12 лютого, у празник Трьох Святителів, Хустський собор Святого Вознесіння відзначив ще одне велике свято. Цього дня рівно 30 років тому – 12 лютого 1990 року – храм був повернутий його власникам – вірникам греко-католицької церкви.
Урочисте ювілейне святкування зібрало у Хусті на Архієрейську службу Божу, яку очолив помічний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Ніл, чимало священників та вірників із різних куточків краю.
Зустрів гостей на подвір’ї храму настоятель собору Святого Вознесіння отець Василь Зейкан.
“Рівно 30 років тому з Божою поміччю та завдяки старанням людей, які того часу доклали всіх духовних зусиль, собор Святого Вознесіння знову став тим храмом, де сповідують єдину, святу, соборну, апостольську церкву. Після 41-річної перерви храм знову став уніатським і у ньому залунала молитва, яка виражала віру, надію, любов і сподівання християнські.
Сьогодні наш обов’язок, найперше, подякувати Господу Богу за той дар, що можемо спокійно й вільно сповідувати свою віру. Кажуть так, що 1949-го року нашу Церкву, Мукачівську греко-католицьку єпархію ліквідували. Ні, не ліквідували, а тільки пробували ліквідувати, але попри часи великого лихоліття, гонитву Церква, хоч і жила чотири десятиліття у підпіллі, але розвивалася, бо завжди знаходились ті, хто плекав віру у своєму серці. 30 років тому Христос послав до нашого храму справді доброго пастиря в особі нині покійного архієрея Івана Маргітича. І з того часу вся громада Свято-Вознесенського собору відновила і перед Богом, і перед людьми свою єдність, якої трималася протягом віків.
І сьогодні ми маємо великий обов’язок подякувати Богу за той день привселюдного єднання, подякувати пам’яті тих, хто приклався до того дня і вистраждав його, і помолитися за тих, хто сьогодні продовжує працю на славу Божу”, – зазначив отець Василь.
Святкову Літургію владика Ніл відслужив у супроводі понад двох десятків священників.
“Маємо сьогодні велику радість, що можемо молитися у цьому прекрасному, відновленому вашими стараннями храмі. Дякувати Богу, що Він нам його повернув. Це стало можливим завдяки нелегкій духовній праці. Хочу поділитися з вами словами Cвятішого Отця Папи Франциска, які він нам сказав під час аудієнції, що відбулася у грудні минулого року з нагоди 30- річчя виходу з підпілля Мукачівської єпархії: “Мукачівська Церква є Матір’ю багатьох мучеників”. Ці слова глибоко торкнулися наших сердець. Ми пишаємося, що є Церквою цих прекрасних людей, таких мучеників, як владика Маргітич, о.Микола Русинко, владика Теодор Ромжа та інші. Радіємо, що разом із нами є cвідки тих подій – виходу церкви з підпілля – отці Михайло і Юрій Бровдії, Михайло Погоріляк та інші. Адже надзвичайно важливо цінувати цю історію й передавати нашим дітям, тому й відкриваємо пам’ятні дошки священномученикам, щороку проводимо піше паломництво з Хуста до В.Бичкова під назвою “Слідами владики Теодора Ромжі”, щоб, прославляючи Бога, цю пам’ять передавати молодим поколінням”, – розповів під час проповіді владика Ніл.
Розділив радість святкування з парафією і перший настоятель храму о.Михайло Бровдій, який 12 лютого 1990 року разом із архіпастиром, владикою Іваном Маргітичем та о.Юрієм Бровдієм відслужили у храмі першу після 41-річної перерви службу Божу.
Після завершення Літургії владика Ніл виконав приємну місію, відзначивши окремих хустян почесними відзнаками з нагоди тридцятої річниці виходу з підпілля Мукачівської греко-католицької єпархії та за прояв вірності католицькій церкві, особливо за старання під час повернення Свято-Вознесенського собору в м.Хуст. Так, орденами другого ступеня Блаженного священномученика владики Теодора Ромжі були нагороджені Михайло Джанда і Йосип Куртяк, орденами третього ступеня – Іван Вовчок, Степан Куртяк, почесними архієрейськими грамотами Михайло Мурга, Микола Шманьо та Йосип Шелепко.
Джерело: http://life.ko.net.ua/?p=98638
