Створення великого Берегівського району Закарпатської області є спільним інтересом України та Угорщини. Саме для цього угорська сторона інвестує в розвиток регіону.

Про це на спільному з головою МЗС України Дмитром Кулебою брифінгу в Києві заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Зокрема, Кулеба назвав створення Берегівського району дезінформацією, оскільки район вже давно існує. Своєю чергою, Сійярто зазначив, що це є спільним інтересом, оскільки там компактно проживають 150 тисяч угорців.

“Це інтереси України, адже Закарпаття знаходиться на території України. Це спільний інтерес України та Угорщини… І в останні місяці я бачу, що ми є союзниками… Сподіваюся, що і з новим губернатором Закарпаття станемо союзниками. Не бачу нічого поганого у співпраці двох країн, щоб зробити Закарпаття історією успіху.. Що стосується Берегівського району, ми сподіваємося і дуже просимо уряд України, щоб район залишився … але рішення залишається за урядом”, – додав угорський міністр.

Джерело: РБК-УКРАЇНА

Про це він написав у Facebook.

За його словами, мова йде про зруйновані дороги місцевого та державного значення, берегоукріплення, дамби, мости.

Петров заявив, що на окремих ділянках автомобільних доріг відбулися переливи паводкових вод, затоплення дворів, відключення енергопостачання, руйнування окремих ділянок автомобільних доріг та водогосподарських об’єктів.

Очільник області додав, що про суми збитків через повені для будинків і домогосподарств поки невідомо, їх будуть підраховувати спеціально створені комісії на місцях.

За оперативною інформацією, найбільше від паводку постраждав Рахівський район, також обвалилася частина дороги державного значення Н-09 Мукачево-Рогатин за селищем Ясіня. Рух транспорту на сьогодні відновлено, машини їздять по одній смузі.

Всього негативних наслідків стихії зазнало 12 населених пунктів у 3 районах області.

Голова Закарпатської ОДА підкреслив, що на сьогоднішній день ситуація в регіоні контролюється.

Джерело: НВ

У Монастирському районі Тернопільської області на річці Дністер стався перелив через дамбу. Проводиться часткове відселення жителів трьох сіл.

Про це повідомили в прес-службі Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Наголошується, що у зв’язку з переливом через дамбу сталося підтоплення сільськогосподарських угідь та існує загроза підтоплення сіл Устя-Зелене і Цибулі.

“В даний час проводиться часткове відселення жителів с. Устя-Зелене (103 чол.) і с. Лука (51 чол.)”, – повідомили в ДСНС.

Раніше в результаті підняття води сталося підтоплення угідь в селі Коропець. Звідти зараз проводиться часткове відселення 100 жителів.

Зазначимо, впродовж декількох днів у західних областях України спостерігаються масштабні підтоплення в результаті негоди. 23 червня ДСНС оголосила червоний рівень небезпеки в Івано-Франківській області та на Буковині. Жертвами стихії стали три людини.

Джерело: РБК-УКРАЇНА

Станом на 24 червня до пом’якшення карантину не готові Київ і 13 областей. Дані регіони не відповідають необхідним критеріям.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства охорони здоров’я України.

Повідомляється, що Київ не відповідає критерію динаміки захворюваності на коронавірус. На сьогодні він становить 11,55% при цільовому показнику 10%.

Захворюваність на коронавірус перевищує цільовий показник в Івано-Франківській (18,99%), Київській (23,23%), Тернопільській (28,66%), Закарпатській (10,78%), Одеській (58,11%), Рівненській (76,76%) та Чернівецькій (11,97%) областях.

При цьому чотири останніх регіони не відповідають ще декільком критеріям. Зокрема в Закарпатській та Чернівецькій областях на 58,43% і 53,64% відповідно заповнені ліжко-місця в лікарнях при нормі менш як 50%.

За охопленням тестуванням відстають Дніпропетровська (23,94), Донецька (23,30), Луганська (18,81), Миколаївська (17,12) і Одеська (21,41) області при нормі не менше 24 осіб на 100 тисяч населення.

Фото: ситуація з коронавірусом в регіонах

Джерело: РБК-УКРАЇНА

Сьогодні, 24 червня, працівники Виноградівського відділення поліції, за процесуального керівництва прокуратури, провели обшук в помешканні молодого хлопця. Злочинну діяльність 22-річного мешканця села Вилок було припинено.

Встановлено, що останній зберігав вдома кастет, ваги, наркотичну речовину марихуану, пристрої для її вживання та подрібнення. Окрім цього хлопець вирощував в окремих горщиках нарковмісну рослину — коноплю.

За даним фактом слідчі поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 309 Кримінального кодексу України, тобто незаконне зберігання наркотичних речовин. Наразі поліцейські встановлюють походження вилучених речей та мету їх зберігання. Слідство триває.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області

Для повітряного моніторингу та вивчення масштабів лиха, завданого водною стихією, а також визначення просування паводкової хвилі, керівництво області, рятувальники та водники зробили обліт гвинтокрилом.

Комісія вивчила ситуацію в населених пунктах Рахівського району, зокрема наслідки підтоплень та руйнувань, пошкодження автошляхів та інших об’єктів інфраструктури.

Керівник рятувальників Мирослав Щербей зазначив, що підрозділи ДСНС цілодобово працюють над ліквідацією наслідків негоди спільно з органами влади, місцевого самоврядування та іншими службами життєзабезпечення. У Хустському районі фахівці ДСНС розчищають підмостові опори у с. Вишково для безпечного пропуску паводкової хвилі.  Окрім того, рятувальники допомагають лісівникам відновлювати автомобільне сполучення до присілку Стебний смт Ясіня, а фахівці гірського пошуково-рятувального відділення на всюдиході “Богун” перевозять населення по тимчасово пошкодженій ділянці дороги.

Підрозділи інших районів приведені у режим підвищеної готовності та за необхідності можуть бути залучені до робіт.

Загалом відкачано понад 21 тис куб.м води з підвальних приміщень житлових будинків, з інших дворогосподарств вода зійшла самоплином. Рух автошляхами на всіх раніше підтоплених ділянках відновлено.

У ДСНС України у Закарпатській області

В Ужгороді визначили 15 кращих спортсменів, які щомісяця отримуватимуть стипендії  міської ради.

До кінця цього року їм виплачуватимуть по 2 000 гривень із міського бюджету, інформує управління у справах культури, молоді та спорту міськради.

Кандидатури спортсменів розглядала днями комісія з питань призначення стипендії Ужгородської міської ради, яку очолює заступник міського голови Василь Гомонай.  За результатами спортивних досягнень у 2019 році федерації, спортивні школи, спортивні товариства та клуби подали 56 ужгородських спортсменів із 15 видів спорту (9 – олімпійські, 6 – неолімпійські): боксу, кікбоксингу, хортингу, пауерліфтингу, гандболу, легкої атлетики, плавання, сноуборду, фехтування, футзалу, тенісу, спортивного орієнтування, художньої гімнастики, настільного тенісу та самбо.

Розглянувши подання, за високі спортивні досягнення комісія вирішила призначити стипендії:

– Павлу Латі (І місце у відкритому чемпіонаті ЦР ВФСТ «Україна» з боксу),

– Михайлу Френісу (І місце у чемпіонаті України з легкої атлетики (інваспорт),

– Августину Пересоляку (І місце у чемпіонаті України з футзалу (інваспорт),

– Івану Тегзі (І місце у чемпіонаті України з плавання (інваспорт),

– Ользі Макаренко (ІІ місце у чемпіонаті України з гандболу),

– Ангеліні Цімболинець (ІІ місце на Кубку України з фехтування),

– Олександру Шляхті (ІІ місце у чемпіонаті України з пауерліфтингу),

– Георгію Фечо (І місце у чемпіонаті України зі спортивного орієнтування),

– Івану-Сергію Горецькому (ІІ місце у чемпіонаті України з фехтування),

– Едіті Ковач (ІІ місце у чемпіонаті України з легкої атлетики),

– Івану Пригарі (ІІІ місце на Кубку Європи з кікбоксингу),

– Вадіму Шутку (ІІІ місце у чемпіонаті України з фехтування на візках (інваспорт),

– Івану Зареві (І місце у чемпіонаті Європи з кікбоксингу),

–  Андрію Кобзарю (І місце на Кубку світу з хортингу),

– Ніколь Маніко (І місце у чемпіонаті України з плавання).

Нагадаємо, Порядок виплати щомісячних стипендій Ужгородської міськради кращим спортсменам міста затверджено рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 15 травня 2020 року. Кандидатури спортсменів на отримання стипендії у 2020 році можна було подавати до 15 червня, а на наступні роки – до 15 листопада.