На Закарпатті вже незабаром можуть з’явитися нові пункти пропуску на кордоні. Існує потреба не тільки в реконструкції, а й розбудові нових КПП. Визначальним і в контексті розбудови став також 2018 рік. Розроблено та затверджено програму розбудови митної інфраструктури. Згідно з аналізом в рамках програми, в області можна збудувати близько 18 новихпунктів пропуску. Серед них визначили пріоритетні. Цей населений пункт називають селом між двома країнами. Так склалось історично, після Другої світовоїлінію кордону провели фактично посереднині села. Так виникли Малі Селменці та Велкі Селменці – вже зі словацького боку. Щоб побачити рідню, яка жила за сто метрів, місцевим доводилося їхати до пункту пропуску в Ужгороді, за 15 кілометрів.Та вже у 2005 тут відкрили пішохідний пункт пропуску. Відновлення родинних зв’язків відродило і село. Люди почали займатись підприємництвом, продавати солодощі, спортивний одяг та інші речі біля кордону. Та вже нині мова йде про відкриття ще одного пункту пропуску вже автомобільного, у сусідньому селі Паладь-Комарівці. За словами сільського голови Йосифа Іллара, певні домовленості зі словаками вже є, село ж готове виділити землю для розбудови митної інфрасктутури. Новий пункт пропуску буде розміщений в кількох кілометрах від пішохідного пункту, однак тут перетинати кордон зможуть автівки до 7.5 тон. Як місцеві жителі, так і гості зі Словаччини таку ініціативу радо підтримують. Однак відкриття нового пункту – питання не одного дня і навіть року, каже заступник заступник начальника Закарпатської митниці Микола Ясевич. Втім, перші кроки для цього вже зроблені. Якщо з розбудовою інфраструкутури проблем не мало б виникати, то єдина затримка – поки що через відстуність угоди про контроль у спільному пункті пропуску. Запланований пункт пропуску має дуже вигідне та зручне розташування і при формуванні логістичної інфраструктури. Та цей пункт пропуску не єдиний перспективний на Закарпатті. Торік було розроблено та затверджено програму розбудови митної інфраструктури. Згідно з аналізом у рамках програми всього можна збудувати близько 18 нових пунктів пропуску. Серед з них – і на кородні з Румунією, а саме: Біла Церква – Сігету. Також серед перспективних пункт пропуску Лубня–Волосате на кордоні з Польшею та Забірдь–Уліч на кордону зі Словачииною. Ще один пункт вже транспортний: Сторожниця – Загорб, Чіерна – Соломоново на кордоні зі Словаччиною та Дийда – Берегдароц та Велика Паладь – Нодьгодош на кордоні з Угорщиною. Ці пункти пропуску могли б розвантажити інші та пришвидшити перетин кордону для подорожувальників. Зі свого ж боку митники пообіцяли робити все можливе для втілення в життя всього запланованого.

Джерело: Телекомпанія М-студіо

У селі Сухий Великоберезнянського району двоє мешканців Мукачева з приватного дворогосподарства викрали два транспортні засоби. Поліцейські розшукали підозрюваних,  одного з них затримали у порядку статті 208 КПК України. За даним фактом розпочато  слідство.

Вчора, 17  березня, на лінію «102» надійшло повідомлення від 19 –річного мешканця села Сухий про те, що вночі невідомі з його дворогосподатсва викрали два мотоцикли марок «Мінськ» та «Givi». Працівники кримнальної поліції та групи реагування патрульної поліції Великоберезнянського району оперативно встановили осіб, причетних до  вчиненого. Ними  виявились двоє мукачівців,  віком 38 та 39 років. Як з’ясували правоохоронці, вночі чоловіки проникли до дворогосподарства заявника та незаконного заволоділи двома мотоциклами. Викрадені транспортні засоби раніше судимі мукачівці завантажили до свого автомобіля і втекли. Дорогою до м.Мукачева їх затримали поліцейські. За ознаками ч.1 ст.289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом) розпочато слідство. 38-річного підозрюваного затримано у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Викрадені мотоцикли вилучили і помістили на спецмайданчик відділення поліції. У справі триває досудове розслідування.

Відділ  комунікації  поліції Закарпатської області

Контррозвідка Служби безпеки України викрила уродженця Криму, який працював на російські спецслужби.

Як розповіли у СБУ, під час відвідування окупованого РФ півострова він був завербований ФСБ.

Присвоївши шпигунові позивний Ніч, російські куратори поставили перед ним завдання зі збору інформації про місця дислокації військової техніки ЗСУ на території Херсонської області, членах ДУК Правий сектор, лідерів кримськотатарських громадських об’єднань, а також про бійців батальйону імені Челебіджихана.

Крім того, зловмисник надав ФСБ неправдиві свідчення про нібито підготовку активістами українських суспільно-політичних організацій терактів в окупованому Криму.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/sbu-vikrila-urodzhencya-krimu-yakiy-shpiguvav-dlya-fsb-za-viyskovimi-ta-aktivistami-u-hersonskiy-oblasti-50011368.html

Міст через річку Теребля будують протягом 10 років.

Стати її учасниками можуть студенти, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр” та продовжують навчатися на наступному ступені вищої освіти. Стажування триватиме один місяць (початок – 1 квітня) у структурних підрозділах Ужгородської міської ради за спеціальністю, за якою здобувається освіта, у вільний від навчання час.

Студенти, які успішно завершать стажування, будуть зараховані до кадрового резерву Ужгородської міської ради. При цьому їм буде надаватися перевага за інших рівних умов між кандидатами, які братимуть участь у конкурсі на заміщення вакантних посад до органів місцевого самоврядування.

Для проходження стажування кандидат повинен заповнити аплікаційну форму, яка розміщена на сайті Ужгородської міської ради у розділі «Стажування».

uzhnu.edu.ua

15 березня дружина Президента України Марина Порошенко здійснила робочу поїздку в Закарпатську область. Під час свого візиту перша леді відвідала інклюзивну загальноосвітню школу №13 у Мукачеві та ознайомилася з роботою Закарпатської обласної дитячої лікарні. У Сваляві дружина Президента побувала в Інклюзивно-ресурсному центрі та у Свалявському центрі замісної ниркової терапії.

Дружина президента здійснила робочу поїздку на Закарпаття. В місті Мукачево перша леді відвідала інклюзивну загальноосвітню школу № 13 в якій у 2018 році за ініціативою фонду Порошенка було створено ресурсну кімнату для учнів з особливими потребами. Наразі за інклюзивною формою навчання тут здобуває освіту 11 дітей.

За кожною дитиною, яка навчається на інклюзивній формі, закріплений асистент, який їй підказує та, якщо потрібно, допомагає. За словами Марини Порошенко, функцію асистента при бажанні можуть виконувати і батьки дитини. Після відповідного навчання.

На сьогодні в майже в двох з половиною сотнях закладів освіти Закарпатської області організоване інклюзивне навчання., де отримують освітні послуги 556 дітей краю. За словами першої леді країни, це у два з половиною рази більше ніж, у 2016 році, коли реформа інклюзивної світи лише стартувала.

Всього по Україні 12 тисяч дітей з особливими потребами у 2018-му змогли сісти за парти разом зі своїми однолітками. Вдалось також створити мережу інклюзивно –ресурсних центрів в різних областях України. Наразі працюють над підвищенням кваліфікації працівників цих центрів.

Вже понад 8 тисяч педагогів з усіх регіонів України пройшли відповідну підготовку. Вони навчились працювати в інклюзивних класах, адаптовувати шкільну програму, складати індивідуальні плани розвитку, а головне, підтримувати особливих дітей та не дати їм зрозуміти, що вони не такі як інші.

У Сваляві дружина президента відвідали Свалявський центр замісної ниркової терапії, в якому щороку надають близько 3 тисяч сеансів гемеодіалізу. Також у ході візиту Марина Порошенко зустрілася з фахівцями та вихованцями Інклюзивно-ресурсного центру, який відкрито в рамках всеукраїнського проекту Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта – рівень свідомості», до якого Закарпаття долучилося у лютому 2018 року. Тут Марина Порошенко також поспілкувалася із матерями дітей, які мають особливі освітні потреби.
Також Перша Леді ознайомилася з роботою Закарпатської обласної дитячої лікарні, яка обслуговує майже 300 тисяч дитячого населення регіону.

Наостанок від керівника обласної дитячої лікарні Марина Порошенко отримала подарунок – книгу, з побажаннями спокою у родині Першої Леді та насамперед у державі.

Кабінет міністрів в рамках запущеної програми монетизації виплатив громадянам більше 350 мільйонів гривень, а сам механізм виплат працює злагоджено. Як повідомляє прес-служба уряду, про це сказав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “Ми вже виплатили понад 350 мільйонів гривень субсидій. Процес пішов. Ці гроші належать українцям. Фактично до нового опалювального сезону прийдемо з працюючою системою”, – цитує прем’єр-міністра прес-служба. Він додав, що одним з ключових переваг монетизації є можливість ефективно використовувати ресурси і залишати зекономлені на комунальних платежах кошти на власні потреби. Як повідомляв УНІАН, в Україні стартувала монетизація субсидій на оплату комунальних послуг. Вона буде проходити у три етапи: перший етап розпочався 1 січня 2019 року і буде поширюватися на тих громадян, які будуть звертатися за субсидією з новим пакетом документів. На другому етапі до монетизації повинні бути залучені громадяни, яким призначено субсидію на неопалювальний період 2019 року, на третьому етапі очікується повний перехід на надання субсидій у грошовій формі. 7 лютого Кабінет міністрів України скоротив до одного місяця максимальний період простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг для призначення субсидій. Крім цього, затверджене Кабміном постанова передбачає, що з 1 травня 2019 року призначення житлової субсидії домогосподарствам, які отримували таку субсидію протягом опалювального сезону 2018-2019 років на підставі їх звернень до 31 грудня 2018 року, здійснюється тільки після подання нової заяви (в якому обов’язково вказується номер мобільного телефону заявника) та декларації.

Джерело: https://economics.unian.ua/finance/10482921-kabmin-vzhe-viplativ-ponad-350-milyoniv-griven-monetizaciji-subsidiy.html

У селі Розівка на Ужгородщині на заводі «Джейбіл» відбулося розширене засідання Ради регіонального розвитку Закарпаття. Участь у заході взяв і Президент України Петро Порошенко. Основний акцент зустрічі – відновлення економіки країни, покращення інвестиційного клімату та боротьба із бідністю. Говорили і про пріоритетні плани та шляхи розвитку Закарпаття на наступні три роки. Крім того, підбивали підсумки і  роботи за останні 5 років. Зосередилися, зокрема, на регіональному розвиткові та важливості впровадження децентралізаційних процесів на Закарпатті.

Петро ПОРОШЕНКО

Президент України

Принципова позиція – продовження реформи децентралізації. Є певні особливості Закарпаття, ми врахуємо у законодавстві зауваження. Бо по всій Україні є позитивні результати, тепер на місці вирішуватимуть, де потрібно зробити школу, освітлення, дорогу тощо. Допоможе держава та фонд регіонального розвитку. Децентралізація – це не кожен сам за себе. Навпаки, децентралізація – це об’єднання всіх нас заради спільної великої мети. А наша велика мета – Україна.

Йшлося також про заходи у галузі освіти, охорони здоров’я та про інфраструктурні об’єкти, зокрема, дороги і нові пункти пропуску. Акцентували також і на вкладанні у розвиток туристичної сфери на Закарпатті.

Петро ПОРОШЕНКО

Президент України

Головні інфраструктурні проекти для Закарпаття – це дороги. Бо іноді дороги – це тільки точка на карті, доріг там не існує. Тепер я беру процес відновлення доріг на свій контроль. На цей рік для ремонту закарпатських доріг державного та місцевого значення в державному бюджеті передбачена рекордна сума – близько 870 мільйонів гривень. Дуже важливою є реалізація проекту з будівництва Берегівської об’їзної дороги, яка з’єднає угорський автобан М3 з нашої трасою міжнародного значення «Чоп – Київ». Після відкриття пункту пропуску біля села Дийда будуть оптимізовані автотранспортні потоки між Україною й країнами Євросоюзу. Цього року очікуємо відкриття ще одного міжнародного пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні. Будемо підтримувати і усі проекту для розвитку туризму на Закарпатті, адже ця область заслуговує стати туристичною меккою України.

Президент також зауважив, що кожне місто і селище Закарпаття не є периферією і гідне того, аби бути популярним для внутрішніх й іноземних туристів. Сприятиме цьому й відновлене авіасполучення між Ужгородом і Києвом. При цьому, працюватимуть над тим, аби у майбутньому збільшити кількість рейсів.