В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головна тема якого – реєстрація в Україні перших географічних зазначень. Що об’єднує такі різні продукти, як коньяк, шампанське, баварське пиво, пармезан, горгонзола, а також, любецький марципан, тенерифський мед, шидловська сливка, сегедська паприка, моденська шинка або навіть шотландська вовна? Те, що всі вони є географічними зазначеннями, і вироблятися відповідні продукти можуть лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог.

Підписавши Угоду про асоціацію, Україна і Європейський Союз зобов’язалися захищати географічні зазначення одне одного. Але в той час як у ЄС зареєстровано понад 3,5 тисячі географічних зазначень, в Україні система ГЗ перебуває в процесі становлення. І перший український харчовий продукт з ГЗ, реєстрація якого очікується вже найближчим часом, виробляється на Закарпатті. Це – гуцульська овеча бриндзя.

Про концепцію географічних зазначень, переваги їх запровадження та про перспективи українських географічних зазначень розповість Іван Гайванович, національний експерт з маркетингу і комунікацій проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні».

«8 вересня на Закарпатті відбудеться відомий фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя. Ми очкуємо вже зовсім скоро саме бриндза з овечого молока стане першим харчовим продуктом, зареєстрованим в Україні як географічне зазначення, – каже Іван Гайванович. –

Географічні зазначення тема доволі нова для України, тому що у такому формулюванні вони вписані в угоду TRIPS (Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності). Україна інтенсифікувала роботу після підписання Угоди про Асоціацію, згідно з якою сторони взяли на себе певні зобов’язання. У ЄС зареєстровано понад 3,5 тис. географічних зазначень. В Україні кілька десятків, які не можуть бути визнані в ЄС».

В ЄС станом на сьогодні визнано 2 українські продукти, які стосуються виноробства. Вина та алкоголь- це окремий розділ (не харчовий)  географічний зазначень. Іван Гайванович наголошує: необхідно розділяти поняття «торгова марка» і «географічне зазначення». «Торгова марка є засобом ідентифікації товару, прив’язаним до торгового виробника і предметом фантазії. Якщо вдасться встановити зв’язок з виробником, вона стане впізнавано, – пояснює експерт. – Географічне зазначення також є способом ідентифікації товару, але прив’язане до певної географічної території. Якщо країна невеличка може поширюватися на всю країну. Географічне зазначення зазначення вказує певні унікальні властивості характеристики продукти, які залежать від певної території, традиції, ноу хау, природних особливостей території (ґрунти і т.д.) тощо.

Але є певні деталі, що об’єднують торгову марку і географічне зазначення: вони обидва є об’єктом інтелектуальної власності. Якщо торговій марці документ видається на 10 років, то географічне зазначення реєструється навічно. Ця процедура довготривала і трудомістка. Заявка на реєстрацію гуцульської бринзди подана наприкінці 2018 року заявка подана, опублікована — навесні 2019. «Очікуємо що восени, у жовтні буде зареєстровано географічне зазначення «гуцульська овеча бриндзя». Використовувати його зможуть всі виробники, які працюють на визначеній терарії, дотримуються неухильно технології та мають сертифікати якості», – зауважив Іван Гайванович.

Продукти з географічним зазначенням отримують спеціальні марки, це є і інструментом захисту, і маркетингу. «Географічні зазначення мають як швидші, так і відкладені у часі виграші, – додає Іван Гайванович. – Зокрема, це свідчить, що продукт походить з певної території, він якісний, автентичний, унікальний, традиційний».

Планується, що в Україні зареєструють 10 географічних зазначень. Серед них вагома частка закарпатських: крім овечої бриндзи ще бриндза з коров’ячого молока, закарпатський мед, закарпатське вино.

Ужгородський прес-клуб реформ

В Ужгороді проводять пошук останків німецьких військових, які загинули під час Другої світової війни.  Як розповів спеціаліст із перепоховань представництва в Західній Україні Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями Мирон Старко, уже знайшли дещо з останків і жетони 7 військових.

За даними німецької сторони, в Ужгороді  поховано близько 230 військових. Фахівці організації працювали на закритому для поховань цвинтарі біля нинішнього обласного кардіодиспансеру ще в 2006 та 2009 роках. Тоді припускали, що поховання на цьому кладовищі можуть бути біля могил часів Першої світової війни. Однак німецьких солдатів не знайшли, тому просили колег у Берліні активізувати пошуки якоїсь більш детальної інформації.

За словами Мирона Володимировича, згодом їм передали архівний аерофотознімок, який зробили німці перед тим, як відійшли з Ужгорода у 1944 році. Ці документи після операції військ союзників опинилися в Америці і зберігаються в Бібліотеці  Конгресу США. На фото видно цвинтар, дорогу (нинішню вулицю Климента Тімірязєва) і між ними є світлий квадрат, що, припускають, є свідченням свіжоскопаної землі. Тому зараз у цьому квадраті почали діагонально прокладати рів і за знайденими кістками уже роблять припущення, як розташовувалися ряди могил. Анатолій Сухолов, директор КП “Ужгородський комбінат комунальних підприємств” Ужгородської міської ради, зазначив, при цьому підтвердилися відомості, що захоронення проводили не глибоко (близько метра), адже загалом була установка, що війна принесе перемогу і загиблих заберуть для поховання вдома.

Мирон Старко розповідає, що в Ужгород прибуло 4 фахівців, копають обережно, за методикою археологів, знайдені кістки акуратно відбирають, бо згодом їх перепоховають на цвинтарі в селі Потелич Жовківського району Львівської області неподалік кордону з Польщею. Там уже розміщено останки близько 16 тисяч німецьких військових, знайдених на території 8 областей Західної України.

Народна спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями займається пошуком захоронень військових в усіх країнах світу, де могли бути німецькі солдати. В Україні мають центральний офіс в Києві та 4 представництва у різних куточках нашої держави. На проведення робіт в Ужгороді та інших містах Закарпаття мають дозвільні документи, у тому числі з Міністерства культури України та Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. «Примирення над могилами. Робота в ім’я миру», – гасло під яким проводяться пошуки, наголошує Мирон Старко.  Також він подякував за сприяння КП “Ужгородський комбінат комунальних підприємств”.

Прес-служба Ужгородської міської ради 

На допомогу українській армії протягом січня-серпня 2019 року закарпатці з отриманих доходів перерахували 192,2 млн грн військового збору.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року, надходження цього патріотичного платежу склали на 24,5 млн грн більше. Зокрема, лише у серпні поточного року сплата військового збору в області склала 22,7 млн грн.

У Головному управлінні ДПС у Закарпатській області зауважують стабільну динаміку надходжень податку на підтримку армії України від представників усіх сфер економіки регіону. За словами фахівців податкових органів, систематична сплата військового збору в краї свідчить про ефективність заходів з детінізації доходів, зокрема, щодо легалізації заробітної плати. Безперечно, важливим фактором є також сумління і патріотизм платників податків, які відповідально ставляться до виконання свого конституційного обов’язку з наповнення бюджету.

Нагадаємо, що військовий збір утримується за ставкою 1,5% з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 Податкового кодексу України нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.

Відділ комунікацій ГУ ДПС у Закарпатській області