Надзвичайна ситуація трапилася вчора, 11 березня, у селищі Дубове.

Потічок Синявки, який бере свій початок у однойменному урочищі, вийшов з берегів і стрімкими потоками зруйнував частину прилеглої вулиці та підтопив дворогосподарства. Причиною цьому став не тільки інтенсивний дощ, що пройшов у селищі  у ніч на 11 березня, а і захаращеність русла струмка  побутовими відходами. Саме сміття, яке  несли стрімкі потоки течією, засмітило прохід у одній з  труб, якою річечка перетікає  через  дорогу.  Відтак, бурхливі води розлились над трубою та потекли  вниз по дорозі, змиваючи на вулиці  гравійне покриття та підтоплюючи кілька дворів по вулиці Синявки, а також  подвір’я та підвал будинку Марії Піцур, що живе на розі вулиць Синявки та Гренджі-Донського. А звідти вода потекла по вулиці Гренджі-Донсько, частково підтоплюючи двори.

Того дня рятувати селян від біди взялися  місцеві чоловіки, серед них був й Микола Ціпіньо. Як розповідає чоловік, йому про розлив струмка на дорогу повідомила дружина, яка о пів на шосту  ранку саме йшла на роботу, та не змогла перейти стрімкі потоки води. Відтак, чоловік разом з сусідом Юрієм Мезеєм та іншими чоловіками, взулись у гумаки й пішли розчищати від сміття трубу, де й стався затор. На той час вода на вулиці була до колін.

Впродовж двох годин ми витягували з труби сміття та різні відходи. Ви бачили б, що там було: і підгузки, і пляшки, і повні мішки з всяким непотребом. Де совість тих людей, що викинули у потічок той весь брухт? – резюмує Микола Ціпіньо.

А тим часом, поки чоловіки розчищали трубу й спрямовували потоки води у русло, повенева вода вже підтоплювала оселю Марії Піцур.

 – О пів на шосту  ранку я побачила, що струмок, що розлився на дорогу,почав  заливати наш двір. Вона просочилась й до підвального приміщення будинку. У  кочегарці було близько 40 сантиметрів води. Вичерпували ми каламутну воду з приміщення аж до 10 години дня, – пригадує жінка.

Це вже не вперше струмок підтоплює  оселю Марії Піцур. Потерпіла каже, що кількома роками раніше у будинку було вдвічі більше води. І виною тому не тільки сильні опади, а й людська недбалість та звичка селян викидати сміття до потічка, яке й захаращує русло.

… Завдяки тому, що місцеві чоловіки прочистили русло річки, а рівень води у потічку спав, більших масштабів підтоплень вдалось уникнути. І вже після обіду  селяни взялися відновлювати шлях, який добряче пошкодив паводок. Потоки  води на відстані більше 150 метрів з дорожнього полотна  змили гравій та вимили  глибокі вибоїни. Відтак, на прохання місцевих жителів  ТОВ «КІК» надав спецтехніку  для проведення на дорозі відновлювальних робіт. За допомогою екскаватора змитий паводком гравій вантажили на найманий трактор, яким і транспортували до аварійної частини вулиці, а там ним засипали ями.

Того дня, як зауважують селяни, не тільки потічок Синявки через забруднення русла вийшов з берегів, подібна ситуація сталася також  з трубою, якою вода зі стічних каналів вздовж центральної вулиці Миру та  вулиці Довгої впадає у потічок. Однак через те, що сміття  забило прохід у трубі, вода перелилась на автошлях. Потерпіли від сильних опадів і мешканці вулиці Калініна, у кількох оселях   поверхневі води підтопили підвали.

У селищній раді зазначили, що підтоплень можна було уникнути, якби селяни більш дбайливо ставилися до природи. Адже, викидаючи у потічки та канали сміття, місцеві жителі не хочуть усвідомлювати того, що така недбалість до добра не приведе. Тому закликають усіх мешканців Дубового слідкував за тим, аби водойми, що знаходяться біля їх осель, були чистими і до них ніхто сміття не викидав.

https://karpatnews.in.ua/news/158946-u-dubovomu-povnovodnyi-potichok-zruinuvav-vulytsiu-ta-pidtopyv-dvory-foto.htm

Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства інформує, що відповідно до вимог Закону України від 09.04.2015 року № 322-VIII «Про внесения змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» встановлено, що у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведения робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою.

У зв’язку з цим, звертаємо увагу на необхідність неухильного виконання вимог частини п’ятої1 статті 39 Закону України «Про тваринний світ» підприємствами, установами, організаціями 1 громадянами при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу.

ЗОУЛМГ наголошує на необхідності забезпечення «сезону тиші» в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами з обмеженням господарської діяльності, що благоприємно вплине на стан тваринного світу.

Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності повинні забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.

Заборонена: пальба, проведения вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведенія ралі та інших змагань на транспортних засобах.

http://uzhgorod.net.ua/news/136521

Інтенсивність поширення кору серед населення Закарпатської області поступово зменшується. Кількість зареєстрованих випадків зменшилася як у порівнянні із попереднім тижнем так і з аналогічним періодом 2018 року.

За останній тиждень, станом на 6 березня зареєстровано 63 випадки кору, що на 25% менше,  ніж за попередній тиждень (63  проти 84 випадків). Хоча серед захворілих більшість складають  діти до 17 років (52%, 33 вип.), однак, протягом останніх тижнів спостерігається збільшення частки дорослих до 48% (30 вип.). Хворіють кором, переважно,  нещеплені особи – 68% (43 із 63 хворих) та ті, хто отримали лише одну дозу вакцини – 8%.

Зареєстровано: 18 випадків кору в  м.Ужгород, 11 – у Перечинському, 10 – у Хустському та  6 –  в Ужгородському районах. На інших адмінтериторіях виявлено поодинокі випадки (менше 6).

З початку 2019 року, станом на 06 березня в області зареєстровано 1 272 випадки кору, показник 101 на 100 тисяч населення. Серед захворілих 816 дітей до 17 років (64%) та 456 дорослих (36%).

За минулий тиждень, з 1 по 7 березня,  із симптомами гострої респіраторної інфекції до закладів охорони здоров’я області звернулося 4 379 особи. Показник захворюваності становить 348 на 100 тис. населення та знаходиться нижче визначеного епідемічного порогу на 18%. Кількість звернень у порівнянні з попереднім тижнем збільшилася на 1% (на 36 випадків).

Як повідомила завідувач відділу епіднагляду та профілактики інфекційних захворювань Закарпатського лабораторного центру МОЗ України Вікторія Тимчик, збільшення реєстрації звернень спостерігається серед дітей віком до 17 років (на 10%), дорослі хворіють на  ГРІ менше, ніж минулого тижня. Загалом, серед осіб, що звернулися по медичну допомогу  – 2 827 дітей віком до 17 років (65% від усіх захворілих) та 1552 дорослих (35%). За минулий тиждень госпіталізовано з приводу респіраторних інфекцій 163 осіб (майже 4% захворілих). Швидкими тестами підтверджений діагноз грипу А  у 2 осіб в Ужгородському та Берегівському  районах.

У Великоберезнянському, Виноградівському, Воловецькому, Хустському районах та м.Ужгород кількість захворілих на ГРІ збільшилася. На інших  адмінтериторіях інтенсивність епідемічного процесу низька.

У  освітніх  закладах області обмежувально-протиепідемічні заходи у вигляді призупинення навчально – виховного процесу  не вводилися.

Протиепідемічні та профілактичні заходи  в області тривають.

Знизити ризики надзвичайних ситуацій – можливо, головне – бути обізнаним. Так кажуть міжнародні партнери, які над цим питання працюють вже майже рік на Закарпатті. Розпочали із соляних шахт у смт. Солотвино, працюють і далі по регіону.

Масштабний міжнародний проект, який передбачає зниження ризиків від надзвичайних ситуацій, реалізується вченими з України та партнерами з Нідерландів, Польщі та Великобританії. Вони спільно працюють уже рік. Головним об’єктом стали закарпатські соляні шахти у Солотвині, які у 2007 році затопило, сформувавши масивні карстові провалля. Учасники проекту розповідають: працюють над створенням мапи ризиків, яка допоможе знайти чіткий інструмент вирішення ситуації.

Крім того, проводять дослідти і в інших куточках краю. Серед основних завдань також і підвищення обізнаності у населення, як діяти у тих чи інших ситуціях.

Аби створити певну картину, партнери працюють над збором інформації на всіх рівнях. Досліджують самі, вивчають наявну у архівах, також дізнаються і думку населення. Все для того, аби розробити комплексний план вирішення різниїх ситуацій, який в подальшому оприлюднять загалу.

Процюють над проектом вже рік. Планують створення комунікаційної платформи між партнерами проекту та ключовими стейкхолдерами, працівниками структур з надзвичайних ситуацій області.

http://m-studio.net.ua/znyzyty-ryzyky/