Впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося шосте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Дослідження передбачало подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних вебсайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів. Вимірювання здійснювала мережа партнерів, створена у 2013 році з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА у Львові. Пропонуємо вашій увазі результати цьогорічного дослідження, а також аналіз змін, що мали місце у діяльності органів місцевого самоврядування впродовж 2013-2018 рр. Активна фаза моніторингу тривала у червні-серпні 2019 року і була націлена на аналіз стану виконання міськими головами, виконавчими органами та депутатами повноважень у сфері прозорості, відкритості та підзвітності протягом 2018 року.

Муніципалітет Івано-Франківська з показником Індексу 86,8% став беззаперечним лідером у сфері політики публічності у 2018 році. Це перше місто, яке за шість років вимірювання увійшло до категорії повністю публічних міст. Те саме стосується рівня публічності усіх суб’єктів владних повноважень Івано-Франківська – голови, виконавчих органів і депутатів.

Міській раді Івано-Франківська протягом кількох років вдається зберігати лідерські позиції в рейтингу, зокрема, завдяки забезпеченню зручного доступу громадян до адміністративних послуг, продовженню практики використання електронних сервісів, відсутності процедурних обмежень щодо доступу мешканців міста до засідань колегіальних органів міськради та систематичному впровадженню політики відкритих даних. Разом з тим залишаються недоліки, пов’язані з звітуванням депутатів та оприлюдненням текстів звітів.

До переліку аутсайдерів належать чотири міста: Полтава, Черкаси, Одеса і Запоріжжя. В Полтаві, муніципалітет якої на останньому місці в рейтингу (51,7%), проблеми з належним управлінням були частково спричинені невиконанням протягом частини року своїх обов’язків міським головою Олександром Мамаєм, якого рада відправила у відставку у вересні 2018 року.  Однак на низький рівень публічності в Полтаві більшою мірою вплинуло недотримання усіма суб’єктами владних повноважень практик звітування, ніж політичний контекст.

Проблеми з публічним звітуванням, а також оприлюдненням суспільно-корисної інформації зафіксовані і в муніципалітетах Запоріжжя та Одеси. Теж саме стосується Черкас, де окрім неналежного звітування відсутня політика роботи з відкритими даними та потребує кардинального оновлення веб-сайт. Потрібно відзначити, що навіть міста, які зайняли останні позиції в рейтингу, демонструють значний прогрес порівняно з попередніми роками (зокрема Одеса додала 9,7%, а Запоріжжя – 7%), однак програють конкуренцію іншим муніципалітетам, які змінюються значно швидше.

За останній рік найбільш явного прогресу (+19,24%, з 54% до 73,4%) досягла Житомирська міська рада. На це відчутно вплинуло прийняття Статуту територіальної громади, де закріплено процедури звітування посадових осіб і механізми громадської участі. А також оновлення веб-сайту муніципалітету, який став більш інформативним та функціональним.

В цілому за останні п’ять років усі муніципалітети в обласних центрах стали більш публічними, а середнє значення Індексу публічності для усіх міст зросло з 51% до 68% відсотків. Якщо в 2014 році лише два міста (Івано-Франківськ і Суми) оцінювалися нами як такі, що демонструють задовільний рівень публічності (всі решта були з низьким рівнем публічності), то в 2018 році таких міст нараховується аж дев’ятнадцять, а Івано-Франківськ першим увійшов до переліку публічних міст.

Усі ці роки лідери рейтингу лишаються незмінними, тоді як список аутсайдерів є менш визначеним. Івано-Франківськ, Київ, Луцьк і деякою мірою Вінниця демонструють найбільшу сталість у впровадженні принципів публічності, Полтава і Черкаси помітно програють конкуренцію іншим містам.

В розрізі окремих суб’єктів владних повноважень середній рівень публічності депутатів виріс значно більше, ніж показники міських голів і виконавчих органів. Особливо зміни стали помітними після зменшення кількості депутатів і суттєвого оновлення складу місцевих рад у 2015 році. З 15-ти міст, де депутатський корпус в 2014 році оцінювався нами як непублічний, в 2018 році таких не залишилося жодного.

Депутати Львівської міської ради за результатами останнього вимірювання Індексу публічності очолили рейтинг з показником 83,2%. Передусім це пояснюється позитивною динамікою у проведенні особистих прийомів і звітуванні депутатів перед виборцями, зокрема кількість депутатів Львівської міської ради, які почали оприлюднювати щорічні звіти про свою діяльність збільшилася більш ніж вдвічі (з 21 до 49).

Виконавчі органи найбільш публічні у Івано-Франківській (83,2%) і Луцькій (82,3%) міських радах. Серед міських голів очолили рейтинг Індексу публічності 2018 року мер Івано-Франківська Руслан Марцінків і очільник Житомира Сергій Сухомлин.

Загалом ключовими проблемами в аспекті публічності муніципалітетів залишаються практики звітування посадовців і депутатів на відкритих зустрічах перед мешканцями; доступ до засідань виконавчих комітетів; впровадження політики відкритих даних; документування та врахування результатів громадських слухань; оприлюднення інформації щодо комунального майна власності та земельних ресурсів муніципалітетів; використання системи “PROZORRO. Продажі” для реалізації чи оренди комунального майна. Натомість найкращою є ситуація із функціонуванням Центрів надання адміністративних послуг, забезпеченням доступу до публічної інформації, прийняттям Статутів територіальних громад, модернізацією веб-сайтів муніципалітетів, впровадження інструменту електронних петицій і громадського бюджету.

Довідково: Індекс публічності – це загальнонаціональна кампанія моніторингу прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Об’єктом моніторингу є міські ради в обласних центрах України. У 2019 році вимірювання здійснювалося також у тимчасово перенесених обласних центрах Донецької та Луганської областей. Проект реалізовується уже шостий рік поспіль й має на меті оцінити, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітетів, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування – міського голови, депутатів та виконавчих органів – в цей процес. Система показників Індексу публічності розроблена на основі положень українського законодавства та міжнародних стандартів у сфері публічності муніципальної влади. Результатом проведеної кампанії є публікація щорічного всеукраїнського дослідження – «Індекс публічності місцевого самоврядування 2018».

Ужгородський прес клуб

У загальноукраїнському рейтингу Індексу публічності муніципалітетів 24 обласних центрів Ужгородська міська рада посіла 18 місце із загальною оцінкою публічності на рівні 62,1%. Про це у вівторок, 1 жовтня, в Ужгородському прес-клубі повідомив координатор вимірювання Індексу публічності в Ужгороді Ярослав Гулан. Порівняно із 2017 роком обласний центр Закарпаття збільшив свій показник на 6% та піднявся на одну сходинку вище. Завдяки перетину межі за 60% Ужгород перемістився із категорії міст із «низьким рівнем публічності» до міст із «задовільним рівнем публічності».

Ярослав Гулан нагадав, що дослідження Індексу публічності міської влади обласних центрів з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА та її регіональних партнерів проводиться уже вшосте. За результатами загальноукраїнського вимірювання найпублічнішими у 2018 році стали Івано-Франківськ, Луцьк та Львів. Внизу рейтингу опинилися міста Одеса, Черкаси та Полтава.

Із трьох суб’єктів муніципалітету Ужгорода за підсумками оцінки 2018 року найвищий рівень публічності вийшов у депутатського корпусу – 68% (у 2017 році – 64%). Рівень публічності у міського голови – 65,8% (у 2017 році – 57%). Найнижчий індекс публічності зафіксовано у виконавчих органів міськради – 53,1% (у 2017 році – 48%).

Ярослав Гулан наголосив, що в Ужгороді населення інформується про прийоми мера, у тому числі і на виїзді.  Доступною на сайті є інформація про план стратегічного розвитку міста, генеральний план бюджет, перелік місцевих податків та зборів. Про свою роботу за 2018 рік голова Ужгорода прозвітував на публічній зустрічі із громадянами. У місті діє практика реалізації громадського бюджету, функціонує система подачі електронних петицій.

Із реалій, що робить роботу міського голови Ужгорода менш публічною Ярослав Гулан виділив відсутність посилання на сайті міськради на електронну декларацію; відсутність у місті практики публічних конкурсів на заміщення вакантних керівних посад в структурі виконкому. На сайті виявлено неповну інформацію про штатних та позаштатних радників мера. У міськраді не запроваджено системи управління якістю ISO, не проводять допорогові закупівлі через відкриті аукціони системи PROZORRO, не організовують конкурси оренди чи продажу муніципальної нерухомості через систему «PROZORRO.Продажі». На сайті міськради не зафіксовано письмового звіту міського голови про роботу виконавчих органів.

Попри зростання рівня індексу публічності виконавчих органів ради на 5%, резюмував автор дослідження, загальний показник однаково лишається низьким. Серед найслабших сторін діяльності виконавчих органів під час презентації наголошено на відсутності практики регулярного звітування про свою роботу на відкритій зустрічі із громадою та відсутність письмових звітів про таку роботу на сайті. Нема інформації про графік прийому керівниками структурних підрозділів виконкому, не вдалося знайти письмових текстових звітів про виконання місцевих цільових програм та звітів про результати відчуження комунального майна.

Не про усі комунальні підприємств є вичерпна інформація (у тому числі – формула розрахунку тарифу, фінансова звітність у форматі відкритих даних), не створено наглядових рад при жодному КП, а також не організовано аудиторської перевірки фінзвітності КП.

Також на вебсайті міськради не оприлюднено інформації про склад містобудівної ради та протоколів її засідань. Все ще не створено містобудівного кадастру Ужгорода.

З-поміж позитивних практик Ярослав Гулан відзначив публікацію деталізованої інформації про структуру виконавчого комітету із зазначенням посад та іменами людей, що їх займають. Оприлюднюється деталізована інформація щодо доходів та видатків бюджету. Виконавча влада міста налагодила практику вчасних відповідей на інформаційні запити, запити можна подати усно, письмово, електронною чи поштою, а також з допомогою онлайнформи на сайті.

Муніципалітет міста вчасно анонсує засідання виконавчого комітету та публікує проекти порядку денного, проекти рішень виконкому та власне рішення. Доступ до засідань виконкому є вільним. На сайті міськради створені окремі розділи щодо громадських слухань, про регуляторні акти, про місцеві цільові програми.

Як і у 2017 році, відносно високі показники депутатів Ужгорода вдається зберігати завдяки вчасному оприлюдненню проектів рішень та міськради, інформуванню про результати поіменного голосування, публікації протоколів засідань міськради та депутатських комісій. Оприлюднено інформацію про склад депутатських комісій із зазначенням інфо про зміни їх складу. Мешканці міста мають вільний доступ до сесійної зали. Опубліковані фотографії депутатів, номери контактних телефонів, вказано фракційну приналежність. Депутатами прийнято рішення про звітування про свою роботу за 2018 рік.

Серед факторів, що знижували рівень публічності депутатського корпусу автор дослідження виокремив відсутність на вебсайті ради біографічних даних обранців, нема і їх електронних декларації (або ж посилань на них). Також на вебсайті ради нема переліку депутатських запитів, не опубліковано звітів про роботу 4 депутатських комісій, які звітували у 2018 році, а дві депутатські комісії про свою роботу не інформували взагалі.

Обранці Ужгорода не прийняли Етичного кодексу депутата; не ініціювали громадських обговорень. У регламенті міськради не прописано чіткої процедури можливості запису на виступ та виступу громадян. Власне сам регламент не оприлюднений в окремому розділі, присвяченому депутатському корпусі, а є лише у загальному переліку рішень. Не прописано чіткої процедури доступу громадян до засідань депутатських комісій.

Ярослав Гулан відзначив, що на відміну від 2017 року, на сайті міської ради Ужгорода оприлюднено певну кількість важливих наборів відкритих даних, зокрема – перелік муніципальних приміщень, які не використовуються; перелік муніципальних приміщень, які використовуються; перелік ділянок, які можуть бути продані на земельних торгах; перелік земельних ділянок, які здані в оренду; реєстр боргових зобов’язань комунальних підприємств; перелік перевізників і перелік укладених договорів; розклад руху автобусів; перелік автобусів, що працюють на міських маршрутах; перелік розповсюджувачів реклами; перелік носіїв зовнішньої реклами в місті. Втім, наголосив автор дослідження, згадані набори наразі не у форматі відкритих  даних – які мають машиночитний формат і які можна обробляти з допомогою комп’ютерних програм. «Власне ця обставина і стала одним із факторів, яка суттєво занижувала рівень публічності виконавчих органів Ужгородської міської ради», – резюмував Ярослав Гулан.

«За останні 5  років стан публічності значно покращився і не тільки в Ужгороді, – зазначила керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара. –  Зокрема я пам’ятаю, що 5 років тому прозорі міста мали середній рівень публічності приблизно 40%, сьогодні, як бачимо, рівень у 52% – це найнижчі показники». Представниця муніципалітету констатувала, що варто звернути увагу як змінився і сайт Ужгородської міської ради за останні 5 років. А зараз, через наявність нових масивів даних, в тому числі – і наборів відкритих даних, знову актуальне питання перегляду структури сайту муніципалітету. «Робота ведеться постійно і ми бачимо, що поступово, повільно та все ж муніципалітет Ужгорода піднімає свій рівень публічності», – зазначила Олена Макара. Також вона додала, що частина структурних підрозділів регулярно звітують на засіданнях виконкому, за підсумками року будуть звітувати всі, хоча за нормативними документами, немає єдиних вимог щодо таких звітів. Щодо наглядових рад комунальних підприємств, додала Олена Макара, то у 2016 році фахівці проводили аналіз і зазначали, що з комунальних підприємств Ужгорода така може бути створена лише при Водоканалі. «Завжди висновки, які нам дає дослідження ОПОРИ за підсумками року, дає можливість виявити наші слабкі місця і, відповідно покращувати ситуацію, адже ці висновки є завжди предметом нашого детального вивчення», – резюмувала Олена Макара.

Зі слів начальника відділу програмного забезпечення виконкому Ужгородської міськради Олександра Пуглика, на сайті міськради вже розміщено 90% тих наборів даних, які передбачені відповідною Постановою Кабміну. Зараз на завершальній стадії розробка сторінки, де буде зведено весь масив відкритих даних, вони будуть оптимізовані до машиночитного формату.

Ярослав Гулан додав, що найближчим часом на сайті Індексу публічності буде опубліковано розлогий звіт щодо результатів дослідження публічності влади Ужгорода за 2018, як і решти 23 муніципалітетів. У документі буде детальний опис щодо сильних та слабких сторін публічності влади обласних центрів, рекомендації для підвищення рівня публічності.

Протягом січня-вересня 2019 року Закарпатською митницею ДФС перераховано до Державного бюджету 5 млрд 381 млн грн податків та митних платежів. Відносно аналогічного періоду 2018 року до казни спрямовано на 1 млрд 332,8 млн грн більше або на 33%. Зокрема, у вересні поточного року казна отримала від Закарпатської митниці 668,4 млн грн. Виконання індикативу забезпечено на 130,2 %.

Варто зазначити, що цьогоріч у вересні 20 найбільших платників податків перерахували до держбюджету податків та зборів на суму понад 399,6 млн грн, що складає 59,8% здійснених перерахувань.

Основними бюджетоформуючими товарами вересня 2019 року на Закарпатській митниці стали такі товари:

– автомобілі легкові (187 млн грн);

– кузови (37,8 млн грн);

– машини АОІ (24 млн грн).

– частини та пристрої моторних ТЗ (19,3 млн грн);

– моторні ТЗ (19,1 млн грн) тощо.

Закарпатська митниця ДФС