У п’ятницю, 17 травня о 16:00 в Закарпатській обласній науковій універсальній бібліотеці ім.Ф.Потушняка відбудеться презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк «Як я ‘му жити на полонині» та «З-за гір’я. Щоденник любові».

 «Як я ‘му жити на полонині» – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською.  У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. “Повертаюся на Угорске, полонину, де надумала жити (з тобою). Бо полонина – то я, а я – полонина, що із крові не виймеш.”

Книжка поближче знайомить читача із живими гуцулами, їхнім життям, мовою, побутом, стосунками поміж ними, ставленням до світу, одні до одних. Це вже не застигла картина міфічних гуцулів, які жили десь колись, давно, але не тепер, не зараз. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.

«З-за гір’я. Щоденник любові» – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Обкладинку до книги створила Христина Лукащук, художниця, ілюстраторка, письменниця.

Обидві книги вийшли у львівському видавництві “Піраміда”.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові.

Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019).

Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Є учасницею багатьох письменницьких та перекладацьких резиденцій в Україні та за кордоном.

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція з нагоду проведення 11-12 травня 2019 року у селі Горінчево (Хустський район) фестивалю «Бринза Хустщини». Мета фестивалю: привернути увагу до традицій вівчарства у Карпатах та проблем, з якими зіштовхуються вівчарі у своїй нелегкій праці. Про це детальніше розказали організатори свята.

 Федір Шандор, професор, УжНУ,  розповів, що головні учасники фестивалю—вівчарі, які створили Асоціацію вівчарів Хустщини. «Найбільше поголів’я овець на території Закарпаття є саме на території Хустщини. Там є живі вівчарі, які дійсно працюють, – каже Федір Шандор. – Тому їхню продукцію та працю треба прославляти. Ми вирішили після тривалих переговорів і дискусій зробити фестиваль «Бринза Хустщини».  Бринза робиться тільки з овечого чи козячого молока, не всі це знають і під виглядом бринзи купують зовсім не бринзу. Тому Фестиваль також буде спрямований на ліквідацію безграмотності».

У програмі фестивалю—перші овечі перегони, конкурс краси «Міс овечка 2019», кулінарний майстер-клас «Бринзова кухня». Відбудеться також 2-ий з’їзд «Асоціації сироварів Закарпаття та багато інших заходів. Зокрема, акустичний виступ гурту «Чаламада».

«Ця ініціатива виходить від вівчарів, люди об’єдналися навколо ідеї зберегти власну ідентичність, – каже Олександр Коваль, засновник порталу «Турінформ Закарпаття». – Мета- показати хустський продукт, який створюється людьми. Це також зустрічі з потенційними покупцями та демонстрація виготовлення бринзи. Це природа, відкритий простір і можливість вільного доступу до процесу роботи вівчарів. Фестиваль — цікава подія, направлена на підтримку вівчарів, поширення їхнього досвіду та утримання їх від виїзду з України».

   Ярослав Дуля, вівчар, голова Асоціація вівчарів Хустщини розказав про роботу Асоціації вівчарів Хустщини, яка об’єднує 10 хустських вівчарів. Асоціація працює вже третій рік.

   Юрій Дувалка, вівчар, член асоціації займається вівчарством 15 років, батько і дідо теж були вівчарями. Має 200 овець та 100 кіз. Каже, що чимало вівчарів міняють місце роботи і їдуть на заробітки. «Встаємо щодня о 5 ранку, три рази на день доїмо кіз та овець, збираємо сир, працюємо до 22.00. Син допомагає, працюють також два найманих працівники, – пояснює Юрій Дувалка. — Основна продукція- сир і ягнята. Цього року сніг тримався довго, тварини погано перезимували, будемо продавати ягнят». Олександр Коваль також додав, що один із завдань Асоціації є спільна домовленість про ціну бринзи. Вона на сьогодні не може коштувати менше 150 грн/кг. «Ми хочемо, щоб туристи їхали до вівчарів додому і бачили, як відбувається весь процес, купували і них натуральний продукт. Ведеться також робота з туроператорами, екскурсоводами. Розроблено сирний туристичний маршрут», – каже Олександр Коваль.

Такий фестиваль проходитиме вперше, кажуть організатори, бо:

–           заснований виробниками без грандів, влади і тд. усе тільки власними силами

–           понад 1000 овець будуть головними героями фестивалю

–           тут можна побачити як живуть вівчарі від світанку до світанку і поспілкуватись про романтику їхнього життя, і про проблеми теж

–           тут можна скуштувати найсвіжішого овечого будзу та вурди і, звісно ж, побачити як їх виготовляють

–           тут можна почути цікаві лекції про вівчарство, сільське господарство і туризм

–           відвідати перші овечі перегони

–           навчитись готувати найсмачніші страви із бринзою

–           біля фестивалю буде мінімалістичне наметове містечко для тих, хто хоче бути ближче до природи

m23 квітня 2019 року в інформаційному агентстві УНІАН у Києві презентували нову книжку із серії «Видатні українці», присвячену Любомиру Гузару.

Участь у презентації видання на прес-конференції взяли: о. Андрій Боднарук, голова прес-бюро Київської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви і духівник спільноти «Покоління Любомира», Ольга Іванова, директорка видавництва мотиваційної літератури ІРІО, і Ольга Опанасенко, письменниця, авторка книжки «Любомир Гузар».

Отець Андрій Боднарук, ділячись своїми враженнями від книжки, зазначив, що історія життя Блаженнішого Любомира Гузара має навчити кожного, як бути людиною, такою як Блаженніший Любомир: «Це, власне, інструкція дороги до того, як бути людиною. Хто читатиме цю книжку, ознайомлюватиметься із реальний героєм – видатним українцем Любомиром. Впевнений, що ця серія книг сприятиме, що і її читачі будуть уподібнюватися до цих видатних людей», – сказав о. Андрій Боднарук.

Як зазначила Ольга Іванова, це перша книга у серії, що розрахована як на дорослу, так і на дитячу аудиторію, і має допомогти дорослим донести дітям знання про видатних українців: «У нас була успішна серія про видатних людей світу, і ми вирішили, що варто зробити серію про видатних українців. Почали складати списки, розмовляти з батьками і проводити фокус-групи про те, про кого батькам хотілося б прочитати своїм дітям. Так народилася серія «Видатні українці», до якої увійшли книжки про тих українців, які прославили Україну на весь світ. Це можуть бути наші сучасники, можуть бути люди, які жили не в нашому столітті, наприклад Роксолана. Так торік ми почали цю серію», – повідомила директорка видавництва. За її словами, постать Блаженнішого Любомира Гузара була обрана тому, що він відродив Українську Греко-Католицьку Церкву, а також через те, що на прикладі його долі можна зрозуміти, як завдяки людяним якостям можна досягнути успіху. «Не обов’язково бути для цього нахабним, цілеспрямованим, а можна просто залишатися людиною і культивувати в собі ці якості», – підкреслила Іванова. Вона зазначила, що половина книжки присвячена дитинству Гузара, людям з його оточення в той період. «Якщо цю книжку читатимуть і батьки, і діти, то з цих історій дуже легко вийти на розмову з дитиною про те, що в неї відбувається в житті, які стосунки з близькими – дітьми, вчителями, іншими дорослими. Також відмінністю цієї книги є те, що після кожної глави є питання для обговорення. Бо не кожен із батьків може поставити питання своїй дитині, щоб почати діалог. Тому ми вирішили, що в нашій серії книжок для дітей і дорослих це буде», – сказала видавниця.

Своєю чергою авторка праці повідомила, що вивчила багато матеріалів про Гузара, спілкувалася з людьми, які контактували з Блаженнішим, відвідала деякі місця, в яких він побував. «У спогадах про нього люди згадували, як він їм допомагав і як він просто випромінював світло. Крім того що я багато читала, я дивилася відео з ним. І мені здавалося, що я дуже багато з ним спілкувалася», – сказала Ольга Опанасенко.

Як повідомила пані Іванова, книга з’явиться у торговельній мережі після Великодня, а поки що її можна придбати в інтернет-магазині видання за передзамовленням. Перший наклад – тисяча примірників. Сьогодні 15 екземплярів книжки директорка видавництва передала о. Андрію Боднаруку для благодійного фонду «Карітас-Київ». Ольга Опанасенко нагадала, що у серії «Видатні українці» вже вийшли книжки: «Роксолана», «Ігор Сікорський», «Леонід Каденюк», «Валерій Лобановський», «Кузьма Скрябін», а також готується видання «Марія Приймаченко».

Джерело: news.ugcc.ua