Сьогодні в Ужгороді, у Закарпатському академічному обласному муз-драмтеатрі імені братів Шерегіїв – знову буде черговий аншлаг. Бо гратимуть спектакль, з якого почалася «Мала сцена» чи Театр перформативних мистецтв – виставу «Спадкоємець». Вистава Лео Манна – акторський проект театру, де в ролі постановника дебютував провідний актор Михайло Фіщенко. Ролі виконали заслужений артист України Степан Барабаш та акторське подружжя Рудольфа й Олесі Дзуринців. Менш ніж за два роки колектив зібрав біля себе коло прихильників, яке з кожним днем стає все більшим. Свідченням популярності є той факт, що вже за кілька днів до вистави не можна було придбати квитки.

Сектором соціальних служб для сім”ї, дітей та молоді продовжується робота з інспектування родин, де є діти. Дякуючи небайдужим мешканцям, у Мукачеві виявлені родини, де батьки безвідповідально відносяться до виховання дітей. “Вчора, 28 лютого, з такими родинами поспілкувались наші соціальні інспектори, – повідомили в Управлінні праці та соцзахисту населення м. Мукачева. – Надані їм зауваження стосовно санітарного стану приміщень, якості харчування дітей та належного догляду за ними”. Ці родини відтак перебуватимуть під соціальним наглядом. До них щотижня навідуватимуться соціальні інспектори, вестиметься попереджувальна робота.

Прокуратурою Закарпатської області, у кримінальному провадженні, що розслідувалося слідчими НацПоліції в Закарпатській області, складено повідомлення про підозру у підпалі офісу Товариства угорської культури Закарпаття двом громадянам Польської Республіки. Особи обґрунтовано підозрюються у причетності до вчинення кримінальних правопорушень. Йдеться про випадок, який стався 4 лютого в м. Ужгород на Православній набережній. У ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетні громадяни Польської Республіки. Слідством наразі зібрано достатньо доказів, які дозволяють стверджувати, що підпал вчинили саме вони.

Відповідний закон підписаний главою держави сьогодні. Президент України Петро Порошенко підписав Закон України від 6 лютого 2018 № 2277 – УІІІ “ПРО внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків”. Про це повідомляє прес-служба глави держави. Законопроект спрямований на зменшення рівня кредитного ризику, забезпечення безпеки банківських операцій, підвищення надійності та стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку. Документом, зокрема, передбачається створення та ведення Національним банком України кредитного реєстру – інформаційної системи, що забезпечує збір, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення (надання) інформації про кредитні операції банків та про стан виконання зобов’язань за такими операціями, аналіз і кваліфікацію кредитів Також закон зобов’язує надавати певну інформацію для реєстру такими установами, як: – банки: про боржників, якщо сума заборгованості за основною сумою і відсотками) за кредитними операціями дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальних заробітних плат (372,3 тис.. гривень; – Фондом гарантування вкладів фізичних осіб: про кредитних операціях банків, яким НБУ прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідації, а також інформацію щодо погашення боргу позичальника, яка міститься в бюро кредитних історій; надання Національним банком України права доступу банкам до інформації за кредитним реєстру для оцінки кредитного ризику Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через два місяці з дня вступу його в силу. Крім положень про обов’язок банків подавати в Кредитний реєстр інформацію про скоєних ними кредитних операціях, які набирають чинності з 1 квітня 2018; інформацію і доступ до неї – через 6 місяців з дня вступу в силу цього закону, але не пізніше 31 грудня 2018; про використання банками інформації з кредитної реєстру для оцінки кредитного ризику – з 1 січня 2019 року.

Оповідання «Старигань з крилами» основоположника латино-американського магічного реалізму Габріеля Гарсія Маркеса вже стало надбанням світової класики. Вивчається воно й на уроках зарубіжної літератури в українських школах. Закарпатський драматург Олександр Гаврош зробив власну інтерпретацію притчі, перенісши дію з узбережжя Атлантичного океану в рідні Карпати. Жанр вистави у Закарпатському обласному академічному музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв назвали «закарпатською марою». Прем’єра «Вуйця з крилами» запланована на День театру, 27 березня. Це вже третя п’єса ужгородця Олександра Гавроша, що буде втілена у найбільшому театрі області.

Патрульна поліція проводить спеціальні заходи із додаткової перевірки автомобілів. Проводиться комплекс заходів з превентивної  роботи, регламентованих статтями 32, 34, 35 закону України про Національну поліцію, – розповідає т.в.о заступника командира батальйону Патрульної Поліції в Ужгороді та Мукачеві  Ігор Щербанич пряма мова:

До правоохоронців Мукачівського відділу поліції надійшло повідомлення від жінки яка повідомила, що 25 лютого її сестра пішла з дому і не повернулася. Заявниця також розповіла, що дівчина проживала разом з батьками. На місце події виїхали поліцейські відділу. На пошуки мукачівки було орієнтовано і наряди поліцейських. В результаті, 21-літню дівчину розшукали того ж вечора. Вона пояснила, що весь час разом з друзями відпочивала у розважальних закладах міста. Зараз дівчина вдома, її життю та здоров`ю нічого не загрожує.

За відповідне рішення проголосували 282 народних депутати. Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект закону “Про Вищий антикорупційний суд” (реєстраційний номер 7440), внесений президентом України Петром Порошенком.  Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 282 народних депутати. Із фракції “БПП” проголосував 101 народний депутат, “Народного фронту” – 67, Радикальна партія – 14, “Самопоміч” – 22, “Батьківщина” – 19, Опозиційний блок – 2, група “Воля народу” – 8, група “Відродження” – 15. Законопроектом Вищий антикорупційний суд визначається як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України. Спеціалізований антикорупційний суд має розглядати кримінальні провадження, пов’язані із вчиненням правопорушень, які містять корупційну складову. У законопроекті пропонується покласти на Вищий антикорупційний суд розгляд кримінальних проваджень як стосовно корупційних злочинів, які визначені корупційними Кримінальним кодексом України (а саме злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 – 369-2 КК України), так і стосовно інших, пов’язаних та об’єднаних із ними в одне кримінальне провадження злочинів. В пояснювальній записці сказано, що такий підхід забезпечить розгляд Вищим антикорупційним судом кримінальних проваджень про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 209 КК України), якщо легалізація (відмивання) стосуватиметься доходів, одержаних внаслідок вчинення саме корупційних злочинів, а не внаслідок будь-яких інших злочинів, не пов’язаних із корупцією. За такого підходу Вищому антикорупційному суду будуть підсудні і такі, передбачені Кримінальним кодексом України, злочини, як створення злочинної організації (стаття 255), сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (стаття 256), якщо вони будуть пов’язані із корупцією. Законопроектом пропонується встановити, що Вищому антикорупційному суду будуть підсудні корупційні та пов’язані із корупцією злочини, якщо розмір предмета злочину (предметів злочинів) або завданої ним (ними) шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення злочину (злочинів). При цьому також передбачається встановити, що інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду. Виключення становитимуть провадження щодо корупційних злочинів, вчинених суддями або працівниками Вищого антикорупційного суду (такі провадження не будуть розглядатися Вищим антикорупційним судом), та випадки, коли внаслідок відводів, заявлених суддям, неможливо буде утворити складу суду – у такому разі судовий розгляд кримінального провадження у першій інстанції пропонується покласти на апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Законопроектом передбачається поширити юрисдикцію Вищого антикорупційного суду на всю територію України. При цьому пропонується утриматися від запровадження на місцевому рівні антикорупційних судів, у місцевих або апеляційних судах – посад антикорупційних суддів чи на місцях – слідчих суддів у антикорупційних кримінальних провадженнях, ураховуючи можливе завантаження та ризик впливу регіональних еліт. Законопроектом не передбачено розміщення палат Вищого антикорупційного суду, окремих його суддів у різних населених пунктах. Як повідомляв УНІАН, 22 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко вніс до парламенту проект закону про Вищий антикорупційний суд (№7440). Також глава держави зареєстрував у Верховній Раді проект закону про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям закону “Про Вищий антикорупційний суд”. Обидва законопроекти визначено як невідкладні. Загалом у ВР було зареєстровано п’ять проектів законів про Вищий антикорупційний суд (№7440, 7440-1, 7440-2, 7440-3, 7440-4) та два про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям закону про Вищий антикорупційний суд (№7441, 7441-1). Сьогодні, 1 березня, ВР включила до порядку денного і розпочала розгляд усіх 5 законопроектів про Вищий антикорупційний суд.

У Київській області правоохоронці затримали голову Поліської райдержадміністрації, його заступника, і державного кадастрового реєстратора в Іванківському районі. Як повідомляється, вони вимагали від голови правління однієї з місцевих громадських організацій понад 1 млн гривень хабара за сприяння у передачі в оренду земельних ділянок площею близько 300 га. Наразі виконуються першочергові слідчі дії.

Про це РБК-Україна повідомив радник міністра енергетики та вугільної промисловості Максим Білявський. Зазначимо, Прокопів став заступником міністра енергетики та вугільної промисловості у квітні 2017 року і відповідав за газову галузь. За даними ЗМІ, мав напружені стосунки з главою “Нафтогазу” Андрієм Коболєвим після того, як підтримав ініціативу МЕРТ про передачу “Укртрансгазу” в управління Кабінету міністрів України.

Як повідомляє прес-центр АТО в Facebook, загалом, минулої доби, агресор провів 5 прицільних обстрілів позицій Збройних сил України. Унаслідок ворожого вогню жоден український захисник не загинув і не був поранений.

“На Луганському напрямку ворог вів вогонь із мінометів різних калібрів, гранатометів, зенітної установки і кулеметів по захисниках Луганського, а з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї – порушував перемир’я біля Новгородського. Гранатомети різних типів і стрілецьку зброю противник застосував неподалік Кримського”, – йдеться у повідомленні.

Вчора, 27 лютого, Президент П. Порошенко підписав Указ про призначення суддею Конституційного Суду України завідувача кафедри теорії та історії держави і права УжНУ, доктора юридичних наук, професора, член-кореспондента Національної Академії правових наук України Василя Лемака.