Українська та російська сторони підписали протокол щодо вилову водних біоресурсів в Азовському морі. Документ має підвищити безпеку роботи українських рибалок, що працюють на Азові. Як повідомляється на сайті Держагентства рибного господарства, керуючись положеннями Конвенції ООН з морського права та низкою угод між Україною та РФ, українська сторона доклала зусиль задля проведення у Києві XXX сесії Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі. Сесія комісії проводилась з 23 по 25 жовтня минулого року.   Дана комісія, як зазначається, є спільним органом, створеним з метою координації діяльності сторін та встановлення загальнобасейнових лімітів вилову ресурсів. Попри висновки щодо необхідності вступу у переговорний процес, робота комісії не була завершена, в результаті чого Протокол XXX сесії Комісії не був підписаний. В агентстві підкреслили, що це вдарило по інтересах України.   «У зв’язку з непідписанням протоколу Комісії відсутні правові підстави для встановлення лімітів вилучення водних біоресурсів на 2019 рік, а також нормативного підґрунтя для здійснення українськими рибалками промислу в басейні Азовського моря. Відтак, за відсутності протоколу Комісії, українські рибалки не можуть законно ловити водні біоресурси в цій водоймі», – наголошується в повідомленні. «Відсутність протоколу Комісії надасть силовим структурам РФ можливість посилити тиск на українських рибалок та забезпечить російську сторону правомірними підставами для затримання рибальських суден України в Азовському морі. У такий спосіб РФ може отримати додатковий важіль для загострення соціальної напруженості у важливому для України регіоні, де рибальство є одним із основних видів діяльності. Також це надасть Російській Федерації підстави стверджувати, що Україна не виконує взятих на себе зобов’язань за міжнародними договорами», – продовжили в Агентстві. Як повідомив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов, після тривалих консультацій з відповідними органами виконавчої влади, було вирішено направити Протокол на підпис в РФ дипломатичними каналами. «Направлений на підпис Протокол надає низку переваг для України. Одна з таких – розподіл квоти вилову бичка в обсязі 9 тис. тонн для України та 6 тис. тонн для РФ. Крім того, Протоколом оговорено питання передачі затриманих рибалок тій стороні, до громадянства якої вони належать. Це має сприяти збільшенню рівня безпеки українських рибалок у ході здійснення ними господарської діяльності. Протокол підписано дипломатичними каналами», – наголосив він. Нагадаємо, минулого року Росія декілька разів затримувала українські рибальські судна.   Вранці 25 листопада 2018 року Росія заблокувала проходження Керченської протоки буксиру «Яни Капу» і катерам «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. При виході з Керченської протоки російські кораблі відкрили прицільний вогонь по українських кораблях, які вже поверталися в Одесу, так і не отримавши інформації про можливості проходження через протоку. Окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовців, троє з них зазнали поранень. Українських полонених утримують в Росії і досі.

Джеерело: https://www.unian.ua/politics/10462992-ukrajina-ta-rf-diplomatichnimi-kanalami-uzgodili-pravila-ribolovstva-v-azovskomu-mori.html

Готуючись до 14-ї сесії облради, обласні обранці вивчатимуть та затверджуватимуть звіт про хід виконання Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018 – 2022 роки. Проект рішення оприлюднений на сайті облради.

Виконавець документу – департамент інфраструктури, розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства ОДА, зазначає, що метою Програми є – створення прикордонної інфраструктури, яка сприятиме транспортній та суспільно-економічній інтеграції прикордонних регіонів, які наразі розділені між собою, так, щоб наявність лінії кордону не становила ніякої фізичної перешкоди для міждержавного транспортного руху громадян та товарів.

У пояснювальній записці наголошується, що існуюча система пунктів пропуску через державний кордон не повною мірою задовольняє потреби країни в розвитку міжнародних зв’язків, не забезпечує швидкого та комфортного перетинання державного кордону особами і переміщення через нього вантажів, шкодить міжнародному іміджу країни, стримує зростання транзитних перевезень територією держави, спричиняє значні економічні втрати, не сприяє інтеграції України в європейське співтовариство.

Для подолання існуючої проблеми є необхідність у: будівництві нових та реконструкції діючих пунктів пропуску через державний кордон; облаштуванні сервісних зон на ділянках перед пунктами пропуску; землевідведенні для будівництва нових пунктів пропуску та сервісних зон до них; облаштуванні інфраструктури пунктів пропуску; реконструкції та будівництві під’їзних автодоріг до державних кордонів; забезпеченні пунктів пропуску необхідним інженерно-технічним, технологічним та обчислювальним обладнанням, сучасними телекомунікаційними мережами і системами захисту; закупівлі і оснащенні сучасними засобами обчислювальної техніки, засобами і мережами телекомунікацій та системами захисту; використанні міжнародної технічної допомоги на оснащення митних та прикордонних підрозділів.

Оснащення митних органів технічними засобами митного контролю, засобами обчислювальної техніки, засобами і мережами телекомунікацій, системами захисту повинно базуватися на комплексному підході з урахуванням, зокрема: наявних міждержавних домовленостей про створення пунктів пропуску на державному кордоні та точки з’єднання міжнародних автомобільних магістралей; зацікавленості та долучення територіальних громад суміжних країн у питаннях створення пунктів пропуску на їх територіях;   перспективи розбудови інфраструктури пунктів пропуску за постійною схемою;

визначення пріоритетів у розбудові та оснащенні пунктів пропуску.

Фінансове забезпечення заходів Програми здійснюється за рахунок коштів, передбачених ДФС України у держбюджеті на відповідний рік, обласного бюджету, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством

Відповідно до Програми  на 2018 рік передбачено фінансування у розмірі 1039,11 млн. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету – 1029,66 млн грн, обласного бюджету – 9,45 млн грн. «Однак фінансування у звітному періоді з державного та обласного бюджетів на Програму не здійснювалося», – констатує директор департаменту інфраструктури, розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства ОДА Едуард Маляр.

Прес-служба Закарпатської облради

  В Ужгородському відбулася прес-конференція Миколи Томенка, політика, громадського діяча, лідера політичної партії «Рідна країна». Політична партія «Рідна країна» вирішила підтримати на виборах кандидата в президенти Анатолія Гриценка, оскільки бачить його ефективним політиком, здатним створити дієву команду.  Микола Томенко виклав основні тези програми Анатолія Гриценка, яку політик разом з однодумцями презентують по всій Україні.  Як зауважив Микола Томенко, його місія на Закарпатті складається з двох частин. Перша стосується президентської кампанії,  друга пов’язана з просвітницькою кампанією.  

«Є 5 особливостей виборчої кампанії нашої команди, яка вирізняє нас з-поміж інших. По-перше, ми підтримуємо ідеологічну доктрину, яку колись сформували українські інтелектуали:  Україну об’єднає любов до нашої країни, а не ненависть до ворогів. Ми, складаючи стратегію, формуємо образ України, за яку боремося, і навколо цієї стратегії об’єднуємо людей. Це проукраїнська, проєвропейська, демократична позиція. Друга особливість: для нас є надзвичайно важливими є складові програм, я презентував частину, що стосується розвитку молоді, спорту, оздоровлення нації, доктрину з охорони довкілля. Інші члени команди презентують інші складові», – каже Микола Томенко. 13 березня в Маріуполі команда Анатолія Гриценка презентує позицію військової доктрини і своє бачення встановлення миру на українських умовах. А 21 березня Анатолій Гриценко представить соціально-економічну програму із спеціалістами.

«Третя особлива домінанта – це відкритість і прозорість команди. Президент повинен чітко сказати, хто за яку сферу діяльності відповідає. Четверта позиція– принцип відкритості і змістовне ведення виборчої кампанії.  У нас один штаб, там ми щотижня проводимо брифінги. У штабі можна побачити, де які експерти сидять, де працюють волонтери тощо.   У нас немає закордонних політтехнологів, з нами працюють українські науковці, експерти, – пояснює Микола Томенко.– П’ята позиція – ми одна з небагатьох команда, яка вболіває, щоб вибори були чесними.  Маємо низку проектів, що стосуються співпраці з різними організаціями в частині недопущення скупки виборці».

Політик зазначив, що він є одним з авторів норми про проведення дебатів. «У першому турі закон не дає розв’язки, як провести дебати, – каже Микола Томенко, – У другому турі все зрозуміло, дві особи виходить, є певний перелік питань, ведучий, який не коментує. Що пропонуємо зробити з першим туром? Зареєстровано 44 кандидати. Беремо тих, хто орієнтовно проходить 5% бар’єр згідно з соцдослідженнями. Таким чином ми звужуємо коло, збираємо представників команд і канали, які визначаться і домовляємося про правила гри. Вважаю, що завершити перший тур без змістовної дискусії означає — пропустити президентські вибори». Політик також додав, що він як автор норми про заставу для президента, ще більше б ускладнив процедуру для кандидатів  Долучив би французьку модель, за якою кандидат повинен отримати підтримку  2/3 адмінодиниць (депутатів, місцевих голів, керівників ОТГ) і тоді вже кандидувати на пост президента.

Стосовно другої місії політика під часу туру на Закарпаття- просвітницької, то Микола Томенко продемонстрував щорічники, який він з експертами готує та поширює по Україні вже 8-ий рік. «Ми передамо їх у школи, бібліотеки Берегова, Мукачева, Ужгорода. Цього разу маємо три формати  нашого щорічника, який зробили універсальним: без зазначення року. Тут подано понад 1000 персоналій, історико-культурницьких об’єктів. І обов’язковий напис щодня: «Що я зробив для України?» Інше видання присвячене Т.Г.Шевченку. Вміщено на кожен день вислови, ілюстрації, знаменні дати, все, що стосується Т.Г.Шевченка як поета, художника і людини», – пояснив Микола Томенко. Він також додав, що продовжить проект «7 чудес України», який складається з 50-ти фільмів про наймальовничіші куточки країни, вже в іншому форматі. Готуватимуть фільми про малі батьківщини великих українців. Мета- розкрутити малі містечка та села України.

Микола Томенко також відповів питання журналістів. Зокрема, тих, що стосуються резонансних інвестиційних проектів – спорудження вітроелектростанції на Боржавських полонинах. «Фактично сьогодні зруйнована модель управління державної галузі екології, – каже політик. – По екологічній інспекції незрозуміло, що робити. Немає чітких пріоритетів.  Ключовими індикаторами оцінки влади, мають бути такі показники, як тривалість життя людини, якість питної води, повітря, інші параметри якості життя. А наразі у нас за останній рік найгірші показники по скороченню населення – 251 тис. У 2014 цифра складала 161 тис. Проблема довкілля випала з уваги влади».

«Є 3 біди в України: Путін і війна, олігархат і корупція, а також бідність і тіньова економіка.  Вирішувати треба насамперед проблему корупції. Якщо ми її подолаємо, інші біди вирішаться»,- резюмував Микола Томенко.

Ужгородський прес-клуб

У нараді взяли участь начальник УПД ГУНП в Закарпатській області полковник поліції Роман Ус, його заступник полковник Вадим Сітало, начальник сектору ювенальної превенції підполковник Андрій Курта, начальник обласного управління Державної виконавчої служби Сергій Губченко та начальник обласної філії Центру пробації підполковник внутрішньої служби Віталій Мураль.  На нараді йшлося про покращення взаємодії правоохоронних відомств. Зокрема, щодо своєчасного інформування про вчинення засудженими особами адмінправопорушень, про виконання покарань у вигляді штрафів, про вжиття превентивних заходів відносно неповнолітніх, засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі. Серед іншого, учасники наради запланували упродовж березня-квітня перевірити за місцем проживання та навчання кожного неповнолітнього, засудженого за вчинення кримінальних правопорушень. Аби вивчити спосіб життя юного правопорушника та вживати ефективних засобів щодо недопущення скоєння ним нових злочинів.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області

Дві спроби незаконного переміщення цигарок з України до Угорщини на попередили цієї доби прикордонники Чопського загону у пункті пропуску «Тиса». Першим у поле зору правоохоронців потрапив мікроавтобус «Mercedes» польської реєстрації, що прибув учора ввечері на виїзд з України. Під час огляду транспортного засобу, яким керував 33-річний громадянин Молдови, прикордонники помітили підозрілі зміни у його конструктивних порожнинах. Це стало підставою для проведення  поглибленого огляду автомобіля. Під час такої перевірки прикордонний наряд спільно з митниками виявили у передній стійці мікроавтобуса 249 пачок цигарок різних марок. Щоб дістатись контрабандного тютюну, правоохоронцям довелося розібрати стійку. Як результат, приховані від контролю цигарки та мікроавтобус «Mercedes» 2010 року випуску на загальну суму понад 624 тисячі гривень було вилучено у відповідності до чинного законодавства. За декілька годин прикордонники затримали ще одну партію контрабандного тютюну. Цього разу цигарки відшукали у мікроавтобусі «Mercedes» української реєстрації, яким керував 22-річний житель Сумщини. Під час прикордонно-митного огляду під заднім сидінням пасажирського відсіку правоохоронці виявили тайник. З метою перевезення тютюну у мікроавтобусі було обладнано подвійне днище. Доступ до нього став можливим після відкручування сидінь та демонтажу декоративної обшивки і плити ДСП, яка слугувала кришкою тайника. Більшість прихованих сигарет були обмотані поліетиленовою плівкою, решта – рівномірно розміщені по периметру днища. Як і в попередньому випадку, транспортний засіб 2003 року та виявлені у ньому сигарети на загальну суму 287 тисяч гривень у власника вилучили співробітники митниці.

Прес-служба Чопського прикордонного загону

У середу, 27 лютого, у прес-центрі Закарпатської ОДА відбулася прес-конференція за участі начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Богдана Дороша, його першого заступника Василя Грицика та заступника Володимира Горєва, де йшлося про результати роботи відомства за минулий рік та пріоритетні напрямки його діяльності.

Богдан Дорош наголосив, що серед завдань, які доводиться вирішувати посадовцям Управління Держпраці, першочерговими є боротьба з неофіційним працевлаштуванням та зниження рівня виробничого травматизму на підприємствах краю. Торік в області було виявлено 519 осіб, які працювали без належного оформлення трудових відносин. За підсумками проведених інспекційних відвідувань на суб’єктів господарювання накладено штрафів на понад 49 мільйонів гривень.

Василь Грицик зауважив, що штрафні санкції не є самоціллю в діяльності установи. Минулого року посадовці Управління провели широку інформаційно-роз’яснювальну роботу, в ході якої суб’єктів господарювання ознайомили з вимогами трудового законодавства і можливими наслідками його недотриманням. Особливо це стосується належного оформлення трудових відносин. Проведена робота дала результат – у 2018 році на Закарпатті зареєстрованих працівників побільшало на 4483 особи.

Не менш важливим напрямком діяльності Управління Держпраці залишається запобігання виробничому травматизму. За словами Володимира Горєва, аби усунути шкідливі й небезпечні фактори, які призводять до травмування на виробництві, посадовці відомства вдаються до профілактичних заходів. Так, торік в області вдалося зменшити кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних з виробництвом (4 проти 9). У той же час, зафіксовано часткове зростання рівня загального виробничого травматизму (51 випадок проти 46).

Прес-служба Закарпатської ОДА