Більше 300-т дітей взяли участь у фестивалі “Котися писанко по рідному краю”. Захід відбувається в Іршаві вже вшосте. Школярі виготовили понад півтисячі писанок у різних техніках: крашанки, дряпанки, обклеєні бісером та нитками. Кожен з виробів, кажуть має своє значення. Особливими на святі були писанки виготовлені за допомогою круп. Так звані зернівки. Ольга Ловга розповідає: саме так у давнину прикрашали великодні яйця — зернятками та крупицями. Також в рамках фесту на центральній площі міста організували святковий флешмоб. Діти із задоволенням танцювали, співали та декламували пасхальні віршики. Найбільше в захваті малеча. Організатори кажуть: з кожним роком учасників більшає. Головна мета заходу — популяризувати традиційне великоднє заняття — виготовлення писанок. А також відкривати нові та вже забуті техніки їх оздоблення. Синхрон По закінченню флешмобу з виготовлених писанок на площі зробили великоднє дерево. Решту дитячих виробів продали на святковому ярмарку. Джерело: https://kanalsirius.tv/festyval-kotysia-pysanko-po-ridnomu-kraiu-u-irshavi-ponad-pivtysiachi-pysanok-u-riznomanitnykh-tekhnikakh/
Його завжди надихало бажання продовжити життя деревини за допомогою мистецтва. Зануритися у процес повернення та збереження, наділяючи матеріал новим образом і характером. Тячівський різьбяр Іван Райчинець через свої скульптури намагається нести красу і позитив людям.
За професією Іван Райчинець столяр, закінчив Ужгородське вище комерційне училище №6. Деякий час працював за фахом, але, зізнається, завжди мріяв про більше. Визначитися з майбутнім напрямком у житті допомогла дружина.
Спочатку були невеличкі фігурки гетьманів і козаків, які продавали у Києві. Потім був переїзд на Закарпаття, тут Іван отримав своє перше замовлення на велику скульптуру, двометрового ведмедя – і так знайшов себе.
Тепер митець живе і працює в Тячеві. За один рік він встиг зробити чимало скульптур у місті, зараз трудиться над черговим завданням: вчителькою-совою із совенятами.
Дерево, розказує різьбяр, надзвичайно складний матеріал. Один неправильний дотик різця – і можна безповоротно згубити майбутнє творіння. Практично 85% роботи митець виконує бензопилою. Найважче, зізнається, досягти запланованого рівня досконалості.
Короткометражний фільм “Анна”, події якого розгортаються на Донбасі, увійшов до конкурсної програми Каннського кінофестивалю. Стрічка є спільним виробництвом України, Ізраїлю та Великої Британії. Зняв її ізраїльський режисер Декель Беренсон.
Головна роль у фільмі дісталась українській акторці Світлані Барандич. Її героїня – мати-одиначка. Війна на сході, стара квартира, робота на м’ясопереробному комбінаті – нічого з цього не вкладається у концепцію особистого щастя жінки. По радіо вона почула про вечірку, яку влаштовують для американців, які подорожують у пошуках кохання. Тож і собі вирішила спробувати закохатись та знову стати щасливою, розповіли у Державному агентстві України з питань кіно. Стрічку повністю знімали в Україні, відтак й українська теж стала основною мовою короткометражки.
“Вперше я відвідав Україну в 2012 році, подорожуючи Європою. Для мене це був важливий особистий крок, оскільки моя бабуся народилася в Хусті – українському прикордонному містечку. На її очах Україна з іншими країнами Східної Європи потрапила до складу СРСР, а згодом здобула незалежність, яка тепер знову під загрозою. Я був у захваті від суміші східних і західних традицій та від людей в Україні”, – зазначив режисер фільму. До конкурсної програми короткометражок увійшли загалом 11 робіт – 9 художніх, одна документальна і одна анімація. Серед них французько-албанський фільм “Фургон”, французька документалка “Стрибок”, аргентинська стрічка “Сієста”, французька анімація “А потім ведмідь”. Переможця у цій номінації визначать 25 квітня.
У Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту відбувся традиційний майстер-клас для дітей «Чарівний світ писанки». Захід уже п’ятий рік поспіль організовують департамент культури облдержадміністрації і Служба у справах дітей Закарпатської ОДА задля залучення малечі та юні з різних куточків краю до святкового рукоділля тацікавого дозвілля. Цього разу на майстер-клас завітали близько 80-ти учасників, а саме діти-сироти і позбавлені батьківського піклування, котрі виховуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу на Великоберезнянщині, Виноградівщині, Перечинщині, Мукачівщині, вихованці притулку для дітей Служби у справах дітей Закарпатської ОДА (смт.Батьово) та Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей (м.Свалява) в супроводі дорослих.
Привітали учасників директор музею Василь Коцан, заступник директора департаменту культури ВікторіяГойдош і начальник Служби у справах дітей облдержадміністрації Світлана Якімеліна, а також голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Людмила Губаль. Мовили про те, що в ці дні повсюди в області проходять численні заходи, покликані наблизити людей до розуміння й передчуття одного з найглибших та найсвітліших християнських свят – Великодня. І нинішній захід –не виняток, хоча, безумовно, він подарує незабутні враження всім учасникам: у широкому дружньому колі відбувається справжнє таїнство – малі рученята створюють величну Писанку. Кожна – неповторна, адже відображає не лише візерунки, квіти, птахів і тварин, а й внутрішню красу свого автора, його почуття, мрії та сподівання.
Детальніше посвятили учасників у символізм і тонкощі писанкарства знані майстрині краю Людмила Губаль, Марія Купарь, Світлана Залуцька, Олена Гораль, Вікторія Сімкович, Ольга Ловга та Любов Павлишин. Під їхнім умілим керуванням упродовж більше двох годин діти завзято трудилися над створенням воскових писанок, крапанок,мальованок, мотанок, писанок у технікахдекупажу, декорування крупами тощо.
Приємною несподіванкою цьогоріч стала участь нацгвардійців, котрі саме відвідували музей і не змогли відмовити дітям, радо підхопивши творчу естафету.
Усю виготовлену святкову атрибутику діти взяли з собою на згадку чи в подарунок близьким. Організатори ж доповнили ці сувеніри і щедрими великодніми кошиками. Далі на всіх учасників чекали святковий обід, огляд цікавих тематичних виставок у музеї та екскурсія Ужгородським скансеном.
В римо-католицькому костелі у селі Сторожниця Ужгородського району незабаром зазвучить орган.
Цей клавішно-духовий інструмент на Закарпатті складають уперше за три десятки років. Його привезли аж з Чернігівщини. Єдиний на три області майстер – настроювач органів Шандор Шрайнер зараз саме займається цією клопіткою роботою. За своє життя він склав не один десяток інструментів і не з чуток знає як народжується музика.
Цей інструмент складається з 2,5 сотень трубок. Це небагато, адже до прикладу у органі, що знаходиться в Закарпатській філармонії їх понад 2 тисячі.
Загалом в області 58 органів. Усі знаходяться у храмах і лише один у обласній філармонії. Однак з них працюючих тільки 3 десятки. Ініціатор встановлення органу у цьому храмі парох Антон Конечний
Як обіцяє органний майстер у цьому Сторожницькому храмі інструмент запрацює вже за кілька тижнів.
Вже понад 300 років містечко Маріяповч є одним з найбільш значимих паломницьких місць в Угорщині.
Адже тут, у церкві св. Михаїла знаходиться копія чудотворної ікони Божої Матері. Ікона, оригінал якої знаходиться у Відні, належить до ікон, що “плачуть”.
Чимало греко-католиків із Закарпаття щороку здійснюють паломництво до Маріаповчі. 19 квітня, у Страсну п’ятницю, на площі перед базилікою, відбулося театралізоване відтворення Страстей Христових – суду, Хресного шляху та розп’яття Ісуса Христа. Тисячі глядачів з усієї Угорщини та Закарпаття приїхали, аби побачити це видовище.
До речі, 7 квітня 2018 року Папа Франциск призначив закарпатця о. Абеля Сочку правлячим єпископом єпархії для католиків візантійського обряду в Угорщині.
Отець Абель душпастирював у Будапешті та США, був вікарієм Апостольського екзархату Мішкольца та настоятелем монастиря в Маріяповчі.
Друга серія серіалу «Гра престолів» виявилася доступна в інтернеті через помилку програми приватної підписки Amazon Prime.
Про це повідомляє The Insider. Користувачі з Німеччини, які сплатили перегляд восьмого сезону серіалу, змогли побачити другу серію відразу після закінчення першого епізоду. Відзначається, що після титрів відеосервіс без попередження почав транслювати наступну серію. Пізніше нова серія в низькій якості і з’явилася на Reddit, російськомовних сайтах з піратським відеоконтентом і Telegram-каналах. Представник компанії запевнив, що помилка була усунена відразу після того, як Amazon Prime дізнався про неї. Тим часом в мережі опублікували офіційний трейлер 3 епізоду 8 сезону. Як повідомляв УНІАН, перша серія фінального сезону «Гри престолів» вийшла вночі 15 квітня. Її подивилася рекордна кількість глядачів у США. Проте відео з’явилося в мережі за кілька годин до офіційної прем’єри.
Це місто, в якому панує затишок, де правила диктує неспішний спосіб життя, а на вулицях часто можна побачити людей, які гуляють в обнімку або тримаються за руки. Така камерність вабить туристів і обдаровує перевагами місцевих жителів, каже Закарпатський туризмознавець, Олександр Коваль.
Повітря наповнене запахом свіжої випічки, а на дорогах немає нескінченних пробок. Зокрема, ці критерії враховували в рейтингу найкрасивіших маленьких міст, який склав туристичний медіа-ресурс «Ukraine is».
Це вже п’ята така виставка, в якій, за словами голови клубу акваріумістів Закарпаття Терезії Лазар, поєднали традиційну тематику з весняною – сакурами, пік цвітіння яких припадає саме на ці дні.
У 14-х акваріумах свої бачення теми реалізували 13 авторів – із Києва, Запоріжжя та Ужгорода. Елементи поширеного на Закарпатті цвіту японської вишні використали майже всі акваріумісти. Серед композицій – власне квіти, дерева не в період цвітіння, рожевий декор, що нагадує пелюстки сакур. В акваріумний світ автори навіть поселили креветок – вид, який називається сакура.
Роботи у перший день виставки оцінили члени журі – професійні акваріумісти, зокрема міжнародного рівня. Брали до уваги: загальне враження, композицію, оригінальність дизайнерського рішення, техніку виконання, життєздатність акваріума. Відтак третє місце в ужгородки Наталії Лелекач, друге – у киянина Дмитра Пилипенка, і «золото» дісталося акваріумісту з Ужгорода Роману Бужину.
На відкриття виставки прийшов і заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак, подякував організаторам, які так оригінально долучаються до ужгородського “Сакура Фест”.
Відвідувачів, особливо юних, окрім нано-акваріумів, цікавили й інші експонати бару-екзотаріума, де проходить виставка. Тут можна побачити бородату агаму, скорпіона імператорського, пітонів тощо.
Наприкінці виставки, яка триватиме тиждень, оберуть ще одного переможця – приз глядацьких симпатій отримає акваріуміст, за якого найбільше своїх вподобань письмово віддадуть відвідувачі.
Відкриття художньої виставки та поетичні читання літературно-мистецького проекту «Пограниччя.308» відбулися напередодні в ужгородському історико-культурному центрі «Совине гніздо».
Проект реалізовує Міжнародний фонд “Відродження”. Як зазначають організатори, мають на меті об’єднати літературу та візуальні види мистецтва, створивши єдиний інтелектуальний простір для діалогу щодо сучасної української культури.
«Пограниччя.308» уже побувало в Дніпрі, Харкові, Тернополі, Івано-Франківську, Херсоні та Одесі. Ужгород є сьомим містом, у якому інсталюється проект. Фокусною темою, актуальною для регіону через сусідство з чотирма країнами, обрали «Прикордоння». На відкритті менеджерка Ініціатив у сфері культури Міжнародного фонду «Відродження» Радослава Чекмишева зазначила, що поєднання словесного та візуального мистецтва в кожному куточку України дає змогу краще зрозуміти той чи інший регіон. Так, недавно учасники проекту побували на сході держави, після чого – одразу на Закарпаття.
Літературну частину проекту представили поети Галина Крук, Олег Короташ, Томаш Деяк, візуальну – художники Андріана Куруц і Мартин Шолтес, а також на виставці презентував свої роботи (плакати) Андрій Єрмоленко, який є арт-директором видання «Український Тиждень», він розповів про значимість політичного плакату. А декан факультету іноземної філології УжНУ, письменник Михайло Рошко розповів цікаві відомості на тему «Пограниччя», зокрема, наводив приклади зі світової літератури.
«Пограниччя.308» в обласному центрі Закарпаття відбулося за сприяння Ужгородської міської ради. «Надзвичайно важливо сприяти, щоб такі проекти проводили в прикордонних містах. Хочеться, щоб ця єдність, тривала і в кожному виді мистецтва», – звернувся до глядачів та учасників проекту заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак і подякував Міднародному фонду «Відродження» за реалізацію проекту.
Третій фестиваль камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакури» завершився вчора ввечері в Ужгороді виставою «На західному фронті без перемін» Івано-Франківського національного академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка. Це перша в Україні постановка однойменного роману Еріха Марії Ремарка. Герої – «втрачене покоління», 20-річні хлопці, які ще вчора навчалися, мріяли, а тепер кинуті в кривавий бруд Першої світової війни. Як вижити і залишитися людьми – стоїть перед ними непросте в жорстоких реаліях питання. Пронизлива і відверта історія про війну і проти війни – надзвичайно актуальна, на жаль, у зв’язку з ситуацією на сході України, і для сучасного українського глядача. Перед виставою її режисер, заслужений артист України Олексій Гнатковський, на прес-конференції розповів про роботу над постановкою. Директор і художній керівник Івано-Франківського національного академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка народний артист України Ростислав Держипільський зазначив, що хотілося б представити на ужгородській сцені й інші постановки, наприклад, «Оскар і Рожева пані», «Солодка Даруся» тощо. Після тригодинної вистави директор та художній керівник Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру Василь Марюхнич подякував гостям за емоції від гри на сцені, вручив диплом лауреата фестивалю «Під цвітом сакури» та передав акторам символ фестивалю – статуетку, яку виготовив скульптор Олександр Сопільняк. Також Василь Марюхнич подякував за підтримку в проведенні фестивалю Ужгородській міській раді, департаменту культури Закарпатської ОДА. Нагадаємо, 12-18 квітня в Ужгороді під час третього фестивалю камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакури», в якому беруть участь провідні театральні колективи України, представили 7 п’єс, більшість – на малій сцені Закарпатського облмуздрамтеатру імені братів Шерегіїв. Зокрема, окрім івано-франківського, глядачі побачили колективи Львівського національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, Волинського академічного обласного українського муздрамтеатру імені Тараса Шевченка, Київського академічного театру «Колесо», Київського академічного «Молодого театру». Із виставою «Спадкоємець» виступили й «господарі» фестивалю – закарпатські «шерегіївці».
