Перетворити найзахідніший регіон України на її нову історію успіху – така мета форуму розвитку Закарпатської області «Re:Open Zakarpattia». Дводенний проєкт дванадцяти панельних дискусій відбувся цими вихідними (7 листопада – п’ять панелей, 8 листопада – сім). Через пандемію захід, що мав стати масовим, організатори перетворили на онлайн-подію і транслювали в прямому ефірі українською та англійською мовами.
Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров та його заступник Віталій Цвігун взяли участь у Форумі ідей та рішень для розвитку Закарпаття.
Джеймс Хоуп, директор Регіональної місії USAID в Україні та Білорусі, відкрив форум вітальною промовою: «Цей форум – це прекрасна можливість зібратися й обговорити потенціал Закарпатської області, обговорити плани, спрямовані на те, щоб повторно відкрити Закарпаття як місце для зростання та інвестицій».
У суботу голова облдержадміністрації Олексій Петров, заступник Міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря, народний депутат Віталій Безгін та виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан стали спікерами панелі «Адмінреформа, децентралізація та регіональна політика: як розвивати Закарпаття в нових умовах».
Заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря назвав Закарпаття одним з найкращих регіонів у країні за результатами адміністративно-територіальної реформи: «Спроможне місцеве самоврядування в Україні створено, і результат по Закарпаттю є одним з найкращих, хоча адміністративно-територіальна реформа проходила в області складно».
Олексій Петров сказав, що на початку його каденції як голови облдержадміністрації процес формування територіальних громад в області гальмувався. Тоді було створено тільки 16 громад, у 10 з них відбулися вибори голови, а зараз в області функціонують 64 ОТГ. Очільник краю наголосив, що завдяки команді та, зокрема, й Іванові Лукері в області вдалося зберегти 6-ий Рахівський район, якого первинно не було у плані формування територій громад.
Також голова ОДА розповів про стратегію регіонального розвитку: «Сьогодні маємо прийняту й затверджену Державну стратегію регіонального розвитку, а зараз працюємо над своєю – обласною. Я сподіваюся, ми підготуємо її так, щоб вона кореспондувалася з такими основними поняттями: розвиток регіональної та локальної економіки, так зване «зшиття» громад і підвищення якості людського потенціалу».
Олексій Петров прокоментував можливість створення вільної економічної на Закарпатті: «Однією з пропозицій, які ми просуваємо, є формування на Закарпатті так званої вільної економічної зони або території пріоритетного розвитку для нашого – ще дотаційного на сьогодні – регіону. Нещодавно про це повідомив керівник Офісу Президента.
Цю пропозицію було висунуто під час візиту Президента і її підтримали. Ми вже маємо відповідні критерії, тому спробуємо відновити той досвід, який тут був. До речі, із усіх українських регіонів, у яких було запроваджено вільну економічну зону, саме Закарпаття мало найвищу точку зростання.».
Голова Закарпатської ОДА окреслив 2 основні кластери напрямку розвитку області – індустріалізацію й туризм. В області дуже вигідне економіко-географічне розташування і ми готові надавати свої території, свої можливості, зокрема й людський капітал, щоб працювати як виробничий цикл ланцюжка для великого європейського ринку. Для цього нам потрібно вирішити проблему з пропускною здатністю та розвивати прикордонну інфраструктуру.
«Туризм – це той кластер, який, напевно, тут не розвивався років 30. Я не знаю, чи це цілеспрямовано, чи це так випадково вийшло, але навіть порівняно з нашими сусідами – з Івано-Франківською, Львівською областями, – ми сьогодні не маємо таких висококласних туристичних атракцій, які сьогодні можуть притягувати або залучати європейського туриста.
Іноземні інвестори готові вкладати кошти й розвивати наш туристичний кластер, проте у нас немає документального кейсу, відсутній детальний план території громад і стратегічно-екологічної оцінки, які коштують великих грошей. Потенційні інвестори не можуть робити вкладення у наш регіон, який сьогодні ще не має відповідного набору документів», – розповів Олексій Петров.
Того ж дня заступник голови Закарпатської ОДА Віталій Цвігун взяв участь у панелі – «Інфраструктурний прорив регіону: дороги, залізниця, авіасполучення та кордони». Він розповів про ужгородський аеропорт, будівництво та ремонт закарпатських доріг та про співпрацю з Укрзалізницею.
«Найбільшою проблемою Закарпаття протягом багатьох років була погана якість дорожнього покриття, яка не дозволяла доїхати до всіх родзинок нашого краю. Загальна протяжність доріг Закарпатської області – більше 3350 км, 920 км із них – це дороги державного значення, 2400 км – місцевого. Цього року виділено безпрецедентну суму для ремонту й відновлення доріг в Закарпатській області (близько 5,3 млрд грн на дороги державного значення та 406 млн грн на дороги місцевого значення). Сумарно за останні 10 років область таких коштів не отримувала. Є перспективи і підстави вважати, що сума отриманих коштів буде ще більшою і що за декілька років по всій області будуть якісні дороги.
Серед успіхів, яких нам вдалося досягти, – це сума економії державних коштів під час проведення тендерів на капітальний ремонт доріг – до 40 % від очікуваної вартості», – повідомив Віталій Цвігун.
Заступник голови Закарпатської ОДА сказав, що зараз налагоджено конструктивну співпрацю з АТ «Укрзалізниця»:
«Завдяки оперативному вирішенню багатьох питань, після того як було частково знято обмеження щодо перевезень у час пандемії, Закарпатська область із західного регіону найшвидше відновила курсування більшої кількості поїздів у цьому напрямку».
Він повідомив про результати тестування висококласних потягів маршрутами «Intercity» або «Intercity+»:
«Уже відбулося тестування поїздів «Hyundai» та поїзд ЕКр1 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу. На жаль, перший, через свої технічні характеристики, не зміг пройти цей шлях. Щодо другого, то він подолав цей маршрут, хоча й були деякі технічні зауваження спеціалістів.»
У неділю, 8 листопада, Олексій Петров, голова Закарпатської ОДА, депутат Європейського парламенту Міхаель Ґалер та інші учасники форуму стали спікерами панелі «Екологічні виклики Закарпаття».
Сьогодні основними екологічними проблемами Закарпаття, які часто обговорюють та потребують невідкладного вирішення, є поводження з відходами та використання природних ресурсів, насамперед, лісових, сказали представники Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів, які також взяли участь у цій панелі.
Олексій Петров, голова Закарпатської ОДА, зауважив: «Моє перше завдання, як представника виконавчої влади, – знайти баланс між розвитком регіональної чи локальної економіки і збереженням екології. Прикро, що питання екологічного характеру сьогодні асоціюються з проблемами, а Закарпаття – зі сміттям.
За найбільшої лісистості наших територій в Україні, маємо найвищий рівень малюкової смертності та найвищі показники вад у породіль. На ці моменти потрібно звертати увагу й вирішувати їх стратегічно, тактично й оперативно.
В екологічному кластері ми виокремили декілька основних викликів для Закарпаття. Це передусім сміття. Сюди також входить якість питної води та будівництво каналізаційних стоків, які сьогодні не унормовані й не систематизовані і так само впливають на екосистему регіону».
Говорили на панелі й про будівництво великих туристично-рекреаційних комплексів. Міхаель Ґалер, євродепутат зауважив, що масштабне будівництво може вимагати вирубки великої площі лісів, а це вплине на екосистему регіону. Загалом звернув увагу на те, що Україні варто посилити боротьбу із незаконними вирубками деревини та нелегальним експортом природних ресурсів, зокрема лісу.
Форум «Re:Open Zakarpattia» популяризував Закарпаття як унікальний західний фронтир України в самому центрі Європи, а також засобом спростування міфів та стереотипів про регіон, які накопичилися останніми роками. Основне завдання заходу – допомогти відкрити Закарпаття знову (reopen&rethink), як з точки зору традиційних та нових можливостей, так і з точки зору проблемних питань, вирішення яких стане додатковим імпульсом для розвитку регіону та України загалом.
У рамках заходу учасники обговорили низку соціальних, адміністративних, стратегічних, інфраструктурних питань, теми щодо міжнародного партнерства, екології, туризму, культури та ситуації із поширенням коронавірусу в області.
Серед гостей були відомі лідери думок у різних сферах, зокрема: Петро Мідянка, Вахтанг Кіпіані, Римма Зюбіна, Антоніо Лукіч, Андрій Любка, Андрій Курков та багато інших. Кураторами та модераторами проекту стали Дмитро та Росана Тужанські, засновники закарпатського інтернет-видання «Варош».
Увесь проєкт реалізовано ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
компенсація частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм виробництва. Це програма по частковому безробіттю, завдяки якій навесні-влітку вдалося зберегти понад 450 тисяч робочих місць;
