RADIO7

#добреналаштоване

Медіа та правозахисники вимагають публічного звіту правоохоронців у справі Шеремета

Медійні та правозахисні організації вимагають від Національної поліції, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України публічного звіту про перебіг розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.

«Ми досі не знаємо, чому вбили Павла. Не знаємо, хто був замовником, у якій країні він живе, хто був виконавцем і що стало причиною цього жахливого теракту. Теракту, оскільки вбивство журналіста завжди спрямоване не тільки проти нього самого; це ще й акт залякування — колег і суспільства в цілому. Це промовистий знак усім», — йдеться у заяві.

Звернення підписали 29 медійних та правозахисних організацій, зокрема «Детектор медіа», Центр інформації про права людини, Кримська правозахисна група, ГО «Громадське телебачення».

Також підписанти зазначили, що президент України назвав розслідування «справою честі».

І нагадали про ще один випадок вбивства журналіста в Україні — Георгія Гонгадзе.

Попри те, що президент Петро Порошенко називав розслідування вбивства «справою честі», наразі ані виконавців, ані замовників слідство не назвало. У цій справі немає жодного підозрюваного.

20 липня о 8 ранку на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького у Києві зібралися люди, щоб вшанувати пам’ять  вбитого 2 роки тому журналіста Павла Шеремета.

Джерело: https://hromadske.ua/

На Закарпатті горіли 2 будинки та причіп вантажівки

У Мукачеві та Міжгір’ї вчора горіли будинки, а сьогодні, 20 липня, біля села Ганьковиця сталася пожежа в причепі вантажного автомобіля ДАФ.

Так, вчора, 19 липня, о 12:35 в смт. Міжгір’я по вулиці Хустська сталася пожежа в житловому будинку.

Вогонь знищив перекриття площею 61 м2 та частину домашнього майна.

Трохи пізніше, о 19:17 сталося займання у Мукачеві, по вулиці Менделєєва у житловому будинку. Тут також вогнем знищено частину домашнього майна.

І вже сьогодні, 20 липня, на автошляху Київ-Чоп біля села Ганьковиця, Свалявського району о 02:34  під час руху загорівся причеп вантажного автомобіля ДАФ. Вогнем знищено автомобільні шини та пластикові підкрильники. Рятувальники підозрюють несправність рухомих вузлів та агрегатів (тертя гальмівних колодок).

Причини і збитки встановлюються, повідомили в У ДСНС Закарпатської області.

У Квасах на Рахівщині готуються до проведення фестивалю-ярмарку «Барви карпатського ліжника»

Цей проект є спільним у Карпатському регіоні, і надалі буде відбуватися в різних місцях Гуцульщини. Так, партнером є Івано-Франківська область.

Фестиваль проведуть 12 серпня у Квасах. Присвячений він буде унікальному виробу гуцулів – ліжнику, міцній і теплій ковдрі з овечої шерсті, що виткана на спеціальному верстаті і збита у валилі (гуцульський варіант «пральної машини», який облаштовують на річці).

Ліжнику присвятять навіть круглий стіл. Раніше адміністрації областей висували ідею звернутися про внесення карпатського ліжника до переліку спадщини ЮНЕСКО. Також у програмі фестивалю – майстер-класи з народних ремесел, святкова хода, виступи фольклорних колективів Рахівщини, Косівщини та регіону Мурамуреш (Румунія), показ гуцульського вбрання, а також концертна програма і народні гуляння.

 

Москаль забив на сполох через відсутність ліків на Закарпатті

У Закарпатській області є 18 хворих, які потребують замісної ниркової терапії методом перитонеального аналізу. Ці пацієнти не можуть жити без необхідних медичних препаратів, які закуповуються Міністерством охорони здоров’я на виконання бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, а також за рахунок видатків обласного бюджету.

– На сьогодні Закарпатська область отримала від Мінздоров’я розхідники для медпрепаратів тільки за 2016 рік, – заявляє Геннадій Москаль. – Залишків медпрепаратів, які закуплені за кошти обласного бюджету, вистачить максимум до 1 серпня. До кінця цього року і на перший квартал наступного Закарпаття потребує близько 3,7 мільйонів гривень для витратників перитонеального діалізу. Ми неодноразово зверталися до МОЗу з проханнями надати області необхідні цільові кошти, остання письмова заявка відправлена 30 травня цього року. Однак на офіційному сайті МОЗ немає жодної інформації про початок процедури закупівлі необхідних препаратів, і працівники МОЗ у телефонному режимі підтверджують, що витратники дійсно не закуповуються. Без необхідного лікування 18 хворих закарпатців приречені на швидку смерть, таким чином наша область вчергове поставлена на межу гуманітарної катастрофи через безпорадність, безвідповідальність і дрімучий непрофесіоналізм керівництва Мінздоров’я. Неодноразові нагадування і офіційні звернення в МОЗ про критичну ситуацію з медпрепаратами не дають жодного ефекту. Тому я публічно попереджую пані в.о. міністра Уляну Супрун, що життя 18 тяжкохворих закарпатців повністю лежить на її відповідальності.

СБУ почала перевірки дій керівництва Дніпроазоту через дефіцит хлору

Служба безпеки почала перевірки дій посадових осіб Дніпроазоту, які привели до дефіциту рідкого хлору.

У прес-службі відомства нагадали, що з 15 червня адміністрація підприємства порушила договірні зобов’язання і без попередження призупинила виробництво і відвантаження рідкого хлору водопостачальних підприємств України.

Відзначається, що такі дії створили загрозу виникнення масових отруєнь та поширення епідемій.

СБУ також перевірить обґрунтованість збільшення в кілька разів вартості реагенту на шляху від виробника до кінцевого споживача. За результатами перевірки буде прийнято рішення про кваліфікацію дій посадових осіб Дніпроазоту.

Нагадаємо, що 15 червня Дніпроазот припинив свою роботу в зв’язку зі збитковістю. Підприємство було виробником і постачальником рідкого хлору і соляної кислоти, які необхідні для очищення води.

Згодом Дніпроазот погодився відновити виробництво хлору, але за умови підвищення цін на вироблену продукцію. Однак, Антимонопольний комітет України заявив, що підприємство може бути оштрафоване за відмову продавати хлор, необхідний для знезараження питної води.

Джерело: https://nv.ua/ukr/

Система «Dozor City» в Ужгороді

Пасажири маршрутних таксі обласного центру вже два роки користуються мобільним додатком «Dozor City», який дає змогу в режимі онлайн побачити де знаходиться автобус, за який час прибуде на зупинку і коли з’їхав з маршруту.

Закарпатській обласній станції переливання крові необхідно реалізувати 250 літрів донорської плазми, непридатної для лікування

У ході 12-ї сесії облради крайові парламентарі розглянуть проект рішення «Про надання згоди Закарпатській обласній станції переливання крові на реалізацію замороженої плазми».

Як зазначає автор документу – департамент охорони здоров’я ОДА, в Закарпатській обласній станції переливання крові накопичується плазма, яка непридатна для лікувальних цілей за своїми показниками (хільоз, мутність, хлопкування,  підвищення АЛТ, порушення співвідношення консерванту та крові і інше) через відсутність самостійної переробки донорської плазми на препарати крові у зв’язку із закінченням дії сертифікату про державну реєстрацію медичного імунобіологічного препарату альбуміну та зміною вимог до виробництва препаратів крові ( виробництво альбуміну прирівняне до фармацевтичної галузі), що зумовлює додаткові витрати бюджетних коштів на її зберігання та утилізацію.

На сьогодні у закладі зберігається майже 250 літрів  замороженої плазми, яка може бути використана тільки на виробництво препаратів крові або утилізована по закінченню терміну зберігання.

З метою уникнення накопичення закладами служби крові України значних залишків плазми, що не використовуються з лікувальною метою, для прийняття спільного рішення, 10 жовтня 2017 року відбувся круглий стіл «Державне регулювання виготовлення та обігу компонентів  і препаратів донорської крові» організований Міністерством охорони здоров’я України за участі Державної служби лікарських засобів України.

Згідно з рекомендаціями цього круглого столу необхідна своєчасна реалізація плазми, яка є непридатною для подальшого використання із лікувальною метою.

Як кожний біологічний продукт, плазма має суворо визначений термін використання та зберігання і не може бути  використана після їх закінчення, оскільки втрачаються її лікувальні властивості.

Заморожена плазма, яка не придатна для лікувальних цілей, може бути використана тільки шляхом передачі суб’єктам господарювання для виробництва препаратів крові на договірних умовах.

Єдиним виробником препаратів крові в Україні є науково-виробниче підприємство Біофарма, яке може закупити дану плазму по договірній ціні 600грн. за 1 л (при її собівартості 550 грн).

 Проте, якщо заклад не реалізує дану плазму за запропонованою ціною, то у вересні – жовтні цього року весь запас плазми, який не можна використати з лікувальною метою і який знаходиться в Закарпатській обласній станції переливання крові буде утилізований в зв’язку із закінченням терміну зберігання.

Своєчасна реалізація залишків донорської плазми для виробництва препаратів дозволить уникнути невмотивованих бюджетних витрат на її зберігання та утилізацію і дасть змогу залучати додаткові кошти на фінансування діяльності закладу.

У разі реалізації плазми до закінчення терміну зберігання будуть отримані кошти в сумі 150,0 тис. грн., які можна використати для виробничих потреб закладу.

Тож, департамент охорони здоров’я ОДА просить надати дозвіл на реалізацію донорської плазми, непридатної для використання із лікувальною метою, що зберігається в Закарпатській обласній станції переливання крові за договірною ціною.

У разі схвалення даного проекту рішення, депутатським корпусом облради надається згода Закарпатській обласній станції переливання крові на реалізацію замороженої плазми, що обліковується на балансі закладу, у кількості 250 літрів. А головний лікар Закарпатської обласної станції переливання крові має забезпечити реалізацію замороженої плазми відповідно до вимог чинного законодавства України. Кошти від реалізації замороженої плазми в подальшому спрямовуватимуться на потреби Закарпатської обласної станції переливання крові.

Прес-служба Закарпатської облради

Укрзалізниця вирішила питання з вагонами для асфальтних заводів Закарпаття

Як повідомив на прес-конференції в.о. правління «Укрзалізниці» Євген Кравцов, він зустрівся з керівником Львівської Залізниці Володимиром Кротом, який і пообіцяв врегулювати ситуацію.

На цій зустрічі представники сторін розібралися з потоком вантажів, особливо справа стосувалася імпорту та експорту вантажів з України, товарів металопродукції, рудної сировини та іншого на Західному і Південно-Західному прикордонних переходах.

— Всі необхідні обсяги підвезення щебеню для роботи асфальтних заводів для виконання дорожніх робіт під контролем – повідомив Кравцов.

За його словами, залізнична система дуже велика в Україні, тому такі ситуації необхідні, щоб спрямувати вантажопотік і вводити інструменти для балансу системи.

Із професією рятувальника вихованців дитячих таборів ознайомлювали закарпатські надзвичайники

19 липня перечинські рятувальники навідалися до вихованців дитячого релігійного табору, що в селі Турички, аби провести з ними інформаційно-роз’яснювальну роботу.

Фахівці ДСНС розповідали присутнім про пожежі та надзвичайні ситуації, які виникали на території району. Окремо рятувальники звернули увагу на дотримання заходів безпеки при виявленні вибухонебезпечних предметів, наголосили на основних правилах безпечного відпочинку у лісових масивах та біля водойм.

Також під час заходу всі бажаючі змогли відчути себе справжніми вогнеборцями: приміряти бойовий одяг та каски, пустити воду з пожежного рукава. Усі з цікавістю розглядали пожежний автомобіль  та дізнавались про специфіку роботи вогнеборців.

Аналогічний захід провели й свалявські надзвичайники на території Тибавської ЗОШ І-ІІ ступенів. Тут діти, крім ознайомлення з правилами безпеки життєдіяльності, мали також можливість посидіти у кабіні автомобіля та спостерігати, як рятувальники долають вогняну стихію за допомогою піни. Не обійшлося і без фото на згадку про візит рятувальників.

На завершення заходів рятувальники кожному вручали яскраві  листівки з основними правилами безпеки життєдіяльності.

У ДСНС України у Закарпатській області

Кіберполіція проводить обшуки в офісі Компартії

Кіберполіція разом зі спецпризначенцями з підрозділу «КОРД» провела обшуки в офісі забороненої «Комуністичної партії України» Петра Симоненка.

Як повідомив «Українській правді» речник Національної поліції Ярослав Тракало, правоохоронці в межах обшуку вилучили речові докази.

За його словами, перед цим поліція встановила ІР-адресу та місцерозташування ресурсу з доменом kpu.ua (адреса партії), де поширювалася комуністична символіка, яка заборонена в Україні.

«Під час обшуків поліцейські виявили на комп’ютерах працівників офісу матеріали, які були поширені на сайті kpu.ua. За результатами проведення слідчих дій було вилучено комп’ютерну техніку та змінні носії інформації, які будуть направлені на експертизу», — сказав Тракало.

За його словами, поліція також встановила тих, хто мав доступ до адміністрування сайту «Компартії». Їх опитують правоохоронці.

За цим фактом поліція порушила кримінальну справу за статтею 436-1 Кримінального кодексу (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів).

Зазначимо, що станом на 16:00 сайт Компартії недоступний.

Джерело: https://hromadske.ua/posts/kiberpolitsiia-pryishla-z-obshukamy-do-ofisu-kompartii-vyluchena-tekhnika-sait-partii-nedostupnyi

Ентузіасти на Свалявщині взялися за відновлення популяції гуцульських коней

Кінний центр на Свалявщині працює із початку 2000-х. Тут піклуються про унікальну породу – гуцульських коней. І хоч за останні 8 років центр не отримував коштів від України, втратив частину поголів’я, та ентузіасти продовжують розвивати улюблену справу. Допомогти може державна програма підтримки. Крім того, тут активно популяризують лікувальну терапію на конях.

17-ти річний племінний жеребець Пегас – улюбленець маленької Даринки. Ще у маминому животі вони втрьох перемагали на змаганнях серед коней гуцульської породи. Тому довіра між ними особлива, хоча, щоб її здобути потрібно було добре попрацювати.

Алла СОКАЧ

вершниця НВА «Племконецентр»

 Хліб підсушим трошки, як сухарик, потім даємо сахар,  даємо яблука, моркву приносимо, даємо вони до нас привикають, вони вже самі до нас ідуть потім потихеньку починаємо привчати до уздечки, вот, на уздечці виводимо,  і починаємо працювати з ним голосом, тобто шах, потім біжим, вони за нами бігають і пояснюємо, що це є рись і так вони по-тихеньку навчаються.

А це Імперія, Барва, Картинка, Міледі і ще понад десятка прямих нащадків Пегаса. У племінному реєстрі жеребця давно за сотню родичів, більшість з яких продані  за кордон. На початку 2000-х років  табун налічував 85 коней і це був найкрупніший в Україні розплідник гуцульської породи. У відродження та збереження карпатського гуцулика повірив Євросоюз. На базі науково-виробничої асоціації відкрили спільний україно-польський центр. Завезли племінних жеребців, облаштували стайні та майданчики для об’їзду тварин. Перспективи роботи здавались чіткими та прогнозованими. Але 8 років тому дотації на утримання національної породи припинилися і з того часу господарство на самоокупності та виживанні. Поголів’я коней скоротилося з 85 до 34.

Мирослава ГОЛОВАЧ

головний зоотехнік НВА «Племконецентр»

 На жаль держава вже з 2010 року не приділяє уваги, тобто, завжди говорять, що бракує коштів  для того, хоча це є українська порода і має бути підтримана  і всюди за кордоном вона підтримується, як локальна, друге, це те, що на сьогоднішній день кінь вже не є таким необхідним елементом в селі, вже в цілому Закарпатті і напевно  і в горах і всюди вже не всюди коні є єдиною тягловою силою

Гуцульська порода має широке застосування. Не тільки для сільського господарства. Все частіше коня використовують в лікувальних цілях.

Алла СОКАЧ

вершниця НВА «Племконецентр»

 Коні дуже добре для дцп, знімають спастику і від цього діти починають ставати на ноги. В коня температура тіла вища на 2 градуси ніж в нас,при цьому, як ви бачите, ми сидимо на коні на полотенці і до цього йдуть  гурт (ручки), кінь рухається, ми сідаємо на нього  і робимо різні вправи.

Ця порода ідеальна для людини, переконують коневоди. Невисокого зросту, спокійний, покірний характер – діти терпеливо стоять у черзі, аби покататись на конику.

Костянтин ДРОЗДОВСЬКИЙ

турист із м. Кременець

Просто я колись не міг, бо я боявся просто, ну і мені інтересно стало, ну, такий він хороший, такий красівий, дуже-дуже красівий і лагідний дуже

Туризм та іпотерапія – те, що може з часом врятувати гуцульську породу коней. Але поки ці течії набирають обертів, стайні найбільшого українського племеконецентру пустіють. У господарстві розведення  — припинилося і щоб сплатити податки та покрити борги коней продовжують розпродувати. Звернення до профільного міністерства поки не дали результату, у програмах підтримки напрям конярство – відсутній. Та улюблену справу тутешні ентузіасти – не полишатимуть, зроблять усе, аби зберегти родзинку Закарпаття – коней-гуцуликів.

Джерело: Ужінформ