В області виконали понад 112 тисяч щеплень особам віком від 60





Ситуація щодо COVID-19 на Закарпатті станом на 9:00 28 грудня:
➡ за минулу добу у 55 осіб підтверджено коронавірус методом ПЛР
✔ 77988 закарпатців, у яких було підтверджено коронавірус методом ПЛР, одужали
➡ загалом з початку пандемії у 87295 закарпатців встановлено діагноз COVID-19, із яких 4133 – медики, 5608 – діти
➡ 2336 людей померло, за минулу добу 11 із підтвердженим діагнозом COVID-19 методом ПЛР
➡ Станом на ранок 28 грудня в області проведено 441895 досліджень COVID-19 методом ПЛР, 315 за добу
➡ у 17 закладах охорони здоров’я Закарпатської області госпіталізують хворих на COVID-19
➡ Загалом у цих лікарнях виділено 1930 ліжок для хворих на COVID-19
➡ Відсоток ліжок забезпечених киснем – 100 %
➡ Відсоток завантаженості ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підозрілим/підтвердженим випадком COVID-19, – 41 %
Підтверджено методом ПЛР коронавірус у закарпатців:
● м.Ужгород – 38 осіб за добу. Всього – 15943 особи
● м.Мукачево – 0 осіб за добу. Всього – 5793 особи
● Великоберезнянщина – 0 осіб за добу. Всього – 2872 особи
● Берегівщина – 0 осіб за добу. Всього – 5787 осіб
● Виноградівщина – 16 осіб за добу. Всього – 7505 осіб
● Воловеччина – 0 осіб за добу. Всього – 1537 осіб
● Іршавщина – 0 осіб за добу. Всього – 4535 осіб
● Міжгірщина – 0 осіб за добу. Всього – 2813 осіб
● Мукачівщина – 0 осіб за добу. Всього – 4102 особи
● Перечинщина – 0 осіб за добу. Всього – 3658 осіб
● Свалявщина – 0 осіб за добу. Всього – 3580 осіб
● Рахівщина – 0 осіб за добу. Всього – 6256 осіб
● Тячівщина – 0 осіб за добу. Всього – 9229 осіб
● Ужгородщина – 1 особа за добу. Всього – 8463 особи
● Хустщина – 0 осіб за добу. Всього – 5222 особи

В Україні за минулу добу заразились коронавірусом 2248 людей, а померли – 134. Найбільше заражень в Києві, Донецькій та Одеській областях.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на прес-службу МОЗ.
За добу в Україні госпіталізували 944 особи; летальних випадків – 134; одужали – 4 789 осіб. Протестували за добу методом ПЛР – 12 853 особи, методом ІФА – 1836, експрес-тестами – 15 697.
Найбільше заражень за добу в Києві (475), Донецькій (149), Одеській (189) областях.
За весь час пандемії в Україні захворіли – 3 649 236 осіб; одужали – 3 437 528 осіб; летальних випадків – 95 105.

У понеділок, 27 Грудня, збройні формування РФ десять разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Унаслідок ворожих дій двоє військових отримали поранення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-центр штабу ООС.
Зокрема, в напрямку Нью-Йорка противник тричі відкривав вогонь з автоматичних і станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
Поблизу Новозванівки окупанти застосували протитанкові ракетні комплекси.
Недалеко від Гнутового російські найманці скинули ВОГ-17 (осколкова граната) з безпілотника.
У районі Новолуганського бойовики вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів, а поблизу Мар’їнки – з мінометів калібру 120 мм.
В околицях Красногорівки і Травневого Донецької області окупанти відкривали вогонь з автоматичних станкових гранатометів, поблизу населеного пункту Лобачеве в Луганській області – з гранатометів різних систем і стрілецької зброї.
З початку доби, 28 грудня, обстрілів не зафіксовано.


23 грудня рятувальники провели інформаційну-роз’яснювальну роботу серед працівників центральної районної лікарні Мукачева на предмет виконання вимог пожежної безпеки. Передусім, увага зверталася на безпеці при експлуатації кисневих установок та обладнання. Надзвичайники переконані, що потрібно працювати на випередження й унеможливити виникнення надзвичайних подій у місцях з масовим перебуванням людей.
Також фахівці ДСНС нагадали правила користування вогнегасником та роздали інформаційні пам’ятки.
ГУ ДСНС України у Закарпатській області

У ніч на 24 грудня пожежа охопила комплекс надвірних споруд і житловий будинок, розташовані на вул. Підгора в с. Нересниця Тячівського району. Сусіди виявили загорання, коли вогонь повністю охопив дерев’яні господарські будівлі й дах господарської оселі. Вони ж о 01:58 зателефонували до Служби порятунку.
Над ліквідацією вогню на місці події спільно працювали бійці державних пожежно-рятувальних підрозділів м. Тячів і смт Дубове, а також місцевих пожежних команд с. Нересниця і с. Угля. О 04:20 їм вдалося локалізувати загорання та о 07:00 – остаточно його ліквідувати. Полум’я знищило покрівлю, перекриття та мансардний поверх будинку на площі 54 кв.м, дерев’яні надвірні споруди загальною площею 180 кв.м і майно, яке знаходилось всередині.
Наразі правоохоронні органи встановлюють причину виникнення пожежі та суму завданих збитків.
ГУ ДСНС України у Закарпатській області


За фактами порушень митного законодавства за січень-листопад 2021 року підрозділами Закарпатської митниці складено 2033 протоколи про порушення митних правил. Торік за 11 місяців було на 171 справу менше.
Так, у режимі «в’їзд» на територію України заведено 1 379 справ про порушення митних правил на суму 154,3 млн грн, у режимі «виїзд» – 654 справи на суму 97,5 млн грн.
У першу п’ятірку митних постів, де цьогоріч найбільше зафіксовано порушень митного законодавства, входять: КПП «Тиса», що на кордоні з Угорщиною, – 420 протоколів на суму 29,8 млн грн; внутрішній митний пост «Ужгород-центральний» – 235 пртоколів; КПП «Ужгород-автомобільний», що на кордоні зі Словаччиною, – 217 протоколів на суму 13,7 млн грн; КПП «Лужанка», що на кордоні з Угорщиною, – 163 протоколи на суму 9,8 млн грн; внутрішній пост «Мукачеве» – 91 протокол на 888 тис грн.
Наступні переходи, де вже менше зафіксовано порушень митного законодавства, це: внутрішній пост «Виноградів-вантажний» – 81 протокол, КПП «Вилок» – 65 протоколів на суму 2 млн грн; «Дякове» – 50 протоколів на суму 2,5 млн грн та КПП «Солотвино» – 44 протоколів на 2,4 млн грн.
Пресслужба Закарпатської митниці

28 грудня 2021 р. Закарпатський музей народної архітектури та побуту
за сприяння та підтримки Департаменту культури, національностей та релігій
Закарпатської обласної державної адміністрації, а також в рамках співпраці з
кафедрою археології, етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський
національний університет» проводить наукову конференції «Традиційна
народна обрядовість : новорічно-різдвяний цикл».
У роботі конференції в режимі офлайн та онлайн візьмуть участь
музейні співробітники та науковці з Ужгорода, Львова, Луцька, Києва,
Чигирина, Харкова. Ними будуть обговорені різні аспекти новорічно-
різдвяних звичаїв та обрядів різних регіонів України: народні ворожіння,
новорічний культ Діда Мороза, метеорологічні знання та вірування в
різдвяний період, обрядова роль води, символіку атрибутів і страв різдвяної
обрядовості, етнопсихологічну специфіку свят та різдвяну магію, музику
різдвяних свят, роль сучасного музею в популяризації традиційної народної
календарної обрядовості.
Програма конференції:
«Лапання щастя»: етнолокальні варіанти ворожінь з жеребом в зимовій
обрядовості українців.
Олена Серебрякова, кандидат історичних наук, науковий співробітник
відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.
Народні ворожіння в зимовій календарній обрядовості долинян
Закарпаття.
Галина Рейтій, магістр кафедри археології, етнології та культурології
ДВНЗ «Ужгородський національний університет».
Новорічний культ Діда Мороза на Закарпатті.
Павло Леньо, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології,
етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський національний
університет».
Метеорологічні знання та вірування мешканців Українського Полісся в
період різдвяних святок.
Олександр Васянович, кандидат історичних наук, заступник
директора з наукової роботи Державного наукового центру захисту
культурної спадщини від техногенних катастроф.
Звичаї та обряди різдвяно-новорічного циклу на Середньому Поліссі
України: локальна специфіка, географія поширення (середина ХХ ст.).
Надія Ковальчук, кандидат історичних наук, вчений секретар
Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних
катастроф.
Традиційна обрядовість різдвяного циклу Чигиринщини (на прикладі с.
Стецівка Черкаської області).
Людмила Юлкіна, молодший науковий співробітник Національного
історико-культурного заповіднику «Чигирин».
«Мий ся добри в тій рождественній воді …» (різдвяне вмивання на
терені Карпат).
Леся Горошко-Погорецька, кандидат історичних наук, науковий
співробітник відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН
України.
Символіка атрибутів і страв різдвяної обрядовості бойків українських
Карпат (наприкінці ХІХ – на початку ХХІ ст.).
Наталія Громова, кандидат історичних наук, доцент кафедри
етнології та краєзнавства Київського національного університету імені
Тараса Шевченка
Етнопсихологічна специфіка різдвяної обрядовості українців Закарпаття.
Оксана Тиховська, доктор філологічних наук, професор кафедри
української літератури ДВНЗ «Ужгородський національний університет».
Різдвяна магія гуцулів Рахівщини (за матеріалами експедицій 2016-
2017).
Михайло Красиков, кандидат філологічних наук, доцент, професор
кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного
технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Магія Святого Вечора: традиції та обряди українців Закарпаття.
Василь Король, кандидат історичних наук, старший науковий
співробітник відділу фондів КЗ «Закарпатський музей народної архітектури
та побуту» ЗОР.
Традиційні повір’я волинян про відьом, пов’язані зі Святвечором
напередодні Різдва.
Анастасія Кривенко, кандидат історичних наук, старший науковий
співробітник відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН
України.
Музика зимових обрядів Закарпаття.
Віра Мадяр-Новак, кандидат мистецтвознавства, викладач-методист
Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Д. Задора, провідний
методист Закарпатського обласного методичного центру культури,
заслужений діяч мистецтв України.
Народні традиції гуцулів, бойків, лемків, долинян Закарпаття на
Святвечір кінця ХІХ – 50-х рр. ХХ ст.
Ілля Грибанич, старший науковий співробітник відділу історії та
краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара
Легоцького.
Зимові свята лемків Закарпаття.
Євгенія Гайова, начальник науково-дослідного відділу «Наддніпрянщина
та Південь України» Національного музею народної архітектури та побуту
України.
Різдвяні атрибути Волині та їх місце в різних формах музейної
діяльності.
Алла Дмитренко, кандидат історичних наук, доцент кафедри
музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності
Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Андріївські вечорниці, як елемент атракції в ужгородському скансені.
Тетяна Сологуб-Коцан, завідувачка відділу науково-освітньої роботи
КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР, викладач
кафедри археології, етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський
національний університет».
Резиденція Святого Миколая в ужгородському скансені.
Вікторія Симкович, завідувачка відділу експозиції та науково-дослідної
роботи КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР.
Ікони у фондовій колекції Закарпатського музею народної архітектури
та побуту.
Мегела Мар’яна, заступник директора по науково-освітній роботі КЗ
«Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР.
Народне вбрання Закарпаття в обрядах зимового календарного циклу
Василь Коцан, доктор історичних наук, директор КЗ «Закарпатський
музей народної архітектури та побуту» ЗОР, доцент кафедри археології,
етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський національний
університет».
Зимові фестивалі Рахівщини як спосіб популяризації традиційної
духовної культури закарпатських гуцулів.
Михайло Рекрутяк, старший науковий співробітник відділу експозиції
та науково-дослідної роботи КЗ «Закарпатський музей
народної архітектури та побуту» ЗОР, аспірант кафедри археології,
етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський національний
університет».
Запрошуємо до музею бажаючих дізнатись цікаві факти з народних
традицій та зануритись в красу та магію новорічно-різдвяної обрядовості.