#добреналаштоване
Через розбиті дороги школярі кількох сіл Хустщини мусять прокидатись вдосвіта та трястися по бездоріжжю по годині, щоб подолати десяток кілометрів на навчання. З проблемами до шкіл добираються діти в Липчу, Кошелево, Горінчево, Сокирницю. Автобуси ламаються, а дітям іноді доводиться проводити перший урок у медпункті.
Джерело: Телеканал Sirius
Як повідомили сайту pershij.com.ua, сьогодні вранці на пункті пропуску Солотвино, на кордоні з Румунією, що розташований у Закарпатській області, румунськими прикордонниками було затримано значну партію героїну. В автівці марки “Renault”, яка прямувала до країн Європи, та за кермом якої знаходився громадянин Нідерландів, румунськими прикордонниками було виявлено 87-кг героїну. Зазначається, що українські прикордонники, авто через кордон пропустили. Відомо також, що ця автівка, цього року, вже три рази перетинала кордон на Закарпатті.
Україна може залишитися країною-транзитером російського газу в Європу після 2019 року. Про це заявив голова уряду Російської Федерації Дмитро Медведєв. За його словами, РФ готова експортувати паливо українською ГТС, але для цього мають бути виконані умови, суть яких зводиться до вигідного Кремлю залагодження конфліктних стосунків між “Нафтогазом” і “Газпромом”. “Якщо коротко, це врегулювання відносин між зацікавленими компаніями, вигідні економічні та комерційні параметри угоди”, – сказав Медведєв. І додав, що іншою важливою умовою є стабільна політична обстановка в Україні. Як повідомлялося, в перший день березня стало відомо, що “Нафтогаз” виграв арбітраж у Гаазі про визнання РФ винною у втраті компанією активів через анексію Криму. Міністерство юстиції Росії відмовилося визнавати це рішення на підставі нібито відсутності в Гаазького суду повноважень на розгляд подібних позовів. Тим часом виконавчий директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко заявив, що заборгованість російського “Газпрому” перед українським “Нафтогазом” зросла майже на $ 200 мільйонів. Причиною цього він назвав невиконання росіянами рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма про виплату $ 2,56 млрд Україні. “Ми змусимо “Газпром” виконати рішення арбітражу в транзитній справі і заплатити нам $ 2,6 млрд плюс відсотки, яких за рік набігло майже $ 200 млн”, – заявив Вітренко.
Закон про українську мову, який Верховна Рада має намір в березні прийняти у другому читанні, не регулюватиме використання мови у приватному житті. Також документом передбачено тривалі перехідні періоди для впровадження норм, які можуть викликати суперечки в суспільстві. Нові подробиці законопроекту про українську мову розкрив віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, передає «Обозреватель». За словами віце-прем’єра, до другого читання в законопроект будуть внесені зміни. “Але я бачив багато законів про мову, десятки в різний час – цей найкращий. Він унормовує використання української мови практично в усіх сферах суспільного життя, підкреслюю – не приватного, про це є окремий запис, що він не стосується особистого життя. Всі норми стосуються застосування української мови в публічних сферах – державної роботи, самоврядування, освіти тощо, а не особистого спілкування людей між собою”, – підкреслив він. Кириленко повідомив, що в статтях і розділах законопроекту, “де може бути напружена дискусія з якихось причин”, передбачені перехідні періоди 5-7 років. “Наприклад, моменти з програмним забезпеченням, коли все комп’ютерне забезпечення повинно передбачати наявність призначеного для користувача інтерфейсу українською мовою. Зараз більшість програм русифіковані, потрібен час для того, щоб мали можливість перебудуватися”, – пояснив він. Також, за його словами, перехідні періоди стосуватимуться мови реклами, книг тощо. Кириленко також розповів, що застосування мов національних меншин і корінних народів у тій чи іншій сфері буде регулюватися окремим законом. “Але і в цьому законі, що стосується телебачення, радіопрограм, друкованих ЗМІ, передбачені преференції для цих ЗМІ, якщо вони видаються або транслюються, припустимо, мовою корінного народу. Наприклад, коли ми говоримо про кримських татар, квоти менше, і вони значно більше мають можливість в теле- і радіопрограмах користуватися кримськотатарською мовою – мовою корінного народу”, – розповів він.
Джерело: https://www.unian.ua/politics/10468506-v-kabmini-rozkrili-detali-naykrashchogo-zakonu-pro-movu.html
В Ужгороді зараз зареєстровано 1755 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), на західній Україні за кількістю це друге місце після Львова. Проведене нещодавно опитування засвідчило: 82% мають намір залишатися в нашому місті, навіть якщо ситуація на сході України буде врегульована і буде можливість повернутися туди, звідки вони вимушені були виїхати. Це дуже високий показник, адже навіть за світовою практикою в найбільш успішних і розвинутих країнах після 4 років із часу вимушеного залишення рідних домівок не повертаються лише 60%.
Про те, що переселенці знайшли себе в ужгородській громаді, свідчить і те, що наше місто – п’яте у рейтингу Індексу інтеграції внутрішньо переміщених осіб, який визначав Аналітичний центр Сedos за індикаторами і методикою, аналогічними тим, які застосовує Міжнародна організація з міграції, поділивши всю територію країни на 5 зон, залежно від віддаленості до непідконтрольної Україні території.
Виводячи рейтинг, враховували доступ ВПО до міської інфраструктури (наявність міських політик у таких сферах як ринок праці, житло, середня та дошкільна освіта, охорона здоров’я, робота для інтеграції ВПО тощо), взаємодію місцевої влади з громадськими організаціями ВПО, інформування про можливості в місті.
Ужгород – одне з небагатьох міст України, де діє міська програма, за якою виділяються кошти з міського бюджету на харчування дітей із числа ВПО в школах та садочках. До речі, загалом діток таких у місті 536, вісім десятків із них народилися вже в Ужгороді. Діє в нашому місті і програма, яка дає можливість пільгового придбання житла для внутрішньо переміщених осіб. Міська влада тісно співпрацює для вирішення питань переселенців із громадською організацією «Закарпаття-Донбас», допомагають інтегруватися цим людям у життя далеко від домівок громадські організації та благодійні фонди «Справа Кольпінга», «Карітас», «Неємія», «Веста», Червоний Хрест, «Щасливі діти», «Сокоти свій варош» (за проектом Міжнародної організації з міграції «Сприяння відбудові та сталого розв’язання проблем ВПО та постраждалого від конфлікту населення в Україні»).
На конференції «Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії», організованій у Києві Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, в якій узяла участь керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара, наводили кращі практики та успішні кейси інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, Ужгородська міська рада першою подала звернення до Верховної Ради на підтримку прийняття законопроекту про виборче право ВПО.
Як допомагають переселенцям влаштовуватися на роботу, із житлом, вирішувати інші проблеми на конференції розповіли представники міських рад Ірпеня, Фастова, Києва, Краматорська, Кривого Рогу, Маріуполя. Наприклад, у Краматорську внутрішньо переміщених осіб близько 70 тисяч, це третина всього населення міста, лише на житло державної допомоги переселенцям там виплачують понад 80 мільйонів у рік. За статистичними даними Кривого Рогу, 66% ВПО – жінки, лише 52% усіх переселенців працевлаштовані. У Маріуполі із близько 100 тисяч ВПО більше половини – пенсіонери, понад 15,5 тисячі – діти, більше 4 тисяч – люди з інвалідністю. Звичайно, все це створює значне навантаження на міські інфраструктуру, бюджет.
Заступник виконавчого директора Асоціації міст України Ярослав Рябошук на конференції зазначив, що Асоціація просить уряд враховувати кількість внутрішньо переміщених осіб при виділенні містам державних субвенцій. А голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний нагадав про можливість отримати половину відшкодування на придбання чи будівництво житла для ВПО. Напрацювання учасників конференції з розробки місцевого плану дій з метою кращого залучення внутрішньо переміщених осіб підсумували виконавча директорка ГО Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва та експерт із залучення громадян та е-демократії Сергій Карелін.
Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради
За інформацією департаменту міського господарства, у зв’язку з проведенням в Ужгороді поточного ремонту дорожнього покриття на вулиці Одеській (від вул. Мукачівської до вул. Франтішека Тіхого), від завтра, 5 березня, на зазначеній ділянці буде обмежено рух транспортних засобів відповідно до схеми.Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради
Україна входить до першої десятки держав за кількістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і це – наші громадяни, а не зовнішні мігранти, тому потрібно кардинально, на законодавчому рівні, вирішувати питання подолання наслідків вимушеної міграції в країні. Про це наголошувалося на конференції «Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії», організованій у Києві Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, в якій узяла участь керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря відзначив, що досі на законодавчому рівні не ліквідовано дискримінацію щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. А таких – близько 4% населення країни. За словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО Георгія Туки, з президентськими виборами, хоча лише завдяки постанові ЦВК, питання врегульовано, немає особливих проблем також із голосуванням за виборчими списками, проте є потенційне обмеження конституційних прав із обранням мажоритарників і найбільше – із голосуванням на місцевих виборах, які мають відбутися у 2020 році, оскільки за законом про місцеві вибори необхідно підтвердити свою належність до місцевої громади. Таку належність можна підтвердити не лише місцем проживання, а й підтвердженням місця роботи, обсягами сплачених податків тощо, проте чимало ВПО не працевлаштовані, а сплачені податки – своєрідний майновий ценз, від якого європейські країни відмовилися ще до Першої світової війни.
Більшість питань із можливостями голосування на виборах для ВПО можна було б вирішити, прийнявши законопроект №6240 (про внесення змін до деяких законів України щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян), однак він уже 2 роки лежить у парламенті, погоджений усіма фракціями, проте, як зазначалося на конференції, навряд чи буде прийнятий нинішнім складом Верховної Ради. До речі, Ужгородська міська рада першою в Україні на сесії міськради прийняла звернення до Верховної Ради на підтримку цього законопроекту.
Проте на конференції відзначалося, що і цей законопроект може допомогти лише частково: потрібно приймати цілий пакет законів і підзаконних актів для вирішення проблем ВПО, конфлікту, який може виникати між політичними і соціальними правами цих людей. Один із аргументів, який використовують проти законодавчих змін – що вони можуть дати підстави для «виборчого туризму», «каруселей» у день голосування, які колись неодноразово використовували для фальсифікації волевиявлення.
За словами депутата кількох скликань парламенту Юрія Ключковського та заступника голови ЦВК Євгенія Радченка, необхідно радикально вирішувати питання з недолугими на сьогодні визначеннями понять місця проживання та його реєстрації. Адже є і проблема з тими, хто на підконтрольних територіях досяг 18 років, випускниками вишів, які мали тимчасове місце реєстрації в гуртожитках, а після завершення навчання ніде не зареєстровані тощо. Водночас, є дані, що близько половини зареєстрованих ВПО насправді є жителями непідконтрольних територій, вони лише регулярно перетинають контрольні пости, а внутрішньо переміщеними змушені були зареєструватися, щоб отримувати пенсію та соціальні виплати. Також є відомості, що на окупованих територіях залишилося чимало чоловіків, які доглядають за родинним майном, особи з інвалідністю.
Ще одна величезна проблема – внутрішні трудові мігранти, яких, за різними оцінками, близько 4 мільйонів – значно більше, у порівнянні з близько 1,5 мільйона ВПО.
На конференції член групи незалежних експертів Конгресу ради Європи Крістіна Біндер, голова ЦВК Грузії Тамар Жванія, член ЦВК Боснії та Герцеговини Ірена Хадзіябдіч поділилися досвідом Європи та своїх країн щодо вирішення питань голосування внутрішньо переміщених осіб. Один із пропонованих виходів – через застосування електронних сервісів, використання реєстрів відкритих даних із різними рівнями доступів – для особистого входу з персональними даними і з обмеженими можливостями – для політичних партій та широкого загалу.
Підсумовуючи роботу першого дня конференції, зосередженого насамперед на виборчих правах ВПО, в.о. голови Служби департаменту статутної діяльності та моніторингу виборів на місцевому та регіональному рівнях Секретаріату Конгресу Ради Європи Ренате Зігмунд наголосила, що виборче право – одне з основних прав людини. Відтак, наголошувалося, в Україні потрібно вже не перекидати «м’яч» між різними інституціями, а приймати комплексні законодавчі рішення щодо внутрішньо переміщених осіб.
Черговий особистий прийом громадян сьогодні провів міський голова Ужгорода Богдан Андріїв. Із проблемними питаннями до керівника міста звернулися 70 ужгородців, які залишили 52 звернення.
Найбільше питань сьогодні – майже два десятки – стосувалися надання матеріальної допомоги на лікування, зверталися також ужгородці з проханнями вирішення питань ремонтів покрівель будинків, щитових та каналізаційних мереж, облаштування внутрішньоквартальних територій тощо.
Крім того, учасники бойових дій цікавилися можливістю отримати земельні ділянки. Були, зокрема, запитання про черги квартирного обліку серед переселенців, вносили пропозиції щодо маршрутів міського транспорту, у тому числі просили розглянути можливість продовжити маршрут №7 у Новому районі, збільшити кількість рейсів на маршруті №2 – із Горян, зокрема, до військового містечка.
Волонтери клопотали про сприяння у створенні кав’ярні, де могли б працювати молоді люди з інвалідністю. Зверталися і підприємці – цікавилися процедурою отримання дозволів на тимчасову торгівлю в центрі міста, роботи атракціонів під час фестивалів.
Прозвучали і слова вдячності міській владі, зокрема за ремонт вулиці Марії Заньковецької, світлофор, встановлений на перехресті вулиць Олександра Можайського-Минайської.
Традиційно Богдан Андріїв проводив прийом разом зі своїми заступниками, керівниками кількох структурних підрозділів, тут же давав відповідні доручення.
Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради
Наразі найдешевший квиток коштує 2 000 гривень в один бік. Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, “Мотор Січ” оприлюднила розклад авіарейсу “Ужгород-Київ”. Як і повідомлялося, рейси відбуватимуться раз на тиждень, щоп’ятниці. Так, перший рейс літака АН-24 за цим маршрутом відбудеться 15 березня, у день проголошення незалежності Карпатської України.
Дiзнaвшись про зaплaновaний нa 4 березня вiзит губернaторa облaстi Геннaдія Москaля до сaнaторiю «Човен», що знaходиться у с. Березники, мiсцевa громaдa вийшлa йому нaзустрiч з вимогaми скaсувaти будiвництво ВЕС нa Полонинi Боржaвa. Жителi селa ввaжaють, що мaсштaбне будiвництво нa гiрськiй полонинi може нaнести шкоду природi i негaтивно познaчитись нa трaдицiйному використaннi полонини для збору чорниць. Тож при в’їздi у Березники губернaторa зустрiв промовистий плaкaт «Березники проти ВЕС». Після півгодинної розмови з місцевими, Геннaдій Москaль нaголосив, що остaточне рішення у питaнні будівництвa вітряків нa Боржaвських полонинaх, буде зa громaдою.
Шановні водії транспортних засобів!
В період з 5 березня 2019 року по 8 березня 2019 року буде проводитися поточний ремонт перехрестя вулиць Мікеша – Стефаника в м.Берегове, в зв’язку з цим рух транспортних засобів на цій ділянці буде закрито.
Об’їзд автотранспорту з вул.Мочолівська: – вул.Стефаника (направо) – вул.Сентфельд – вул.Мужайська;
з вул.Стефаника (центр міста): – вул.Ліннера – вул.Мужайська, вул.Кініжи – вул.Верешмарті – вул.Б.Хмельницького.
Про це повідомив міський голова Берегова – Золтан Бабяк.