3 міста Закарпаття увійшли в Топ-10 найкрасивіших в Україні




22 березня о 18.30 в конференц-залі ректорату Ужгородського національного університету відбудеться показ українського бойовика про сучасну російсько-українську війну «Позивний «Бандерас» та зустріч із творчою групою фільму.
Фільм «Позивний «Бандерас» режисера Зази Буадзе, як і «Кіборги» Ахтема Сеітаблаєва уже стали в українського глядача культовими. Попри те, що фільми про війну на Донбасі лише починають зніматися, вони змусили заговорити про себе і глядачів, і кінокритиків. І не лише в Україні – днями стало відомо, що виконавець ролі «Бандераса» актор Олег Шульга отримав престижну нагороду Міжнародного Лондонського кінофестивалю за кращу чоловічу роль у фільмі іноземною мовою.
Ми скористалися нагодою привітати Олега Шульгу з нагородою і пропонуємо вашій увазі коротеньке інтерв’ю з актором:
Пане Олеже, фільм «Позивний «Бандерас» подавався на Міжнародний Лондонський кінофестиваль іще в січні, при чому в трьох номінаціях: «Найкращий фільм іноземною мовою», «Найкраща операторська робота у стрічці іноземною мовою» та «Найкращий виконавець головної ролі у стрічці іноземною мовою». Ви тоді розраховували на успіх?
Фільм подавали продюсери і вони, очевидно, на щось розраховували. Але для мене, якщо чесно, це стало повною несподіванкою. Я давно працюю в театрі і для мене приз за кіноролі – це справа везіння, я за цим не ганяюся. А з іншого боку будь-яка кінороль – це робота не лише актора, а й усієї режисерської групи. Тому я сказав би, що моєї заслуги в цій нагороді відсотків 50, все інше – це заслуга режисера фільму і всіх, хто причетний до його появи.
Це вже друга помітна ваша роль у фільмах з історичним контекстом, і так сталося, що знову у фільмі режисера Зази Буадзе – першою була роль льотчика Гурова у «Червоному». З Вашої точки зору, яким має бути історичний фільм: документально достовірним чи головне, щоб була емоція, екшн, а якісь історичні деталі не так важливі?
Має бути й те, й інше. Ще донедавна ми жили в умовах брехливої історії і стертої історичної пам’яті, і цю пам’ять потрібно повертати. А це можливо лише тоді, коли говорити правду, а не насаджувати чергові вигадки і стереотипи. Ми всі жили в цих реаліях, і мені дивно зараз бачити, як люди, родичів яких замучила радянська влада (а таких більшість), ностальгують за Радянським Союзом, а тим більше – за Сталіним. У кожного ж у роду є такі, хто помер від Голодомору, був розкуркулений, репресований, відправлений в табір за те, що потрапив у полон, не так щось сказав, просто за те, що був українцем.
У Вас у роду теж такі були?
Звичайно. І по материнській лінії, і по батьківській. Когось репресували, когось розкуркулили, хтось не пережив Голодомор. Саме тому нам зараз надзвичайно важливо повернути правдиву історію. Але з іншого боку, ця історія має бути не на рівні сухого підручника, а на рівні якихось образів, живих історій. Потрібно творити новий історичний міф і для цього мистецтво – найкращий шлях. Потрібно створювати свій український історичний пантеон, щоб дітям був приклад, щоб вони хотіли бути схожими на своїх героїв. Та й не тільки дітям.
Можна сказати, що Ви уже долучилися до створення такого пантеону. Принаймні, Ваш «Бандерас» для багатьох є прикладом для наслідування. Це – лише вплив кінообразу чи герої сучасної війни теж мають шанс стати прикладом для наслідування для сучасної молоді?
Це досить складне питання. Це раніше нас вчили, що справжній герой – це той, хто кидається грудьми на амбразуру і готовий померти за товаришів. Але на реальній війні часто доводиться приймати неоднозначні рішення. І сьогодні ти можеш бути героєм, завтра – робиш складний вибір, який важко пояснити сторонній людині. І все життя складається із таких моментів. Але однозначно, що такі герої є і для кіно це дуже благодатний грунт.
Мені приємно, що фільми «Кіборги» і «Позивний «Бандерас» знайшли свого глядача. Але говорити, що існує уже феномен сучасного кіногероя, героя тієї війни, ще рано – таких фільмів поки що взагалі тільки два. Ну ще є «Донбас» Сергія Лозниці і документальні фільми. І дай Боже, щоб їх було двадцять два, і триста двадцять два. Тому, я думаю, що все іще попереду.
І останнє питання: Ви приїдете до Ужгорода на зустріч із глядачами?
На жаль, мій творчий графік дуже насичений. Хоча я зараз шукаю можливість таки приїхати в Ужгород на фестиваль «Історія:UA» і поспілкуватися із глядачами. Принаймні невеличкий шанс, але є.
Ужгородський прес клуб

Про це сьогодні, 11 березня повідомив та опублікував світлини на своїй сторінці у Фейсбук закарпатець Павло Гомонай.
Зазначимо, що Закарпатська ОДА планувала демонтувати аварійну вежу. На реконструкцію виділяють 10,5 млн грн. державних коштів та понад 0,5 млн – за рахунок місцевого бюджету.
Сьогодні ж у мережі повідомили, що дах таки впав від вітру. На щастя, ніхто не постраждав.
Джерело: Mukachevo.net

Розпочнуть фестиваль літургією в римо-католицький церкві, згадуючи виноробів, які прославляли Закарпаття. Відтак учасники поставлять квіти до пам’ятника знаменитому берегівському хірургу Бертолону Ліннеру. Родзинкою фесту буде традиційна святкова хода лицарів винного ордену св. Венцела і посвячення нових членів. Окрім вина та наїдків буде й культурно-мистецька програма (пл. Кошута, м. Берегово).

Джерело: http://uzhgorod.in/ua

Напередодні Великого посту в Іршаві молодь жартуватиме та веселитиме всіх охочих. Комісія у справах молоді Мукачівської греко-католицької єпархії організовує КВК – 2019. Фестиваль відбудеться у суботу, 9 березня. О 10 годині у греко-католицькій Петро-Павлівській церкві розпочнеться молебень до Богородиці. А ось самі виступи учасників фесту розпочнуться об 11 годині в Іршавському РБК.


7 березня за ініціативи закарпатського крайового товариства «Просвіта» та Клубу Т.Г.Масарика в м. Ужгород було відкрито меморіальну дошку на честь подвижників будівництва Народного Дому “Просвіти в Ужгороді – культурного центру українців Підкарпатської Русі, яка на той час (1919-1939) входила до складу Чехословацької Республіки.
З вітальним словом до присутніх звернувся голова крайової “Просвіти” Павло Федака, який зазначив, що будівництво Народного Дому в Ужгороді стало яскравим зразком співпраці активної громади краю та урядовців Чехословацького періоду, насамперед Президента ЧСР Т.Г. Масарика, який був найбільшим жертводавцем будівництва будинку “Просвіти” серед фізичних осіб. У заході взяли участь Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Павел Пешек, консул Чехії у Львові Ігор Шедо, консул Словаччини в Ужгороді Янка Дворецька, голова Клубу Т.Г.Масарика Іван Латко, директор благодійного фонду «ВіЗа» Володимир Чубірко, підполковник Микола Журавльов, учасник бойових дій Вячеслав Харченко, культурний діяч Євген Ясінський, просвітяни та небайдужа громадськість краю.
На гранітній дошці золотом викарбувано імена найбільш відомих благодійників “Просвіти”.
Народний Дім побудований Закарпатським крайовим товариством «Просвіта» в десяту річницю Чехословацької республіки (1928).
За активної участі:
провідників «Просвіти» Юлія Бращайка, Августина Волошина, Василя Гаджеги, Івана Панькевича, Константина Грабаря, Михайла Бращайка, Августина Штефана, Степана Клочурака, Віктора Желтвая, Миколи Долиная, Василя Гренджі-Донського, Юлія Ревая, Федора Ревая, Павла Яцка, Михайла Новаківського, Василя Струка, Романа Стахури, Володимира Пежанського, Олександра Маркуша, Еміліана Бокшая, членів «Просвіти», української громадськості Підкарпатської Русі, інших земель Чехословацької республіки, країн Європи і США.
За сприяння: Президента ЧСР Томаша Г. Масарика, Прем’єр-міністра ЧСР Антоніна Швегли, Віце прем’єр-міністра ЧСР Яна Шрамека, Міністра народної освіти ЧСР Мілана Годжі.
Автори проекту: архітектор Адальберт Фодор, інженер Еміліан Егрешій. Збудувала фірма Вінкельсберг і тов. в Ужгороді.


Ювілейну виставку творів закарпатського художника Франциска Ерфана урочисто відкрили сьогодні в Ужгороді, у залах Закарпатського обласного художнього музею ім.Й. Бокшая. Експозиція приурочена до 60-річчя митця і є своєрідним підсумком роботи за 5 років, адже саме стільки минуло з часу попередньої виставки автора, яка була в Будапешті. Нагадаємо, Франциск Ерфан є внуком корифея закарпатського живопису Йосипа Бокшая та працює директором в обласному художньому музеї, якому присвоєно ім’я його діда. Митець-ювіляр розповів про знаковість цієї виставки, у понад півсотні картин якої – портретах, пейзажах, натюрмортах – закарпатська тематика. Із ювілеєм Франциска Ерфана вітали колеги по пензлю, друзі. Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв побажав знаному художнику, здоров’я, удачі, натхненно продовжувати велику справу Йосифа Бокшая. Вітали ювіляра й заступник директора департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації Ілдико Молнар, голова закарпатського осередку Національної спілки художників України Борис Кузьма, голова Об’єднання професійних художників Ужгорода Василь Брензович, голова крайової організації Національної спілки письменників України Василь Густі та інші. Триватиме виставка до 31 березня.


Сьогодні, 7 березня, в Ужгороді на площі Народній відбулися урочистості з нагоди 205-ї річниці з Дня народження видатного українського поета, художника та філософа Тараса Шевченка. Вшанувати пам’ять Кобзаря прийшли очільники області – виконуючий повноваження голови Закарпатської облради Йосип Борто, голова ОДА Геннадій Москаль, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, керівники правоохоронних та контролюючих структур, представники ділових кіл, громадськості та мас-медіа. Після традиційного покладання квітів до підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку звучали Державний Гімн України та музичні твори на слова українського пророка у виконанні Заслуженого академічного Закарпатського народного хору.
Прес-служба Закарпатської облради


07 березня в Ужгороді на площі Народній відбулися урочисті заходи з нагоди 205-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря.
Керівництво краю, обласного центру, дипломати; представники правоохоронних органів, установ і відомств Закарпаття та громадськість поклали квіти до пам’ятника Тараса Шевченка.
Урочистості проходили у супроводі заслуженого академічного Закарпатського народного хору, який виконав твори Великого Кобзаря та Гімн України,
Рятувальники області також прийшли вшанувати видатного сина українського народу. Від Управління ДСНС України у Закарпатській області в урочистих заходах взяв участь начальник Управління ДСНС України у Закарпатській області полковник служби цивільного захисту Роман Гудак.
Управління ДСНС України у Закарпатській

11 березня о 16 год. у виставковому залі музею відбудеться відкриття персональної виставки самодіяльного художника, члена спілки художників Міжгірщини «Карпатські кольори».
Народився 22 листопада 1941 р. у с. Келечин Міжгірського району. Закінчив математичний факультет Ужгородського державного факультету, працював вчителем математики в Ізківській ЗОШ І-ІІ ст., тривалий час очолюючи педагогічний колектив цієї школи (до виходу на пенсію у 1994р.). У вільний час за допомогою олійних фарб та пензля переносить красу Верховини на полотно.
Брав участь у багатьох виставках у м. Ужгород, Київ, а також с. Синевир, Синевирська Поляна. Є активним учасником майже всіх пленерів, організовуваних художньою спілкою «Карпатські кольори» на туристичних базах в Синевирі, Синевирській Поляні, Пилипці Міжгірського району, на Рахівщині, Свалявщині, Великоберезнянщині.
Картини художника зберігаються в колекціях картинних галерей у м. Кропивницький та м. Мукачеві, в приватних колекціях в Україні, Росії, Вірменії, країн Прибалтики, Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини, Нідерландів, США та Канади.

5 березня в Ужгородській районній центральній бібліотеці відбувся тренінг з медіаграмотності для бібліотечних фахівців району.
15 бібліотечних фахівців Ужгородського району, які обслуговують етнічних угорців, взяли участь у тренінгу “Практична медіаграмотність для бібліотечних фахівців”. Це вже другий тренінг в рамках проекту “Local voices. Global changes” (Медіаграмотність для національних меншин), який Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка виграла у конкурсі малих грантів для центрів “Вікно в Америку” за підтримки Посольства США.
Під час тренінгу бібліотечні фахівці ознайомилися з сучасними мас-медіа та їхнім впливом на свідомість людей, дізналися про різні форми пропаганди та маніпуляції в медіа та навчилися основним навичкам розпізнавання неправдивих медіаповідомлень. Практичні вправи та відео допомогли учасникам розрізняти інформування та пропаганду, виявляти використані маніпулятивні засоби та застосовувати критичне мислення при аналізі медіаповідомлень.
Вікторія Замула, головний бібліотекар та працівник ІРЦ “Вікно в Америку” провела практичне заняття з перевірки фактів “Не вір – перевір” (розробка IREX), яке ознайомило учасників з найпоширенішими маніпуляціями під час виборчих кампаній та навчило учасників відокремлювати факти від суджень, помічати фейки, перевіряти інформацію про кандидатів та аналізувати результати соціологічних опитувань і рейтингів.
Про безпечне користування соціальними мережами учасникам тренінгу розповідала Євгенія Напуда, завідувачка науково-методичного відділу та PR-менеджер головної книгозбірні краю. Крім того, Євгенія поділилася навичками використання соціальних мереж як платформ для створення власного чи професійного контенту.
Медіаграмотність – життєво необхідна навичка в сучасному світі, що переповнений інформацією, і місія сучасної бібліотеки – допомогти своїм користувачам навчитися свідомо та критично сприймати будь-яку інформацію. Тому значна частина тренінгу була приділена можливостям, які бібліотечні фахівці можуть запропонувати своїм користувачам для формуванню їх медійної грамотності та розвитку критичного мислення.
Проект “Local voices. Global changes” реалізовує інформаційно-ресурсний центр “Вікно в Америку” у співпраці з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за сприянням Посольства США.
Любов Толстова,
координатор ІРЦ “Вікно в Америку”