Сьогодні, 21 лютого, у рамках проведення всеукраїнської операції «Зброя» в ході санкціонованого судом обшуку за процесуального керівництва прокуратури, у фігуранта майнового злочину, 54-річного жителя Берегівщини, поліцейські виявили вдома предмет ззовні схожий на обріз рушниці.

Речовий доказ вилучили та направили на експертизу. У даній події вбачаються ознаки злочину за статтею 263 Кримінального кодексу України, тобто незаконне поводження зі зброєю. Слідство у справі триває.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області

ЦНАПи, створені за підтримки «Програми U-LEAD з Європою» в напрямку покращення надання населенню адміністративних послуг, вже в першій половині 2019 року, найімовірніше, відкриються у Вільховецькій об’єднаній територіальній громаді та в місті обласного значення Хуст.

20 лютого готовність приміщень в Хусті та Вільхівцях, призначених для діяльності майбутніх ЦНАПів, відвідали Надія Прокопів-Старчевська, повноважний представник Шведської організації NIRAS SWEDEN AB, та Іван Дем’янчук, директор Закарпатського ЦРМС, які перевірили готовність будівель до облаштування центрів надання адміністративних послуг.

Будівля в Хусті вже повністю готова. Тут усунули дрібні невідповідності приміщення, які були виявлені під час попередніх інспекцій, і зараз вже лише очікують виконання зобов’язань, які взяла на себе Програма. Приміщення у Вільховецькій ОТГ майже готове. Тут залишилося завершити фінальні ремонтні роботи. Зважаючи, що підрядник вкладається в передбачені терміни, в найближчий місяць ремонт буде завершено.

Нагадаємо, в рамках Фази Впровадження напряму з покращення якості надання адміністративних послуг для населення Програми «U-LEAD з Європою» передбачено створення 600 ЦНАПів в Україні. Відбір учасників проходить протягом 4 раундів Програми. Хуст та Вільховецька ОТГ взяли участь у 1 раунді і зараз вже близькі до реалізації проекту.

В другому раунді відбір 6 Закарпатських громад: потенційна Горондівська ОТГ, смт Дубове, м. Рахів, смт Солотвино та місто Чоп. Ще 10 громад області подали заявки на участь у третьому раунді Програми. Це – Баранинська ОТГ, с. Вишково, місто Берегове, Мукачівська міська об’єднана територіальна громада, Полянська об’єднана територіальна громада, с.Колочава, селище Ясіня, село Велика Добронь, село Горонда, смт Великий Березний.

Наразі Закарпатські громади мають можливість приєднатися до Програми, взявши участь у четвертому (завершальному) раунді, інформує Закарпатський ЦРМС.

Джерело: https://goloskarpat.info/power/5c6f9036d5c08/?utm_content=03142

Поліція Берегова встановила попередні обставини відкритого заволодіння майном місцевої жительки. Злочин трапився близько 5:00 ранку. Саме тоді на лінію «102» надійшло повідомлення про грабіж. Жінка повідомила, що невідома особа чоловічої статі підбігла до неї, вихопила сумку з гаманцем та втекла у невідомому напрямку.

Правоохоронці Берегівського відділу поліції одразу розпочали пошуки. Опрацювавши відео з камер зовнішнього спостереження, поліцейським вдалося оперативно встановити та розшукати особу, яка скоїла правопорушення. Ним виявився 25-річний берегівчанин.

За фактом злочину у поліції відкрили кримінальне провадження за статтею 186 Кримінального кодексу України, тобто грабіж. Речовий доказ вилучили, у справі триває досудове розслідування.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області

На засіданні Синоду Румунської православної церкви 21 лютого вирішили висунути Православній церкві України умови, після виконання яких, румунська церква готова визнати ПЦУ. Про це повідомляє Cerkvarium. Щодо церковної ситуації в Україні, Синод заявив, що “Томос прийняли лише українські православні, які не були у спілкуванні з Московським Патріархатом. Тому питання церковної єдності в Україні на цей час ще повністю не вирішене. Також є велике російське етнічне населення, яке підтримує прямі контакти з Московським патріархатом.” “Для прийняття конкретного і правильного рішення на найближчій сесії Синоду пріоритет буде віддано тому, що в Україні нараховується 127 румунських православних парафій, особливо у районі Північної Буковини, у віданні Української Православної Церкви Московського Патріархату. Необхідно провести реальні консультації з цими румунськими православними, які стурбовані збереженням своєї етнічної та мовної ідентичності”, – йдеться в рішенні синоду. З цього питання Румунська церква отримати письмові гарантії від церковної і світської української, що етнічна та мовна ідентичність румунів буде поважатися, і що ці румунські православні матимуть можливість організуватися у Румунський православний вікаріат та розвивати духовні зв’язки з Румунським Патріархатом, підтримувати їх, отримувати і користуватися богослужбовими і церковними книгами на рідній, тобто румунській мові.  Нагадаємо, 5 січня Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос, яким надав незалежний статус Православній церкві України, про створення якої було оголошено на Об’єднавчому соборі 15 грудня 2018 року. За словами Варфоломія, Константинопольський патріархат надаючи автокефалію, прийняв до себе мільйони вірних України як справжня церква-матір, на відміну від їхньої “мачухи”. 6 січня відбулася історична подія – предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію у Стамбулі вручили Томос. До цього, 15 грудня був проведений Об’єднавчий собор. На ньому були присутні зокрема представники Вселенського патріархату, глави УПЦ Київського патріархату та УАПЦ, а також митрополити УПЦ Московського патріархату Симеон і Олександр. Під час собору після голосування  Поїздка до Варфоломія і обрання керівних органів. Перші кроки та заяви митрополита Епіфанія Епіфаній став митрополитом Київським і всієї України. Своєю чергою, митрополит УПЦ МП Онуфрій втратив свій статус. Сама ж УПЦ МП за рішенням Верховної Ради мусить бути перейменована в РПЦ в Україні.  Після проведення собору в різних регіонах України розпочались переходи парафій із УПЦ МП до ПЦУ. Найбільша кількість переходів у Вінницькій області. Також є перехід парафії у Дніпропетровській області, що є першим фактом на території Лівобережної України. Також Румунський Патріархат попросить Вселенський Патріархат роз’яснити проблему неканонічних ієрархів і священиків, які належали до колишнього “Київського патріархату”.

Джерело: https://www.unian.ua/politics/10455816-na-zasidanni-sinodu-rumunska-cerkva-visunula-umovi-dlya-viznannya-pcu.html

Бойовики за добу, 21 лютого 7 разів порушили режим припинення вогню в зоні проведення операції Об’єднаних сил на Донбасі. Внаслідок обстрілів поранення отримали 3 українських військових, повідомляє РБК-Україназпосиланням на прес-службу ООС на сторінці у Facebook. При цьому, як повідомляється, озброєння, заборонене мінськими домовленостями, було застосовано 4 рази. У смузі дій оперативно-тактичного угруповання “Схід” окупанти чотири рази обстріляли позиції наших захисників: двічі – з мінометів калібру 120 мм, станкових протитанкових та автоматичних станкових гранатометів, а також стрілецької зброї, у подальшому – з автоматичних станкових та ручних протитанкових гранатометів – в районі населеного пункту Водяне; з мінометів калібру 82 мм – біля населеного пункту Піски; з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї – поблизу села Павлопіль. Окрім того,  у смузі дій оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник 3 рази обстріляв українських захисників поблизу населеного пункту Кримське. “Внаслідок обстрілів троє військовослужбовців Об’єднаних сил отримали поранення”, – йдеться у повідомленні. За даними розвідки, 21 лютого трьох окупантів знищено та чотирьох поранено.

Фонд державного майна і Національне антикорупційне агентство підписали Меморандум про співпрацю та обмін інформацією. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію в.о. керівника ФДМ Віталія Трубарова у Facebook. Як зазначив Трубаров, відповідно до меморандуму ФДМ і НАБУ будуть оперативно обмінюватися інформацією з баз даних та реєстрів. Керівник ФДМ нагадав, що “закон про приватизацію чітко забороняє участь російського капіталу та наближених осіб у приватизації, як малих так і великих об’єктів, і наявна інформація від НАБУ і їх оперативна допомога сприятиме прозорості приватизаційних процесів і сприятиме повноті перевірки потенційних інвесторів”. Також Фонд передаватиме до НАБУ факти порушень виявлені під час перевірок державних підприємств та іншу інформацію, що може свідчити про наявність кримінальних правопорушень віднесених до підслідності Нацбюро.

На Закарпатті існує 15 постійних спеціальних виборчих дільниць і планують створити одну тимчасову спеціальну виборчу дільницю

Виконавчий комітет Ужгородської міської ради пропонуватиме окружній виборчій комісії створити спеціальну виборчу дільницю у слідчому ізоляторі Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (9)». Таку інформацію представники ОПОРИ на Закарпатті отримали у відповідь на інформаційний запит в Ужгородській міській раді.

Подібні запити – із проханням повідомити про створення спеціальних тимчасових дільниць  спостерігачі ОПОРИ надіслали у 5 міських рад області та районні державні адміністрації.

У Мукачівській міській раді повідомили, що виконавчий комітет міськради не планує формування подань до окружної виборчої комісії щодо утворення спеціальних дільниць, що існують на тимчасовій основі.

У міській раді Берегова також пояснили, що на час проведення виборів Президента України 31 березня 2019 року виконавчий комітет Берегівської міської ради не ініціюватиме подання на утворення жодної спеціальної дільниці, що існує на тимчасовій основі. Аналогічну відповідь ОПОРА отримала від Хустської та Чопської міських рад.

У Міжгірській РДА зазначили, що у створенні спеціальних виборчих дільниць у районі немає потреби. У Мукачівській РДА у відповідь на запит повідомили, що переліку спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі, які пропонуватиме для утворення відповідній окружній виборчій комісії, не існує.

Берегівська, Перечинська, Великоберезнянська, Свалявська, Воловецька, Рахівська, Тячівська та Ужгородська районні державні адміністрації також не планують створення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі.

У Хустській РДА зазначили, що наразі на території Хустського району утворення спеціальних дільниць можливе тільки у стаціонарних закладах охорони здоров’я у Драгівському та Вишківському відділеннях Хустської райлікарні. Однак у зв’язку з малою кількістю пацієнтів, які перебувають на лікуванні в стаціонарних відділеннях немає необхідності у створенні таких спеціальних виборчих дільниць на тимчасовій основі.

Відтак станом на 20 лютого на Закарпатті заплановано створення лише однієї спеціальної виборчої дільниці – у слідчому ізоляторі Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (9)». Ізолятор розташований у центрі Ужгорода.

Крім цього, за даними, які оприлюднені на сайті Державного реєстру виборців, на Закарпатті, у багатомандатному виборчому окрузі №68, який включає в себе місто Ужгород та район,  утворені на постійній основі 11 спеціальних виборчих дільниць. Зокрема у Обласній клінічній інфекційній лікарні у м. Ужгород, Ужгородській центральній міській клінічній лікарні, Закарпатському обласному клінічному онкологічному диспансері, Обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні «Фтизіатрія», Закарпатській обласній клінічній лікарні ім. Андрія Новака, Обласному госпіталі ветеранів війни, Закарпатському обласному клінічному кардіологічному диспансері, комунальному закладі «Ужгородська районна лікарня», Ужгородському міському пологовому будинку, Закарпатському обласному наркологічному диспансері, Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».

У межах округу №69 існує одна постійна спеціальна виборча дільниця у Мукачівській центральній районній лікарні, яка розташована власне у Мукачеві. У межах виборчого округу №73 створені 3 спеціальні постійні виборчі дільниці – у Виноградівській районній лікарні, Берегівській центральній районній лікарні та Обласній психіатричній лікарні у м. Берегові.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону «Про вибори Президенти України» спеціальні виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі, утворюються окружною виборчою комісією на підставі подань районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій чи виконавчих комітетів міських рад міст обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, форма яких затверджується Центральною виборчою комісією. Зазначені подання повинні надійти до відповідної окружної виборчої комісії не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня голосування, тобто – до 23 лютого.

Спеціальні виборчі дільниці призначені для організації та проведення голосування виборців у стаціонарних закладах охорони здоров’я, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах та інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. У винятковому випадку спеціальні виборчі дільниці можуть утворюватися Центральною виборчою комісією на території військових частин (формувань). Спеціальні виборчі дільниці утворюються за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції, повідомляє сайт ОПОРА.

https://goloskarpat.info/society/5c6e96fe2b63f/?utm_content=0312