Під час пленарного засідання  11 сесії облради схвалено рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо внесення  змін до Закону України «Про освіту» та Державного бюджету України  у частині функціонування  закладів освіти інтернатного типу», яке скероване  до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

У документі зазначається, що декларування необхідності реформувати навчальні заклади інтернатного типу, передбачене прийнятим у вересні 2017 року Законом України «Про освіту», викликало стурбованість серед громадськості Закарпатської області.

Зокрема, згідно з пунктом 3¹ статті 48 Закону України «Про загальну середню освіту» (зі змінами)  йдеться про зміну до 1 вересня 2018 року типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків.

Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей є необхідною умовою змін у реалізації державної політики в галузі освіти. Однак, на жаль, є чимало об’єктивних причин соціально-економічного характеру, що в окремих випадках унеможливлюють виконання зазначеного рішення.

Для прикладу, – далі йдеться в документі, – в Ільницькій загальноосвітній школі-інтернаті І – ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області нині утримуються, виховуються та навчаються 119 дітей Іршавського району, які потребують соціальної допомоги, не мають необхідних умов виховання та навчання в сім’ї, а батьки не мають постійного місця роботи та стабільних доходів.

Зміна типу закладу та умов перебування дітей у ньому не призведе до покращення їхніх життєвих обставин, як це передбачено Національною стратегією реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки. Без роботи залишаться і працівники цієї загальноосвітньої школи-інтернату. Такою є ситуація в усіх закладах інтернатного типу Закарпатської області та й України загалом.

Враховуючи зазначене вище, депутати Закарпатської облради просять:

1. Прискорити прийняття Закону України «Про повну загальну середню освіту», розширивши перелік типів закладів загальної середньої освіти, у тому числі й такими, що дозволили б отримати освітню та професійну підготовку дітям, які потребують соціального захисту.
2. На час вивчення питання та підготовки відповідної законодавчої бази внести зміни до Закону України «Про освіту» для відтермінування реорганізації закладів освіти інтернатного типу.
3. Внести зміни до Державного бюджету України, передбачивши можливість повного утримання закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної освіти за рахунок коштів освітньої субвенції. .

Прес-служба облради

17.06.2018 о 18:40 до ОКЦ надійшло повідомлення  про те, що під час проходження туристичного маршруту поблизу г. Піп Іван Рахівського району від групи туристів у складі 10 чоловік відстали двоє ужгородців та втратили орієнтир місцевості.

О 20:55 загублених чоловіків знайдено іншими членами туристичної групи. Після цього група в повному складі продовжила рух туристичним маршрутом.

У ДСНС України в Закарпатській області

Крім того, у рамках відзначення Дня області підписано угоди про співпрацю міст та сіл-побратимів двох регіонів.

На запрошення голови зборів Боршож-Абауй-Земплен області (Угорщина) Терека Деже голова Закарпатської облради Михайло Рівіс цими вихідними відвідав м.Мішкольц.

Відтак, у рамках кількаденної робочої поїздки в Угорщину очільник крайового парламенту взяв участь у круглому столі, де порушувалися актуальні питання співпраці Боршож-Абауй-Земплен та Закарпатської областей, обговорювалися основні напрямки подальших дій в сфері туризму між цими дружніми регіонами.

У своєму виступі Михайло Рівіс насамперед від імені депутатського корпусу облради подякував уряду Угорщини за вагому соціальну підтримку Закарпаттю.

– За останні півроку напруги між Угорщиною та Україною наш край не відчув якихось змін у дружніх відносинах з угорськими партнерами. Навпаки, тішить те, що спільні проекти з підтримки нацменшин, розвитку культури, мистецтва продовжуються реалізовуватися. Увесь склад депутатів облради – «за» щирі та дружні стосунки з Угорщиною, яка не на словах, а на ділі підтримує наш край. Так, уряд Угорщини допомагає у надані безвідсоткових пільгових кредитів для підприємців та фермерів нашого краю, соціально підтримує вчителів та лікарів, в яких незначні зарплати, аби вони не виїжджали на заробітки в інші країни. Допомагають угорці і з доставкою безкоштовних вакцин, які так потребують наші маленькі краяни, – підкреслив головний радівець Закарпаття. Користуючись нагодою, він запросив Терека Деже відвідати Срібну Землю, аби пересвідчитися, який це чудовий край, багатий природою, оздоровницями та привітними і толерантними людьми.

Також очільник облради розповів, що на сьогодні завдяки налагодженій співпраці між загальними зборами Боршож-Абауй-Земплен області та Закарпатської облради, обласна лікарня м.Мішкольц, Закарпатська обласна лікарня ім.А.Новака та Хустська рай лікарня проводять підготовку спільного проекту у рамках програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 (HUSKROUA ENI), спрямовану на покращення здоров’я учасників АТО та досвідом у лікуванні хворих.

Коли мова зайшла про діяльність системи національних туристичних цінностей угорського краю, яку закарпатським гостям презентувала заступник голови зборів Боршож-Абауй-Земплен області Банне д-р. Гал Богларка, то Михайло Рівіс запропонував включити у спільний проект розбудову вузькоколійки на Закарпатті, яка свого часу успішно діяла ще при Австро-Угорщині, з тим, аби привести її до цивілізованого туристичного бренду. Не менш цікавий, на думку Михайла Михайловича, був би спільний проект із залученням грантових коштів Євросоюзу з відновлення лінії Арпада

– Це б було цікаво насамперед туристам з Угорщини, адже цю потужну оборонну лінію, протяжність якої сягає 600 км по Карпатському хребту, звели саме угорці у часи Другої світової війни. Ну і сама назва «лінія Арпада» названа в честь легендарного полководця кочових племен угрів, які ще у 896 році перейшли Карпати. Тож, залучивши кошти ЄС, ми б разом не лише відновили спільні сторінки історії наших народів, а демонстрували їх нащадкам та гостям з різних куточків світу, – резюмував голова облради.

Присутній на зустрічі доцент кафедри економіки і підприємництва економічного факультету УжНУ, канд.економічних наук Володимир Андришин обговорив з деканом економічного факультету Мішкольського університету, професором Маріан Вереш Шомоні про поглиблення співпраці між факультетами.

Далі у рамках відзначення Дня Боршож-Абауй-Земплен області делегація із Закарпаття відвідала населений пункт Мезекевешд. До речі, сюди з’їхалися керівники з двох воєводств Польщі – Підкарпатського та Сілезького, гетьман Кошицького самоврядного краю, представники влади повітів Румунії та інші. На великій сцені усі поважні гості мали змогу дякувати організаторам дійства за теплий прийом, вручити символічні подарунки та розділити радість свята, скуштувавши смачну місцеву кухню та продегустувати токайські вина.

Під час урочистостей також відбулося підписання договорів міст та сіл-побратимів: Шайобабонь і Холмок, а також Бюкабрань і Ільниця. Цю приємну місію виконали голови Холмівської та Ільницької сільрад – Тетяна Вачиля та Василь Павлище.

Насамкінець бажаючі могли відвідати національні туристичні цінності Боршож-Абауй-Земплен області, серед яких: Замок Діошдер, Лілафюред, висячі сади, купальні Мішкольц-Тапольца.

Прес-служба Закарпатської облради