Протягом січня-червня 2020 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 1,2 млн грн від платників транспортного податку.

Більшість з вказаної суми транспортного податку спрямували суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи. Вони сплатили понад 838 тис. грн транспортного платежу. Фізособи за перше півріччя перерахували до бюджету 433 тис. грн транспортного податку.

Варто зазначити що статтею 267 Податкового кодексу України визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Платниками цього податку є власники таких автомобілів.

Тобто, у 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску, середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Ставку податку встановлено з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

 ГУ ДПС у Закарпатській області

Книги Василя Густі «Притча про щастя» та Івана Ребрика «Переднівок. Зібрані тексти» рекомендують для присвоєння міської премії імені Петра Скунця – таке рішення прийняли на засіданні конкурсної комісії, яке відбулося днями в Ужгородській міськраді під головуванням депутатки міської ради Олени Камінської.

Нагадаємо, премія, заснована Ужгородською міською радою, – творча відзнака у трьох номінаціях: художня література, краєзнавча література, альбомне видання.

Твори, висунуті цьогоріч на здобуття премії, розглянуло журі в складі начальниці управління у справах культури, молоді та спорту Ольги Василиндри; деканеси філологічного факультету УжНУ, кандидатки філологічних наук Галини Шумицької; доцента, декана факультету іноземної філології УжНУ, кандидата філологічних наук Михайла Рошка; директорки Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Федора Потушняка Олени Канюки; доцентки кафедри української літератури УжНУ, кандидатки філологічних наук, заступниці голови правління Закарпатської організації Національної спілки письменників України, літературознавиці Олександри Ігнатович.

Як ми вже повідомляли, до участі в конкурсі допустили три книги – збірки віршів Василя Густі «Притча про щастя», Івана Ребрика «Переднівок. Зібрані тексти» та Марини Попович-Павлік «Коні мої нековані». Під час обговорення члени комісії запропонували відзначити преміями книги двох авторів – Василя Густі та Івана Ребрика, оскільки в інших номінаціях видання не подали.

Також комісія рекомендувала доповнити Положення про міську премію імені  Петра Скунця в галузі літератури і краєзнавства пунктом: “За відсутності подань в одній із трьох номінацій комісія має право рекомендувати призначити премію іншим кандидатам в одній номінації”.

Рішення про призначення літературної премії імені Петра Скунця мають ще розглянути на засіданні сесії Ужгородської міської ради.

Прес-служба Ужгородської міської ради

Іванна Климпуш-Цинцадзе приклала дуже багато зусиль, щоб зберегти Рахівський район, як окрему адміністративну одиницю, однак не підтримала, як і вся фракція «Європейської Солідарності», постанову «Про утворення та ліквідацію районів», оскільки до неї виникло занадто багато питань, на які влада не дала відповіді.

Про це народна депутатка України від партії «Європейська Солідарність» розповіла в ефірі телеканалу «U-Іn».

«Я пишаюся тим, що вся моя пророблена робота щодо того, щоб Рахівський район залишився окремою адміністративно-територіальною одиницею, дала свої плоди, – наголосила пані Іванна. –  Довелося спілкуватися з усіма: починаючи від прем’єр-міністра, міністра, заступників міністра, колег з підкомітету, з комітету, який ухвалював вже підготовчі рішення. Дуже рада, що вдалося достукатися з аргументами, які мені також допомогли сформулювати і наші колеги на місцях: районна рада, громадські організації Рахівщини. Це високогірний район. Є нормальна практика європейських країн, коли високогірні, важкодоступні райони, навіть якщо вони не відповідають всій методології, як це було і з Рахівським районом, все одно вдається зберегти».

Водночас, пояснює, голова Закарпатської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність», фракція прийняла рішення не підтримувати постанову, оскільки залишилися незрозумілими принципи функціонування майбутніх адміністративних одиниць.

«На жаль, загалом, як «Європейська Солідарність», ми не могли собі дозволити проголосувати за цю постанову. У нас була велика кількість зауважень. Проблема в тому, що ця реформа зараз робиться у такий спосіб, що віз кладеться попереду коня, – пояснила Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Зміна територіального розподілу мала відбутися після того, як були б ухвалені рішення про те, в який спосіб і як міняються повноваження між областю, громадою, районом. Що дійсно лишається на рівні району, який фінансовий ресурс залишається на рівні районів, як будуть працювати суди? До багатьох територіальних органів міністерств є питання, як їхня робота буде організована. На жаль, ця кількість питань і нерозуміння відповідей на ці питання не дозволили нам проголосувати за те, що називається адміністративно-територіальною реформою, а насправді є просто зміною територіального поділу».

Нагадаємо, постанова Верховної Ради України № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» була підтримана народними депутатами 17 липня 2020 року.