Світ мистецтва тривалий час залишався суто чоловічим, він з’явився та існував у системі ними сформованих цінностей. Історично коротка мить жіночої участі привнесла в сучасне мистецтво нові смисли. Талановиті художниці, мистецтвознавиці, галеристки, арт-дилерки, видавчині блискуче пишуть нові сторінки історії мистецтва (хоча й чинять опір фемінітивам).

У наш огляд ми включили книги, що побачили світ саме завдяки таким жінкам, які активно формують сучасний арт-простір. 

Видавництво «ArtHuss»

Марина Абрамович «Пройти крізь стіни»

Марина Абрамович – одна з найвідоміших художниць сьогодення. За її спиною  велика особиста історія та невпинне розширення меж розуміння людини.

Це автобіографічна розповідь про життя художниці, котра працює в жанрі перформансу. Вона сповнена страху, болю, виснаження, небезпеки та безкомпромісного прагнення розширювати межі емоційного і духовного досвіду. Автобіографія може стати не лише ключем до розуміння Марини Абрамович, а й до новітнього мистецтва, історії постсоціалістичних країн і сучасності.

Книжка «Пройти крізь стіни» була опублікована англійською наприкінці 2016 року. Видавництво ArtHuss підготувало український переклад автобіографії зірки сучасного перформансу. Видання вийшло в серії Ukrainian Art Book та посіло високі позиції у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2018».

 Видавництво «ArtHuss»

Бріджит Квінн «Неймовірні. 15 жінок, які творили мистецтво й історію»

У Видавництві ArtHuss світ побачила книга відомої мистецтвознавиці Бріджит Квінн «Неймовірні. 15 жінок, які творили мистецтво й історію» в перекладі на українську. Книга теж увійшла в сімку найкращих видань Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2018»

Історично жінки майже не мали місця у великому мистецькому каноні. Зважаючи на поступове зростання ролі фемінізму в сучасній культурі, авторка «Неймовірних» пропонує заповнити ці прогалини. Захопливо, дотепно, а часом і доволі в’їдливо, американська дослідниця історії мистецтва Бріджит Квінн оповідає про життя й творчість 15 неймовірних художниць із різних країн та епох – від XVII століття і дотепер. Це повчальна і вельми цікава книжка, доповнена репродукціями робіт, а також сучасними портретами героїнь розповідей, які створила популярна американська ілюстраторка Ліза Конгдон.

Видавництво Старого Лева

Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»,

«Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття»

У Топ-100 найуспішніших жінок України за версією журналу «Новое время» 2019 року входить головна редакторка та співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка.

Видавчиня чітко усвідомлює, наскільки важливим є продукування якісної дитячої літератури навіть на не зовсім дитячі теми. Так, у видавництві вийшли  друком дві чудові книги французької мистецтвознавиці, письменниці Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» та «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття».

У книгах у зручній та доступній формі авторка підказує, як навчити дітей «бачити» картину, розуміти її й відчувати. Це конспект, путівник, довідник і мистецький альбом водночас. Книга адресована не лише натхненним батькам і педагогам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, – вона й для тих допитливих читачів і читачок, які ніяк не знаходили часу його пізнати.

Видавництво «Фенікс»

Леся СМИРНА «100 NON. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві»

Нонконформізм XX століття як мистецький, соціокультурний феномен — неосяжна тема для дослідників мистецтва, літератури, загалом культурно-історичного тривання. Сучасний українець має уявлення про трагічні долі визначних діячів культури Алли Горської, Василя Стуса, Сергія Параджанова, про їхній спротив тоталітарній ідеології, однак нонконформізм у всіх його складнощах, суперечностях, небуденності ще належить осягнути.

Наприкінці 2017-го світ побачила монографія Лесі Смирної з програмною назвою «100-ліття нонконформізму в українському візуальному мистецтві», що одразу викликала зацікавлення та дискусії в мистецтвознавчих колах. Книга входить у шорт-лист Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2018» в номінації «Малярство/фотографія/пластика».

Поліграфічна компанія «Колір ПРО»

Орест Голубець, Олеся Дворак-Галік, Володимир Хижинський

 «Сучасна українська кераміка ХІІ»

У 2018 році за співавторства відомої художниці, засновниці фестивалю сучасної кераміки «ЦеГлина» та галереї «ЦеГлинаАрт» Олесі Дворак-Галік поціновувачі мистецтва отримали нагоду ознайомитися з першим виданням книги-альбому «Сучасна українська кераміка ХІІ», у яку, зокрема, ввійшли твори талановитих співвітчизниць Беати Корн, Нати Попової, Ольги Пильник, Валентини Беро, Маріанни Вахняк, Яніни Миронової, Лесі Падун та власне Олесі Дворак-Галік.

Книга дає нові уявлення про мистецтво кераміки, що впевнено вписується в сучасні контексти.

У передмові до альбому доктор мистецтвознавства, професор Орест Голубець зазначає: «В цьому виданні представлена вагома частка креативного доробку молодої генерації українських керамістів… В їхніх композиціях дивним чином переплітаються впливи різноманітних мистецьких течій і явищ: від народного примітиву та гротеску – до сюрреалізму, конструктивізму, поп-арту та концептуалізму».

Видавництво Олександри Гаркуші

Михайло Сирохман «Павло Бедзір»

Кожну книгу, що народжується в її видавництві, Олександра Гаркуша плекає, як дитину. Чимало чудових видань про життя й творчість митців опубліковано саме завдяки фаховому підходу до процесу створення книги, ну і, звісно, природному витонченому смаку, притаманному творчим жінкам.

У 2018 році у рамках закарпатської обласної «Програми підтримки видання творів місцевих авторів, популяризації закарпатської книги та сприяння книгорозповсюдженню на 2018-2020 роки» було обрано та схвалено видання книги «Павло Бедзір» авторства Михайла Сирохмана, що стало реальністю у «Видавництві Олександри Гаркуші».

У книзі, міксуючи роздуми, спогади друзів та записи зі щоденника митця, подано життєвий і творчий шлях відомого закарпатського художника-шістдесятника, ужгородського авангардиста Павла Бедзіра. Його шлях — це відданість мистецтву і занурення у філософські вчення різних часів та народів. Павло Бедзір був «академією» в одній особі, крізь яку пройшло багато молодих художників. Окремий розділ у книзі присвячений дружині художника – талановитій мисткині Єлизаветі Кремницькій.

Завдяки Павлу Бедзіру, його дружині Лізі Кремницькій і художникові Ференцу Семану Ужгород належить до міст, де жила свобода творчості в тоталітарні часи і де не припинявся вільний розвиток мистецтва.

За матеріалами з відкритих джерел

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Перша персональна виставка ілюстрацій художниці Катерини Шелевицької 18 березня 2019 року відкрилася в мукачівському арт-просторі One Space restobar. Дівчина представила найсвіжіші роботи на різні теми.

З десяток робіт художниці торкаються різних тем – одні презентують серію ілюстрацій про відомого літературного персонажа Гаррі Поттера, інші торкаються ролі жінки у суспільстві. Взагалі до фемінізму Катерина звертається часто, пояснює: «Тема жінки мене цікавить давно: жінок у всі часи дуже недооцінювали, їх було мало в культурі та мистецтві. Тому у своїх роботах я акцентую на цьому увагу. Влітку 2018-го навіть запустила 10-денний челендж «Образ жінки в масовій культурі». До нього долучилися близько 300 осіб із різних кран і всі вони впродовж визначеного часу публікували свої малюнки з зображеннями жінок».

Ілюстрації з серії про Гаррі Поттера цікаві тим, що ілюстраторка не прив’язувалася до книжкового чи кіношного образу юного чарівника, а на власний розсуд інтерпретувала його зовнішній вигляд.

Усі роботи є цифровими ілюстраціями й виконані за допомогою комп’ютерної графіки. Катерині Шелевицькій притаманна контрастна кольорова гама: «Я довго займалася живописом і перейняла звідти поєднання кольорів, контрасти, люблю і часто використовую яскраві, чисті барви».

Надалі мисткиня планує займатися анімацією. До слова, свою першу роботу в цьому виді мистецтва Катерина створила якраз до цієї виставки. Також у планах має розробку коміксу про жінок.

Оглянути виставку Катерини Шелевицької можна до 18 квітня 2019 року.

Текст: Ксенія Шокіна

Фото надані Катериною Шелевицькою

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Персональна виставка самодіяльного художника, члена спілки художників Міжгірщини Василя Сенька відкрилася 11 березня 2019 в Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту.

Василь Сенько народився 22 листопада 1941 р. у селі Келечин Міжгірського району Закарпаття. Як пригадує, почав малювати раніше, ніж добре розмовляти, проте вступити до художнього училища в далекому 1959-му юнакові не вдалося. Тож навчався на математичному факультеті Ужгородського державного університету, відтак працював учителем математики в Ізківській  ЗОШ І-ІІ ступенів, тривалий час очолював педагогічний колектив цієї школи (до виходу на пенсію у 1994 році). Проте весь вільний від роботи час, як сам розповідає, за допомогою олійних фарб та пензля переносив красу Верховини на полотно. Учасник численних виставок у рідному районі, Ужгороді, Києві. Активний учасник майже всіх пленерів, організованих художньою спілкою «Карпатські кольори» на Міжгірщині, Рахівщині, Великоберезнянщині, Свалявщині. Картини художника зберігаються в колекціях картинних галерей у м. Кропивницький та м. Мукачеві, в приватних колекціях в Україні, Росії, Вірменії, Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Нідерландах, країнах Прибалтики, США та Канаді.

Експозиція, яку в ці дні презентував Василь Сенько в Ужгороді, має назву «Карпатські кольори». Митець представив на розсуд глядачів та поціновувачів мистецтва майже чотири десятки полотен, написаних упродовж останніх десяти років. Намагався відібрати й загалом, як зізнається, найсвіжіше, бо відчуває, що останнім часом роботи виходять більш майстерними, добре виписаними. Допомагав авторові і в підготовці робіт, і в компонуванні експозиції, за що надзвичайно вдячний, близький друг, живописець, народний художник України Василь Свалявчик. Із останнім товаришують десятиліттями і щороку виїжджають на  пленери.

Творчості художника з Міжгірщини притаманна реалістична манера письма. Практично всі роботи – це натюрморти, пейзажі, краєвиди Карпат, традиційна дерев’яна храмова скульптура рідного краю – все те, чим митець не перестає захоплюватися ні на мить.

«Взагалі я пленерний художник, усі роботи пишу на природі, – розповідає Василь Сенько. – На всіх роботах – чарівні пейзажі з моєї улюбленої Міжгірщини. Взагалі, на мою думку, Синевирська долина – найпрекрасніша з усіх долин Закарпаття, вона надзвичайно мальовнича, її перетинають численні потічки, оточують стрункі смереки, височіють гори… Тут не можна не малювати!»

На питання, що означає для нього мистецтво, Василь Сенько без сумнівів відповідає: «Це життя моє!»

Виставку Василя Сенька можна оглянути в Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту до кінця березня.

Фото: Роберт Довганич

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

21 – 24 березня

в Ужгороді відбудеться

перша на Закарпатті виставка скульптури з металу

«Рівнодення»

Метал – непростий матеріал. В Україні всі звикли бачити у ньому лише утилітарну функцію — огорожі, дашки, камінні набори. 12 художників з різних міст України доведуть, що з металу можна робити якісну сучасну скульптуру; що це мова, якою можна промовляти до людей – сильно, потужно, відверто й небанально.

Учасники:
• Ужгород – Ян Потрогош, Анатолій Криванич, Олег Путрашик, Сергій Тяско, Василь Гаврилко;
• Львів – Олександр Буйвідт, Олена Смага;
• Івано-Франківськ –Сергій Полуботько, Мар’ян Комар, Василь Гудима;
• Кам’янець-Подільський – Роман Кліщ;
• Київ –Устим Федько.

Місце проведення:

виставкова зала Закарпатського музею народної архітектури та побуту; вул. Капітульна, 33а

Події:
21 березня, четвер
16:00 – відкриття

23 березня, субота
13:00 – презентація проекту «Франківськ, який треба берегти». Сергій Полуботько, голова правління Всеукраїнської спілки майстрів ковальського мистецтва України, розповідає про досвід відновлення старих брам в Івано-Франківську;
– презентація «Довідника облаштування міста Ужгорода» – практичного документу, який розповідає про правила поводження з будинками та їхніми частинами в історичній частині міста.

15:00 – екскурсія виставкою для архітекторів, дизайнерів та усіх бажаючих, проводить мистецтвознавець Михайло Сірохман

24 березня, неділя
13:00 – відкрита екскурсія виставкою для усіх бажаючих, проводить мистецтвознавець Михайло Сірохман.

Організатори:

Творча майстерня «Три Івани», ГО «Асоціація сприяння освіті та культурі «ЛІК», Мистецький центр «Кубло»

У Міжнародний день лялькаря, 21 березня, Закарпатський академiчний обласний театр ляльок запрошує на презентацію книги-альбому “Лялькове Закарпаття. “ІНТЕРЛЯЛЬКА” у фестивальному русі європейського театрального простору”.

Книга-альбом є першою спробою узагальнення більш як чвертьсторічного шляху проведення унікального фестивалю.

“Починаючи з 1990 року з періодичністю переважно раз на два роки відбулося вже шістнадцять фестивалів. П’ятнадцять із них пройшли під пильним керівництвом його натхненника, організатора та незмінного директора – заслуженого працівника культури України, Почесного члена Міжнародної асоціації лялькарів UNIMA, Почесного громадянина міста Ужгород Олександра Туряниці (1931-2016), пам’яті якого присвячується це видання, – йдеться в анотації. – Актуальність видання книги-альбому ґрунтується ще й на необхідності зберегти саме архівні дані, особливо 90-х років, частина з яких, на жаль, незворотно втрачена”.

Яскраве та пізнавальне видання, що складається з нарису, спогадів, документальних тверджень і численних світлин, що увічнюють неповторну атмосферу кожного з фестивалів, побачило світ в ужгородському видавництві “РІК-У” за сприяння департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації.

Втім, книга-альбом, присвячена театральному брендові нашого краю – не єдине, з чим колектив “Бавки” зустрічає своє професійне свято: в неділю, 24 березня, відбудеться і прем’єрний показ вистави “Козак Мамарига”, про що теж буде повідомлено в рамках презентації видання.

Запрошені представники ЗМІ, критики та поціновувачі театрального мистецтва. Початок о 12.00, – анонсують організатори.

http://uzhgorod.net.ua/news/136746