Народний депутат Мустафа Найєм подав заяву про вихід з фракції “Блоку Петра Порошенка”. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на його канал в Telegram.

За його словами, заява про вихід з фракції є формальністю.

“Ми вже давно по різні боки ціннісних барикад. Останні події це лише підтвердили. Я прийшов в політику після революції і навіть формально не хочу бути пов’язаний з тими, хто відкрито очолює контрреволюцію”, – зазначив нардеп.

Найєм також підкреслив, що “ця сторінка перегорнута”.

https://www.rbc.ua/ukr/news/nayem-podal-zayavlenie-vyhode-fraktsii-bpp-1551346023.html

Українців має стати знову 52 мільйони – таку мету поставили в 2018 році перед собою в уряді та запровадили для її досягнення програму народжуваності та підтримки сімей. Однак вона не дала результатів, і за підсумками останнього року народжуваність скоротилася на 28 тисяч немовлят, йдеться в сюжеті ТСН. Читайте також Соціолог пояснила, чому Україна вимирає Новації у вигляді пакунка маляти, муніципальної няні тощо не призвели до сплеску народжуваності. За роки незалежності українців стало на 10 мільйонів менше – 42 мільйони. Така втрата співмірна з кількістю населення таких країн, як Греція, Швеція чи Португалія. За неофіційною ж інформацію, ще кілька мільйонів людей працюють за кордоном, тож в Україні постійно проживає десь близько 35 млн реального населення.  Частина з них сповідує ідеологію чайлдфрі – добровільна відмова від можливості завести дітей.  Інша складова демографічних проблем України – зменшення кількості жінок репродуктивного віку. Це наслідки кризи 1990-х, коли народжуваність так само стрімко впала. “Їх просто чисельно менше. І їм, відповідно, треба більше народжувати”, – пояснює провідний науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Павло Шевчук. Щоб 52 мільйони знову стали реальними хоча б до кінця 2030-х років, кожна жінка має народжувати по чотири дитини – і це враховуючи окуповані території, зокрема Крим.

Джерело: https://www.unian.ua/health/country/10463061-chotiri-ditini-na-kozhnu-demografi-virahuvali-bazhaniy-riven-narodzhuvanosti-dlya-ukrajinok-video.html

Антикорупційна ініціатива Європейьского Союзу EUACI заперечила змістовність аргументів, керуючись якими Конституційний суд вирішив визнати стаття про незаконне збагачення неконституційною.

Ініціатива EUACI, яка є найбільшою програмою технічної допомоги ЄС в боротьбі з корупцією в Україні, опублікувала висновок про конституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку скасував Конституційний суд.

Конституційний суд 26 лютого вирішив, що положення статті суперечать принципам верховенства права та презумпції невинуватості, оскільки стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків.

Також у конституційному поданні від 12 грудня 2017 йшлося про те, що положення статті суперечить принципу захисту від самозвинувачення, праву на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принципам законності та відсутності зворотної сили в часі.

«У конституційному поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики. Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується», — наголосили у висновку.

Антикорупційна ініціатива стверджує, що стаття не передбачає будь-якого перекладання тягаря доведення, а відтак не порушує презумпцію невинуватості. Там наголосили, що стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого надавати будь-які пояснення і не зобов’язує в прямій формі обвинуваченого надавати інформацію. Підсудний має право, але не зобов’язаний надавати пояснення щодо походження активів, про незаконність яких стверджує обвинувачення

«Загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їхній загальний характер», — резюмували у висновку.

Нагадаємо, що 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляє депутат від «Народного фронту» Павло Пензеник.

Громадські організації попередили, що скасування відповідальності за незаконне збагачення призведе до припинення співпраці з МВФ.

Національне антикорупційне бюро оголосило, що рішення КСУ означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті.

https://hromadske.ua/posts/v-yes-zaperechili-zmistovnist-argumentiv-yakimi-konstitucijnij-sud-poyasniv-skasuvannya-statti-pro-nezakonne-zbagachennya

Українська та російська сторони підписали протокол щодо вилову водних біоресурсів в Азовському морі. Документ має підвищити безпеку роботи українських рибалок, що працюють на Азові. Як повідомляється на сайті Держагентства рибного господарства, керуючись положеннями Конвенції ООН з морського права та низкою угод між Україною та РФ, українська сторона доклала зусиль задля проведення у Києві XXX сесії Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі. Сесія комісії проводилась з 23 по 25 жовтня минулого року.   Дана комісія, як зазначається, є спільним органом, створеним з метою координації діяльності сторін та встановлення загальнобасейнових лімітів вилову ресурсів. Попри висновки щодо необхідності вступу у переговорний процес, робота комісії не була завершена, в результаті чого Протокол XXX сесії Комісії не був підписаний. В агентстві підкреслили, що це вдарило по інтересах України.   «У зв’язку з непідписанням протоколу Комісії відсутні правові підстави для встановлення лімітів вилучення водних біоресурсів на 2019 рік, а також нормативного підґрунтя для здійснення українськими рибалками промислу в басейні Азовського моря. Відтак, за відсутності протоколу Комісії, українські рибалки не можуть законно ловити водні біоресурси в цій водоймі», – наголошується в повідомленні. «Відсутність протоколу Комісії надасть силовим структурам РФ можливість посилити тиск на українських рибалок та забезпечить російську сторону правомірними підставами для затримання рибальських суден України в Азовському морі. У такий спосіб РФ може отримати додатковий важіль для загострення соціальної напруженості у важливому для України регіоні, де рибальство є одним із основних видів діяльності. Також це надасть Російській Федерації підстави стверджувати, що Україна не виконує взятих на себе зобов’язань за міжнародними договорами», – продовжили в Агентстві. Як повідомив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов, після тривалих консультацій з відповідними органами виконавчої влади, було вирішено направити Протокол на підпис в РФ дипломатичними каналами. «Направлений на підпис Протокол надає низку переваг для України. Одна з таких – розподіл квоти вилову бичка в обсязі 9 тис. тонн для України та 6 тис. тонн для РФ. Крім того, Протоколом оговорено питання передачі затриманих рибалок тій стороні, до громадянства якої вони належать. Це має сприяти збільшенню рівня безпеки українських рибалок у ході здійснення ними господарської діяльності. Протокол підписано дипломатичними каналами», – наголосив він. Нагадаємо, минулого року Росія декілька разів затримувала українські рибальські судна.   Вранці 25 листопада 2018 року Росія заблокувала проходження Керченської протоки буксиру «Яни Капу» і катерам «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. При виході з Керченської протоки російські кораблі відкрили прицільний вогонь по українських кораблях, які вже поверталися в Одесу, так і не отримавши інформації про можливості проходження через протоку. Окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовців, троє з них зазнали поранень. Українських полонених утримують в Росії і досі.

Джеерело: https://www.unian.ua/politics/10462992-ukrajina-ta-rf-diplomatichnimi-kanalami-uzgodili-pravila-ribolovstva-v-azovskomu-mori.html