Тимур Бедернічек: Доброго дня! Розпочинаємо нашу зустріч. Насамперед дозвольте представитись. Мене звіть Тимур Бедернічек, я науковець, працюю в Національному ботанічному саду ім. Гришка в Академії Наук і представляю групу Free Svydovets. Сьогодні тут зібралось дуже багато людей із різних країн. Найбільше, звичайно з України, але дозвольте також перелічити країни хто тут є ще. Тут присутні представники з Швейцарії, Польщі, Нідерландів, США, Бельгії, Австралії, Італії, Великобританії, Чеської Республіки, Словацької республіки, Німеччини, Болгарії, Франції, Фінляндії і ще 2 країн, але я їх не маю у списку, тому які сказати вам точно не можу.
Отже, насамперед дуже вам дякую, що ви прийшли і сьогодні ми би хотіли поділитися з вам тією інформацією про курорт «Свидовець», проект спорудження цього гігантського лижного курорту, якою володіємо ми. Ми запросили колег з-за кордону, які добре обізнані з цією тематикою щоб вони також поділилися інформацією. Звичайно, хотіли би почути вашу думку. Це найважливіше, бо нас цікавить ваше ставлення до проблематики.
Але перш за все дозвольте передусім проінформувати вас що відомо про цей проект і запрошую до слова Оксану Станкевич-Волосянчук. Вона власне розкаже про ситуацію та загалом про проблематику цього проекту і зосередиться на питаннях води, що є дуже-дуже важливим для цього регіону.
Оксана Станкевич: Преш за все хочу вас познайомити з тим, що проект передбачає забудову території 1,5 тис га гірського масиву Свидовець, зокрема це і приполонинські ліси. Проект має бути розрахований на 22-28 тис туристів, які будуть знаходитись там одночасно. Також обіцяють створення 5 тис робочих місць. Практично ми знаємо, що на сьогодні це є дикий куточок природи у високогір’ї, де нічого немає крім дикої природи. Тобто під комплекс усе буде створюватися практично з нуля, будуть будуватися дороги, проводитися лінії електропередач, будуватися готелі, магазини СПА-салони, інші установи, навіть планувалось будівництво невеликої злітної смуги. Тому мова про досить масштабний проект. З одного боку ніби складається враження ніби це є шанс для розвитку цього регіону. Тим неменше, наша група Free Svydovets, цей шанс не бачить шансом. Не те, що ми проти розвитку, просто ми вважаємо, що це розвиток не в той бік. В першу чергу нас непокоїть те що руйнація йде у високогір’ї, мова йде про те, що буде втрачено ще один шматок дикої природи. Саме дика природа надає нам ті екологічні послуги, які нам потрібні щодня. Це чисте повітря, якісна вода, пом’якшення стихійних лих, стабілізація клімату. Власне про воду хотілось би сказати найбільше. Гірський масив Свидовець є таким собі «депо води», водозбором, де наповнюється водою Чорна Тиса. Свого часу льодовиком так було створено рельєф, що тут є угловини, котли, на дні яких створено озера. Тут досить довгий час тримається сніговий покрив. Поступове танення снігу постійно наповнює річки, які переважно беруть свій початок у цих льодовикових озерах. Фактично все різноманіття флори, що є там живе завдякий цій воді. Нижче по схилу є старовікові ліси і праліси. Це теж якраз ті території, що здійснюють водоохоронну і водорегулюючу функції. Ми знаємо, що Карпати сьогодні стрімко втрачають воду. Це пов’язано Ігор і Оксана.
Громада може отримувати з цього зиск. Це недержавна земля. Це ваша земля. І громада може отримувати з цього конкретний зиск. Вам пропонують цю землю віддати невідомо кому, ви цієї людини навіть не знаєте. А замість цього вам пропонують роботу, невідомо яку, тобо це абсолютний абсурд, подумайте над цим, просто не беручи уваги високі матерії. От це скажімо от такі моменти, які я хотів сказати.
Я хочу дещо доповнити, знаєте, я розумію, ми спілкуємось з місцевими людьми і запитуємо: «ну от буде побудований курорт, ви за чи проти?». Перше, що людина каже, я за, я хочу працювати, я хочу мати роботу. Це зрозуміло, але якщо вода зникне, уявіть ви не зможете тут житии взагалі, прийдеться переїжджати, шукати придатне місце для житла. Це набагато дорожче.
По-друге, можна займатися цим екотуризмом, про який розповідають, продавати гриби, яблука, цим займаються люди. Я розумію, що це важко на словах, що підприємницька діяльність дуже важка, але ми можемо втратити просто все. Хочу додати ще одне питання, оскільки маю таку можливість, до адвоката, можете розповісти, яка перспектива цієї справи, як її ви оцінюєте, можливо, маєте якісь.
ТБ. Я перепрошую. Давайте особисті питання, питання до адвкокатів це після заходу. Бо дійсно багато людей в залі. Хочеться почути ще. Будь ласка, ми лишаємся тут, задавайте питання.
Джулія Крістен.
Доброго дня. Мене звати Джулія Крістен. Я представляю організацію Fern, офіс якої знаходиться в Брюсселі і ми працюємо над тим, щоб захищати ліси, а також вивчаємо європейські політики у цій сфері. Ми приїхали сюди, до Свидовця, тому що в Україні залишилися останні незаймані ліси в Європі і ми були тут вчора і сьогодні ми були у горах. І хочу вам сказати, що ваші гори і ваші ліси це щось таке, що ніде у Західній Європі ви такого не зустрінете.
І я б хотіла знову ж таки звернути вашу увагу на розвиток туризму, зокрема, на піший туризм, як вже було сказано, жителі міст все більш і більш урбанізовані, у нас дуже багато гаджетів і технологій і дуже часто хочеться втекти від цього і відпочити. І в Західній Європі зараз такий спосіб найбільш популярний – втекти кудись на природу, побути серед природи.
І хотіла звернути вашу увагу на досвід Словенії, де я побувала минулого літа, у них теж дуже гарні гори, які негарніші ніж ваші, але теж гарні. І там дуже розвинений піший туризм, плавання, походи різні. І туди щороку приїжджають тисячі людей і залишаються в будинках місцевих жителів, їдять в місцевих ресторанах, платять за послуги місцевим жителям.
Орися Кравчук
Чи були ви в селі Чорна Тиса? Які конкретно перспективи бачить саме в цьому селі і який механізм затягнути європейського туризму?
Джулія Крістен.
Я б хотіла сюди знову приїхати, але вже влітку, коли буде не настільки холодно. Я ще в цьому селі не була, але звичайно я б хотіла поїхати і побачити більше в цьому красивому районі. І щиро дякую за те, що нас сюди запросили, дозволили нам сюди приїхати.
ТБ. Дуже дякую. Будь ласка, рука була там.
Федір Шандор.
Доброго дня. Професор Федір Шандор, Ужгородський національний університет, Президент туристичної організації Закарпатської області. Дозвольте всіх привітати ще раз з Закарпатським святом, 80 років було Карпатській Україні, у 2019 році було 100 років Гуцульській Республіці (столиця – Ясіня). Це логічно, що такі бурливі події мають круглі дати. Я думаю, що предки десь там нам кричать, що хлопці поте сюда, може ще Довбуш десь там прячеться у Свидовці. Насправді я б хотів трошки прокоментувати без інших моментів, хотілось би почути хлопців і дівчат із Ясіня, Чорної Тиси і з інших сільрад.
Я скажу такі закарпатські слова: «Спочатку треба зробити порядок у своїй хижі, а потім робити щось новоє». Ви ж не будуєте новий хлів, покий не навели порядок у новому хліві. Так і з Драгобратом: дорога, електрика, нові забудови для води для снігових пушок. 78 гірськолижних територій у Закарпатській області, я об’їздив усі без винятку. І мипровели уже 2 рік підряд усіх директорів, крім Рахівського району – ну так сталося нажаль не відгукуються. Ми приїждали у «Катерину» (Поляна), де працюю пушки фірми «Супер Сноу», яка зараз окуповує Закарпаття і показує професіоналізм.
Так, Драгобрат – це унікальна територія, такої немає ніде в Україні і Буковель отдихає. Це логічно. Я думаю, що спочатку треба навести порядок на Драгобраті, а потім уже братися за Свидовець. Друге – це рекомендація від професора Шандора- тут не тільки науковці, усі «за» – Закарпаття це останній бастіон України перед Європою – безпосередньо самий Свидовець не цікавий буде як там пройдуть певні геологічні дослідження. Я з 2012 року працював на Боржавських полонинах. Але це зацінчилось побудовою вітрових електростанцій, та не гірськолижного курорту який мав бути у 2012 році. Фіксуєте дату? Всі сказали, що там унікальна база для гірськолижних зон. Я особисто приймав участь у експедиціях. Наобіцяли Пилипецькій, Подобовецькій, Воловецькій, перейшли усі від Міжгір’я на Слваляву, Березки і Воловець. Закінчилось вітровими електростанціями. Я думаю, що тут може бути так само.
Третє, ви знаєте що бардак буде тривати ще рік. Бо у цьому році президенські вибори, а потім будуть парламентські вибори, президент не зможе сформувати Кабмін, а відповідно Кабмін буде торгуватись. У нас в Закарпатській області – найменше ОТГ, тому ми не впливаємо на наші ресурси. На ваші ресурси впливає районна адміністрація, а не ви.
Рекомендація від професора Шандора: Рік не дати в цьому бардаку управляти Києву, бо Київ нам не поможе, а адвокат поможе.
Єдине що залишається – тягнути час, не дати Києву продати землі, обіцяючи вам роботу і забрати воду. Насправді Київ не цікавиться чи будете ви мати воду і чи у вас будуть селеві потоки, будемо, хлопі, чесно говорити. А потім жони вам скажуть: «де є вода? Чому мої діти не мають у чому райбати цуря і тд». Тягнемо час за допомогою адвоката, чекаємо 2020 рік. І тоді подивимось у очі новим олігархам. Дякую за увагу.
ТБ. Дякую вам за коментар. Хотілось щоб усе було так просто.
Іван Носалюк
Я є житель села Чорна Тиса, Носалюк Іван, сільський депутат села Чорна Тиса. Але я хочу сказати, як я маю 42 роки, народився тут, виріс, працюю у лісовому господарстів 20 років. Я багато ходжу по лісі, багато чого бачу. Депутатом села уже є 10 років, 2 термін тому можу багато розказати про життя нашої громади, так як говорять багато всякого і правди і не правди. Люди мають роботу, в нас люди мають роботу. Лиш люди не розуміють яка буде робота на курорті. Як один мужик казав «Яка буде робота? Директор каналізації, помічник деректора і зам помічника. Таку вони пропонують нам роботу». Вони організовували нам зустріч, їздили ми на Буковель, у тому регіоні. То можуть приєднатись до слів тієї пані. Так, вони побудували там нову школу. Раніше в тій старій школі, як кажуть депресивній, вчились 70 дітей, зараз у тій новій величезній школі вчиться 30 дітей. Школа велика, правда побудували з басейном, всі класи, але в тих класах пусто, по 5 дітей у класі. Це свідчить про те, що місцеве населення деградує, заїжджають там підприємці із Криму, Сходу. Більшість таких там і працює, а наші, я вам так скажу по-гуцульськи, «заберіть від гуцула сокиру, то що він знає держати крім сокири?». Хочу сказати, що так рубають, вирубують. А що при союзі не рубали. Хто ходить по лісі, скільки гектарів було вирубано, але про то ніхто не говорив. Що не було повеней? Були повені, лише всі замовчували. Звичайно є недоліки у нашому регіоні, але усі хто хоче працювати знайдуть роботу, є багато підприємців.
Чорна Тиса має 3,5 млн прибутку від лісгоспу має Чорна Тиса. Ми погано живемо? Я так не думаю. Я великий грибарь, коли грибний сезон то усі, від малого до великого, усі заробляють на грибах. Тим більше, більше половини Ясіня теж ходить до Чорної Тиси по гриби.
Якщо побудуть дороги, хто будевласником? Якими дорогами місцеві зможуть виїжджати на полонини, у ліс? Нам ніхто не відповів. І найважливіше – це заготівля дров. У нас села не газифіковані. Звідки ці люди будуть брати дрова? У нас люди просто не усвідомлюють. Я дуже гарно дякую, що виц е провели. Дуже би добре було провести таке у нашому селі. То треба відкрити людям очі.
Хочу, сказати, що я тепер подорожував у Татри, маю друзів лісівників у Кошице. Вони кожен рік приїждажють домене у гості і вони кажуть, щ обули у Буковелі, Драгобраті. І тільки коли піднялись на Свидовець сказали «тото мусай зберегти». Хочу сказати колезі із Брюселю, вона казала що ще не була у Чорній Тисі. Може приїжджати! Дуже вам дякуємо.
ТБ Дуже вам дякуємо, ми обов’язково скористаємось запрощенням. Будь ласка, хтось ще?
Кравчук Михайло
Доброго дня, я Кравчук Михайло, практикуючий архітектор. До того всього що тут говорили про всі ризики будівництва такого мега-курорту, я б міг лише добавити. Техногенна нагрузка на ці унікальні нагрузки буде ще і від самого процесу будівництва. Будівництво на таких висотах – це ерозія грунтів. Ви моете собі уявити більдозери, які будуть розрівнюватиь ландшафти для того, щоб будувати дороги, розрівнювати будівельні майданчики і для складування буд матеріалів і для самого будівництва. Дуже короткий період високогірного літа не дає можливість природі самій відновлюватись, необхідно робити рекультивацію. Дуже великий сумнів, що ця рекультивація зроблена і ці ерозійні процеси не будуть відбуватися. Якщо у період будівництва будут ьпадати дощі, то це однозначно будуть розмиватися грунти, буде текти вниз ця сама земля і буде виникати загроза для забруднення річок, потічків. Це тягне за собою оці процеси, що ми спостерігали коли річки повні.Хоітв би додати ще одне. Пан Тимур і пані Оксана говорили про воду. Добове використання води – 5-6 кубів. Це щоб ви могли собі уявити – поїзд довжиною у 70 вагонів-цистерн. Така кілкьість води має бути випита за день і така ж спущена в каналізацію у басейні річки Чорна Тиса.
Я часто ходжу по цих горах і в останні роки, дуже болюче питання – те чого можливо у Драгобраті не бачать, але навколо Драгобрату у лісі появилась величезна кількість сміттєзвалищ твердих побутових відходів. Якщо ми говоримо що мега-курорт Свидовець ц еще один районний центр або трохи більше там на високогір’ї то це трохи твердих побутових відходів ніж виробляє Рахів. Я не знаю жодного населеного пункту де було б збудовано полігон складання чиперерробки твердих побутових відходів, який би відповідав екологічним нормам. Тобто ми можемо говорити, що ризик забруднення природи не тільки стоками, а також твердими побутовими відходами надто величезний. Чи буде інвестор думати про будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів? Наврядчи, тому що цього інвестора швидше за все просто не буде, за практикою будівництва і на Драгобраті, і на Буковелі там насправді території насправді ділиться на багато клаптиків землі і потім перепродається дрібним забудовниками. Навряд чи власник якогось міні-готелю яи ресторану буде мати кошти для будівництва такого заводу. Тобто навіть кого спитати чому цього заводу немає? Ця проблема просто ляже на плечі місцевої влади і місцевих громад. Це те що я хотів додати до того, щ обуло сказано. Надто великі ризики і я не впевнений, що ці проблеми будуть вирішуватись. Дякую.
Небела Василь
Я проживаю у місті Рахів, працюю екскурсоводом 3 рік. Вожу людей у гори, дуже багато людей приїжджає до нас із Європи і саме наша територія, Карпати у Рахові найгарніші. І коли приїжджають іноземці, то вони кажуть, що такої природи, таких ландшафтів у Європі немає, щоб саме отак подорожувати у гори. За Свидовець хочу сказати, щ обув у мене досвід супроводити іноземних науковців на Свидовецький хребет, так як тут ростут такі рослини які не можна знайти більше ніде у Європі. І коли я водив туристів, то розповідав що долина нарцисів є у Хусті, а ще вони ростут у горах. У 2 місцях – на Мармаросах і Свидовці (полонина Вурда) весною цвітуть нарциси. Якщо туа буде відбуватися будівництво, то ці унікальна флора і фауна пропадуть. Я ФОП, офіційно працюю у туризмі. І я не тільки працюю екскурсоводом, а збираю лікарські рослини, фасую чаї, продаю чаї. Так само може будь хто і багато місцевого населення Ясіня і Кваси, Рахів, Ділове ходять у гори, збирають рослини, ягоди. Люди мають роботу, якщо хочуть. Іноземці приїждажють і вони здивовані коли бачать у горах колони мотоциклів, колони джипів. Не розуміють чому це дозволяється і немає контролю.
У Рахові 3 км від центру міста, є старий будинок, збереглись курні будинки, навіть є будинок де чоловік зараз живе з коровою.
Анастасія Драпалюк
Я, чеснокажучи планувала виступати, а потім така гарна розмова зав’язалась, що я держслужбовець не хотіла влізати. Просто слухала і була зачарована.
ОВД – це новий інструмен, який має користувати Мінекології, прийнято закон і він трошки більше року. Для України це новий інструмент і ми ще не знаємо як добре ним користуватись. У чому його суть? Коли якийсь проект розробляється, кожна людина може вплинути, дати зауваження і пропозиції. Але міністерство відповідає за оцінку цих проектів. Але ми самі не можемо це зробити. Якщо не буде громадської активності, ми не зможемо дати ці зауваження. Є такий сайт – реєстр оцінки впливу на довкілля, дуже легко запам’ятати, ви може зайти на нього, дивитесь по свому району, своїй області які проекти реалізують і, будь ласка, залишайте свої коментарі. Нам це дуже потрібно.
А якщо по Свидовцю, то напевно тільки добалю. Не було сказано декілька аспектів на мміжнародному рівні. Це те, що Свидовець зараз включено в Європецську мережу природоохоронних територій, тобто весь масив Свидовець є частиною Європейської мережі. У Європі ця мережа біля 20 % у середньому, то в Україні це покищо тільки 10 % (271 об’єкт і один із них –ваш). Що ми маємо зробити? Ми не повинні заповідники створювати чи ще щось. Там таких правил немає. Але ми маємо забезпечити збереження цієї території, може бути звичайно туризм, збирання грибів, ягід і ще якась активність (маленькі готельчики), але ми маємо не нашкодити природі. І зараз ми працюємо над тим, щоб забезпечити менеджмент цих територій, щоб вони якісно функціонували. І ще 2 аспекти, можливо це те що згадували Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат. На зборах конвенції розглядалось питання Свидовця і тепер Україна має прозвітувати як вона збирається зберегти Свидовець у рамках цієї конвенції. Крім того є Конвенція про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті. Засідання цієї Конвенції було 2 дні тому і також розгялдалось питання Свидовця. Тобто ці Конвенції знають, що є проблема на Свидовці, на міжнародному рівні це розглядається. Дякую.
ТБ Дуже вам дякую. Дозвольте підбити короткі підсумки чи ще хтось бажає висловитись?
Валерій Павлюк.
Я Павлюк, мене уже всі знають, я один із тих, хто починав боротьбу за масив Свидовець. Стикались із різними проблемами, але завдяки тому що міжнародні організації підключилися нас так просто не заламати. Нам допомагаютьадвокати, екологи. Недавно я їздив у Буковель і зустрічався із головою села Поляниця, яка була на початку проекту Буковель, то вона дуже шкодує що проет відбувася. Є і позитив, і негати, каже вона, але негативу більше. Коли йде до церкви мусить закриватись хусткою, бо смердить. Шевченко теж духовний, ходить до церкви, але він не бачить як люди йдуть до церкви через гавно, бо він там не жиє. Тому я кажу, що ми такого не допустимо і в нас є друзі які нам допомагають. Дякую.
ТБ. Дякую Валерію Павлюку. І величезне вам спасибі, що ви розпочали цю боротьбу, а ми уже включились допомагати. І ви знаєте, в судах постійно звучала фраза «всі за курорт Свидовець, тільки оці 3 із Лопухова проти». Тепер тут присутні представники як мінімум 15 країн, невже вони і далі лишаються «ті 3 з Лопухова»? Вже більше 10 000 підписі петиції тільки із Швейцарії. Ну, до чого я це все веду?
До того, що Сворзонера, яка захотіла збедеувати цей курорт,зробила цьому регіону велику послугу. Їхніми руками і з нашою допомогою про цей курорт знають тепер всюди і про Свидовець тепер знають всюди. І мені здається, вже ваша справа цей піар і цю славу втілити у життя, але зробити це не мега-курортом у власності якогось олігарха, а зробити це прекрасним місцем для розвитку сталого зеленого тематичного туризму. А все що олігарх і компанія вже могли хорошого зробити для цього регіону уже зробили. Усім дякую. Зараз ми усі питання обговорюємо, ми на зв’язку, ми відкриті і ми хочемо співпрацювати і всіляко вам допомагати.
Володимир Гиря
Я 40 років живу в Ясіня, являюсь місуевим жителем і депутатом селищної ради 2 скликання. Курорт Свидовець, який нас рекламували малу частину захватує Ясінської долини. Нам обіцяли у селищній раді, що частково газифікують Чорну Тису, Ясіня частково будуть відвозити сміття, зроблять переробну станцію каналізації, відкриють кар’єр, що частково буде обслуговувати людей будматеріалами. Нічого не обіцяли? Обіцяли! Бо газифікація – це питання №1 у нашому краї. Люди в нашому краю дуже мало інформовані про курорт Свидовець. Настільки мало, що курорт Свидовець, ініціативна група що планує його, преконала людей на 80%, що це буде вигідно. Люди зможуть продавати сири, люди зможуть розвивати приватний туризм. Там були такі терміни вжиті, що людей переконали. 90%, я впевнений, що Чорна Тиса буде за курорт, у Ясінях так само. Молоді сім’ї не планують виїжджати. Нащо, якщо можна поприкурорт і таксувати, і продавати сир, і прибирати? Це вагомий аргумент, на який треба звернути увагу. Права громади дуже обмежені, Ясіня має межі села, скажемо по 50 м від центру, більше ясінські люди не мають ніякого впливу на свої землі і не можуть приватизувати свої будинки, що були побудовані до впровадження цих меж села, немають можливість скажімо електроенкргію провести до будинку чи прописати своїх дітей, що народжуються.
Ясіня дуже велике село немаємо каналізації, сортувального заводу. Я є одним із членів ГО «Нове Ясіня», ми займаємось чистим Ясіням. Будемо просити членів Free Svydovets допомогти нам у цьому напрямку, тому що ми багато куди стукаємо і нам мало де відкривають. А питання чистої річки і чистого лісу – №1 на даний момент. Своїми силами ми навчаємо молодь у школі сортувати мусор, створюємо за мін. Кошти сміттєві бачки, самі їх обслуговуємо. І хочемо бачити тут дійсно розвиток туризму, я противник вирубки лісів, що є зараз у нашій долині. При комуністах якщо рубали ліс, то висаджували обов’язково і був контроль. Що зараз відбувається я сказати не можу. Це можуть сказати експерти у цій сфері, я закликаю гостів із за кордону частково поцікавить цим питанням, бо нам потрібна у цьому напрямку допомога.
Про інформаційне поле, якщо люди будуть знати мінуси і плюси Свидовця, то зможуть обрати. Закликаю більше цікавитись нашим краєм і приводити людей, що дадуть чіткі відповіді, бо члени Free Svydovets сказали, що є багато недосліджених питань і ми б хотіли бачити чіткі цифри. Дякую, дякую що турбується за наш край
- Хто вам щось обіцяв? Бо нам у Чорній Тисі Добровольський нічого не обіцяв ні каналізацію, ні газифікацію. Хто вам це обіцяв? Скажи хто це був
- Приходили люди від групи будівництва Свидовця. Не знаю хто.
ТБ Друзі, я дуже дякую за ваші запитання. Я щиро радий що у нас почалась якась дискусія і вже вимальовуються певні перспективи. Від групи Free Svydovets хочу сказати, що ми будемо всіляко вам допомагати у боротьбі за чисте Ясіня і приймемо ваші зауваження щодо недостатнього інформування і розраховуємо на вашу підтримку, депутатів із Чорної Тиси, на допомогу усіх присутніх. Щоб ми до якомога більшої кількості людей змогли донести інормацію. Маємо надію, що такі зустрічі будуть проводитись на постійній основі.