сільського господарства. Все частіше коня використовують в лікувальних цілях.

Алла СОКАЧ

вершниця НВА «Племконецентр»

 Коні дуже добре для дцп, знімають спастику і від цього діти починають ставати на ноги. В коня температура тіла вища на 2 градуси ніж в нас,при цьому, як ви бачите, ми сидимо на коні на полотенці і до цього йдуть  гурт (ручки), кінь рухається, ми сідаємо на нього  і робимо різні вправи.

Ця порода ідеальна для людини, переконують коневоди. Невисокого зросту, спокійний, покірний характер – діти терпеливо стоять у черзі, аби покататись на конику.

Костянтин ДРОЗДОВСЬКИЙ

турист із м. Кременець

Просто я колись не міг, бо я боявся просто, ну і мені інтересно стало, ну, такий він хороший, такий красівий, дуже-дуже красівий і лагідний дуже

Туризм та іпотерапія – те, що може з часом врятувати гуцульську породу коней. Але поки ці течії набирають обертів, стайні найбільшого українського племеконецентру пустіють. У господарстві розведення  — припинилося і щоб сплатити податки та покрити борги коней продовжують розпродувати. Звернення до профільного міністерства поки не дали результату, у програмах підтримки напрям конярство – відсутній. Та улюблену справу тутешні ентузіасти – не полишатимуть, зроблять усе, аби зберегти родзинку Закарпаття – коней-гуцуликів.

Джерело: Ужінформ

Відповідне доручення комунальним службам дано управлінням міського господарства. Нагадаємо, що на сьогодні недоброзичливлі обілляли фарбою скульптурну композицію, присвячену трагічній повені «1998 рік. Рік біди і випробування». Керівництво управління міського господарства вже звернулося до правоохоронців із заявою про пошкодження комунального майна. Також працівники «Муніципальної міліції» перевірятимуть чи не зафіксований факт на камери відеоспостереження в районі вулиці Івана Парканія.

Бронзову композицію було встановлено 8 років тому, автором виступив у народний художник України Іван Бровді.

Джерело: Перший Кабельний

У Закарпатській ОДА відбулася спільна міжконфесійна молитва за воїнів 128-ї гірсько-штурмової бригади, які повертаються на Донбас. Окрім цього, представники духовенства підписали декларацію про створення міжконфесійної духовної ради Закарпаття. У ході спільної молитви прозвучала і подяка Господу, яку промовив Єпископ Мукачівської греко-католицької Єпархії Мілан Шашік.

По завершенню спільної міжконфесійної молитви для усіх присутніх було зачинано текст Декларації про створення Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття. Пряма мова.

Після молитви і підписання Декларації про створення Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття священнослужителі звернулися з ініціативою провести у жовтні цього року у Камінній залі Закарпатської облдержадміністрації молитовний сніданок за участі влади та духівництва краю.

Джерело: Ужінформ