Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з німецької та французької мов розпочалося  сьогодні об 11 годині із проведення тестів. Вхід до пунктів тестування тривав до 10.50 год.

В  області  для  участі  у  ЗНО  з  німецької  та  французької  мов зареєструвалося 134 особи (німецька – 112 осіб, французька – 22 особи),  з’явилося з німецької – 98 осіб (87,5%), з французької – 16 осіб (72,7%). Організовано роботу одного пункту тестування на базі Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8.

Всі тести з іноземної мови містили  частину “Розуміння мови на слух (аудіювання)”. На виконання завдань цієї частини було відведено 30 хвилин. Завдання з аудіювання дали змогу перевірити  здатність розуміти почуте й вибрати необхідну інформацію з прослуханих текстів.

Учасники розпочали  роботу в тестовому зошиті із завдань частини „Розуміння мови на слух (аудіювання)”.

Під час типової промови, що звучала перед початком виконання завдань сертифікаційної роботи, інструктори пропонували абітурієнтам прослухати фрагмент  аудіозапису, щоб перевірити  якість  звуку.

Тест із  німецької  мови  у  2020  році  складається  із  завдань  п’яти  форм: із вибором однієї правильної відповіді, на визначення правильності/неправильності твердження, на встановлення відповідності, на заповнення пропусків у тексті і завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

Тест  зовнішнього  незалежного  оцінювання   з  французької  мови  у 2020 році складається із  завдань  трьох форм: із вибором однієї правильної відповіді, на  заповнення  пропусків  у  тексті  і  завдання  відкритої форми  з  розгорнутою  відповіддю.

Результат виконання завдань № 1-16 частини „Розуміння мови на слух (аудіювання)”, № 17-32 частини „Читання”, № 39-43 та № 49-53 частини „Використання мови ” та № 59 частини „Письмо” буде зараховуватися як державна підсумкова атестація з німецької або французької  мов (за вибором випускника) для учнів, які вивчали предмет на рівні стандарту. Загальна кількість завдань тесту з французької та німецької мов – 59, на виконання яких учасникам було відведено 150 хвилин.

Людина, яка володіє мовами, –  всебічно розвинута особистість, має  кращі можливості до вивчення нового, вільніша та більш впевнена у спілкуванні з іншими людьми. Важливо кожному пам’ятати, що знання іноземних мов – це ключ до успіху в сучасному світі, де спілкування іноземними мовами та обробка величезних обсягів інформації набуває все більшого значення.

Прес-центр Закарпатської ОДА

Уперше за роки незалежності у Великоберезнянському районі розпочали будівництво нового дитсадка. Заклад знаходиться у селі Мирча. Останні сім років дитсадок у селі не працює. Батьки скаржаться, що не можуть влаштуватися на роботу, бо нема кому доглядати їхніх дітей.
Старий дитячий садок знаходився у сторічній будівлі, де не було жодних зручностей, навіть газу. Через аварійність його закрили. Відтак будівлю знесли й розпочали нове будівництво.

Із місцевого бюджету виділили понад два мільйони гривень. Щоб завершити роботи потрібно ще щонайменше 5 млн грн.

Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров запропонував внести цей дитсадок до переліку програми Великого будівництва на наступний рік та за допомогою держави завершити об’єкт.

Прес-центр Закарпатської ОДА

Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров під час робочої поїздки у Великоберезнянський район ознайомився із роботою швейної фабрики «Березнянка». Тут виготовляють одяг для закордонних та українських замовників. Підприємство обладнане сучасними машинами, просторими цехами, де шиють переважно чоловічі штани. Продукцію виготовляють із давальницької сировини. Географія замовлень чимала:  одяг відправляють до Німеччини, Угорщини, Словаччини, Італії, Великої Британії, Бельгії та Франції.

Розпочала свою роботу фабрика «Березнянка» у 2001 році. Тоді тут працювало 35 людей. Сьогодні – майже 400. Середня заробітна плата – 8 тис 700 грн на місяць.
Підприємство також долучилося до боротьби із поширенням коронавірусу: тут почали шити захисні маски для обличчя.

Прес-центр Закарпатської ОДА

Ужгородський міський голова Богдан Андріїв сьогодні знову зустрівся з підприємцями, які в місті працюють насамперед у громадському харчуванні. Нагадаємо, в суботу на зустрічі в Боздоському парку йшлося про прийняте напередодні рішення позачергового засідання регіональної комісії з питань ТЕБ та НС, яким в області, а тому й в Ужгороді, обмежили час роботи кафе, барів, ресторанів до 22 години.

Сьогодні на зустрічі на набережній Незалежності Богдан Євстафійович повідомив: на засіданні міського штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій прийнято рішення звернутися до регіональної комісії ТЕБ та НС про перегляд рішення щодо заборони роботи закладам харчування після 22 години та  відновлення роботи громадського транспорту у вихідні.

«Я вас повністю розумію, знаю, як вам важко, що багато хто у вкрай скрутному становищі, були слушні зауваження і запрошую долучитися до пошуку компромісу. Не все залежить від місцевого органу самоврядування. Є рішення, які приймають на рівні держави, є такі, що на рівні області, і це необхідно виконувати. Крім того, захворюваність зростає, кількість важких випадків та смертей теж. Тому вкотре дуже прошу дотримуватися вимог протиепідемічної безпеки», – сказав Богдан Євстафійович.

На запитання підприємців зазначив, зокрема, що хоч у місті значні ненадходження до бюджету, планується винести на найближчу сесію питання про тимчасові пільги для бізнесу, скажімо, скасування орендної плати за літні тераси біля закладів громадського харчування.

Прес-служба Ужгородської міської ради

За оперативними даними у січні-червні 2020 року до зведеного бюджету у Закарпатській області надійшло понад 3 млрд 781 млн грн. Це на 68,3 млн грн більше відповідного періоду минулого року.

З початку року до державного бюджету забезпечено понад 1,4 млрд грн, до місцевих бюджетів – понад 2,3 млрд грн.

Варто зазначити, що у розрізі основних платежів у січні-червні 2020 року до зведеного бюджету забезпечено понад 2,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Надходження податку на прибуток протягом шести місяців 2020 року становить понад 255 млн грн. Надходження податку на додану вартість – майже 470 млн грн.

Слід зазначити, що на підтримку української армії від платників податків Закарпаття надійшло більше 150 млн грн військового збору, що на 5,1 млн грн більше, ніж минулоріч.

Джерело: Відділ комунікацій ГУ ДПС у Закарпатській області