На митному посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС припинено незаконне вивезення з України тютюнових виробів. Перемістити цигарки через митний кордон намагався громадянин України.

Українець на митний пост заїхав автомобілем «MERCEDES SPRINTER» із українською реєстрацією. Громадянин прямував у Італію у приватних справах.

На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб працівники митниці направили для проведення поглибленого митного огляду. В результаті огляду працівники митниці спільно з прикордонниками, виявили 700 пачок цигарок марок «Marlboro», «Winston» та «Glamour» українського виробництва з акцизними марками України. Цигарки знаходились у спеціально виготовленому сховищі, зокрема у підлозі автомобіля.

Таким чином, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України тютюнових виробів з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 статті 483 Митного кодексу України.

Наразі складено протокол про порушення митних правил, цигарки вартістю понад 28 тис. грн та «MERCEDES SPRINTER» вартістю понад 230 тис. грн вилучено.

ДФС у Закарпатській області

Які стратегії обрати на перспективу щодо поводження в Ужгороді з твердими побутовими відходами (ТПВ) обговорили сьогодні, 6 березня, на круглому столі в міській раді. До обміну думками запросили представників ГО «ЕКОСФЕРА», працівників Ужгородської міської ради, депутатів міської ради, представників Ужгородської районної держадміністрації, департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, Державної екологічної інспекції, агенції «Європоліс» тощо.
Керівник РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук відзначила, що сформована Стратегія розвитку міста «Ужгород 2030» передбачає два операційні завдання: відбір 50% відсортованої сировини і систему збору вологих зелених – органічних – відходів. Тому мета зібрання – визначити, як цього досягти, у тому числі, яку модель переробки твердих побутових відходів обрати: завод із механічно-біологічної переробки чи сміттєспалювальний завод для виробництва електроенергії.
Ужгородський міський голова Богдан Андріїв наголосив, що насамперед потрібні зміни в свідомості громадян – відповідально поводитися з відходами і належним чином платити за їх збір та утилізацію. Європа щодо ТПВ іде шляхом глибокої очистки, переробки на енергоресурси. В Україні також потрібні додаткові законодавчі зміни щодо поводження з ТПВ.
Оксана Станкевич-Волосянчук зазначила, що сміттєспалювальний завод – не найкраще рішення, оскільки переведе проблему забруднення землі звалищами у проблему забруднення повітря.
Розповіла також: нещодавно проводили опитування мешканців ужгородських багатоповерхівок, яке засвідчило, що сортують сміття 16% опитаних. 7% категорично заявили, що не будуть сортувати, а 93% – готові, якщо будуть створені відповідні умови. Серед причин, чому не сортують зараз, люди вказали, що у місті наразі мало контейнерів, майданчиків для відсортованого сміття. Крім того, за опитуваннями департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, 26% бачать вирішення проблеми ТПВ через сортування, тому потрібно приймати рішення, як саме це робити.
На погляд РМЕО «Екосфера», для досягнення мети із ефективного запровадження сортування сміття в Ужгороді потрібно започаткувати дієву освітньо-інформаційну програму і створити відповідну інфраструктуру.
Експерт Євген Лукша відзначив, що чим більше забирати вторинної сировини на переробку – тим менше доведеться спалювати чи захоронювати. Для цього необхідні: напрацювання міських програм, технічні рішення, громадське схвалення, фінансування.

Керівник «АВЕ Ужгород» Наталія Якубик навела цікаві факти: у 2018 році загалом вивезли у місті твердих побутових відходів на 17% більше, ніж у 2017-му, і тенденція до зростання триває, відколи компанія тут працює. Також із відсортованих відходів у 2017 році довелося відбирати 30% власне сміття, а в минулому, 2018-у цей відсоток уже складав 40%. Тобто ужгородці почали менш відповідально ставитися до сортування і кидають, до прикладу, у контейнер для вторсировини інше сміття, яке не підлягає переробці. Виручені кошти від вторсировини у 2017 році на 50% покривали витрати на селективний збір, а відтак економічна ефективність такої діяльності значно знизилася – затрат усе більше, а доходів менше.
На думку пані Наталі, місту необхідно прямувати до глибокого сортування ТПВ, бо сміттєспалювальний завод – не вихід. Також для ефективності необхідні ще 3 складові: навчальні програми щодо сортування, починаючи із дитсадків; створення інфраструктури; жорсткий контроль за визначеними вимогами. Директор «АВЕ Ужгород» також запевнила, що підприємство підтримує європейське спрямування щодо поводження з ТПВ, продовжить працювати для цього, готове брати участь в освітніх та інших програмах.
Представник управління освіти Ужгородської міської ради Марія Симкович розповіла, що робиться в освітніх закладах для навчання дітей поводження з відходами, пропагування важливості сортування. Зазначила, що потрібно більше контейнерів для селективного збору, також треба проводити навчання для педагогів.
Учасники круглого столу обговорювали, що необхідно розглянути можливість у школах і садочках, а також по місту створювати компостери – бетонні майданчики, розділені на сектори із внесенням сидератів. Це виконувало б і виховну функцію, і давало б добрива для зелених зон міста.
Експерт Олег Лукша зазначив, що варто на новому етапі формування бюджету громадської ініціативи Ужгорода оголосити пріоритетом створення пілотних компостних майданчиків у різних районах міста. Зазначалося, що варто це робити за єдиним стандартним технологічним рішенням.
Заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай наголосив, що є і законодавчі акти, і директиви ЄС, які набули чинності, щодо вимог селективного збору, однак ТОВ «АВЕ Ужгород», яке працює у нашому місті на збиранні сміття, не повністю їх виконує. Проблемою є також те, що в Україні не завжди є куди збути вторинну сировину, мало переробних заводів. Величезна проблема і зі станом сміттєвих майданчиків і найбільша вина в тому, що вони і територія довкола захаращені – насамперед мешканців. Наталя Якубик додала: уже часто ОСББ навіть не хочуть на своїй території розміщувати сміттєві майданчики, воліють, щоб це було десь у сусідів. Загалом, переконаний Василь Гомонай, необхідно за чимало правопорушень, пов’язаних із поводженням з ТПВ, за які наразі є лише адміністративна відповідальність, визначити кримінальну відповідальність.
Підсумовуючи зібрання, учасники круглого столу наголосили: важливо узгодити позицію громадськості і влади, бізнесу щодо стратегій поводження з ТПВ.

Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради

Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради інформує про графік роботи:

У п’ятницю, 8 березня, – вихідний;

субота, 9 березня, – технічні роботи на сервері.

Вчора, 5 березня до рятувальників надійшло повідомлення, що під час збирання хмизу на околиці села Сіль, Великоберезнянського району, місцевим мешканцем виявлено предмет, схожий на вибухонебезпечний.

До вказаного місця було направлено фахівців групи піротехнічних робіт, які ідентифікували знахідку – нею виявилась мінометна міна калібром 82 мм часів Другої світової війни. Вибухонебезпечний предмет вилучили та знищили у спеціально відведеному для цього місці.

Управління ДСНС України у Закарпатській області в черговий раз звертається до громадян з проханням: у разі виявлення ВНП треба негайно повідомляти про це за номером «101» або «102».

Категорично забороняється навіть торкатися його, пересувати, заливати рідинами, засипати ґрунтом. Не можна здійснювати на вибухонебезпечну знахідку звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини чутливі до таких впливів.

У ДСНС України у Закарпатській області

Сьогодні на митному посту «Тиса» активна робота працівників Закарпатської митниці ДФС щодо забезпечення дотримання громадянами правил оподаткування товарів, які вони ввозять на митну територію України у ручній поклажі або у супроводжуваному багажі, викликала невдоволення та спричинила накопичення транспортних засобів.

У зв’язку з цим фахівці Закарпатської митниці ДФС зазначають, що громадяни в’їжджали на територію України і проходили митний огляд та оформлення смугою руху «зелений коридор». Проте в більшості випадків були недотримані норми ввезення товарів без оподаткування, зокрема, порушенні або вагові, або вартісні показники. Відтак транспортні засоби були спрямовані для повного огляду із залученням фахівця з митної вартості, що спричинило збільшення часу, необхідного для проведення всіх митних формальностей. У Закарпатській митниці ДФС зауважують, що роблять все необхідне для того, щоб прийняти необхідні та передбачені законодавством заходи для пришвидшення пропуску громадян через митний кордон України.

Крім того, у відомстві наголошують на дотриманні громадянами законодавства при в’їзді та виїзді з України, нагадуючи, що не оподатковуються податком на додану вартість операції з ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин.

«Безподатковий» поріг, який передбачено частиною 1 статті 374 МКУ, застосовується під час ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

Крім того, фахівці Закарпатської митниці ДФС нагадують про норми та обсяги переміщення через митний кордон України особистих речей громадян.

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно, або, за бажанням власника чи на вимогу контролюючого органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених ч. 1 ст. 319 МКУ.

Згідно зі ст. 370 МКУ до особистих речей відносяться:

1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;

2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;

3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;

4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;

5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;

6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;

7) бінокль;

8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;

9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;

10) один переносний радіоприймач;

11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;

12) один переносний телевізор;

13) переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;

14) одна переносна друкарська машина;

15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;

16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;

17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей – у кількості не більше однієї штуки;

18) одна інвалідна коляска на кожного інваліда, який перетинає митний кордон України, а у разі відсутності такої особи – у кількості не більше однієї штуки;

19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

20) годинники у кількості не більше двох штук;

21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;

22) спортивне спорядження – велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.

У разі ввезення на митну територію України громадянами особистих речей в обсягах, що перевищують критерії, встановлені ст. 370 МКУ, їх митне оформлення здійснюється у відповідності до ст. 374 МКУ зі сплатою передбачених законодавством податків, а у разі їх вивезення – відповідно до норм ст. 371 МКУ зі сплатою вивізного мита у випадках, передбачених законодавством.

ДФС у Закарпатській області