У Києві четверо невідомих осіб кілька разів вдарили ножем таксистка, після чого зловмисники залишили пораненого киянина на вулиці, заволоділи його “Toyota Camry” та втекли. Потерпілого із ножовими пораненнями госпіталізували до лікарні. Інформацію щодо заволодіння транспортним засобом негайно передали всім патрулям. Вже за годину поліцейські зупинили схожий за описом автомобіль на виїзді з Києва. Водій розповів оперативникам, що авто йому не належить. Також він додав, що йому зателефонував товариш та попросив перевезти машину у село Глеваху, що у Київській області, повідомили у поліції. Під час відпрацювання інформації, працівники карного розшуку Святошинського управління поліції встановили, що до заволодіння іномарки причетні троє осіб. Після встановлення їх місця знаходження правоохоронці затримали правопорушників. Ними виявились іноземці – 1972, 1982 та 1986 років народження, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувались. Одному із чоловіків інкримінують кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 115 (Замах на вбивство) Кримінального кодексу України. Також внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі. Зловмисників перевіряють на причетність до аналогічних злочинів.

Російська газова компанія “Газпром” запропонувала НАК “Нафтогаз України” дату для проведення переговорів про розірвання контрактів на поставку і транзит газу. Про це заявив заступник голови правління “Газпрому” Олександр Медведєв, передають російські ЗМІ. “Щодо питання розірвання контрактів на поставку і транзит газу я хотів би прокоментувати, що “Газпром” не тільки направив 5 березня повідомлення “Нафтогазу України” щодо початку процедури розірвання контрактів, але і запропонував дату необхідної для цього зустрічі сторін”, – сказав Медведєв, але не назвав при цьому конкретної дати. У Європарламенті засуджують інструменталізацію постачання газу Росією. Про це йдеться у відповідній заяві депутатів Європарламенту. Так, голова комітету Європарламенту із зовнішніх зв’язків Девід МакАлістер, голова делегації до Парламентського комітету асоціації між ЄС та Україною Даріуш Росаті та доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер прокоментували нещодавні заяви “Газпрому” щодо зупинки постачання передплаченого газу до України. “Ми глибоко стурбовані рішенням “Газпрому” від 1 березня 2018 року зупинити постачання передплаченого газу до України, а також наступними заявами “Газпрому” щодо виходу з контракту з “Нафтогазом”. Це ще один доказ інструменталізації постачання газу та використання його як засобу політичного тиску Російською Федерацією, що може мати наслідки й для енергетичної безпеки ЄС”, – йдеться у заяві. Як зазначається, депутати Європарламенту підтримують рішення Єврокомісії бути посередником та закликають всі сторони розпочати тристоронні консультації у форматі ЄС-Україна-Росія якомога раніше.  “В результаті цих останніх подій, для ЄС зростає важливість посилення енергетичної безпеки. Євросоюз має негайно послабити свою залежність від постачання нафти та газу авторитарними режимами, а в середньостроковій перспективі взагалі зупинити такі постачання”, – йдеться у заяві.

Міністерство культури України розширило «чорний список» діячів, які створюють загрозу національній безпеці. Про це йдеться у повідомленні відомства. «На підставі звернення Служби безпеки України від 26 лютого наказую оновити перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці», — зазначив міністр культури Євген Нищук. До списку додали співаків Ларису Доліну, Олександра Буйнова, Олександра Маршала (Мінькова), Вікторію Циганову та репера Guf (Олексія Долматова). Також заборона на в’їзд поширюється на акторку Алісу Фрейндліх та актора та режисера Олександра Баширова. «Чорний список» Міністерства культури України (поповнюється з 2015 року) — перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, складений Міністерством культури на підставі даних Служби безпеки. Наразі у переліку персон нон грата в Україні перебуває 131 російський артист.

Товариство угорської культури Закарпаття виступає за введення постійної місії ОБСЄ в регіон, передає місцеве видання “Закарпаття онлайн” з посиланням на офіційні заяви організації. Повідомляється, що в одній із заяв організація дякує правоохоронцям за розкриття нападу на офіс Товариства угорців Закарпаття в лютому. Крім того, організація “вітає пропозицію ОБСЄ про створення на Закарпатті спеціальної моніторингової місії, оскільки, враховуючи події, які сталися в області останнім часом, це вкрай необхідна ініціатива”. За даними видання, перший заступник голови Закарпатської облради Йосип Борто мусує тему постійної місії ОБСЄ в Закарпатській області. Зазначимо, раніше Угорщина робила спроби ініціювати введення місії ОБСЄ в регіон. Крім того, Товариство угорців Закарпаття розкритикувало рішення Конституційного суду про визнання закону про засади державної мовної політики неконституційним.

Детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшуки вдома у помічника Олега Ляшка Олега Богачова. Про це повідомив Ляшко на сторінці у Facebook. За словами народного депутата, його помічника підозрюють у намаганні дати хабара в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун. «НАБУ проводить обшуки у мого помічника Олександра Богачова, який начебто пропонував хабар Уляні Супрун за поставку медичного обладнання у міську лікарню міста Вишневого», — написав Ляшко.

Журналісти з’ясували, до яких методів вдаються російські спецслужби для вербовки українців, як зрозуміти, що людина є об’єктом уваги іноземної розвідки, і що потрібно робити, щоб цього уникнути. Про це розповідається у матеріалі “Української правди”. За словами співрозмовників УП в спецслужбах, за класикою, ви ніколи не зрозумієте, що вас будуть вербувати. Непідготовленій людині важко угледіти в новому знайомому співробітника спецслужби. Вербувати можуть і нештатні агенти. “Полювати” на українців можуть і раніше завербовані громадяни України, які отримали завдання дістати потрібну інформацію, або здобути “свою людину” у певних колах. Найбільш цікавими для російських спецслужб є люди, що мають доступ до інформації з обмеженим доступом. Це – військові, співробітники спецслужб, працівники правоохоронних органів, люди наближені до осіб, які ухвалюють рішення, співробітники міністерств, дипломати в посольствах, іноді журналісти. Вербовка може відбуватися як на території України, так і в Росії чи на території третіх країн. В теорії – це тривалий процес, який відбувається за певним відпрацьованим алгоритмом. Спочатку визначають особу, яка може мати доступ до цікавої для вербувальників інформації. Збирають всі відомості про її життя: звички, коло спілкування, зацікавлення, проблеми, стосунки в сім’ї, шукають можливий компромат, або створюють підстави для того, щоб цей компромат з’явився. Після цього з “об’єктом” налагоджують безпосередній контакт. Незначне ДТП, гаманець, який падає під ноги “об’єкта”, розмова у спортзалі, залицяння у кафе, чи навіть у черзі в супермаркеті. Це все ніби випадкові, а насправді – ретельно підготовлені знайомства. Найкращим варіантом, за словами співрозмовників УП в спецслужбах, коли вербувальника з “об’єктом” знайомить спільний товариш. Вербовка може відбутися одразу після знайомства, однак частіше заводять довгу дружбу, а вже потім “відкриваються”. Інколи може йтися і про любовні стосунки. В процесі “дружби” вербувальник може запропонувати “об’єкту” вирішити його побутові проблеми, позичити гроші, допомогти з лікуванням, посприяти в кар’єрному рості. За підручниками часів КДБ, під час вербовки, “об’єкт” має письмово погодитись працювати на спецслужби – підписати так звану “агентурну угоду”. Однак, можна обійтись і без цього. “Агентурна угода” може нічого не вартувати з юридичної точки зору, але психологічно триматиме “об’єкт” на “гачку” все життя. Коли “об’єкт” погоджується, йому дають просте завдання, про виконання якого потрібно доповісти. Крім того, з ним має зустрітися керівник оперативного співробітника спецслужби, який повинен перевірити, чи дійсно новоспечений агент погодився на співпрацю і чи не піде він до спецслужб власної країни. У спецслужбах заводяться дві папки: “особова справа” про агента, в якій і лежать всі матеріали про нього, в тому числі агентурна згода. Друга папка – це “агентурна справа”, в яку складають повідомлення від новоспеченого агента. Російські спецслужби мають значний досвід вербувальної роботи, яка відточувалась ще за часів “Холодної війни”. Зрозуміло, що з того часу їхня мережа нікуди не зникла і в Україні.