Рівень захворюваності на кір в Україні зменшується вже другий тиждень За оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, протягом 9-го тижня 2019 року на кір захворіли 2 тис. 524 особи — 1 тис. 230 дорослих і 1 тис. 312 дітей. За звітний тиждень на Хмельниччині внаслідок кору померло немовля 25 днів від народження. Загалом цього року він кору померли вже 10 осіб, серед яких три дитини. З початку спалаху кір забрав уже 31 життя. Читайте також У Києві минулого тижня від кору померла 57-річна жінка У період із 28 грудня 2018 р. по 1 березня 2019 р. на кір в Україні захворіли 26 тис. 544 особи — 11 тис. 797 дорослих і 14 тис. 747 дітей. Найвищі показники захворюваності — у Львівській (загалом 4 тис. 021 особа: 1 тис. 335 дорослих та 2 тис. 686 дітей), Вінницькій (2 тис. 339: 1 тис. 014 дорослих та 1 тис. 325 дітей), Рівненській (2 тис. 299: 808 дорослих та 1 тис. 491 дитина), Хмельницькій (2 тис. 007: 1 тис. 073 дорослі та 934 дитини) областях і Києві (2 тис. 310 осіб: 1 тис. 293 дорослі та 1 тис. 017 дітей). У МОЗ вкотре нагадують, що вакцинація — це єдиний спосіб захиститися від кору. У прес-службі зазначили, що для надійного захисту від хвороби усі діти мають вчасно отримати як першу, так і другу дозу вакцини проти кору. Міністерство закликає всіх дотримуватися Календаря щеплень і якнайшвидше надолужити щеплення, якщо пропустили планову вакцинацію. Усі регіони забезпечені вакцинами КПК (проти кору, паротиту і краснухи) виробництва Бельгії та США: станом на 28 лютого в Україні було 1 млн 259 тис. 232 дози. Як повідомляв УНІАН, згідно з даними ЮНІСЕФ, кількість нових випадків кору у світі стрімко зростає і набуває загрозливого рівня. Найгіршою є ситуація у 10 країнах, у яких зафіксовано понад 74% нових випадків інфікування. При цьому Україна посідає перше місце серед десяти країн, де кількість нових випадків кору у 2018 році зросла найбільше у порівнянні з 2017 роком.

Джерело: https://www.unian.ua/health/country/10468551-kir-kosit-ukrajinciv-na-hmelnichchini-pomerlo-nemovlya.html

Через розбиті дороги школярі кількох сіл Хустщини мусять прокидатись вдосвіта та трястися по бездоріжжю по годині, щоб подолати десяток кілометрів на навчання. З проблемами до шкіл добираються діти в Липчу, Кошелево, Горінчево, Сокирницю. Автобуси ламаються, а дітям іноді доводиться проводити перший урок у медпункті.

Джерело: Телеканал Sirius

Як повідомили сайту pershij.com.ua, сьогодні вранці на пункті пропуску Солотвино, на кордоні з Румунією, що розташований у Закарпатській області, румунськими прикордонниками було затримано значну партію героїну. В автівці марки “Renault”, яка прямувала до країн Європи, та за кермом якої знаходився громадянин Нідерландів, румунськими прикордонниками було виявлено 87-кг героїну. Зазначається, що українські прикордонники, авто через кордон пропустили. Відомо також, що ця автівка, цього року, вже три рази перетинала кордон на Закарпатті.

Джерело: https://pershij.com.ua/na-zakarpatskomu-pp-solotvyno-ukrainski-prykordonnyky-ne-pomityly-87-kh-heroinu-foto/

Закон про українську мову, який Верховна Рада має намір в березні прийняти у другому читанні, не регулюватиме використання мови у приватному житті. Також документом передбачено тривалі перехідні періоди для впровадження норм, які можуть викликати суперечки в суспільстві. Нові подробиці законопроекту про українську мову розкрив віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, передає «Обозреватель». За словами віце-прем’єра, до другого читання в законопроект будуть внесені зміни. “Але я бачив багато законів про мову, десятки в різний час – цей найкращий. Він унормовує використання української мови практично в усіх сферах суспільного життя, підкреслюю – не приватного, про це є окремий запис, що він не стосується особистого життя. Всі норми стосуються застосування української мови в публічних сферах – державної роботи, самоврядування, освіти тощо, а не особистого спілкування людей між собою”, – підкреслив він. Кириленко повідомив, що в статтях і розділах законопроекту, “де може бути напружена дискусія з якихось причин”, передбачені перехідні періоди 5-7 років. “Наприклад, моменти з програмним забезпеченням, коли все комп’ютерне забезпечення повинно передбачати наявність призначеного для користувача інтерфейсу українською мовою. Зараз більшість програм русифіковані, потрібен час для того, щоб мали можливість перебудуватися”, – пояснив він. Також, за його словами, перехідні періоди стосуватимуться мови реклами, книг тощо. Кириленко також розповів, що застосування мов національних меншин і корінних народів у тій чи іншій сфері буде регулюватися окремим законом. “Але і в цьому законі, що стосується телебачення, радіопрограм, друкованих ЗМІ, передбачені преференції для цих ЗМІ, якщо вони видаються або транслюються, припустимо, мовою корінного народу. Наприклад, коли ми говоримо про кримських татар, квоти менше, і вони значно більше мають можливість в теле- і радіопрограмах користуватися кримськотатарською мовою – мовою корінного народу”, – розповів він.

Джерело: https://www.unian.ua/politics/10468506-v-kabmini-rozkrili-detali-naykrashchogo-zakonu-pro-movu.html

В Ужгороді зараз зареєстровано 1755 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), на західній Україні за кількістю це друге місце після Львова. Проведене нещодавно опитування засвідчило: 82% мають намір залишатися в нашому місті, навіть якщо ситуація на сході України буде врегульована і буде можливість повернутися туди, звідки вони вимушені були виїхати. Це дуже високий показник, адже навіть за світовою практикою в найбільш успішних і розвинутих країнах після 4 років із часу вимушеного залишення рідних домівок не повертаються лише 60%.

Про те, що переселенці знайшли себе в ужгородській громаді, свідчить і те, що наше місто – п’яте у рейтингу Індексу інтеграції внутрішньо переміщених осіб, який визначав Аналітичний центр Сedos за індикаторами і методикою, аналогічними тим, які застосовує Міжнародна організація з міграції, поділивши всю територію країни на 5 зон, залежно від віддаленості до непідконтрольної Україні території.

Виводячи рейтинг, враховували доступ ВПО до міської інфраструктури (наявність міських політик у таких сферах як ринок праці, житло, середня та дошкільна освіта, охорона здоров’я, робота для інтеграції ВПО тощо), взаємодію місцевої влади з громадськими організаціями ВПО, інформування про можливості в місті.

Ужгород – одне з небагатьох міст України, де діє міська програма, за якою виділяються кошти з міського бюджету на харчування дітей із числа ВПО в школах та садочках. До речі, загалом діток таких у місті 536, вісім десятків із них народилися вже в Ужгороді. Діє в нашому місті і програма, яка дає можливість пільгового придбання житла для внутрішньо переміщених осіб. Міська влада тісно співпрацює для вирішення питань переселенців із громадською організацією «Закарпаття-Донбас», допомагають інтегруватися цим людям у життя далеко від домівок громадські організації та благодійні фонди «Справа Кольпінга», «Карітас», «Неємія», «Веста», Червоний Хрест, «Щасливі діти», «Сокоти свій варош» (за проектом Міжнародної організації з міграції «Сприяння відбудові та сталого розв’язання проблем ВПО та постраждалого від конфлікту населення в Україні»).

На конференції «Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії», організованій у Києві Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, в якій узяла участь керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара, наводили кращі практики та успішні кейси інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, Ужгородська міська рада першою подала звернення до Верховної Ради на підтримку прийняття законопроекту про виборче право ВПО.

Як допомагають переселенцям влаштовуватися на роботу, із житлом, вирішувати інші проблеми на конференції розповіли представники міських рад Ірпеня, Фастова, Києва, Краматорська, Кривого Рогу, Маріуполя. Наприклад, у Краматорську внутрішньо переміщених осіб близько 70 тисяч, це третина всього населення міста, лише на житло державної допомоги переселенцям там виплачують понад 80 мільйонів у рік. За статистичними даними Кривого Рогу, 66% ВПО – жінки, лише 52% усіх переселенців працевлаштовані. У Маріуполі із близько 100 тисяч ВПО більше половини – пенсіонери, понад 15,5 тисячі – діти, більше 4 тисяч – люди з інвалідністю. Звичайно, все це створює значне навантаження на міські інфраструктуру, бюджет.

Заступник виконавчого директора Асоціації міст України Ярослав Рябошук на конференції зазначив, що Асоціація просить уряд враховувати кількість внутрішньо переміщених осіб при виділенні містам державних субвенцій. А голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний нагадав про можливість отримати половину відшкодування на придбання чи будівництво житла для ВПО. Напрацювання учасників конференції з розробки місцевого плану дій з метою кращого залучення внутрішньо переміщених осіб підсумували виконавча директорка ГО Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва та експерт із залучення громадян та е-демократії Сергій Карелін.

Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради

Україна входить до першої десятки держав за кількістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і це – наші громадяни, а не зовнішні мігранти, тому потрібно кардинально, на законодавчому рівні, вирішувати питання подолання наслідків вимушеної міграції в країні. Про це наголошувалося на конференції «Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії», організованій у Києві Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, в якій узяла участь керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря відзначив, що досі на законодавчому рівні не ліквідовано дискримінацію щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. А таких – близько 4% населення країни. За словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО Георгія Туки, з президентськими виборами, хоча лише завдяки постанові ЦВК, питання врегульовано, немає особливих проблем також із голосуванням за виборчими списками, проте є потенційне обмеження конституційних прав із обранням мажоритарників і найбільше – із голосуванням на місцевих виборах, які мають відбутися у 2020 році, оскільки за законом про місцеві вибори необхідно підтвердити свою належність до місцевої громади. Таку належність можна підтвердити не лише місцем проживання, а й підтвердженням місця роботи, обсягами сплачених податків тощо, проте чимало ВПО не працевлаштовані, а сплачені податки – своєрідний майновий ценз, від якого європейські країни відмовилися ще до Першої світової війни.

Більшість питань із можливостями голосування на виборах для ВПО можна було б вирішити, прийнявши законопроект №6240 (про внесення змін до деяких законів України щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян), однак він уже 2 роки лежить у парламенті, погоджений усіма фракціями, проте, як зазначалося на конференції, навряд чи буде прийнятий нинішнім складом Верховної Ради. До речі, Ужгородська міська рада першою в Україні на сесії міськради прийняла звернення до Верховної Ради на підтримку цього законопроекту.

Проте на конференції відзначалося, що і цей законопроект може допомогти лише частково: потрібно приймати цілий пакет законів і підзаконних актів для вирішення проблем ВПО, конфлікту, який може виникати між політичними і соціальними правами цих людей. Один із аргументів, який використовують проти законодавчих змін – що вони можуть дати підстави для «виборчого туризму», «каруселей» у день голосування, які колись неодноразово використовували для фальсифікації волевиявлення.

За словами депутата кількох скликань парламенту Юрія Ключковського та заступника голови ЦВК Євгенія Радченка, необхідно радикально вирішувати питання з недолугими на сьогодні визначеннями понять місця проживання та його реєстрації. Адже є і проблема з тими, хто на підконтрольних територіях досяг 18 років, випускниками вишів, які мали тимчасове місце реєстрації в гуртожитках, а після завершення навчання ніде не зареєстровані тощо. Водночас, є дані, що близько половини зареєстрованих ВПО насправді є жителями непідконтрольних територій, вони лише регулярно перетинають контрольні пости, а внутрішньо переміщеними змушені були зареєструватися, щоб отримувати пенсію та соціальні виплати. Також є відомості, що на окупованих територіях залишилося чимало чоловіків, які доглядають за родинним майном, особи з інвалідністю.

Ще одна величезна проблема – внутрішні трудові мігранти, яких, за різними оцінками, близько 4 мільйонів – значно більше, у порівнянні з близько 1,5 мільйона ВПО.

На конференції член групи незалежних експертів Конгресу ради Європи Крістіна Біндер, голова ЦВК Грузії Тамар Жванія, член ЦВК Боснії та Герцеговини Ірена Хадзіябдіч поділилися досвідом Європи та своїх країн щодо вирішення питань голосування внутрішньо переміщених осіб. Один із пропонованих виходів – через застосування електронних сервісів, використання реєстрів відкритих даних із різними рівнями доступів – для особистого входу з персональними даними і з обмеженими можливостями – для політичних партій та широкого загалу.

Підсумовуючи роботу першого дня конференції, зосередженого насамперед на виборчих правах ВПО, в.о. голови Служби департаменту статутної діяльності та моніторингу виборів на місцевому та регіональному рівнях Секретаріату Конгресу Ради Європи Ренате Зігмунд наголосила, що виборче право – одне з основних прав людини. Відтак, наголошувалося, в Україні потрібно вже не перекидати «м’яч» між різними інституціями, а приймати комплексні законодавчі рішення щодо внутрішньо переміщених осіб.