Її часто можна побачити зі зброєю, але іноді й у спортивній формі. До лав 2 Галицької бригади Національної гвардії Олександра Тодавчич приєдналася минулого року. Рішення прийняла після загибелі на війні рідного брата, яка стала для жінки важкою втратою.
«В’ячеслав став на захист країни відразу після вибуху великої війни. Служив стрільцем-санітаром у 128 гірсько-штурмовій бригаді, рятував життя побратимів, ризикуючи своїм, в найзапекліших точках фронту. Його життя обірвалося у вересні 2023 року. Кожен з нас був шокований горем. Тоді я твердо вирішила для себе шо мушу іти служити. Щоб таким чином віддячити йому за службу і за життя героя», – розповідає Олександра.
Вона пройшла підготовку, склала присягу на вірність українському народові і уклала контракт з Національною гвардією України. Цей день вона досі згадує по особливому.
«Він врізався в пам’ять. Було хвилювання і відчуття якоїсь, я би сказала, святості моменту, коли я через слова присяги змінюю все своє життя», – пригадує нацгвардійка.
Зараз Олександра служить стрільцем. І несе службу на рівні з чоловіками. Завдяки своїй наполегливості і рішучості вона здобула авторитет серед побратимів і довіру командирів. Вони знають, що жінка не підведе.
«Стереотипи про нібито «слабких» жінок можуть існувати доти, допоки їх не розвіє особистий досвід. Я змогла довести чоловікам, що військовослужбовиці можуть бути не те що рівними, а й сильнішими. Також я знаю, що не варто схилятися перед труднощами, якими б вони не були. Навіть навпаки в такі моменти варто зробити ривок і боротися», – впевнена Олександра.
Про це нацгвардійка знає багато. Раніше вона професійно займалася вільною боротьбою і тричі ставала чемпіонкою України. У вільний від служби час дівчина охоче зголошується до участі в спортивних подіях. Спортивно-бойові змагання, кросфіт, різні забіги і навіть гирьовий спорт – це простір, де спортивна частина серця захисниці знаходить свою реалізацію. А коли треба Олександра впевнено тримає зброю.
«Мені зброя подобається. Ловлю себе на думці, чому я тут у війську? Адже я не планувала. Лише іноді в дитинстві мріяла когось захищати. А зараз ця дитяча мрія здійснилася. Я люблю зброю. Автомат в руках – це гармонійна частина мене самої. І сам момент пострілу, коли ти відчуваєш глухий звук, віддачу, запах пороху, ні з чим не переплутаєш. Моя улюблена зброя – АК з підствольним гранатометом», – ділиться нацгвардійка.
Головне – це не здаватися, говорить Олександра Тодавчич. Її військове кредо – характер і самодисципліна. Дівчина каже, що на своєму досвіді переконалася – це допомагає здійснити свої мрії.
