Культурна спадщина є невід’ємною частиною національної ідентичності та історичної пам’яті кожного народу. Вона втілює в собі багатовікові традиції, досягнення мистецтва, архітектури та науки, відображаючи унікальний шлях розвитку суспільства. В умовах збройних конфліктів та військових агресій захист об’єктів культурної спадщини набуває особливого значення, оскільки ці об’єкти часто стають мішенями для атак, спрямованих на підрив культурної ідентичності та морального духу нації.
Україна, з її багатою історією та культурною різноманітністю, володіє величезною кількістю об’єктів культурної спадщини, які представляють чималу цінність не лише для українського народу, але й для всього людства. Однак, із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року ці об’єкти опинилися під серйозною загрозою. Численні музеї, історичні будівлі, пам’ятники та археологічні пам’ятки зазнали пошкоджень або повного руйнування внаслідок бойових дій.
Фіксування даних пошкоджень є вельми важливим для документування військових злочинів, що може слугувати доказовою базою у міжнародних судах; планування майбутніх реставраційних робіт та оцінки необхідних ресурсів; залучення міжнародної підтримки та фінансування для захисту і відновлення культурної спадщини; створення історичного запису для майбутніх поколінь про масштаби руйнувань; підвищення обізнаності світової спільноти щодо проблеми знищення культурного надбання України. За повідомленням МКІП від 06.05.2024 р. зафіксовано подальше зростання кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини внаслідок російської агресії. Станом на цю дату загальна кількість зруйнованих або пошкоджених пам’яток досягла 1062. З них 123 пам’ятки національного значення, 864 – місцевого значення, та 75 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
Рейтинг областей за кількістю пошкоджених або знищених росіянами пам’яток
ГО «Антикорупційний штаб» зібрала дані від обласних державних адміністрацій по всій країні, що дозволило створити комплексну картину пошкоджень та руйнувань культурних пам’яток.
Ми зробили рейтинг областей з втратами об’єктів культурної спадщини. Рейтингувати втім дуже складно, бо кожна пам’ятка має свою унікальність та цінність, але ми вирішили показати найбільші кількісні показники в залежності від областей по втратах. Втім, наголошуємо: кожна пам’ятка має неймовірне значення і пошкодження або знищення кожної — це трагедія.
Отже, рейтинг виглядає наступним чином:
1. Харківська область: 279 пошкоджених об’єктів культурної спадщини, зокрема 12 музеїв, 2 пам’ятки археології, 6 пам’яток та щойно виявлених об’єктів монументального мистецтва, 63 пам’ятки історії, 196 пам’яток архітектури та містобудування.
2. Донецька область: 127 пошкоджених об’єктів, з них 66 історичних, 55 архітектурних, 4 монументального мистецтва, 2 археологічні. З 32 музеїв на початок війни, 14 зараз перебувають на тимчасово окупованій території.
3. Херсонська область: 145 пошкоджених або знищених об’єктів культурної спадщини в області.
4. Одеська область: 116 пошкоджених об’єктів культурної спадщини, у тому числі 18 пам’яток архітектури та містобудування національного значення та 5 музеїв.
5. Чернігівська область: 75 пошкоджених об’єктів, включаючи 44 пам’ятки архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва, 24 об’єкти культурної спадщини та 7 музеїв.
6. Запорізька область: 46 пошкоджених нерухомих об’єктів культурної спадщини та 4 музейні заклади. Близько 70% території області тимчасово окуповано.
7. Миколаївська область: 45 пошкоджених об’єктів, включаючи 6 музеїв.
8. Львівська область: пошкоджено або зруйновано 36 нерухомих об’єктів культурної спадщини внаслідок бойових дій.
9. Луганська область: 34 пошкоджених об’єкти, включаючи 30 нерухомих пам’яток культурної спадщини та 4 приміщення музеїв. Усі об’єкти знаходяться на окупованій території або в зоні бойових дій.
10. Київська область: 31 пошкоджений об’єкт, у тому числі 5 зруйнованих музеїв та 26 пошкоджених об’єктів культурної спадщини.
11. Сумська область: 26 пошкоджених об’єктів культурної спадщини, з них 16 архітектурних, 8 історичних, 2 археологічних. Додатково пошкоджено 2 будівлі музеїв.
12. Полтавська область: пошкоджено 12 об’єктів, з яких 6 належать до культурної інфраструктури, а 6 – до культурної спадщини, за даними Полтавської ОДА з початку повномасштабного вторгнення.
13. Хмельницька область: пошкоджено 10 пам’яток архітектури внаслідок ворожих обстрілів, фіксація пошкоджень здійснюється органами охорони культурної спадщини шляхом складання Акту огляду технічного стану об’єкта.
14. Житомирська область: пошкоджено 4 об’єкти культурної спадщини, з яких 1 національного та 3 місцевого значення, розташовані в Коростенському та Житомирському районах.
15. Закарпатська область: 2 пошкоджені об’єкти – Воловецький будинок культури та Воловецька бібліотека для дорослих.
16. Три області прозвітували про те, що у них пошкоджені по одному об’єкту:
Черкаська область: пошкоджено Міст дев’ятиарковий у складі пам’ятки національного значення “Парк та паркові споруди” (с. Синиця, Уманський район).
Вінницька область: 1 пошкоджений об’єкт – Вінницький літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.
Кіровоградська область: 1 пошкоджений об’єкт – Онуфріївська школа №1, пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення.
Аналіз отриманих даних
Варто зауважити, що деякі підсумки нашого рейтингу за кількома областями розходяться з даними Міністерства культури та інформаційної політики України (посилання). Втім, аналітики ГО «Антикорупційний штаб» досліджували дані, які отримували з офіційних відповідей обласних військових адміністрацій. Перелік від Міністерства зроблений раніше – цілком ймовірно, пам’яток станом на початок травня 2024 року було пошкоджено менше, відтак, є і різниця. Але у Харківській області, відповідно до даних Міністерства, 299 пошкоджених пам’яток, тоді як у відповіді Харківської ОВА «Антикорупційному штабу» — 279. Звідки така різниця, невідомо.
Аналіз пошкоджень пам’яток культурної спадщини по областях України малює картину масштабних втрат та героїчних зусиль з їхнього збереження. Вже згадана вище Харківська область стала епіцентром культурної трагедії, втративши 279 безцінних об’єктів. Серед них – величні пам’ятки архітектури, що століттями формували обличчя міста, музеї, що берегли історію краю, та археологічні скарби, що відкривали таємниці минулого. Донеччина та Одещина також зазнали тяжких втрат: обидві зазнали руйнації понад сотні об’єктів культурної спадщини. Чернігівщина, древня земля княжої доби, має 75 пошкоджених пам’яток, серед яких перлини архітектури та садово-паркового мистецтва.
Проблеми з обліком є у Херсонській області: підрахунок пошкоджених об’єктів значно ускладнюється російською окупацією частини області, а також постійними обстрілами деокупованої частини області (правобережної) росіянами. Відомі факти знищення і пограбування об’єктів культурної спадщини, обстрілів, але порахувати все наразі не виявляється можливим: через обстріли та окупацію частини регіону.
Львівщина, незважаючи на відносну віддаленість від лінії фронту, також постраждала, втративши 36 об’єктів, що свідчить про безжальність росіян до культурних цінностей по всій країні. Особливо трагічна доля спіткала Луганську область, де 34 пошкоджені об’єкти опинились на окупованій території, відрізані від можливості реставрації та збереження. Та сама проблема – на Херсонщині, адже переважна частина області перебуває в окупації, там є пошкоджені або знищені пам’ятки, але до них немає доступу, тож доводиться фіксувати руйнування за тими залишками інформації, які є від окупантів. Київщина, Сумщина, Запоріжжя та Миколаївщина також зазнали значних втрат, кожна недорахувавшись десятків історичних пам’яток.
Навіть у відносно спокійних регіонах, як Закарпаття чи Черкащина, війна залишила свій слід на культурній мапі. І хоча Тернопільщина, Івано-Франківська область та Буковина не зафіксували прямих пошкоджень, сам факт загрози нависає над кожним історичним об’єктом в Україні. Кожна втрачена пам’ятка – це невідновна частка нашої спільної історії, кожен пошкоджений музей – це розірваний зв’язок між поколіннями.
Проте особливе занепокоєння викликає ситуація з Дніпропетровською, Волинською та Рівненською областями, які відмовилися надати інформацію, посилаючись на міркування національної безпеки.
«Така позиція є проблематичною, оскільки прозорість у питаннях пошкодження культурної спадщини критично важлива для документування військових злочинів, планування відновлювальних робіт та привернення міжнародної уваги до проблеми культурного геноциду, — коментує відмову Голова правління ГО «Антикорупційний штаб», юрист Сергій Миткалик. — Відкритість цих даних необхідна для формування повної картини руйнувань, що може слугувати вагомим доказом у міжнародних судах та допомогти у притягненні до відповідальності винних у знищенні культурного надбання України. Крім того, така інформація є ключовою для ефективного планування реставраційних робіт, оцінки необхідних ресурсів та залучення міжнародної допомоги. Як поширення даних про руйнування культурної спадщини може вплинути негативно на національну безпеку, невідомо. Тим більше, що у зведенні Міністерства культури та інформаційної політики травня 2024 року Дніпропетровщина з 34-ма пошкодженими або знищеними об’єктами є. І ці дані публічні. В чому проблема надати їх нам, я не розумію. Волині та Рівненщини немає навіть у даних Міністерства і це дійсно дуже дивно».
Важливо також зазначити, що документування пошкоджень культурної спадщини є невід’ємною частиною збереження історичної пам’яті про наслідки війни для України. Відкритість даних також допоможе запобігти поширенню дезінформації та маніпуляцій щодо стану культурних об’єктів. Тому критично важливо закликати всі регіональні адміністрації до співпраці та надання повної інформації про пошкодження культурної спадщини.
ГО «Антикорупційний штаб» разом із іншими організаціями громадянського суспільства продовжує фіксацію руйнувань культурної спадщини в Україні та об’єктів культури взагалі через російські обстріли. Робимо ми це завдяки додатку «TruePic» від Microsoft, який дозволяє зберігати метадані, відтак, використовувати дані в якості доказів.

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації
регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024
року №560 про «Порядок проведення призову громадян на військову службу
під час мобілізації, на особливий період».
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий
період, надається військовозобов’язаним на підставах, визначених статтею 23
Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Комісії для розгляду питань відстрочки
Для розгляду питань щодо надання відстрочки при районних (міських)
територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки утворюються
комісії, до складу яких входять:

– Голова комісії — керівник районного (міського) територіального центру
комплектування та соціальної підтримки.
– Члени комісії — представники апарату, структурних підрозділів (освіти та
науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах
дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської
держадміністрації (військової адміністрації).

Подання заяви на відстрочку
Військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають заяву на ім’я
голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та
соціальної підтримки або його відділу заяву. До заяви додаються документи,
що підтверджують право на відстрочку, або їх копії. Заява підлягає
обов’язковій реєстрації.

Розгляд заяви
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність
підстав для надання відстрочки. За потреби комісія може готувати запити до
відповідних органів державної влади для отримання необхідної інформації.

Термін розгляду заяви
Комісія зобов’язана розглянути заяву та документи протягом семи днів з дати
надходження, але не пізніше наступного дня від дати отримання інформації на
запити.

Рішення комісії
Після розгляду документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у
наданні відстрочки. Рішення оформляється протоколом. Заявника інформують
про рішення телефоном, електронною поштою або поштою не пізніше
наступного дня після ухвалення рішення.

Надання довідки або відмова
У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із
зазначенням строку відстрочки. У разі відмови заявник отримує письмове
повідомлення із зазначенням причин відмови, яке може бути оскаржене у
судовому порядку.

Дія відстрочки
До ухвалення рішення комісією військовозобов’язаний не підлягає призову на
військову службу.

Зміна підстав для відстрочки
У разі втрати або зміни підстав щодо надання відстрочки комісія може
скасувати або змінити своє рішення. Про це заявника повідомляють письмово
не пізніше наступного дня після ухвалення рішення.

Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП

З початку 2024 року закарпатські митники виявили 17 фактів незаконного переміщення через митний кордон України зброї, боєприпасів та товарів військового призначення, з порушенням чинного митного законодавства.

Відтак, митниця скерувала до правоохоронних органів 17 повідомлень про протиправне діяння, що містить ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Найбільше повідомлень – 8 – за статтею 263 КК України (носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років);

П’ять повідомлень – за статтею 333 КК України (порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, – карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого);

Три повідомлення – за статтею 201 КК України (контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років);

Одне повідомлення – за статтею 201/333 КК України (Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, – карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого).

За результатами задокументованих фактів вилучено з незаконного обігу: 9 одиниць холодної зброї, 4 одиниці пневматичної зброї, 752 одинці набоїв та інших товарів військового призначення.

Пресслужба Закарпатської митниці

Шість груп чоловіків, які мали намір гірськими вершинами дістатись сусідньої Румунії затримали наряди відділення інспекторів прикордонної служби «Богдан» Мукачівського загону впродовж минулої доби.

Усі «туристи» самостійно прокладали маршрути та спробували здолати їх. Ніхто не зміг. На заваді цим планам стали прикордонники.

Загалом було затримано 15 осіб – жителі Хмельницької, Івано-Франківської, Донецької, Одеської, Рівненської, Дніпропетровської, Львівської, Київської та Харківської, областей.

Ще трьох «верхолазів» з Вінниччини та двох з Херсонщини затримали вже сьогодні.

Стосовно затриманих склали протоколи про адмінправопорушення, передбачене ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України» справу скеровано до суду.

Прес-служба Мукачівського прикордонного загону

При експорті української продукції за угодами про вільну торгівлю митниця видає сертифікати з перевезення товару форми EUR.1. За його наявності вітчизняні товари звільняються від сплати ввізного мита в країні-імпорту, що дозволяє українському бізнесу бути конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

Так, з початку 2024 року (станом на 22 липня) Закарпатська митниця видала суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності 4499 сертифікатів форми EUR.1 на товари, що експортувалися до країн Європейського Союзу, ЄАВТ, Великобританії, Північної Македонії, Молдови.

Сертифікати видано до 29 країн світу.

Найбільше їх видано для експорту до таких країн:

  Угорщини – 1160

 Німеччини – 620

 Італії – 492

 Румунії – 447

 Чеської Республіки – 415

 Словацької Республіки – 322

 Австрії – 192.

Здебільшого експортери зверталися за отриманням сертифікатів EUR.1 на сільськогосподарську продукцію (зернові продукти), готові вироби, виготовлені з давальницької сировини (продукція машинобудівної, автомобільної, швейної та хімічної галузей), продовольчі консервовані товари, рослинна продукція, вирощена на території України, промислові товари та вироби з деревини.

Також країнами-партнерами українських експортерів товарів є Болгарія, Бельгія, Данія, Греція, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Швеція, Великобританія, Швейцарія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Словенія.

Послугами оформлення сертифікатів EUR.1 на експорт продукції у 2024 році скористалися 300 суб’єктів ЗЕД.

У 160 випадках експортери подавали заяви на видачу сертифікатів EUR.1 за новітніми правилами походження, а саме: Альтернативними правилами походження, якими на перспективу планується замінити  правила, визначені у Доповненні І до Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Крім того, в зоні діяльності Закарпатської митниці зареєстровано 17 експортерів, що отримали статус уповноваженого експортера з правом самостійно декларувати преференційне походження власної продукції у 27 товарних позиціях згідно УКТ ЗЕД, якими за півроку вже оформлено 862 експортні поставки продукції до країн Євросоюзу.

Пресслужба Закарпатської митниці

На Закарпатті правоохоронці викрили двох жителів Мукачево, які намагалися поза пунктами пропуску переправити в Угорщину трьох закарпатців та двох жителів Київщини.

Переправників разом із їхніми «клієнтами» затримали на околиці населеного пункту Перехрестя Берегівського району, після одержання від одного з «підопічних» частини неправомірної грошової винагороди.

Загалом за здійснення незаконної оборудки спритники планували збагатитися на понад 60 тисяч доларів США.

Наразі їм вже оголошено про підозру за ч. 3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу України. У разі доведення вини підозрюваних у суді, їм загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев’яти років.

Слідчі дії щодо встановлення всіх обставин кримінального провадження і притягнення до відповідальності винних осіб тривають.

Заходи з викриття правопорушників в рамках відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 332 КК проводили співробітники прикордонного оперативно-розшукового відділу «Дякове» та військовослужбовці відділу прикордонної служби «Вилок» Мукачівського прикордонного загону спільно зі співробітниками СБУ та Нацполіції за процесуального керівництва Виноградівського відділення Берегівської окружної прокуратури.

                                              Прес – служба Мукачівського прикордонного загону

Станом на сьогодні у базі даних ОЦЗ є пропозиції роботи із заробітною платою від 12 500 грн до 40 000 грн для:

– кухарів,

– головних конструкторів,

– офіціантів,

– механіків,

– монтувальників шин,

– продавців продовольчих товарів,

– операторів поштового зв’язку,

– слюсарів-сантехніків,

– операторів верстатів з програмним керуванням,

– підсобних робітників тощо.

Звернутися до обласної служби зайнятості за допомогою у працевлаштуванні можна за телефоном ОЦЗ (044) 244-94-85 чи відвідавши безпосередньо будь-яку з філій Закарпатського ОЦЗ.

Отримати відповіді на свої запитання можна на нашому Телеграм-каналі https://t.me/Pidtrumka_DCZ_Zakarpattja.

Завжди свіжі пропозиції роботи на нашому Телеграм-каналі «Робота зараз: Державна служба зайнятості» https://t.me/worknowdcz.

Закарпатський обласний центр зайнятості

Служба безпеки викрила двох мешканців Мукачівського району, які налагодили канал нелегального переправлення осіб через держкордон в обхід контрольно-пропускних пунктів. 

Зловмисники «спеціалізувалися» по чоловікам призовного віку.

За свої послуги організатори просили в середньому по 7 тисяч доларів США з охочого уникнути мобілізації. За одну «ходку» організатори могли заробити 35 тисяч американських доларів.

Правоохоронці затримали зловмисників у прикордонній території під час спроби переправити 5 громадян України.

Обом організаторам оборудки повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон) Кримінального кодексу України.

Викриття зловмисників проводили оперативники СБУ в Закарпатській області, співробітники відділення поліції №1 Берегівського РУП та оперативно-розшукового відділу Мукачівського прикордонного загону за процесуального керівництва Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури.

Пресслужба СБУ в Закарпатській області

Відповіді на ці питання є в постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 про «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Отже, вручення повісток резервістам та військовозобов’язаним здійснюється цілодобово:
– за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання,
– за місцем роботи або навчання;
– у громадських місцях;
– громадських будинках та спорудах;
– місцях масового скупчення людей;
– територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;
– на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

За адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов’язані можуть бути оповіщені:
– через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки представниками цих дільниць, та вручення повісток за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
– представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
– представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв’язку;
– групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, поліцейські, а також під час оповіщення мешканців багатоквартирних будинків — керівник установи (організації) або фізична особа — підприємець, яка надає послуги з управління багатоквартирними будинками, або голова правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

За місцем роботи або навчання резервісти та військовозобов’язані можуть бути оповіщені:
– представниками підприємства (установи, організації) на (у) якому (якій) він працює;
– представниками закладу освіти, у якому він навчається;
– представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
– групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), підприємства (установи, організації), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.

У громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов’язані можуть бути оповіщені:
– представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
– групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.

У районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов’язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів.

Представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП