Антикорупційна ініціатива Європейьского Союзу EUACI заперечила змістовність аргументів, керуючись якими Конституційний суд вирішив визнати стаття про незаконне збагачення неконституційною.

Ініціатива EUACI, яка є найбільшою програмою технічної допомоги ЄС в боротьбі з корупцією в Україні, опублікувала висновок про конституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку скасував Конституційний суд.

Конституційний суд 26 лютого вирішив, що положення статті суперечать принципам верховенства права та презумпції невинуватості, оскільки стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків.

Також у конституційному поданні від 12 грудня 2017 йшлося про те, що положення статті суперечить принципу захисту від самозвинувачення, праву на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принципам законності та відсутності зворотної сили в часі.

«У конституційному поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики. Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується», — наголосили у висновку.

Антикорупційна ініціатива стверджує, що стаття не передбачає будь-якого перекладання тягаря доведення, а відтак не порушує презумпцію невинуватості. Там наголосили, що стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого надавати будь-які пояснення і не зобов’язує в прямій формі обвинуваченого надавати інформацію. Підсудний має право, але не зобов’язаний надавати пояснення щодо походження активів, про незаконність яких стверджує обвинувачення

«Загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їхній загальний характер», — резюмували у висновку.

Нагадаємо, що 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляє депутат від «Народного фронту» Павло Пензеник.

Громадські організації попередили, що скасування відповідальності за незаконне збагачення призведе до припинення співпраці з МВФ.

Національне антикорупційне бюро оголосило, що рішення КСУ означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті.

https://hromadske.ua/posts/v-yes-zaperechili-zmistovnist-argumentiv-yakimi-konstitucijnij-sud-poyasniv-skasuvannya-statti-pro-nezakonne-zbagachennya

Прописали ромів без відома мешканців вулиці Менделєєва. Виявилось, що в їхніх будинках прописані жителі сусіднього провулку з однойменною назвою, а це представники ромської нацменшини.
Через це у людей постійні проблеми: їм відмовили у субсидії, на їхню адресу приходять чужі рахунки на оплату послуг ЖКГ, а серед ночі нерідко приїжджають «швидкі» або поліція. Люди вже наймають адвокатів, щоб виписати незаконно приписаних, однак не розуміють, чому за власні кошти повинні виправляти чужі помилки. Жителька вулиці Менделєєва Тетяна Лисенко показує заяву до суду, яку вона підготувала разом зі своїм адвокатом. Жінка розповідає: новина про те, що в її будинку, окрім неї та її чоловіка, прописані ще троє ромів, її шокувала, а дізналась вона про це, коли прийшла оформляти субсидію. Як таке могло трапитись, не розуміє, адже усі документи при купівлі житла були у порядку. Виявилося, що поруч розташований однойменний провулок. Жінка обурена, чому за власні кошти повинна доводити у судах свою правоту. Так само не розуміє, як могла виникнути така плутанина в службах. Така ж ситуація і в інших жителів вулиці. Практично в кожному будинку прописані по кілька ромів. Звернення до міської ради поки що нічого не дали, тож люди сподіваються на те, що свої права зможуть відстояти у судах.

Джерело: https://zak-kor.net/52138-u-mukachev-zhitel-odnyeyi-vulic-viyavili-scho-v-yihnh-budinkah-propisan-romi.html

Українська та російська сторони підписали протокол щодо вилову водних біоресурсів в Азовському морі. Документ має підвищити безпеку роботи українських рибалок, що працюють на Азові. Як повідомляється на сайті Держагентства рибного господарства, керуючись положеннями Конвенції ООН з морського права та низкою угод між Україною та РФ, українська сторона доклала зусиль задля проведення у Києві XXX сесії Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі. Сесія комісії проводилась з 23 по 25 жовтня минулого року.   Дана комісія, як зазначається, є спільним органом, створеним з метою координації діяльності сторін та встановлення загальнобасейнових лімітів вилову ресурсів. Попри висновки щодо необхідності вступу у переговорний процес, робота комісії не була завершена, в результаті чого Протокол XXX сесії Комісії не був підписаний. В агентстві підкреслили, що це вдарило по інтересах України.   «У зв’язку з непідписанням протоколу Комісії відсутні правові підстави для встановлення лімітів вилучення водних біоресурсів на 2019 рік, а також нормативного підґрунтя для здійснення українськими рибалками промислу в басейні Азовського моря. Відтак, за відсутності протоколу Комісії, українські рибалки не можуть законно ловити водні біоресурси в цій водоймі», – наголошується в повідомленні. «Відсутність протоколу Комісії надасть силовим структурам РФ можливість посилити тиск на українських рибалок та забезпечить російську сторону правомірними підставами для затримання рибальських суден України в Азовському морі. У такий спосіб РФ може отримати додатковий важіль для загострення соціальної напруженості у важливому для України регіоні, де рибальство є одним із основних видів діяльності. Також це надасть Російській Федерації підстави стверджувати, що Україна не виконує взятих на себе зобов’язань за міжнародними договорами», – продовжили в Агентстві. Як повідомив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов, після тривалих консультацій з відповідними органами виконавчої влади, було вирішено направити Протокол на підпис в РФ дипломатичними каналами. «Направлений на підпис Протокол надає низку переваг для України. Одна з таких – розподіл квоти вилову бичка в обсязі 9 тис. тонн для України та 6 тис. тонн для РФ. Крім того, Протоколом оговорено питання передачі затриманих рибалок тій стороні, до громадянства якої вони належать. Це має сприяти збільшенню рівня безпеки українських рибалок у ході здійснення ними господарської діяльності. Протокол підписано дипломатичними каналами», – наголосив він. Нагадаємо, минулого року Росія декілька разів затримувала українські рибальські судна.   Вранці 25 листопада 2018 року Росія заблокувала проходження Керченської протоки буксиру «Яни Капу» і катерам «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. При виході з Керченської протоки російські кораблі відкрили прицільний вогонь по українських кораблях, які вже поверталися в Одесу, так і не отримавши інформації про можливості проходження через протоку. Окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовців, троє з них зазнали поранень. Українських полонених утримують в Росії і досі.

Джеерело: https://www.unian.ua/politics/10462992-ukrajina-ta-rf-diplomatichnimi-kanalami-uzgodili-pravila-ribolovstva-v-azovskomu-mori.html

Готуючись до 14-ї сесії облради, обласні обранці вивчатимуть та затверджуватимуть звіт про хід виконання Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018 – 2022 роки. Проект рішення оприлюднений на сайті облради.

Виконавець документу – департамент інфраструктури, розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства ОДА, зазначає, що метою Програми є – створення прикордонної інфраструктури, яка сприятиме транспортній та суспільно-економічній інтеграції прикордонних регіонів, які наразі розділені між собою, так, щоб наявність лінії кордону не становила ніякої фізичної перешкоди для міждержавного транспортного руху громадян та товарів.

У пояснювальній записці наголошується, що існуюча система пунктів пропуску через державний кордон не повною мірою задовольняє потреби країни в розвитку міжнародних зв’язків, не забезпечує швидкого та комфортного перетинання державного кордону особами і переміщення через нього вантажів, шкодить міжнародному іміджу країни, стримує зростання транзитних перевезень територією держави, спричиняє значні економічні втрати, не сприяє інтеграції України в європейське співтовариство.

Для подолання існуючої проблеми є необхідність у: будівництві нових та реконструкції діючих пунктів пропуску через державний кордон; облаштуванні сервісних зон на ділянках перед пунктами пропуску; землевідведенні для будівництва нових пунктів пропуску та сервісних зон до них; облаштуванні інфраструктури пунктів пропуску; реконструкції та будівництві під’їзних автодоріг до державних кордонів; забезпеченні пунктів пропуску необхідним інженерно-технічним, технологічним та обчислювальним обладнанням, сучасними телекомунікаційними мережами і системами захисту; закупівлі і оснащенні сучасними засобами обчислювальної техніки, засобами і мережами телекомунікацій та системами захисту; використанні міжнародної технічної допомоги на оснащення митних та прикордонних підрозділів.

Оснащення митних органів технічними засобами митного контролю, засобами обчислювальної техніки, засобами і мережами телекомунікацій, системами захисту повинно базуватися на комплексному підході з урахуванням, зокрема: наявних міждержавних домовленостей про створення пунктів пропуску на державному кордоні та точки з’єднання міжнародних автомобільних магістралей; зацікавленості та долучення територіальних громад суміжних країн у питаннях створення пунктів пропуску на їх територіях;   перспективи розбудови інфраструктури пунктів пропуску за постійною схемою;

визначення пріоритетів у розбудові та оснащенні пунктів пропуску.

Фінансове забезпечення заходів Програми здійснюється за рахунок коштів, передбачених ДФС України у держбюджеті на відповідний рік, обласного бюджету, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством

Відповідно до Програми  на 2018 рік передбачено фінансування у розмірі 1039,11 млн. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету – 1029,66 млн грн, обласного бюджету – 9,45 млн грн. «Однак фінансування у звітному періоді з державного та обласного бюджетів на Програму не здійснювалося», – констатує директор департаменту інфраструктури, розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства ОДА Едуард Маляр.

Прес-служба Закарпатської облради

  В Ужгородському відбулася прес-конференція Миколи Томенка, політика, громадського діяча, лідера політичної партії «Рідна країна». Політична партія «Рідна країна» вирішила підтримати на виборах кандидата в президенти Анатолія Гриценка, оскільки бачить його ефективним політиком, здатним створити дієву команду.  Микола Томенко виклав основні тези програми Анатолія Гриценка, яку політик разом з однодумцями презентують по всій Україні.  Як зауважив Микола Томенко, його місія на Закарпатті складається з двох частин. Перша стосується президентської кампанії,  друга пов’язана з просвітницькою кампанією.  

«Є 5 особливостей виборчої кампанії нашої команди, яка вирізняє нас з-поміж інших. По-перше, ми підтримуємо ідеологічну доктрину, яку колись сформували українські інтелектуали:  Україну об’єднає любов до нашої країни, а не ненависть до ворогів. Ми, складаючи стратегію, формуємо образ України, за яку боремося, і навколо цієї стратегії об’єднуємо людей. Це проукраїнська, проєвропейська, демократична позиція. Друга особливість: для нас є надзвичайно важливими є складові програм, я презентував частину, що стосується розвитку молоді, спорту, оздоровлення нації, доктрину з охорони довкілля. Інші члени команди презентують інші складові», – каже Микола Томенко. 13 березня в Маріуполі команда Анатолія Гриценка презентує позицію військової доктрини і своє бачення встановлення миру на українських умовах. А 21 березня Анатолій Гриценко представить соціально-економічну програму із спеціалістами.

«Третя особлива домінанта – це відкритість і прозорість команди. Президент повинен чітко сказати, хто за яку сферу діяльності відповідає. Четверта позиція– принцип відкритості і змістовне ведення виборчої кампанії.  У нас один штаб, там ми щотижня проводимо брифінги. У штабі можна побачити, де які експерти сидять, де працюють волонтери тощо.   У нас немає закордонних політтехнологів, з нами працюють українські науковці, експерти, – пояснює Микола Томенко.– П’ята позиція – ми одна з небагатьох команда, яка вболіває, щоб вибори були чесними.  Маємо низку проектів, що стосуються співпраці з різними організаціями в частині недопущення скупки виборці».

Політик зазначив, що він є одним з авторів норми про проведення дебатів. «У першому турі закон не дає розв’язки, як провести дебати, – каже Микола Томенко, – У другому турі все зрозуміло, дві особи виходить, є певний перелік питань, ведучий, який не коментує. Що пропонуємо зробити з першим туром? Зареєстровано 44 кандидати. Беремо тих, хто орієнтовно проходить 5% бар’єр згідно з соцдослідженнями. Таким чином ми звужуємо коло, збираємо представників команд і канали, які визначаться і домовляємося про правила гри. Вважаю, що завершити перший тур без змістовної дискусії означає — пропустити президентські вибори». Політик також додав, що він як автор норми про заставу для президента, ще більше б ускладнив процедуру для кандидатів  Долучив би французьку модель, за якою кандидат повинен отримати підтримку  2/3 адмінодиниць (депутатів, місцевих голів, керівників ОТГ) і тоді вже кандидувати на пост президента.

Стосовно другої місії політика під часу туру на Закарпаття- просвітницької, то Микола Томенко продемонстрував щорічники, який він з експертами готує та поширює по Україні вже 8-ий рік. «Ми передамо їх у школи, бібліотеки Берегова, Мукачева, Ужгорода. Цього разу маємо три формати  нашого щорічника, який зробили універсальним: без зазначення року. Тут подано понад 1000 персоналій, історико-культурницьких об’єктів. І обов’язковий напис щодня: «Що я зробив для України?» Інше видання присвячене Т.Г.Шевченку. Вміщено на кожен день вислови, ілюстрації, знаменні дати, все, що стосується Т.Г.Шевченка як поета, художника і людини», – пояснив Микола Томенко. Він також додав, що продовжить проект «7 чудес України», який складається з 50-ти фільмів про наймальовничіші куточки країни, вже в іншому форматі. Готуватимуть фільми про малі батьківщини великих українців. Мета- розкрутити малі містечка та села України.

Микола Томенко також відповів питання журналістів. Зокрема, тих, що стосуються резонансних інвестиційних проектів – спорудження вітроелектростанції на Боржавських полонинах. «Фактично сьогодні зруйнована модель управління державної галузі екології, – каже політик. – По екологічній інспекції незрозуміло, що робити. Немає чітких пріоритетів.  Ключовими індикаторами оцінки влади, мають бути такі показники, як тривалість життя людини, якість питної води, повітря, інші параметри якості життя. А наразі у нас за останній рік найгірші показники по скороченню населення – 251 тис. У 2014 цифра складала 161 тис. Проблема довкілля випала з уваги влади».

«Є 3 біди в України: Путін і війна, олігархат і корупція, а також бідність і тіньова економіка.  Вирішувати треба насамперед проблему корупції. Якщо ми її подолаємо, інші біди вирішаться»,- резюмував Микола Томенко.

Ужгородський прес-клуб