12 липня 2018 року у картинній галереї Мукачівського замку “Паланок” відкрилася творча виставка представників громадського об’єднання «Митці Тячівщини». Загалом в експозиції представлені близько чотирьох десятків робіт, серед яких і живопис, і графіка, і різьба по дереву.

Спектр зацікавлень митців району надзвичайно широкий. Так, на полотнах Надії Попович, Яни Магей, Миколи Влада, Михайла Фурмана, Марії Філіп (Майор) у широкій палітрі барв, тонів і напівтонів відвідувачам виставки представлена краса природи закарпатського краю, місцевий колорит та портретні роботи. Представлені на виставці й графічні роботи Крістіни Черевко.

Різьбу по дереву представив митець Юрій Циркуник. За словами ініціаторки експозиції — талановитої тячівської художниці, викладача місцевої художньої школи Надії Попович, хотілося, щоб творчість митців Тячівщини побачили мукачівці та туристи, які відвідують замок.

Як відзначив живописець, мистецтвознавець Аттіла Коприва, який також був присутній на відкритті виставки, надзвичайно приємно, що регіон розвивається в мистецькому плані. «Надзвичайно приємно, що товариство не обмежується тільки живописом або однією лінією, що об’єднані в нього митці різнопланові, кожен вирізняється своїм баченням, – відзначив мистецтвознавець. – Якщо ж говорити саме про цю експозицію, то можна відзначити, що з-поміж представлених одні митці дотримуються реалістичної чи класичної школи, інші шукають себе в декоративних формах, досліджують народну творчість. Загалом я бажаю їм більше звертатися до коріння, бо Тячівщина дуже багата і розмаїта на народний колорит, багата майстрами прикладного мистецтва, тож варто не забувати це, черпати з джерела тієї  ще не каламутної води, і створювати свої сучасні речі».

Виставка митців Тячівщини триватиме до 29 липня.

Джерело: Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Нових книг у нашому краї видається не так багато, але це видання заслуговує на особливу увагу. Як зазначає сам автор, це видання не для широкого загалу.

У ньому зібрані публікації Олександра Гавроша останніх кількох десятиліть на актуальні для Закарпаття політичні теми.

Ця книга чудовий та потужний крок до самоосвіти, незважаючи на вік і шкільні роки у далекому минулому.

Джерело: Тиса 1

З 11 липня 2018 року у виставковій залі Закарпатського музею народної архітектури та побуту представлені на розсуд поціновувачів мистецтва твори Івана Антоновича Сільвая та його сина Сіона. З-поміж 25-ти презентованих у скансені робіт 8 належать батькові, а 17 – синові.

Іван Сільвай – відомий закарапатський письменник-будитель, етнограф і фольклорист, священик. Народився він 15 березня 1838 року в Сускові на Свалявщині, помер у 1904-му. Писав світські й духовні вірші, балади, оповідання, повісті, байки, п’єси, публіцистичні статті, етнографічні нариси, церковні проповіді, записував народні пісні й колядки, друкувався в періодиці. Його син Сіон (1876 – 1932) серед культурно-освітніх працівників Закарпаття кінця XIX — першої половини XX ст. був відомий як поет і драматург, художник і різьб’яр по дереву, композитор і диригент, майстер з виготовлення музичних інструментів.

Як розповіла вчений секретар Закарпатського музею народної архітектури та побуту Оксана Зейкан, унікальна колекція різьби по дереву та живописних робіт Івана Антоновича Сільвая та його сина Сіона Івановича Сільвая поповнила фондові зібрання у 1980 році. Колекцію передав музею на постійне зберігання один із нащадків митців – Костянтин Костянтинович Сільвай. Загалом до колекції входять живописні роботи, різьба по дереву та письмові твори. Частину унікальних художніх робіт зараз і представили для глядачів.

Усі 8 робіт І. Сільвая написані на полотні олійними фарбами. За тематикою переважають побутові мотиви, є портрет і роботи, написані за релігійними сюжетами. З-поміж картин як технікою малювання, так і декоративним рішенням в оздобленні рами виділяється картина «Трійка». Експресія, рух, настрій виокремлюють цю роботу з-поміж інших. На передньому плані трійка запряжених у сани коней, які буквально «летять» над засніженим полем. На задньому плані – околиця лісу та хата з копицею сіна у світлі вечірнього неба. На особливу увагу заслуговує оздоблення картини: чотирикутна рама з дугоподібними виступами на бічних сторонах декорована атрибутами кінської збруї. Так, до центру верхньої частини рами прикріплена вирізьблена із суцільного шматка дерева напівкругла планочка з хвилястими контурами та одинадцятьма наскрізними отворами. По центру планочки висять два дзвіночки та декоративна китичка, подібними речами зазвичай оздоблювали кінську упряж. Бічні сторони рами декоровані вирізьбленими із суцільного шматка дерева вуздечками та стременами. А до нижньої планки рами прикріплені три підкови, що теж вирізані з дерева. Як відзначають мистецтвознавці, готуючи раму до картини з власної колекції І. А. Сільвай тісно пов’язав сюжетну лінію картини з декоративними елементами рами.

Усі живописні полотна з колекції Сіона Сільвая написані на полотні олійними фарбами. Переважають у представленому доробку портрети, пейзажі та побутові сцени. Митцеві добре вдається передати настрій героїв, їхні почуття в мить, коли їх побачив художник. На портретах зображено старого чоловіка, що читає книгу; єврея-купця, який несе дві корзини з яйцями; равина з білою бородою, що читає талмуд; старого діда, який курить люльку, тримаючи її в лівій руці, а склянку з вином у правій.  З особливим трепетом художник зображував дітей («Дівчина з індиками», «Налякана дитина»).

Загалом, як відзначають фахівці Закарпатського музею народної архітектури та побуту, роботи Сільваїв, які зберігаються в колекції, вражають багатством мотивів декору на різних за призначенням виробах, розмаїттям народно-побутових сюжетів, використанням алегоричних явищ та предметів, філософськи обумовленою символікою.

Виставка триватиме в музеї щонайменше місяць, тож побачити твори мистецтва зможуть усі бажаючі.

Джерело: Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Уже 26 років табір “Гармонія” в селищі Чинадієво приймає обдарованих дітей з усього Закарпаття

Подібного немає в усій Україні. Дитячий табір “Гармонія”, створений на базі Чинадіївської дитячої школи мистецтв – унікальний. Тут щороку збираються творчі діти щоб не лише відпочити а й гуртом попрацювати, помузикувати і перейняти досвід від фахових викладачів. Про згуртованість, музику і мистецтво у таборі діляться самі діти.

У закарпатській області 60 мистецьких навчальних закладів. У таборі присутні діти практично з цих усіх. Сюди з’їхалися 90 творчих дітлахів, від 10 до 14 років – музиканти, вокалісти, танцюристи та художники.

Про умови проживання та роботу табору директор Чинадіївської дитячої школи мистецтв Михайло Фендик розповів:

У таборі між дітьми виникає особлива атмосфера і форма стосунків – дружба, співпраця і навіть конкуренція. У таборі не без смачних обідів, вечірніх дискотек, ігор, прогулянок та цікавих поїздок. Хоча головною метою залишається творчий розвиток юних талантів.

Джерело: Перший Інформаційний канал