Поліцейські Виногрдавського відділення поліції за участі слідчих відділу з розслідування злочинів у сфері транспорту проводять досудове слідство у справі щодо смертельного травмування на дорозі велосипедиста. Повідомлення про виявлення у селі Нове Село на Виноградівщині тіла чоловіка з тілесними ушкодженнями, характерними для ДТП, надійшло до правоохоронців вчора, 6 серпня, о 23:55. За викликом виїхала слідчо-оперативна група, а також слідчі відділу з розслідування злочинів у сфері транспорту поліції Закарпаття.

Вони встановили, що наїзд на чоловіка був скоєний автомобілем марки «BMW» . Після аварії на транспортному засобі є характерні пошкодження.
За складеним орієнтуванням причетного до наїзду на велосипедиста водія розшукали. Ним виявився 32-річний житель села Ільниця Іршавського району. Чоловік пояснив, що злякався і саме тому покинув місце аварії.  Наразі з водієм спілкуються правоохоронці.
За фактом аварії зі смертельним наслідком у поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Призначено ряд експертиз, які дозволять відтворити ситуацію та встановити, хто саме винен у ДТП.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області 

Нелегального мігранта,  який намагався незаконно пробратись через кордон з Румунією, затримали учора прикордонники відділу «Дякове» Мукачівського загону.

Про появу у прикордонні невідомої особи охоронців держрубежу повідомив місцевий мешканець.  Прикордонники негайно організували пошукові заходи, в результаті яких, на околиці населеного пункту Оклі Виноградівського району затримали чоловіка без документів.

Затриманий повідомив, що він є громадянином Молдови. Також, зі слів іноземця стало відомо, що йому 47 років.  Зловмисник мав на меті незаконно перетнути українсько-румунський кордон аби покращити умови свого життя в одній з країн Європейського Союзу.  Нелегала доправили до пункту тимчасового тримання Мукачівського прикордонного загону. Наразі прикордонники встановлюють особу затриманого, а також з’ясовують законність його перебування на території України.

Подальшу долю мандрівника та оцінку його діям  визначатиме суд.

Прес-служба Мукачівського прикордонного загону

Співробітники Служби безпеки України на виконання Указу Глави держави «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» та у межах протидії системній корупції викрили у Закарпатській області факти масштабної незаконної вирубки дерев у Карпатському біосферному заповіднику. Правоохоронці встановили, що посадовці заповідника організували вирубку лісу понад встановлені санітарні норми. Необліковану деревину зловмисники нелегально реалізовували. За оцінками експертів, сума збитків завданих державі від протиправних дій працівників лісгоспу становить понад півмільйона гривень. Профільні фахівці оцінюють масштаби екологічної шкоди. У межах кримінального провадження, розпочатого слідчими СБУ, одному з організаторів незаконної діяльності оголошено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Заходи з викриття зловмисників проводились під процесуальним керівництвом прокуратури Закарпатської області.

https://youtu.be/lknYI_iY1Uc

Пресцентр СБ України

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стала «Співпраця ЗМІ та громадських організації у забезпеченні інформаційних потреб нацменшин Закарпаття». Йшлося про видання для нацменшин на Закарпатті, медійні проекти громадського сектору, співпрацю ЗМІ тощо.

Юрій Бідзіля, завідувач кафедри журналістики УжНУ, який періодично здійснює моніторинг ЗМІ, зауважив, що найкраще інформаційні потреби нацменшин забезпечені в  угорськомовному середовищі.

«Угорськомовних видань не тільки зареєстрована велика кількість, їх багато і виходить. Із словацькомовних вийшов один номер «Слов’янського слова». Стосовно громадських організацій, то найбільше їх серед ромів. Але не всі активно діють. На відміну від угорських НДО, які займається не тільки культурницькою, але й суспільною роботою, – каже Юрій Бідзіля.  Взагалі забезпечення  інформацією національних меншин, яких є велика кількість на Закарпатті,  – важлива проблема. Проте на неї не звертають увагу в Києві. Мова, якою повинні говорити про Україну, має бути рідна мова тих, хто тут живе. Важливо, щоб до громадян нашої держави говорили їхньою мовою, щоб вони не черпали інформацію з неперевірених джерел».

 Наступного року виповнюється 100 років з часу виходу першого номеру «Kárpáti Igaz Szó» угорськомовної газети Закарпаття. Сьогодні видання виходить двічі на тиждень: у четвер це 24-сторінкова кольорова газета, у суботу- 8-ми сторінкова.

Детальніше про роботу редакції та нові проекти розповів Юрій Дунда, головний редактор „Kárpáti Igaz Szó UA-Online”.

«У цьому році ми почали пілотний проект „Kárpáti Igaz Szó UA-Online”. Багато хто питає, яка мета, навіщо? Думали, що ми виконуємо вимоги «мовного» закону. Але мотивація у нас була інша: за останні 2 роки почалися незрозумілі політичні протистояння, незрозумілі речі в українсько-угорському середовищі. І все це роздмухувала не закарпатська преса, а київські медіа. У закарпатському угорському середовищі немає сепаратистських намірів, а існує толерантність, повага один до одного. Ми всі дружно живемо. Тільки один приклад, якщо взяти закарпатця, який народився 100 років тому і ще живе, то він автоматично був громадянином 5-ти країн, не покидаючи території. І Австро-Угорщини, і Чехословаччини, і Радянського Союзу, України.

Це пояснення того, що Закарпаття специфічний регіон. І тому ми запустили україномовну версію газети. Ми хочемо, щоб люди нас трохи більше зрозуміли, ми не можемо інакше до україномовних читачів донести своє бачення. На сайті у нас є колонка автора, рубрика «Угорці Закарпаття». Двічі на тиждень даємо інтерв’ю з угорськими громадськими діячами, перекладаємо українською. Маємо також рубрику «Угорська правда», в якій публікуємо актуальні суспільно-політичні новини. Україномовна версія отримує хороші відгуки. Такий проект- це своєрідний місток між українськими та угорськими читачами. Ми повинні працювати, а не шукати речі, які роз’єднують». За словами Юрія Дунди, це стереотип, що угорськомовні читачі Закарпаття не цікавляться Україною, а налаштовані на Будапешт.

«Ні, навпаки. Їх тяжко назвати аполітичними. Бачимо на онлайн-версії газети, що угорські читачі дуже цікавляться політичними  українськими новинами. А через мовні бар’єри не завжди можуть прочитати, що робиться в Києві на рівні держави».

Юрій Дунда також додав, що в області виходять ще два тижневика, обидва у Берегові. Також працює угорське ТБ «21 канал».

Протягом 11 років на Закарпатті виходила ромська газета «Романі Яг». Фінансову підтримку надавав Міжнародний Фонд Відродження. Про це розповіла Євгенія Навроцька, медіаекспертка з ромської проблематики, редакторка газети. «Але згодом МФВ змінив стратегію і почав підтримувати он-лайн видання. А державну підтримку нам обіцяли, але на практиці нічого не було. Потім фонд відродження поміняв стратегію, цікавлять он-лайн видання, – згадує Євгенія Навроцька. – Тоді Мирослав Горват створив сайт, протягом 3 років ми виставляли актуальну інформацію. Інколи друкували статті. Цей сайт теж закрився і тоді ми перейшли на ТБ, але згодом і там скоротили працівників та рубрики». Євгенія Навроцька розповіла, що серед ромів є унікальні люди і варто розповідати про них, а не поширювати стереотипи про ромів.

Серія відеоісторій про ромів готується в рамках іншого проекту. Про деталі розповів Володимир Навроцький, керівник КАПЛ “Вестед”, експерт проекту “Справедливість для ромів в Україні”: «З 2012 року я проводив моніторинг української  преси стосовно ромської тематики. Коли намагалися когось звинуватити, то це в 70% були роми. Чому такий великий відсоток не дуже позитивних новин про ромів? Найпростіше виставити скандал. Ніхто не шукає хорошого, позитивної новини. Можна чекати, коли такі з’являться. А можна почати збирати по крупицях. Тому з липня до кінця року ми плануємо підготувати 10 відеопрограм позитивного змісту про ромів. Щоб змінювалися стереотипи, щоб змінювалася думка, що роми живуть на соціалку, не хочуть інтегруватися у суспільство».

Протягом січня-липня 2019 року територіальними органами ГУ ДФС у Закарпатській області надано 83,2 тис адміністративних послуг.  З них у Центрах обслуговування платників – 72,3 тисячі.

Зазначимо, що майже 90% послуг платники податків області одержали саме в центрах обслуговування – спеціальних місцях для надання послуг, що забезпечують кращу якість та швидкість їх надання, де наразі задіяні 72 працівники.

Вже традиційно найпопулярнішою залишається послуга видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Так, протягом семи місяців 2019 року в ЦОП області видано 41,4 тис. реєстраційних номерів.

Нагадаємо, що Центрами обслуговування платників Головного управління ДФС у Закарпатській області, яких у краї налічується 10, надається комплекс адміністративних, консультативних та інформаційних послуг. Платники без черги, у зручний для них час, мають змогу подати податкову звітність, отримати кваліфіковану консультацію, адміністративні послуги, а в ЦОП м. Ужгорода – отримати ключі електронного цифрового підпису.

Варто зазначити, що ДФС України активно працює над запровадженням нових та вдосконаленням вже існуючих електронних сервісів. На допомогу платникам у вирішенні їх питань можуть прийти такі популярні онлайн-сервіси як ЗІР та Електронний кабінет платника.

ДФС у Закарпатській області

Як інформує департамент фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради, за січень-липень 2019 року до загального фонду бюджету міста Ужгорода надійшло податків і зборів на суму 542,9 млн грн, що на 17,2 млн грн більше від запланованого обсягу.

Приріст надходжень до загального фонду у порівнянні з січнем – липнем 2018 року склав 85,6 млн грн. Найвагомішим джерелом надходжень до бюджету міста залишається податок з доходів фізичних осіб – 350,6 млн грн. Також до бюджету міста сплачено 140 млн грн місцевих податків і зборів (податку на майно, туристичного збору, єдиного податку).
Поповнили міську казну і 12,1 млн грн за надання адміністративних послуг та 34,3 млн грн акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Прес-служба Ужгородської міської ради

5.08.2019 о 10:16 до ОКЦ від ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що відповідно до звіту про дослідження патологічного (біологічного) матеріалу випробувального центру Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 02.08.2019, встановлено діагноз сказ ВРХ у кішки в с. ЗолотарьовоХустського району. З метою координації заходів з локалізації та ліквідації сказу заплановано проведення засідання ДНПК при Хустській РДА, де буде затверджено план заходів з попередження поширення та ліквідації сказу на території с. Золотарьово Хустського району.

У ДСНС України у Закарпатській області

«Цей дедлайн зафіксував президент 13 числа — під час візиту в Херсонську область. Ми зараз орієнтуємося на те, що це буде 15 листопада», — повідомив Гусєв, підкресливши, що сподівається на відкриття оновлених пунктів пропуску раніше зазначеної дати.

Чиновник розповів, що на облаштування двох КПВВ виділено близько 100 мільйонів гривень, і заявив, що буде обговорювати залучення донорської допомоги для цього проекту з тимчасово повіреним у справах США в Україні Крістіною Квін.

За словами Гусєва, наразі є «деякі проблеми», які обговорюються з проектантом контрольних пунктів — Проектним інститутом СБУ.

«Хочу сказати, ми не стоїмо [на місці] і вже відкрили там медичні пункти, ми плануємо там відкрити пошту, працюємо з банками, для того щоб з’явилися відділення вже, тому що люди, які перетинають, очікують можливості українських сервісів і їх використання одразу після перетину адмінкордону з тимчасово окупованою територією», — додав чиновник.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що звільнить нового голову Херсонської ОДА Юрія Гусєва, якщо він до кінця року не облаштує КПВВ Чонгар і Каланчак на адміністративному кордоні з окупованим Кримом.

Дивись: 11:03