Верховна Рада надала Тимчасовій слідчій комісії з розслідування фактів розкрадання в армії повноваження розслідувати оприлюднену журналістами інформацію щодо зловживань у держконцерні «Укроборонпром». Як передає кореспондент УНІАН, парламент ухвалив постанову «Про невідкладне розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації щодо зловживань в Державному концерні «Укроборонпром» та причетності до цього посадових осіб» (№10104), внесену головами фракцій “БПП” та “Народний фронт”. Рішення про ухвалення постанови підтримали 229 народних депутатів. Згідно з постановою, повноваження Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання у Збройних силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки розповсюджуються на будь-які правопорушення в оборонній сфері, в тому числі в 2018-2019 роках. Депутати доручили ТСК невідкладно провести розслідування за матеріалами, які були оприлюднені в засобах масової інформації з приводу закупівлі запчастин, комплектувальних та обладнання для підприємств ДК «Укроборонпром». Крім того, ТСК доручено провести публічне засідання спільно з представниками Генеральної прокуратури, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро, Міністерства оборони, ДК «Укроборонпром» та інших посадових осіб щодо розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів зловживань в оборонній сфері. У постанові зазначено, що парламент в найкоротший термін має заслухати інформацію Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу на пленарному засіданні. У роботі Тимчасової слідчої комісії рекомендовано взяти участь членам Комітету ВР з нацбезпеки і оборони, Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Як повідомляв УНІАН, 25 лютого проект «Наші гроші з Денисом Бігусом» оприлюднив розслідування, в якому стверджується, що син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор причетний до схем масштабного розкрадання бюджетних коштів в оборонному комплексі. Стверджується, що Гладковський-молодший та його партнери вступили у змову з оборонними чиновниками. Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також на складах української армії. Ціни на запчастини, які часто не відповідали будь-яким стандартам якості, накручувалися в рази. Цей “товар” за змовою з керівництвом “Укроборонпрому” продавали на оборонні заводи. У такий спосіб група нібито отримала від “Укроборонпрому” щонайменше 250 млн грн. Олега Гладковського журналісти називають другом нинішнього президента Петра Порошенка і “смотрящим за оборонкою”. 26 лютого президент відсторонив Гладковського від виконання обов’язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування. Прес-секретар Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк повідомила, що САП відкрила кримінальне провадження для перевірки оприлюднених у програмі “Наші гроші” фактів про мільйонні оборудки в оборонній сфері. 27 лютого генпрокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ розслідує оприлюднені у ЗМІ оборудки в оборонній сфері з 2017, а НАБУ – з 2016 року. За його словами, встановлена сума збитків, завданих держбюджету, від оборудок в оборонній сфері, про які йдеться в розслідуванні проекту «Наші гроші з Денисом Бігусом», становить 22 млн грн. Також Луценко підтвердив, що підприємства ОПК, в тому числі «Кузня на Рибальському», отримували деталі для ремонту військової техніки контрабандою з Росії.

Верховна рада України підтримала за основу та в цілому законопроект №9461-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині”. За документ проголосував 231 парламентар, передає кореспондент РБК-Україна.

Підкреслимо, нардепи не проводили обговорення цього документу. Спікер Ради Андрій Парубій поставив документ на голосування одразу ж після вступного слова глави комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець.

Норми закону

Законом передбачається, що до початку роботи Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, але не пізніше 1 січня 2020 року, положення цього закону щодо використання вказаної системи для організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації не застосовуються. Натомість організація трансплантації здійснюється на основі інформації, що міститься на паперових носіях.

До початку роботи ЄДІСТ та протягом наступних 3 місяців з дня початку її роботи рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора–трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, в порядку черговості згідно такого листа (списку) очікування.

При цьому визначається, що до визначення кваліфікаційних характеристик трансплант- координаторів у закладах охорони здоров’я можливо призначення відповідним наказом осіб, які виконуватимуть такі функції.

Також законом передбачається:

зняти повноваження замовника медпослуг з  центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;

доповнити перелік суб’єктів організацій та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією Національною службою здоров’я України, оскільки саме НСЗУ виконуватиме функцію замовника медичних послуг з трансплантації, як високоспеціалізованої медичної послуги, з 01.01.2020 року;

термін “діяльність, пов’язана з трансплантацією”, до якої відноситься  вилучення, перевезення, зберігання анатомічних матеріалів, трансплант-координація,  визначити як медичну послугу, що дасть можливість оплачувати такі послуги НСЗУ в рамках гарантованого пакету медичних послуг;

розширити перелік осіб, які є близькими родичами, доповнивши такий перелік двоюрідними братами і сестрами, дядьком, тіткою, племінниками, що дозволить розширити коло осіб для родинного донорства;

передбачити, що сімейний лікар може отримувати згоди на посмертне донорство та матиме право вносити таку інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;

визначити можливість донорства кісткового мозку від повнорідних братів або сестер  віком до 18 років;

конкретизувати, що дозволяється лише міжнародний обмін анатомічними матеріалами,  а щодо гемопоетичних стовбурових клітин – дозволяється їх купівля – продаж;

передбачити внесення змін до статті 290 Цивільного кодексу України, надавши право на донорство гемопоетичних стовбурових клітини у випадках, передбачених законом, особам віком до 18 років.

Нагадаємо, в Україні з’явилася нова професія “транспланто-координатор”, який буде займатися налагодженням зв’язку між усіма учасниками процесу трансплантації.

Як писало РБК-Україна раніше, в жовтні 2018-го МОЗ почало закупівлі для створення Єдиної державної інформсистеми трансплантації.

Додамо, в травні 2018 року Рада дозволила трансплантацію органів тільки за згодою донора.

 https://www.unian.ua

https://www.rbc.ua

Після набуття чинності “мовним законом” – законопроектом “Про функціонування української мови як державної” в Україні будуть створені інституції, які регулюватимуть виконання цього закону. Про це у коментарі РБК-Україна повідомила заступник голови комітету з питань культури та духовності Ірина Подоляк.

Зокрема, буде створено Національну комісію з питань державної мови.

“Ми розуміємо, що повинні бути створені інституції. Буде створена Національна комісія з питань державної мови, яка буде визначати, який рівень знання української мови є достатнім для кожної категорії працівників бюджетної чи комунальної сфери”, – повідомила Подоляк.

За її словами, сертифікати на знання української мови також будуть вимагати у тих, хто прагне отримати громадянство України.

“Сертифікати вимагатимуть і у новопризначених (посадовців,  – ред.), і тих, хто зараз працює і надалі буде працювати, це також стосується. Тих, хто хоче набути громадянство – це так само буде стосуватись”, – додала парламентар.

Нагадаємо, в разі прийняття “мовного закону” через два роки державні службовці почнуть складати іспити.

Як писало РБК-Україна раніше, у “мовному законі” передбачені адміністративні штрафи до майже 7 тисяч гривень. Відзначимо, вони стосуватимуться підприємницької діяльності в публічній сфері.

Додамо, Верховна рада України на пленарному засіданні 28 лютого у другому читанні розгляне “мовний закон”.

У разі прийняття “мовного закону” через два роки державні службовці почнуть здавати іспити. Про це в коментарі РБК-Україна повідомила заступник голови парламентського комітету з питань культури і духовності, нардеп від “Самопомічі” Ірина Подоляк.

За її словами, в законі про держслужбу прописано певні вимоги до застосування української мови. У той же час “мовний закон” містить уточнюючі моменти.

“Люди, які претендують на посади в органах місцевого самоврядування, будуть здавати безкоштовний іспит і підтверджувати рівень володіння мови сертифікатом”, – зазначила Подоляк.

Вона також підкреслила, що для працівників медичних або технічних закладів такий іспит не буде обов’язковим, в їх випадку досить виписки з атестата про вивчення української мови.

“Норма, яка буде вимагати сертифікат на знання української мови, набирає чинності через два роки після прийняття закону”, – додала Подоляк.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в “мовному законі” передбачено адміністративні штрафи до майже 7 тисяч гривень. Зазначимо, вони будуть стосуватися підприємницької діяльності в публічній сфері.

https://www.rbc.ua

Президент України Петро Порошенко подав законопроект про передбачення невідворотність кримінального покарання за незаконне збагачення, в якому враховані усі зауваження суду. Про це він написав у Facebook.

Порошенко повідомив, що вже підписав та дає доручення зареєструвати законопроект.

“Підписав та даю доручення зареєструвати Президентський законопроект про передбачення невідворотність кримінального покарання за незаконне збагачення, в якому враховані усі зауваження суду. Надаю законопроекту статусу невідкладного”, – йдеться у повідомленні.

Порошенко подав новий законопроект про незаконне збагаченняНагадаємо, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що близько 70 кримінальних справ мають бути закриті після скасуванння статті про незаконне збагачення.

РБК-Україна писало, що після оприлюднення рішення КСУ про неконституційність статті 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення виникне багато проблем. Зокрема, численні гучні провадження за статтею 368-2 повинні бути припинені. Крім того, моральна і фізична шкода, заподіяна неконституційними актами або діями, підлягає відшкодуванню відповідно до закону.

Раніше повідомлялось, що Петро Порошенко невідкладно внесе до парламенту новий законопроект щодо статті про незаконне збагачення. У новому законі будуть враховані зауваження Конституційного суду України до цієї статті Кримінального кодексу України.

https://www.rbc.ua/ukr/news/poroshenko-podal-novyy-proekt-nezakonnom-1551350075.html

Верховна рада України в четвер, 28 лютого, провалила в другому читанні законопроект №3665 “Про медіацію”. Про це повідомив спікер ВР Андрій Парубій, передає кореспондент РБК-Україна.

Зокрема, в залі не вистачило голосів за прийняття документа в другому читанні і за направлення його на доопрацювання у профільний комітет.

“У мене більше немає пропозицій, колеги. Ви успішно, колеги, завалили закон. Я змушений оголосити, що законопроект про медіацію відхилений”, – підкреслив Парубій.

Документ, зокрема, визначав правові основи надання послуг медіації на професійній основі, поширення практики мирного вирішення спорів несудовими методами з метою розвантаження судів і забезпечення збалансованих взаємовідносин між інститутом медіації та судовою системою.

Так, законопроект пропонував визначити терміни “медіація” і “медіатор”, основні принципи медіації, правові основи проведення процедури медіації, умови отримання статусу медіатора, особливості проведення процедури медіації під час судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації, і принципи державної політики в сфері медіації.

Пропонувалося, щоб інститут медіації доповнював (а не змінював) чинні правові інститути, такі як мирову угоду в цивільному та господарському процесах, примирення в адміністративному судочинстві та кримінальному процесі, тощо. Таким чином, планувалося ввести модель добровільної присудової медіації, де суд має право рекомендувати медіацію сторонам, а сторони можуть відмовитися від цього.

Нагадаємо, вчора анонсувалося, що нардепи в четвер проголосують цей закон у другому читанні.

Як писало РБК-Україна раніше, в листопаді 2016 року Верховна рада підтримала за основу законопроект №3665 “Про медіацію”. Документ у першому читанні схвалили 238 парламентарів.

Додамо, в грудні 2016 року міністр юстиції Павло Петренко під час зустрічі зі студентами прогнозував, що інститут медіації з’явиться в Україні в 2017 році.

https://www.rbc.ua/ukr/news/rada-odobrila-zakon-mediatsii-1551343257.html