Канцлер Німеччини Ангела Меркель у найближчі вихідні проведе переговори з Володимиром Путіним неподалік Берліна. Цей несподіваний крок з її боку, на думку аналітиків, вказує на те, як вороги і союзники США змінюють свою поведінку у відповідь на непередбачувану дипломатію Дональда Трампа, а також запровадження ним мит. Як пише New York Times, канцлер і президент Росії зустрінуться в суботу в заміській резиденції німецького уряду. Про це повідомив прес-секретар німецької федеральної канцелярії Штеффен Зайберт, додавши, що лідери двох країн будуть говорити про ситуацію в Сирії, насильство на Сході України і спільний проект з побудови газопроводу. Але аналітики вважають, що окрім вказаних тем можуть сховатися спроби зміцнити союзи і обмінятися ідеями про те, як краще відповісти на мита, запроваджені Трампом. І Росія, і Німеччина відчули на власній шкурі наслідки рішення американського президента стягувати додаткову плату за імпорт алюмінію і сталі. Крім того, обидві країни бояться, що останні заходи Вашингтону проти Туреччини можуть спричинити ефект доміно. Попередній раз Меркель зустрічалася з Путіним в Сочі в резиденції російського президента. «Я б розглядав цю зустріч у більш широкому, глобальному контексті», – сказав директор програм з Центральної і Східної Європи, Росії і Центральної Азії в Німецькій раді закордонних справ Штефан Мейстер. «Я не бачу тут сигналу про потепління у відносинах між Москвою і Берліном, але у них є спільні інтереси, де вони все більше хочуть співпрацювати», – додав він. Головною спільною метою видання називає побудову газопроводу «Північний потік-2», через який Росія зможе постачати газ прямо в Німеччину в обхід України і Польщі. США завжди були проти цієї ідеї. А перед відкриттям саміту НАТО минулого місяця Трамп використав грубу риторику проти Німеччини, назвавши її «заручницею Росії». Берлін зберіг економічні санкції проти РФ, запроваджені за анексію українського Криму в 2014 році. Але вони упираються в давню історію економічних зв’язків між країнами, а також у спадщину кількох війн і російського домінування над Східною Німеччиною в часи Холодної війни. У ФРН зараз живе близько трьох мільйонів росіян, які отримали німецьке громадянство на підставі кровного зв’язку з німцями, які емігрували в Росію багато століть тому. У Меркель і Путіна теж є тривала історія відносин, які часом були проблемними. І ця історія починається за довго до того, як вона стала німецьким канцлером в 2005 році. Вона вільно розмовляє російською мовою, а він – німецькою. Попри те, що у Меркель сформувалася репутація впливового гравця і міжнародній арені, який протистоїть авторитарним лідерам, вона регулярно розмовляє по телефону з Путіним, попри окупацію Криму і російської війни проти України. Через лічені тижні після того, як Трамп розкритикував «Північний потік-2» на саміті НАТО, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров полетів у Берлін, щоб зустрітися з Меркель і її головним дипломатом Гайко Маасом. Начальник російського генерального штабу генерал Валерій Герасимов теж був у німецькій столиці, де говорив про ситуацію в Сирії. Видання також нагадує, що Німеччина і Франція брали участь у переговорах, які призвели до появи «Мінських угод», покликаних зупинити кровопролиття на Сході України. Але бої досі тривають. І партнери Німеччини в Євросоюзі вважають, що «Північний потік-2» може підірвати усі надії на постійну стабільність. Адже Київ не просто втратить дохід від транзиту, а й один з головних аргументів, якому Росії не варто йти в повномасштабний наступ. Зайберт запевняє, що Берлін продовжує підтримувати роль України у транзиті російського газу. Тим часом, Вашингтон запровадив нові санкції проти Кремля за отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля і його доньки на території Великої Британії. Німецькі компанії в Росії не постраждають через них. Але існують страхи, що банки і енергетичні компанії можуть відчути на собі наслідки. І це, за словами виконавчого директора Німецької східної асоціації бізнесу Міхаеля Хармса, один з мотивів для більшої співпраці Берліна з Москвою. «Я не бачу змін у відносинах між Німеччиною і Росією. Але у певних питаннях вони працюють тісніше через реакцію на зовнішню політику США», – сказав Хармс.
