В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головна тема якого – реєстрація в Україні перших географічних зазначень. Що об’єднує такі різні продукти, як коньяк, шампанське, баварське пиво, пармезан, горгонзола, а також, любецький марципан, тенерифський мед, шидловська сливка, сегедська паприка, моденська шинка або навіть шотландська вовна? Те, що всі вони є географічними зазначеннями, і вироблятися відповідні продукти можуть лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог.
Підписавши Угоду про асоціацію, Україна і Європейський Союз зобов’язалися захищати географічні зазначення одне одного. Але в той час як у ЄС зареєстровано понад 3,5 тисячі географічних зазначень, в Україні система ГЗ перебуває в процесі становлення. І перший український харчовий продукт з ГЗ, реєстрація якого очікується вже найближчим часом, виробляється на Закарпатті. Це – гуцульська овеча бриндзя.
Про концепцію географічних зазначень, переваги їх запровадження та про перспективи українських географічних зазначень розповість Іван Гайванович, національний експерт з маркетингу і комунікацій проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні».
«8 вересня на Закарпатті відбудеться відомий фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя. Ми очкуємо вже зовсім скоро саме бриндза з овечого молока стане першим харчовим продуктом, зареєстрованим в Україні як географічне зазначення, – каже Іван Гайванович. –
Географічні зазначення тема доволі нова для України, тому що у такому формулюванні вони вписані в угоду TRIPS (Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності). Україна інтенсифікувала роботу після підписання Угоди про Асоціацію, згідно з якою сторони взяли на себе певні зобов’язання. У ЄС зареєстровано понад 3,5 тис. географічних зазначень. В Україні кілька десятків, які не можуть бути визнані в ЄС».
В ЄС станом на сьогодні визнано 2 українські продукти, які стосуються виноробства. Вина та алкоголь- це окремий розділ (не харчовий) географічний зазначень. Іван Гайванович наголошує: необхідно розділяти поняття «торгова марка» і «географічне зазначення». «Торгова марка є засобом ідентифікації товару, прив’язаним до торгового виробника і предметом фантазії. Якщо вдасться встановити зв’язок з виробником, вона стане впізнавано, – пояснює експерт. – Географічне зазначення також є способом ідентифікації товару, але прив’язане до певної географічної території. Якщо країна невеличка може поширюватися на всю країну. Географічне зазначення зазначення вказує певні унікальні властивості характеристики продукти, які залежать від певної території, традиції, ноу хау, природних особливостей території (ґрунти і т.д.) тощо.
Але є певні деталі, що об’єднують торгову марку і географічне зазначення: вони обидва є об’єктом інтелектуальної власності. Якщо торговій марці документ видається на 10 років, то географічне зазначення реєструється навічно. Ця процедура довготривала і трудомістка. Заявка на реєстрацію гуцульської бринзди подана наприкінці 2018 року заявка подана, опублікована — навесні 2019. «Очікуємо що восени, у жовтні буде зареєстровано географічне зазначення «гуцульська овеча бриндзя». Використовувати його зможуть всі виробники, які працюють на визначеній терарії, дотримуються неухильно технології та мають сертифікати якості», – зауважив Іван Гайванович.
Продукти з географічним зазначенням отримують спеціальні марки, це є і інструментом захисту, і маркетингу. «Географічні зазначення мають як швидші, так і відкладені у часі виграші, – додає Іван Гайванович. – Зокрема, це свідчить, що продукт походить з певної території, він якісний, автентичний, унікальний, традиційний».
Планується, що в Україні зареєструють 10 географічних зазначень. Серед них вагома частка закарпатських: крім овечої бриндзи ще бриндза з коров’ячого молока, закарпатський мед, закарпатське вино.
Ужгородський прес-клуб реформ
